Постанова

від 09.09.2021 по справі 280/1472/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1472/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року в адміністративній справі №280/1472/20 (головуючий суддя першої інстанції Максименко Л.Я., рішення в повному обсязі складено та підписано 22.04.2021 року) за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій Запорізької області до Комунального закладу Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради, (треті особи: Запорізька обласна рада, Служба у справах дітей Запорізької обласної державної адміністрації) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 04.03.2020 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального закладу, який розташований за адресою: 72301, Запорізька область, м.Мелітополь, провулок 2-й Чехова, будинок 33, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень закладу за вказаним адресом, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведеної позапланової перевірки Комунального закладу позивачем встановлено, що об`єкти відповідача (будівлі, споруди, приміщення) експлуатуються з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, про що складено акт №35 від 15.01.2020 року. Встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки відповідачем не усунуті.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених в позові.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа - Запорізька обласна рада також подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку письмового провадження, в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на скаргу, встановила наступне.

Мелітопольським міськрайонним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 14 січня по 15 січня 2020 року проведено позапланову перевірку Комунального закладу Мелітопольський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради, за наслідками якої було складено акт №35 від 15.01.2020 року (а.с.13-22).

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт КЗ Мелітопольський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради, а саме будівлі, споруди, приміщення, які розташовані за адресою: 72301, Запорізька область, м.Мелітополь, провулок 2-й Чехова, будинок 33, експлуатуються з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- допускається використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- приміщення (склад, гаражі) не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до вимог таблиці А1, А2 додатку А (обов`язковий), таблиці Б1 додатку Б (обов`язковий) ДБН 8.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- посадовими особами не пройдено навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- не забезпечені евакуаційним освітленням у будівлі закладу: коридори на 1-му поверсі, коридори на 2-му поверсі, сходові клітини;

- допускається встановлення глухих металевих ґрат на вікнах, а саме: у приміщеннях на 1-му поверсі, у актовому залі;

- допускається улаштування комор, а саме: у загальному коридорі на 1- му поверсі;

- допускається захаращування шляхів евакуації, а саме: евакуаційного виходу біля кабінету бухгалтера, евакуаційного виходу біля медичного пункту, евакуаційного виходу біля пральні;

- допускається улаштування облицювання стін на шляхах евакуації з невстановленими показниками щодо пожежної небезпеки, а саме: у коридорах на першому поверсі, на входах до груп, всупереч вимогам пункту 7.3.3 ДБН В. 1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ;

- не надані акти прихованих робіт, які підтверджують відокремлення проводів шаром негорючого матеріалу від горючих основ, а саме: під горючим облицюванням стелі у коморі біля групи для хлопчиків, під горючим облицюванням стелі на кухні, під горючим облицюванням стелі у пральні, під горючим облицюванням стін у групі для хлопчиків, під горючим облицюванням стін у молодшій групі, під горючим облицюванням стін біля входу;

- допускається улаштування та експлуатація тимчасової дільниці електромережі у актовому залі;

- не забезпечено проведення замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- допускається встановлення електророзеток та вимикачів на горючу основу, без підкладання під нього негорючого теплоізоляційного матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше ніж на 0,01 метра, а саме: біля головного входу, у молодшій групі, у спортивному залі, у групі для хлопчиків;

- допускається встановлення електророзеток та вимикачів на горючу основу, без підкладання під нього негорючого теплоізоляційного матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше ніж на 0,01 метра, а саме: біля головного входу, у молодшій групі, у спортивному залі, у групі для хлопчиків;

- допускається експлуатація світильнику зі знятими ковпаком у коморі на 1-му поверсі;

- не забезпечено лінію живлення побутового кондиціонеру автономним пристроєм електричного захисту, а саме: у кабінеті директора, у комп`ютерному класі;

- допускається за наявності людей у приміщеннях замикання дверей евакуаційних виходів не на внутрішні запори, які відчиняється з середини без ключа;

- не відділено протипожежними дверима з межею вогнестійкості не менше ЕІ 30 від інших приміщень приміщення електрощитової, всупереч вимогам пункту 10.3.6 ДБН 8.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення , пункту 6.4 табл. З ДБН В. 1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту;

- не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

Позивач вказує на те, що перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки №35 від 15.01.2020 року, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, через що звернувся до суду з позовною заявою.

Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI.

