Постанова

від 13.09.2021 по справі 522/2980/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/2980/21 Головуючий в 1 інстанції: Ковтун Ю.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2021 року (суддя Ковтун Ю.І., м. Одеса, повний текст рішення складений 29.03.2021 ) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати складену державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському районах та місті Вознесенськ управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Алдошиною Г.В. постанову №779-ДК/0018/По/08/01/-21 від 09.02.2021 року про визнання позивачки винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-3 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на не повне з`ясування обставин справи, а також порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її адміністративний позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновок суду про те, що позивачем проводились роботи на спірній земельній ділянці, пов`язані із зняттям та перенесенням ґрунтового покриву без наявного робочого проекту землеустрою, у зв`язку з чим позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог діючого законодавства, не відповідають обставинам справи.

Також апелянтка, посилаючись на Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 4 січня 2005 року №1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 року за №70/10350, стверджує, що дозвіл на зняття і перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки отримувати не потрібно.

Крім того, апелянтка зазначає, що відповідальним за розривно-ґрунтові роботи є головний інженер ОСОБА_2 , тому накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ "Юпітер 77" є безпідставним, адже до повноважень директора не входить виконання вказаних робіт. До того ж, ОСОБА_2 у 2018 році вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за відсутність спеціального дозволу та за зняття шару ґрунту, що підтверджується постановою про накладання адміністративного стягнення від 30.03.2018 року. При цьому, за адміністративне правопорушення щодо зняття ґрунтового покриву вже було сплачено штраф та матеріальні збитки, тому повторно притягнути за те ж саме правопорушення не можна.

Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є генеральним директором ТОВ "Юпітер 77" (а.с. 12).

Зазначена юридична особа є землекористувачем земельної ділянки з кадастровим №4822085000:05:000:0083 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (а.с. 14).

27 січня 2021 року державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському районах та місті Вознесенськ управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Алдошиною Г.В., у зв`язку з необхідністю здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх форм власності на виконання наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 779-ДК від 16.11.2020, проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території Трикратівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (Олександрівська ОТГ).

За результатами обстеження складений акт обстеження земельної ділянки №779- ДК/6/АО/10/01-21 від 27.01.2021 року, відповідно до якого встановлено, що на земельній ділянці загальною площею 10 га в межах території Трикратівської сільської ради (Олександрівської ОТГ) Вознесенського району, кадастровий номер 4822085000:05:000:0083, яка перебуває в оренді ТОВ "Юпітер 77" згідно договору оренди від 14.02.2019 року №21-ДО для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, частково знятий ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) на площі 1 га. В діях користувача вбачається порушення статті 168, пункту "и" статті 211 ЗК України та статті 53-3 КУпАП (а.с. 15-16).

За результатами перевірки державним інспектором Алдошиною Г.В. відносно директора ТОВ "Юпітер 77" ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення №779-ДК/0010П/07/01/-21 (а.с. 17 - 18), а також видано припис №779-ДК/0010Пр/03/01-21 від 27.01.2021, яким ТОВ "Юпітер 77" в особі генерального директора ОСОБА_1 приписано усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом набуття спеціального дозволу щодо зняття, перенесення та тимчасового збереження ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) або привести земельну ділянку у відповідність в строк до 26.02 2021 року (а.с. 19-20).

Крім того державним інспектором надіслано директору ТОВ "Юпітер 77" повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу №779-ДК/0008ШК/11/01-21 від 27.01.2021 року, згідно з яким вимагалося у 15-денний термін сплатити розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву родючого шару ґрунту у розмірі 64 591 грн. шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок (а.с. 21-23).

9 лютого 2021 року державним інспектором Алдошиною Г.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №779-ДК/0018/По/08/01-21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третю 53-3 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 24-25).

Не погоджуючись із постановою про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволені цього позову суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні оскаржуваної постанови державний інспектор ГУ Держкадастру Алдошина Г.В. діяла в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог чинного закону, визначивши вірний склад правопорушення, передбаченого статтею 53-3 КУпАП та відповідачем доведена правомірність винесеної постанови, а обставини, на які посилалася позивач при зверненні до суду, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням усіх вимог, визначених частиною другою статті 2 КАС України.

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством України та перебуває під особливою охороною держави. Враховуючи особливий правовий статус землі як головного багатства держави, а також цінності сільськогосподарських земель, питання зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки знайшло своє особливе правове регулювання.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, що закріплено у статті 79 ЗК України.

Обов`язки землекористувачів визначено статтею 96 ЗК України, відповідно до якої землекористувачі зобов`язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

При цьому, завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель (стаття 163 ЗК України).

Статтею 1 Закону України "Про охорону земель" визначено, що ґрунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості; родючість ґрунту - здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту.

У чинному законодавстві України ґрунти визнані об`єктом особливої правової охорони.

Так, згідно статті 168 ЗК України ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони.

Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків:

а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення;

б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення;

в) проведення робіт з дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

У випадках, визначених підпунктами "а", "б" і "в" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою.

Відповідно до пункту "з" статті 25, статті 26 Закону України "Про землеустрій", робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель мають право розробляти юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Проект землеустрою повинен бути розроблений відповідно до вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які регламентують порядок розробки, розгляду, погодження, затвердження та внесення змін до проектів землеустрою.

Адміністративну відповідальність за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, встановлено статтею 53-3 КУпАП.

Враховуючи, що чинне законодавство забороняє землекористувачу розпочинати і здійснювати будівельні роботи, пов`язані із порушенням ґрунтового покриву без спеціального дозволу на вчинення таких дій або акта обстеження земельної ділянки, як документа, який підтверджує, що даний ґрунтовий покрив знято у відповідності до вимог законодавства або ж, що даний ґрунтовий покрив відсутній, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірне притягнення ОСОБА_1 , як генерального директора ТОВ "Юпітер 77", до адміністративної відповідальності.

При цьому, колегія суддів не приймає посилання апелянта на наказ №09П від 26.06.2018 року, відповідно до якого відповідальним в ТОВ "Юпітер 77" за розривно-ґрунтові роботи є головний інженер ОСОБА_2 , оскільки відповідно до копії зазначеного наказу, що міститься в матеріалах справи, останній є відповідальним за технічний нагляд та забезпечення безпечного виконання гірничих робіт (розробка кар`єру, розривні-ґрунтові роботи, згідно робочого проекту) по ТОВ "Юпітер 77" (а.с. 13), проте доказів того, що ОСОБА_2 є відповідальним за розроблення робочого проекту землеустрою суду надано не було.

Також колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що за зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) у 2018 році вже було притягнуто до адміністративної відповідальності головного інженера ТОВ "Юпітер 77" ОСОБА_3 , що унеможливлює повторної відповідальності позивача за те саме діяння, оскільки з постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.03.2018 року №99-ДК/0010По/08/01/18 (а.с. 68) вбачається, що ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за часткове зняття родинного шару ґрунту площею 0,8 га., між тим з матеріалів справи вбачається, що станом на час проведення перевірки частково знятий ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) на площі 1 га, що свідчить про продовження робіт зі зняття ґрунтового покриву (родючий шар ґрунту) на земельній ділянці кадастровий номер 4822085000:05:000:0083, яка перебуває в оренді ТОВ "Юпітер 77".

Твердження апелянта про відсутність необхідності здійснювати розробку проекту землеустрою та отримання спеціального дозволу на зняття та перенесення грантового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок із посиланням на приписи Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення грантового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 4 січня 2005 року №1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 року за №70/10350, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначений наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №642 від 07.04.2020 року, а тому не може бути застосований судом при розгляді даної справи.

Щодо доводів апелянта про те, що акт обстеження земельної ділянки №779-ДК/6/АО/Ю/01-21 від 27.01.2021 року складений без участі позивача, як директора підприємства, а також без уповноважених представників підприємства, то колегія суддів вважає, що зазначене не може бути належною підставою для скасування постанови у справі про адміністративні порушення, оскільки будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань охорони земель, безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 січня 2019 року у справі №826/382/18, від 13 березня 2019 року у справі №826/11708/17, від 15 травня 2020 року у справі №813/1885/16, яка в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 є правильним.

Враховуючи усе викладене колегія суддів вважає, що доводи, наведені у апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

В аспекті оцінки аргументів сторін в апеляційному провадженні суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 272, 286, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя І.П.Косцова

Суддя Ю.В.Осіпов