Постанова
від 13.09.2021 по справі 120/3069/20-а
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3069/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик В.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

13 вересня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Слобідське" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2020 року Фермерське господарство "Слобідське" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року позов задоволено, а саме:

- визнано протиправними та скасовано податкові - повідомлення рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0026835204 від 11.06.2020 року та № 0026845204 від 11.06.2020 року;

- стягнуто на користь Фермерського господарства "Слобідське" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 4204 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого структурного підрозділу ДПС.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вказав, що на підставі пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 31.1 статті 31 та відповідно до пункту 76.1 статті 76 розділу II Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року відділом податків і зборів з юридичних осіб Жмеринського управління ГУ ДПС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість Фермерським господарством "Слобідське" згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року; згідно податкового повідомлення-рішення від 24.12.2019 року №0003470501 та згідно податкового повідомлення-рішення від 24.12.2019 року №0003480501.

Перевіркою встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Вказав, що за даними ІС "Податковий блок" (підсистема Облік платежів/Ведення ІКП/Перегляд та друк ІКП) станом на 09.01.2020 в ІКП 14010100 ФГ "Слобідське" рахувався борг на загальну суму 515587 грн., а саме: у сумі грошового зобов`язання - 301939 грн., визначеного у податковому повідомленні-рішенні № 0003470501 від 24.12.2019р.; у сумі грошового зобов`язання - 138163 грн., визначеного у податковому повідомленні - рішенні №0003480501 від 24.12.2019; у сумі грошового зобов`язання - 75485 грн., визначеного у податковому повідомленні-рішенні (форма "Р") №0003470501 від 24.12.2019 р.

27.01.2020 року ФГ "Слобідське" зараховано надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (платіжне доручення № 11430171 від 27.01.2020) у сумі 401551грн. для погашення самостійно визначеного податкового зобов`язання у сумі 401551 грн. в податковій декларації з ПДВ за грудень 2019 року з терміном сплати - 30.01.2020 року.

Даними коштами, в силу приписів п.87.9 ст.87; пункту 57.3 статті 57 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, було погашено податковий борг, який виник у платника у зв`язку з визначенням суми податкового зобов`язання по податковим повідомленням-рішенням №0003470501 від 24.12.2019; №0003480501 від 24.12.2019.

Враховуючи вимоги п.87.9 ст.87; пункту 57.3 статті 57 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, всі надходження з податку на додану вартість до бюджету йшли на закриття податкового боргу в ІКП 14010100 ФІ "Слобідське" та відповідно нараховувались штрафні санкції за несвоєчасну сплату.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

01 вересня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, колегія суддів зауважує, що у відповідності до положень п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі проводиться у разі подання апеляційної скарги на рішення, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Оскільки рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу належить розглядати у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача необхідно відмовити.

Відтак, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №120/632/20-а за позовом ФГ "Слобідське" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 року, у справі №120/632/20-а, адміністративний позов задоволено.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини встановлені рішенням суду від 09.11.2020 року у справі №120/632/20-а не доказуються при розгляду даної справи.

Судом у адміністративний справі №120/632/20-а встановлено, що ФГ "Слобідське" взято на податковий облік в контролюючому органі 25.05.2005 року за №5 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області, Жмеринське управління, Шаргородська ДПІ.

На підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області №1383 від 10.10.2019, направлень від 30.10.2019 року №№ 655, 656, 657, 658, 659, виданих ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідно до ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, в період з 30.10.2019 року по 19.11.2019 року проведено планову виїзну документальну перевірку ФГ "Слобідське" за період з 01.09.2016 по 31.08.2019 з питань дотримання податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області складено акт перевірки №938/05-11/32349791 від 26.11.2019, в якому встановлено порушення ФГ "Слобідське" податкового законодавства.

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 24.12.2019 за №0003490501, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, разом із штрафними санкціями на загальну суму 36427,89 грн.;

- від 24.12.2019 за №0003500501, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 680 грн.;

- від 24.12.2019 за № 0003470501, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість, разом із штрафними санкціями на загальну суму 377424 грн.;

- від 24.12.2019 за № 0003480501, яким за відсутність складення або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних застосовано штрафні санкції на загальну суму 138163 грн.

Не погоджуючись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, 18.02.2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, справа №120/632/20-а.

Крім того, судом встановлено, що 17.01.2020 року ФГ "Слобідське" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 2019 рік, із визначенням податкового зобов`язання, терміном сплати до 30.01.2020 року, 401551 грн.

Платіжними дорученнями від 27.01.2020 року №№150, 1478, призначення платежу: сплата ПДВ за 2019 рік, позивачем перераховано до бюджету в системі електронного адміністрування ПДВ, 200000 грн. та 201551 грн., відповідно.

В подальшому, відповідачем проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість ФГ "Слобідське", згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року; згідно податкового повідомлення-рішення від 24.12.2019 року №0003470501 та згідно податкового повідомлення-рішення від 24.12.2019 року №0003480501.

Актом перевірки від 21.05.2020 року №10125/02-3252-04/32349791, встановлено порушення строків сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість ФГ "Слобідське", визначеної податковими повідомленнями-рішеннями від 24.12.2019 року № №0003470501, 0003480501 та податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2019 року.

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 11.06.2020 за №0026845204, яким позивачу нараховано штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 44080,30 грн.