Відповідно до статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідачем порядок призначення та проведення перевірки не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом ДСНС України №661 від 12.11.2018 року, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.

Таким чином, позивач є повноважним органом на подання вказаного позову.

Згідно із статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважено звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно із частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно із частиною 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З аналізу викладених положень вбачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч.7 ст.7 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

З аналізу вказаної норми вбачається, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Відповідно до п.1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417 (далі по тексту - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Згідно із п.4 розділу 1 Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

В постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року по справі №826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідно до п.35-36 постанови Верховного Суду від 28 лютого 2019 року по справі №810/2400/18 недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Заходи реагування мають тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень та зникнення загрози життю та здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту №61 від 15.03.2021 року, складеного та наданого позивачем до суду , не усуненими залишились наступні порушення:

- відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на об`єкт нерухомості;

- допущено улаштування облицювання стін на шляхах евакуації з невстановленими показниками щодо пожежної безпеки, а саме: у коридорах на 1-му поверсі, на входах до груп;

- працівників об`єкта не забезпечено засобами індивідуального захисту (а.с.190-195).

Під час вирішення питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, насамперед, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже, оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Таким чином, суд пи прийнятті рішення оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і яким зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, у свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт, предметом яких є роботи з усунення порушень, або будь-які інші первинні документи, тощо.

В разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

Щодо відсутності декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на об`єкт нерухомості.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідно до положень статті 57 Кодексу цивільного захисту України декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на об`єкт нерухомості є обов`язковим документом. Після проведення перевірки позивачем не здійснено дій з отримання висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення. Суду відповідних відомостей не надано.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на об`єкт нерухомості само по собі не створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, питання фактичної відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки перевіряються позивачем під час перевірки, можливі порушення викладаються в акті і, за наявності підстав, саме такі фактичні порушення є підставою для застосування заходів реагування.

Щодо не забезпечення працівників об`єкта засобами індивідуального захисту.

Між сторонами є спірним питання необхідної кількості вказаних засобів індивідуального захисту.

За позицією позивача протигазами мають бути забезпечені всі працівники по штату, в свою чергу відповідачем вказана вимога виконана, виходячи з максимальної кількості співробітників, що може перебувати у закладі (на зміні).

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідно до Номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту і норм забезпечення ними , затвердженої постановою КМУ від 19.08.2002 року №1200, працівники суб`єктів господарювання (крім працівників, формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту), працівники центральних органів виконавчої влади та інших державних органів забезпечуються засобами індивідуального захисту органів дихання (фільтрувальний протигаз для захисту від бойових отруйних речовин, респіратор протипиловий) виходячи з норми забезпечення один протигаз і один респіратор на особу і додатково 2 відсотки загальної кількості працівників.

Відповідач визнає, що в його установі наявна кількість засобів індивідуального захисту на максимальну кількість співробітників, що може перебувати у закладі (на зміні), а не відповідно до визначених законодавчих нормативів.

Відсутність засобів індивідуального захисту в кількосьті додаткових 2 відсотків загальної кількості працівників не може бути визнано таким що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно допущеного улаштування облицювання стін на шляхах евакуації з невстановленими показниками щодо пожежної безпеки, а саме: у коридорах на 1-му поверсі, на входах до груп.

Судом першої інстанції встановлено, що за погодженням із регіональним інспектором ГУ ДСНС стіни у коридорі на першому поверсі та на входах до груп були облаштовані матеріалом для підлоги HDF виробництва фірми KRONOPOL Swiss Krono Group ZARY за групою поширення полум`я (РП).

Відповідачем суду першої інстанції надані фотоматеріали, відповідно до яких на виконання вимог позивача, в комунальному закладі здійснено демонтування облицювання стін (а.с.67).

Вказані обставини позивачем не заперечуються.

За таких обставин, сукупність виявлених перевіркою порушень дійсно створювали загрозу життю і здоров`ю людей, проте відповідачем вчинені дії по усуненню виявлених позивачем порушень і наразі залишилися ті недоліки, які об`єктивно не створюють ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відтак, підстави для вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального закладу Мелітопольський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей з точки зору принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, наразі відсутні.

Проте, зазначене не звільняє відповідача від обов`язку завершити усунення вимог припису позивача.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні

Керуючись статтями 4, 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року в адміністративній справі №280/1472/20 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року в адміністративній справі №280/1472/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва