Ухвала

від 30.08.2021 по справі 727/2272/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/2272/17

Провадження № 1-в/727/110/21

У Х В А Л А

про скасування арешту

30 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань приміщенняШевченківського районногосуду м.Чернівці клопотанняЧернівецької обласноїпрокуратури проскасування арештунерухомого майна,накладеного ухвалоюШевченківського районногосуду від09.08.2016року посправі №727/2272/17, В С Т А Н О В И В :

Чернівецька обласнапрокуратура звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці із вищезазначеним клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016260000000147 від 09.08.2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.10.2016 року було накладено арешт на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_3 у вигляді заборони відчуження та розпорядження ним, а саме на:

- земельну ділянку площею 1.2268 га з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 7324089001:03:001:0149, за адресою с/рада Сербичанська Сокирянського району Чернівецької області;

- земельну ділянку площею 0,1059 га з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7324582000:01:001:2032, за адресою с. Великий Кучурів Сторожннецького району Чернівецької області, а саме земельних ділянок, що знаходяться за адресою с. Сербичани Сокирянського району Чернівецької області.

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.11.2019 у справі №727/2272/17 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 от. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. З ст. 369 КК України, при цьому вирішено долю речових доказів, а саме скасовано арешт з майна, яке належить ОСОБА_3 , та на яке накладено ухвалою слідчого судді ІІІевченківського районною суду м. Чернівців від 13.10.2016 року, а саме земельних ділянок, що знаходяться за адресою с. Сербичани Сокирянського району Чернівецької області.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 . Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 листопада 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 ч. 2, 15 ч. 4 ст. 27, ч. З ст. 369 КК України змінено.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27, ч. З ст. 369 КК України закрито на підставі п. З ч. 1 ст. 284 КПК України за не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості обвинуваченого в суді і вичерпанням можливості їх отримати, водночас останнього визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. І ст. 190 КК України та пом`якшено йому призначене покарання, у решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 13.01.2021 ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 28 липня 2020 року щодо ОСОБА_3 залишено без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, Чернівецька обласна прокуратура не заперечує проти задоволення клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту з його майна, що накладено ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13.10.2016, адже відповідно до тексту вироку Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.1 1.2019 у справі №727/2272/17 було встановлено, що такий арешт підлягає скасуванню, про що також вказано в його резолютивній частині, незважаючи на те, що вказано лише одну адресу земельної ділянки, при цьому рішення в даній частині не оскаржувалось прокурором.

Сторони в судове засідання не з`явились, однак подали клопотання про розгляд без їх учсті.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ізч.1ст.174КПК Українипідозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арештмайна такожможе бутискасовано повністючи частковоухвалою слідчогосудді підчас досудовогорозслідування чисуду підчас судовогопровадження заклопотанням підозрюваного,обвинуваченого,їх захисникачи законногопредставника,іншого власникаабо володільцямайна,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,якщо вонидоведуть,що вподальшому застосуванніцього заходувідпала потребаабо арештнакладено необґрунтовано.

Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів указаного у ст. 170 КПК України. Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими.

Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Викладені обставини свідчать, про те, що суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, - ПОСТАНОВИВ :

Клопотання Чернівецької обласної прокуратури про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.10.2016 року по справі №727/2272/17 - задовольнити.

Арешт накладений ухвалою ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.10.2016 року по справі №727/2272/17, на: - земельну ділянку площею 1.2268 га з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 7324089001:03:001:0149, за адресою с/рада Сербичанська Сокирянського району Чернівецької області; - земельну ділянку площею 0,1059 га з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7324582000:01:001:2032, за адресою с. Великий Кучурів Сторожннецького району Чернівецької області, а саме земельних ділянок, що знаходяться за адресою с. Сербичани Сокирянського району Чернівецької області - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1