Рішення

від 06.09.2021 по справі 360/2558/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2558/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання Занічковської П.Є.,

представників

позивача: Болдирєва В.В. (самопредставництво),

відповідача: Некрилової О.А. (самопредставництво),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Верес до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 17 травня 2021 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Верес (далі - позивач, ТОВ Верес ) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі - відповідач, Міжрегіональне управління) про визнання протиправною та скасування постанови від 30 квітня 2021 року № СМУ886/1106/АВ/СПТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 60000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з оскаржуваною постановою не згоден, оскільки ТОВ Верес не допускало порушень законодавства про працю. Щодо обставин, пов`язаних із стажуванням ОСОБА_1 , позивач зазначив, що вказану особу прийнято на посаду продавця-консультанта АЗС згідно з наказом директора від 23 квітня 2021 року № 1, в якому визначено, що особа приступає до роботи з 26 квітня 2021 року. Про прийняття на роботу внесено запис до трудової книжки ОСОБА_1 , повідомлено ДПС про прийняття працівника на роботу, внесено запис до книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них. До 26 квітня особа на стажування, робочі дні якого вказані в графіку внутрішнього трудового розпорядку ТОВ Верес , не виходила, про що директора повідомлено Державним центром зайнятості. Оскільки факт допуску вказаної особи до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та без повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу належними та допустимими доказами не підтверджений, позивач вважає безпідставним застосування штрафу за таке порушення.

Також позивач не згоден із вказаним в акті порушенням щодо несвоєчасного повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу щодо ОСОБА_2 , оскільки згідно із записами в трудовій книжці вказану особу прийнято на роботу 03 жовтня 1994 року, тоді як в повідомленні про прийняття працівника на роботу вказано 06 січня 2019 року. Представник позивача пояснює, що на момент прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу ТОВ Верес тимчасово зупинило діяльність у зв`язку з бойовими діями на Сході України, яку відновило тільки 06 січня 2019 року і одразу повідомило про прийняття працівника на роботу. Таким чином в даному випадку також відсутній факт допуску працівника до роботи до повідомлення Державній податковій службі про прийняття працівника на роботу.

З вищевказаних підстав представник позивача вважає, що постанова про накладення штрафу є протиправною, тому підлягає скасуванню.

Ухвалою від 24 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 20).

Ухвалою від 14 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі (арк. спр. 25-26).

Від Міжрегіонального управління 30 червня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 62-65).

На виконання наказу Міжрегіонального управління від 06 квітня 2021 року № 490, згідно з направленням на проведення інспекційного відвідування від 06 квітня 2021 року № 112/4.5, посадова особа Міжрегіонального управління 07 квітня 2021 року здійснила спробу інспекційного відвідування ТОВ Верес . Цього ж дня складено вимогу про надання документів, якою зобов`язано позивача надати відповідні документи у строк до 15 квітня 2021 року. Вказана вимога виконана позивачем та надано витребувані документи.

Дослідженням наданих документів встановлено, що відповідно до наданої копії графіку внутрішнього трудового розпорядку на кожен місяць встановлено графік роботи з 7.00 до 19.00 год. Також у графіку вказано, що ОСОБА_1 знаходиться на стажуванні та працює по 5 годин через добу. Жодних документів, що підтверджують працю за умовою укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомлення до ДПС про прийняття працівника роботу не надано, відповідний запис у журналі обліку трудових книжок відсутній. Вказані обставини свідчать про недотримання ТОВ Верес положень статей 21 та 24 КЗпП України. Відповідач також зазначає, що умова про випробування працівника має бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу (укладенні трудового договору), а ознайомлення з умовами праці відбутися до початку роботи працівника, але вже за укладеним трудовим договором.

Заступником начальника Міжрегіонального управління, після отримання 29 квітня 2021 року акта інспекційного відвідування, повідомлено про це позивача та 30 квітня 2021 року розглянуто справу, та винесено постанову про накладення штрафу на ТОВ Верес за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 60000,00 грн.

Також зауважено, що чинним законодавством визначені декілька випадків проходження стажування, а саме: студентами вищих та учнями професійно-технічних навчальних закладів проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою набувається освіта, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час (стаття 29 Закону України Про зайнятість населення ); стажування в ході професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, що здійснюється в цілях придбання практичних навиків, необхідних для виконання посадових обов`язків, що організовується на підставі договору між роботодавцем, претендентом на посаду (безробітним) та державним центром зайнятості (стаття 35 Закону України Про зайнятість населення ). Інших випадків укладення між роботодавцем та найманим працівником усного чи письмового договору на стажування чинним законодавством не передбачено. Позивачем в ході інспекційного відвідування таких договорів не надано. Отже, відповідач дійшов висновку, що ТОВ Верес не мало права допускати до роботи стажиста без укладення відповідного трудового договору та без оплати його праці. Відповідач зауважує, що стажування є формою трудових відносин, відтак допуск ОСОБА_1 до роботи є порушенням чинного законодавства про працю. За наданими позивачем документами ОСОБА_1 прийнята на роботу за наказом ТОВ Верес з 26 квітня 2021 року, що свідчить про вжиття позивачем заходів щодо працевлаштування вказаної особи одразу ж після інспекційного відвідування. Однак, відповідно до статті 265 КЗпП України та пункту 25 Порядку № 823, факт працевлаштування вказаної особи не позбавляє юридичну особу від відповідальності, тому постанова про накладення штрафу підлягає виконанню.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Ухвалою від 11 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк. спр. 82).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх такими, що слід задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Повідомив суду, що наданий ТОВ Верес графік виходу працівників на роботу є єдиним документом, який містить відомості про роботу ОСОБА_1 з 06 квітня 2021 року. Однак така інформація не відповідає дійсності, оскільки до роботи ОСОБА_1 приступила тільки 26 квітня 2021 року після укладення трудового договору та повідомлення до ДПС про прийняття працівника на роботу. Представник зауважив, що графік направлений відповідачу помилково, інформація про стажування внесена олівцем та є також помилковою. Представник позивача вважає, що не можна піддавати товариство відповідальності у вигляді штрафу за помилково надану інформацію. Вважає, що відповідачем повідомлені позивачем обставини не спростовані, не доведено, що фактичний допуск ОСОБА_1 до роботи без оплати праці відбувся з 06 квітня 2021 року, як про це помилково вказано в графіку. Також представник зауважив, що не можна піддавати позивача відповідальності за помилкове повідомлення ДПС про прийняття його на роботу більш ніж через п`ятнадцять років. Тим більше, що на час оформлення з ним трудової угоди, чинне законодавство про працю не вимагало повідомлення органів ДПС (ДФС) про прийняття працівника на роботу.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві на позов. Додатково зауважила, що на позивача накладений штраф виключно за порушення, встановлені щодо ОСОБА_1 - фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудової угоди та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу. За вказане в акті перевірки порушення щодо несвоєчасного повідомлення ДПС про прийняття на роботу ОСОБА_2 в 1994 році - штраф не накладався.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

На виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11 березня 2021 року № 10033/1/1-21 та окремого доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці від 12 березня 2021 року № Д-124/1/5.3-21, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, статті 259 Кодексу законів про працю України, на підставі підпункту 8 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю , Міжрегіональним управлінням винесено наказ від 06 квітня 2021 року № 490, яким наказано головного державному інспектору відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Нечволод Ю.В. провести інспекційне відвідування ТОВ Верес з 07 квітня 2021 року (арк. спр. 35).

Міжрегіональним управлінням 06 квітня 2021 року видано направлення № 112/4.5 на проведення інспекційного відвідування головному державному інспектору відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Нечволод Ю.В. (арк. спр. 36).