- від 11.06.2020 за №0026835204, яким позивачу нараховано штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 61198,58 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу приписів пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3).

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, санкція статті 126 Кодексу передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання безвідносно до підстав її виникнення.

Разом із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до підпункту 14.1.75 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що право податкового органу застосовувати штрафі санкції до платника податків за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань виникає лише у випадку коли суми такого зобов`язання є узгодженими. У протилежному випадку, зокрема коли платником податків оскаржено відповідне рішення, яким йому нараховано суму грошового зобов`язання, таке грошове зобов`язання вважається неузгодженим, на таку суму не розповсюджується дія статті 126 ПК України щодо граничних строків сплати, а в контролюючого органу не виникає право нараховувати штрафи за їхнє порушення.

З наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій по податковими повідомленнями-рішеннями від 11.06.2020 за №0026845204 та №0026835204 вбачається, що контролюючим органом застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість, сума яких визначена податковими повідомленнями-рішеннями від 24.12.2019 року № 0003470501 та № 0003480501 та податковою декларацією з податку на додану вартість від 17.01.2020 року.

Разом з тим, як вже було судом встановлено, що позивач скористався своїм правом та оскаржив до Вінницького окружного адміністративного суду податкові повідомлення-рішення від 24.12.2019 за №0003490501, від 24.12.2019 за №0003500501, від 24.12.2019 за № 0003470501, від 24.12.2019 за № 000348050.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 року, у справі №120/632/20-а, визнано протиправними та скасовано податкові - повідомлення рішення форми "Р" №0003490501 від 24.12.2019 року, форми "ПС" №0003500501 від 24.12.2019 року, форми "Р" №0003470501 від 24.12.2019 року, форми "ПН" №0003480501 від 24.12.2019 року, винесені Головним управлінням ДПС у Вінницькій області стосовно Фермерського господарства "Слобідське".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати грошових зобов`язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 11.06.2020 за №0026845204 та №0026835204, у зв`язку із тим, що вони не набули статусу узгоджених.

Крім того, як зазначено судом вище, відповідачем нараховано також штрафні санкцію за порушення граничних строків сплати грошових зобов`язань визначених у поданій позивачем податковій декларації з податку на додану вартість за 2019 рік.

Зі змісту матеріалів справи встановлено, що кошти перераховані позивачем 27.01.2020 року в рахунок сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного в податковій декларації за 2019 рік, податковим органом спрямовано, в порядку черговості виникнення податкового боргу, на погашення податкових зобов`язань, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях від 24.12.2019 року № 0003480501 та №0003470501.

Частина перша пункту 87.9 статті 89 Податкового кодексу України визначає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Аналіз наведених нормативно-правових положень дає підстави для висновку, що законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу.

Отже, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 Кодексу та у випадку несвоєчасного погашення якої, контролюючий орган нараховує штраф у розмірах, встановлених статтею 126 Податкового кодексу України в залежності від терміну затримки.

Разом з тим, слід зазначити, що питання обліку податків, зборів визначені положеннями Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок).

Пунктом 2 підрозділу 9 розділу IV Порядку визначено, що інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

Враховуючи зазначене та беручи до уваги те, що у зв`язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень від 24.12.2019 року № 0003480501 та №0003470501, визначені в них грошові зобов`язання, в силу приписів п. 56.18 ст. 56 ПК України, станом на час проведення камеральної перевірки, вважались неузгодженими, відповідач зобов`язаний був відкоригувати дані в інтегрованій картці позивача та самостійно спрямувати сплачену позивачем суму задекларованого зобов`язання з податку на додану вартість, згідно податкової декларації за 2019 рік, у сумі 401551 грн., в рахунок її погашення, що останнім здійснено не було.

А тому, відповідач протиправно обліковував сплачені позивачем кошти в рахунок погашення неузгодженого грошового зобов`язання, що у свою чергу, призвело до помилкового висновку щодо наявності заборгованості зі сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість за 2019 рік та свідчить про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за штучно створену контролюючим органом несвоєчасність сплати грошового зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що аргументи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, відповідають змісту відзиву на адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області, який міститься в матеріалах справи та якому суд першої інстанції надав належну правову оцінку.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Також у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути з відповідача понесенні судові витрати. З приводу вказаного клопотання судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано Договір про надання правничої допомоги № 010-ас від 03.09.2021 року; рахунок на оплату №10 від 03.09.2021 року, виписку з банку, що підтверджує оплату рахунку № 10 від 03.09.2021 року на суму 3500 грн.

Відтак, розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що становить 3500 грн., підтверджується належними доказами, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року - без змін.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Слобідське" (вул.Вишнева, 90, с.Клеконтина, Шаргородський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32349791) понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого структурного підрозділу ДПС (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150).

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.

Дата ухвалення рішення13.09.2021
Оприлюднено16.09.2021

Судовий реєстр по справі —120/3069/20-а

Ухвала від 25.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Постанова від 13.09.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Курко О. П.

Ухвала від 26.08.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Курко О. П.

Ухвала від 26.08.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Курко О. П.

Ухвала від 09.08.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Курко О. П.

Ухвала від 13.07.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Курко О. П.

Ухвала від 29.06.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Курко О. П.

Ухвала від 18.06.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Курко О. П.

Ухвала від 13.05.2021

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Дончик Віталій Володимирович

Рішення від 13.05.2021

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Дончик Віталій Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні