Рішення

від 13.09.2021 по справі 299/3338/21

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/3338/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Боричок К.В., про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виноградівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Боричок К.В., про визнання права власності.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 від 01.10.1963 року.

Заповіт покійна мати не залишила. Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Позивач є спадкоємцем за законом першої черги. Батько позивачки (чоловік спадкодавця) помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Покійній матері на праві приватної власності належали три земельні ділянки загальною площею 1,9955 га з складу земель сільськогосподарського призначення та житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач спадщину прийняв в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказана обставина підтверджується довідкою виконавчого комітету Олешницької сільської ради від 29.08.2017 року №02-10/2012.

За вказаних обставин за оформленням спадщини позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно державний нотаріус Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовила. Така ситуація обумовлена тим, що по смерті матері віднайти оригінали документованих матеріалів, які посвідчують належність майнових прав спадкодавцю, не вдалося. У той же час через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За запитом в архівних матеріалах Відділу у Виноградівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області вдалося віднайти копії державних актів на право приватної власності на землю на ім`я матері позивача ОСОБА_2 , а саме - серії ЯИ №578092 від 28.07.2010 року, серії ЯИ №578087 від 28.07.2010 року, серії ЯИ №578067 від 28.07.2010 року. Вказані документовані матеріали підтверджують належність майнових прав спадкодавцю.

Технічну інвентаризацію спадкового житлового будинку проведено. Згідно довідки КП Виноградівське РБТІ від 23.06.2021 року №588 житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 будівництвом завершений та зареєстрований за матір`ю позивача на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Виноградівською держнотконторою 17.05.2006 року за реєстровим №738.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3 ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи те, що позивач прийняв спадщину, але не має можливості оформити в установленому актами цивільного законодавства порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно, змушений звернутися до суду з позовом про визнання за права власності на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представником відповідача подано письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу у судове засідання не з`явилися.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 (а.с.6).

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 від 01.10.1963 року (а.с.5).

Заповіт покійна мати не залишила.

Батько позивача - ОСОБА_3 помер раніше - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 (а.с.7).

Спадкодавцю ОСОБА_2 належали три земельні ділянки загальною площею 1,9955 га з складу земель сільськогосподарського призначення та житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9 10, 11, 13).

Зокрема спадкодавцю належали земельна ділянка площею 0,7799 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населеного пункту Олешницької сільської ради (контур № НОМЕР_3 , ділянка НОМЕР_4 ), кадастровий номер 2121283300:06:001:0059; земельна ділянка площею 0,6753 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населеного пункту Олешницької сільської ради (контур № НОМЕР_5 , ділянка НОМЕР_6 ), кадастровий номер 2121283300:05:001:0014; земельна ділянка площею 0,5403 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населеного пункту Олешницької сільської ради (контур № НОМЕР_7 , ділянка НОМЕР_8 ), кадастровий номер 2121283300:01:005:0007, що підтверджується копіями державних актів на право приватної власності на землю на ім`я матері позивача ОСОБА_2 , а саме - серії ЯИ №578092 від 28.07.2010 року, серії ЯИ №578087 від 28.07.2010 року, серії ЯИ №578067 від 28.07.2010 року. Вказане підтверджуює належність майнових прав спадкодавцю.

Позивач спадщину прийняв в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказана обставина підтверджується довідкою виконавчого комітету Олешницької сільської ради від 29.08.2017 року №02-10/2012 (а.с.8).

Технічну інвентаризацію спадкового житлового будинку проведено. Згідно довідки КП Виноградівське РБТІ від 23.06.2021 року №588 житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 будівництвом завершений та зареєстрований за матір`ю позивача на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Виноградівською держнотконторою 17.05.2006 року за реєстровим №738 (а.с.13).

Разом з тим, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно позивачка не може оформити спадкові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК позивач ОСОБА_4 відноситься до першої черги спадкування як рідна донька померлої ОСОБА_5 .

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Факт проживання разом з спадкодавцем, в тому числі на день смерті підтверджується довідкою від 29.07.2017 року. (а.с.8).

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України (2003 р.).

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства; сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно положень ч.1 ст.1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до ч.2 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК.

Згідно положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав ).

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті матері, спадщину прийняв. Також встановлено, що спадкодавцю за життя належали три земельні ділянки та житловий будинок. Оформити належні права позивач, як спадкоємець після смерті маьері не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, відповідачі претензій до спадкового майна не ставлять, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі шляхом визнання визнати права власності.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 право власності на :

- земельну ділянку площею 0,7799 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населеного пункту Олешницької сільської ради (контур № НОМЕР_3 , ділянка НОМЕР_4 ), кадастровий номер 2121283300:06:001:0059;

- земельну ділянку площею 0,6753 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населеного пункту Олешницької сільської ради (контур № НОМЕР_5 , ділянка НОМЕР_6 ), кадастровий номер 2121283300:05:001:0014;

- земельну ділянку площею 0,5403 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населеного пункту Олешницької сільської ради (контур № НОМЕР_7 , ділянка НОМЕР_8 ), кадастровий номер 2121283300:01:005:0007;

- житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийВ. В. Леньо