Інспектором праці складено вимогу про надання документів від 07 квітня 2021 року № СМУ886/1106/НД, якою зобов`язано керівника ТОВ Верес у строк до 10 год. 15 квітня 2021 року надати для проведення заходу державного контролю документи, зокрема: правила внутрішнього трудового розпорядку; штатний розпис; книгу обліку трудових книжок; посадові інструкції; договори, які укладені з найманими працівниками; повідомлення ДПІ про прийняття працівників; заяви про прийняття на роботу; накази про прийняття на роботу; табелі обліку робочого часу; копії трудових книжок; документи, що підтверджують працю осіб за відсутністю трудового договору та підстави оплати (акти виконаних робіт) тощо. Вимогу про надання документів 08 квітня 2021 року рекомендованим відправленням направлено позивачу (арк. спр. 37-38, 48).

Як вказано у вимогі, ТОВ Верес витребувані документи надано 14 квітня 2021 року окрім договорів, укладених з найманими працівниками, табелів обліку робочого часу, документів, що підтверджують працю осіб за відсутністю трудового договору та підстави оплати (акти виконаних робіт), про ненадання яких свідчить відповідна відмітка.

Серед іншого, ТОВ Верес надано копії: графіка внутрішнього трудового розпорядку АЗС ТОВ Верес на кожен місяць, інструкції з охорони праці № 1 (для оператора автозаправної станції), штатного розпису на 2021 рік, книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (арк. спр. 52-58).

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці ТОВ Верес складено акт від 20 квітня 2021 року № СМУ886/1106/АВ (арк. спр. 39-43).

Як вказано в акті, в ході інспекційного відвідування встановлено, що штатним розписом, введеним в дію 10 січня 2021 року на 2021 рік затверджено 3 штатні одиниці з місячним фондом оплати праці 31000,00 грн.

Встановлено, що в ТОВ Верес працюють:

ОСОБА_2 - директор ТОВ Верес , за даними трудової книжки та журналу обліку руху трудових книжок прийнятий на посаду за наказом від 03 жовтня 1994 № 1, що суперечить наданій копії повідомлення до ДПС про прийняття працівника на роботу, відповідно до якої початок роботи - 06 січня 2019 року;

ОСОБА_3 - оператор АЗС, прийнята на роботу 19 вересня 2019 року відповідно до наказу від 18 вересня 2019 року № 4 на підставі особистої заяви від 07 вересня 2019 року, в якій вказано термін стажування 10 робочих змін з подальшим прийняттям в штат, повідомлення до ДПС про прийняття на роботу подано 18 вересня 2019 року;

ОСОБА_4 - обліковець з реєстрації бухгалтерської документації, прийнято 11 грудня 2019 року відповідно до наказу від 10 грудня 2019 року № 7 на підставі особистої заяви від 10 грудня 2019 року, повідомлення до ДПС про прийняття на роботу подано 10 грудня 2019 року;

ОСОБА_5 - оператор АЗС, прийнято 02 січня 2020 року відповідно до наказу від 02 січня 2020 року № 8 на підставі особистої заяви від 30 грудня 2019 року, повідомлення до ДПС про прийняття на роботу подано 02 січня 2020 року.

Відповідно до наданої копії графіку внутрішнього трудового розпорядку на кожен місяць встановлено графік роботи з 07.00 год до 19.00 год., перерва з 12.00 год. до 13.00 год. Також вказано, що працівник ОСОБА_6 знаходиться на стажуванні та працює по 5 год. через добу. Жодних документів, що підтверджують працю за умовою укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення до ДПС про прийняття працівника на роботу, не надано. Відповідний запис у журналі руху трудових книжок і вкладишів до них відсутній.

За таких обставин інспектор праці дійшов висновку, що ТОВ Верес допущено порушення частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України - фактичний допуск працівника ОСОБА_6 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а також абзацу першого постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 - фактичний допуск ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Згідно з описом вкладення до поштового відправлення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, акт від 20 квітня 2021 року № СМУ886/1106/АВ вручено уповноваженій особі ТОВ Верес 21 квітня 2021 року (арк. спр. 49-50).

Інспектором праці 29 квітня 2021 року складено акт № СМУ886/1106/АВ/ВП про відмову від підпису, згідно з яким станом на 29 квітня 2021 року примірник акта від 20 квітня 2021 року № СМУ886/1106/АВ, направлений об`єкту відвідування з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення поштовим відправленням від 20 квітня 2021 року № 9312002388760, з підписом директора ТОВ Верес не повернуто (арк. спр. 44).

