Ухвала

від 14.09.2021 по справі 560/11735/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/11735/21

УХВАЛА

14 вересня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову по адміністративній справі №560/11735/21 за позовом ОСОБА_1 до Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10 вересня 2021 року звернувся до суду з позовом до Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення Старосинявської селищної ради від 06.08.2021 щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 6824484500:03:015:0020 у власність у разі зміни цільового призначення земель запасу на для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , що розташована за адресою: Хмельницька область Старосинявський район Старосинявська селищна рада;

- зобов`язати Старосинявську селищну раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 6824484500:03:015:0020 у власність у разі зміни цільового призначення земель запасу на для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , що розташована за адресою: Хмельницька область Старосинявський район Старосинявська селищна рада.

13 вересня 2021 року судом отримано заяву ОСОБА_1 , в якій остання просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 2,0 га з кадастровим номером 6824484500:03:015:0020, що розташована Хмельницька область Старосинявський район, на території Старосинявської селищної ради (за межами с. Пишки).

В обґрунтування заяви позивач вказує, що у квітні 2021 року ОСОБА_1 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 6824484500:03:015:0020 у власність у разі зміни цільового призначення земель запасу для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Хмельницька область Старосинявський район Старосинявська селищна рада. Даний проект землеустрою позивач подала для затвердження на сесії Старосинявської селищної ради, однак в його затвердженні Старосинявською селищною радою відмовлено. Вважаючи таку відмову протиправною, та такою, що порушує права позивача, остання звернулась до суду за захистом своїх прав. Предметом судового спору є визнання протиправним та скасування рішень Старосинявської селищної ради, що стосуються земельної ділянки кадастровий номер 6824484500:03:015:0020. На даний час позивачу стало відомо, що 06.08.2021 на сесії Старосинявської селищної ради прийнято рішення змінити вид цільового призначення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6824484500:03:015:0020 з земель запасу на землі загального користування та здійснити реєстрацію речового права на вказану земельну ділянку. Враховуючи такі дії відповідача невжиття заходів забезпечення позову, може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів у разі задоволення заявленого позову в подальшому.

Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ст.154 КАС України без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу вказаної норми слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відтак, суд звертає увагу, що КАС України не передбачає вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту, а тому заява позивача є необґрунтованою та безпідставною.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

При цьому, суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

При цьому вищезазначені підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року по справі № 461/3212/17.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

За правилами ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року по справі №160/7350/19.

Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Водночас, сама лише незгода позивача із діями та рішеннями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Також, заявником не було наведено відомостей про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав позивача в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову.

Таким чином, посилання заявника на можливість настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову. Тобто, зазначене позивачем порушення прав має ймовірний, виключно прогнозований характер; позивач не зазначив про негативні наслідки, які для нього настануть без вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову з підстав, наведених позивачем, а відтак в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 150-151, 154, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя І.І. Тарновецький