Також 29 квітня 2021 року заступником начальника Міжрегіонального управління складено повідомлення про дату одержання документів (арк. спр. 45).

Заступником начальника Міжрегіонального управління Мартинюк М.М. за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання законодавства у сфері праці, від 20 квітня 2021 року № СМУ886/1106/АВ щодо порушень ТОВ Верес законодавства про працю, встановлено факт фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу, керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення , частиною третьою статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування , Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України вирішено накласти на ТОВ Верес штраф у розмірі 60000,00 грн, про що прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 30 квітня 2021 року № СМУ886/1106/АВ/СПТД-ФС (арк. спр. 14-15, 46-47).

Акт відмови від підпису, припис про усунення виявлених порушень законодавства, повідомлення про дату отримання документів та постанову про накладення штрафу направлено до ТОВ Верес поштовим відправленням 30 квітня 2021 року, що підтверджено описом вкладення, накладною про відправлення (арк. спр. 51).

Позивачем на спростування викладених в акті від 20 квітня 2021 року № СМУ886/1106/АВ порушень вимог законодавства про працю в матеріали справи надано копії: трудової книжки ОСОБА_1 від 26 квітня 2021 року серії НОМЕР_1 , наказу ТОВ Верес від 23 квітня 2021 року № 1 про прийняття на роботу, повідомлення про прийняття працівника на роботу від 27 квітня 2021 року, книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ТОВ Верес , графіку внутрішнього трудового розпорядку АЗС ТОВ Верес , трудової книжки ОСОБА_2 від 18 серпня 1983 року серії НОМЕР_2 , наказу ТОВ Верес від 03 жовтня 1994 року № 1 про прийняття на роботу, висновку медичної комісії від 23 квітня 2021 року, медичної довідки про проходження попереднього (періодичного) медогляду працівника від 23 квітня 2021 року № 589, квитанції № 2 про отримання ДПС повідомлення про прийняття працівника на роботу (арк. спр. 6, 7, 8, 9-10, 11, 12, 13, 76, 78).

Дослідженням вказаних документів встановлено, що директором ТОВ Верес є ОСОБА_2 , якого прийнято на роботу за наказом позивача від 03 жовтня 1994 року № 1 з 03 жовтня 1994 року. Про прийняття на роботу внесений запис до трудової книжки ОСОБА_2 від 18 серпня 1983 року серії НОМЕР_2 за № запису 9. Інформацію про трудову книжку ОСОБА_2 внесено до книги обліку руху трудових книжок ТОВ Верес за № 1.

Щодо ОСОБА_1 встановлено, що 23 квітня 2021 року ТОВ Верес видано наказ № 1 про прийняття ОСОБА_1 на роботу оператором АЗС з 26 квітня 2021 року, про що до трудової книжки від 26 квітня 2021 року серії НОМЕР_1 26 квітня 2021 року внесений відповідний запис за № 3. Інформацію про трудову книжку ОСОБА_1 26 квітня 2021 року за № 11 внесено до книги обліку руху трудових книжок. Повідомлення про прийняття працівника на роботу направлено та отримано ДПС 23 квітня 2021 року.

Відповідно до наданої позивачем копії графіку внутрішнього трудового розпорядку на кожен місяць встановлено графік роботи з 07.00 год до 19.00 год., перерва з 12.00 год. до 13.00 год. Також вказано, що працівник ОСОБА_6 працює з 26 числа по 11 год. через добу.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти задоволення таких вимог, суд виходить з такого.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено, крім Конституції України, КЗпП України.

Так, частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частинами першою - третьою статті 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою та другою статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

В пункті 1 частини першої статті 29 КЗпП України до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: роз`яснити працівникові його права і обов`язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Статтею 48 КЗпП України визначено, що Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацами першим - четвертим постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 Про порядок повідомлення державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовано Законом України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V).

Частинами першою та п`ятою статті 2 Закону № 877-V (тут і надалі положення Закону наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Частиною п`ятнадцятою статті 4 Закону № 877-V визначено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю), зокрема у разі використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

За приписами пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6);

здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (підпункт 9).

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 823 (тут і надалі посилання на норми Порядку № 823 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 2 Порядку № 823).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 3 Порядку № 823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Абзацом першим пункту 4 Порядку № 823 визначено, що уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

Згідно з підпунктом 8 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є доручення Прем`єр-міністра України.

Пунктом 8 Порядку № 823 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 823 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, та наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно із пунктами 16, 17, 18 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пунктами 20, 21 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування (пункт 25 Порядку № 823).

Відповідно до пункту 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509) (тут і надалі посилання на норми Порядку № 509 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, зокрема акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Пунктом 3 Порядку № 509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з абзацами першим - третім, п`ятим пункту 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

До затвердження Мінекономіки зазначеної у цьому пункті форми постанови про накладення штрафу застосовується форма постанови про накладення штрафу, затверджена Мінсоцполітики.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень. Інспекційне відвідування може здійснюватися без попереднього повідомлення об`єкта відвідування. Службове посвідчення інспектор праці пред`являє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі під час інспекційного відвідування.

Системним опрацюванням документів, якими оформлено інспекційне відвідування ТОВ Верес , та постанови про накладення штрафу, суд дійшов висновку, що захід державного контролю здійснений відповідачем із дотриманням вимог Порядку № 823, а справа про накладення штрафу розглянута відповідно до положень Порядку № 509.

Щодо порушень ТОВ Верес частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 КЗпП України, встановлених під час інспекційного відвідування, суд зазначає таке.

Вищевказаними правовими нормами визначено, що працівник може бути допущений до роботи тільки після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженим ним органом, повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства.

Також з вищевказаних правових норм слідує, що законодавством про працю для працедавця визначена можливість випробування працівника з метою перевірки його відповідності роботі, яка довіряється для виконання. Однак, таке випробування може бути обумовлене при прийнятті працівника на роботу, тобто при укладенні трудового договору. Ознайомлення працівника з умовами праці відбувається до початку роботи, але вже за укладеним трудовим договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 листопада 2020 року в справі № 819/1342/16, від 03 червня 2021 року в справі № 0540/8959/18-а, від 06 липня 2021 року в справі № 826/12904/16.

Отже, визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення наявності чи відсутності трудових відносин між ТОВ Верес та ОСОБА_1 на час здійснення інспекційного відвідування.

Так, з матеріалів, якими оформлено інспекційне відвідування ТОВ Верес , судом встановлено, що позивачем на виконання вимоги інспектора праці про надання документів від 07 квітня 2021 року № СМУ886/1106/НД надано копію графіка внутрішнього трудового розпорядку АЗС ТОВ Верес на кожен місяць 2021 року, в якому визначено, що оператори АЗС та заправники працюють у денну зміну з 07.00 год. до 19.00 год. через день, обідня перерва з 12.00 год. до 13.00 год. Також в цьому графіку наявна інформація про режим роботи ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , які працюють з 01 до 31 числа місяця по 11 год. через день, а також про ОСОБА_1 , яка з 06 по 24 число проходить стажування по 5 год. через день.

Тобто позивачем надано інспектору праці документ, згідно з яким ОСОБА_1 по 5 год. на день виконувала роботу (проходила стажування) оператора АЗС 06, 08, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24 квітня 2021 року.

Проте, в наданих позивачем інших документах, що підтверджують укладання трудових договорів з найманими працівниками ТОВ Верес , відсутня будь-яка інформація про оформлення позивачем з ОСОБА_1 трудових відносин у визначений Кодексом законів про працю України спосіб в період з 06 по 23 квітня 2021 року, а також повідомлення в цей період ДПС про прийом на роботу такого працівника.

Докази укладення трудового договору між ТОВ Верес та ОСОБА_1 надані лише до суду разом з позовною заявою.

Дослідженням наданих позивачем суду документів встановлено, що між ТОВ Верес та ОСОБА_1 укладено трудовий договір у визначеному законом порядку лише з 26 квітня 2021 року шляхом видання наказу від 23 квітня 2021 року № 1 про прийом на роботу після отримання акта від 20 квітня 2021 року № СМУ886/1106/АВ, тобто вже на усунення встановлених інспектором праці порушень трудового законодавства.

Твердження позивача щодо відсутності факту виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків оператора АЗС до 26 квітня 2021 року спростовані інформацією, вказаною в описаному вище графіку внутрішнього трудового розпорядку АЗС ТОВ Верес .

Також суд вважає за необхідне заважити, що вказаний вище графік визначає не тільки режим роботи операторів АЗС, а є й засобом обліку робочого часу найманих працівників. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що, як вказано у вимогі про надання документів, на ТОВ Верес табелі обліку робочого часу найманих працівників відсутні.

Твердження позивача про помилковість внесеної до графіку інформації та її невідповідність фактичним обставинам справи, судом відхиляються як безпідставні, оскільки не підтверджені жодними доказами.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивач, стверджуючи про помилковість наданої ним інспектору праці інформації, не вжив жодних заходів для її виправлення. Більш того, після отримання 21 квітня 2021 року акта від 20 квітня 2021 року № СМУ886/1106/АВ та ознайомлення зі встановленими інспектором праці порушеннями ТОВ Верес вимог законодавства про працю, позивач письмових зауважень до акта у визначений Порядком № 823 спосіб не подав. Навпаки всі вчинені позивачем дії свідчать про вжиття ним відповідних заходів з метою усунення виявлених порушень трудового законодавства.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством про працю визначені випадки, коли стажування (випробування) відбувається до прийняття працівника на роботу за трудовим договором, наприклад, статтею 29 Закону України Про зайнятість населення передбачена можливість стажування студентами навчальних закладів, статтею 35 Закону України Про зайнятість населення - професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних. Однак, таке стажування оформлюється відповідними договорами про стажування. Позивачем інспектору праці таких договорів про стажування ОСОБА_1 також не надано.

Таким чином, за встановлених у справі обставин, суд погоджується з твердженнями Міжрегіонального управління про порушення ТОВ Верес вимог статей 21 та 24 КЗпП України щодо допущення ОСОБА_1 до роботи без оформлення з нею трудового договору.

За вказане порушення абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України передбачена відповідальність у вигляд штрафу в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України від 15.12.2020 № 1082-ІХ Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено в 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень.

Отже, десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за одну особу працівника становить 60000,00 грн.

Таким чином, постанова Міжрегіонального управління про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 30 квітня 2021 року № СМУ886/1106/АВ/СПТД-ФС в частині розміру застосованого штрафу відповідає вимогам абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

Твердженням позивача про відсутність з його боку порушень законодавства щодо несвоєчасного повідомлення ДПС про прийняття ОСОБА_2 на роботу суд не надає правової оцінки з тих підстав, що, по перше, відповідач такі обставини не заперечує, а, по друге, встановлення цих обставин не матиме жодного значення для результату розгляду даної справи.

Як повідомив представник відповідача у судовому засіданні, на позивача накладено штраф за скоєне ним порушення законодавства про працю щодо ОСОБА_1 . За вказане в акті порушення, скоєне позивачем щодо ОСОБА_2 , заступником начальника Міжрегіонального управління штраф на позивача не накладався.

На користь таких тверджень представника відповідача свідчить й встановлена судом обставина, що оскарженою постановою на позивача накладено штраф в розмірі 60000,00 грн, тобто у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2021 року, за порушення, скоєне стосовно одного працівника, а не двох, як вказано в акті.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи під час судового розгляду), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень є правомірними, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Верес (місцезнаходження: 92800, Луганська область, Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вулиця Шевченка, будинок 101, код за ЄДРПОУ 21794429) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (місцезнаходження: 85302, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Прокоф`єва, будинок 82, код за ЄДРПОУ 43866127) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 14 вересня 2021 року.

Суддя К.О. Пляшкова