Постанова

від 14.09.2021 по справі 278/597/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 278/597/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції-Сингаївський О.П. Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

14 вересня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника відповідача: Горкуши М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

04 березня 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 08.02.2019 №875-ДК/0036Пр/08/01/-19. При цьому, позивач також просив поновити строк на звернення до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду для оскарження постанови №875-ДК/0036/По/08/01/-19 від 08 лютого 2019 року.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено.

Визнано протиправною і скасовано постанову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №875-ДК/0036/По/08/01/-19 від 08 лютого 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та закрито провадження у справі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що ст. 168 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. При цьому, на думку апелянта, матеріалами справи підтверджується відсутність у підприємства, директором якого є позивач, прав на перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу.

Крім того, апелянт вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом. Так, апелянтом до матеріалів справи долучено докази, які підтверджують, що позивач отримав оскаржувану постанову 18.02.2019, а не 21.02.2019, як вказав суд першої інстанції.

Враховуючи вказані обставини, подання позивачем адміністративного позову 04.03.2019 свідчить про пропуск строку ним строку звернення до суду, при цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку, у зв`язку з чим наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції задовольнити її з підстав, викладених в ній.

Позивач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Козирем Романом Анатолійовичем та державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом`яковим Геннадієм Віталійовичем проведена перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю АТТІ (ТОВ АТТІ ) вимог земельного законодавства під час використання земель з регіональною особливістю на території м. Житомир.

За результатами перевірки державним інспектором складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 14.12.2018 №875-ДК/1270/АП/04/01/-18 та Акт обстеження земельної ділянки від 14.12.2018 №875-ДК/810/АО/10/01/-18, за змістом яких встановлено, що ТОВ АТТІ під час проведення будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 провело роботи по зняттю та перенесенню ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), в межах зазначеної земельної ділянки, без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а саме Головного управління Держеокадастру у Житомирській області (а.с.57-59).

Для усунення порушень вимог земельного законодавства, державним інспектором Хом`яковим Г.В. 14.12.2018 винесено припис реєстраційний номер №875-ДК/0879Пр/03/01/-18 (а.с.53).

Крім цього, з метою усунення вказаних порушень вимог земельного законодавства шляхом виконання припису №875-ДК/0879Пр/03/01/-18 від 14.12.2018, державним інспектором Хом`яковим Г.В. 30.01.2019 також винесено припис №21-ДК/0035Пр/03/08/19 (а.с.54).

На підставі складених актів та встановлених обставин, державним інспектором 30.01.2019 було складено протокол №875-ДК/0033П/07/01/-19 про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення у сфері дотримання вимог земельного законодавства (а.с.63).

Окрім протоколу про адміністративне правопорушення державним інспектором 08.02.2019 складено повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу №875ДК/0006/ШК/11/01/-19, згідно з яким необхідно сплатити розмір шкоди за зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу у розмірі 27 823,47 грн. (а.с.55).

08.02.2019 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом`яковим Г.В. на підставі вказаного протоколу про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладання адміністративного стягнення №875-ДК/0036По/08/01/-19, за якою на директора ТОВ АТТІ ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 340,00 грн. (а.с.56).

Вказана постанова та повідомлення про сплату шкоди були направлені на адресу ТОВ АТТІ засобами поштового зв`язку 15.02.2019, що підтверджується матеріалами справи (а.с.65).

Поновляючи строк на звернення до суду з адміністративним позовом суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова направлена на адресу ТОВ АТТІ засобами поштового зв`язку 15.02.2019, що підтверджується матеріалами справи (а.с.65) та отримана позивачем 21.02.2019. Суд першої інстанції визнав поважними причинами відсутність позивача в Житомирській області в період з 25.02.2019 по 02.03.2019, у зв`язку з чим визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-3 КпАП України, оскільки матеріалами справи не підтверджується факт переміщення/зняття ґрунтового покриву, а тому, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є незаконною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 168 Земельного кодексу України визначено, що ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу цей грального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в Земельному кодексі України застосовується поняття ґрунтовий покрив земельних ділянок та поверхневий шар ґрунту.

Так, статтею 53-3 КУпАП, встановлено відповідальність за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Тобто, в КУпАП закріплені два поняття: ґрунтовий покрив земельних ділянок та родючий шар ґрунту.

Процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок регулює Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на знаття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, який затверджений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 1 від 04.01.2005 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1.3 Порядку №1, вимоги Порядку щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок є обов`язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов`язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.

У Розділі 2 вказаного Порядку № 1 міститься законодавче визначення поняття ґрунтовий покрив земельних ділянок, зокрема встановлено, що це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю.

Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення трутового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі - дозвіл) це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Тобто, аналізуючи викладені положення, колегія суддів зазначає, що порядок визначає, що дозвіл потрібний для зняття і перенесення покриву, який характеризується родючістю.

При цьому, відповідно до п.3.1 Порядку №1, власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Згідно п. 3.2 Порядку №1 дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.

Отже, основною та найціннішою властивістю ґрунту є його родючість тобто, необхідність отримання дозволу на зняття ґрунту з будь-якої землі, за умови що вона є родючою і не підпадає під винятки, передбачені п.3.2 Порядку.

Законом України Про охорону земель визначено, зокрема, що гумус - це органічна складова частина ґрунту, яка утворюється в процесі біохімічного розкладу рослинних і тваринних решток та формує його родючість;

ґрунт - це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості;

родючість ґрунту- здатність ґрунту за задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту.

Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель в листі від 11.09.2006 № 6-8-1487/885 при наданні роз`яснень було зроблено такий висновок: Слід зазначити, що дозвіл видається на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок. Ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78. ГОСТ 17.4.2.02-83. ГОСТ 17.5.3.05- 84. ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85. Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не видається.

Враховуючи вищевикладені положення, а також з огляду на засади юридичної визначеності, колегія суддів зазначає, що предметом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-3 КУпАП, є лише родючий шар ґрунту, оскільки лише щодо нього передбачено видачу спеціального дозволу.

Відповідно до ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення): місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що в Акті обстеження та Акті перевірки від 14.12.2018 вказано, що ТОВ АТТІ під час проведення будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1.2592 га, кадастровий номер 1810136300:04:0290:0040 (надалі земельна ділянка) провів роботи по зняттю та перенесенню ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), в межах земельної ділянки, без спеціального дозволу виданого відповідачем. До акту обстеження, як доказ долучено додатком план-схему земельної ділянки.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що план-схема земельної ділянки встановлює лише межі земельної ділянки, однак ніяким чином не підтверджує факт переміщення/зняття ґрунтового покриву.

Досліджуючи матеріали справи, судом апеляційної інстанції не здобуто доказів на підтвердження того, що на земельній ділянці, вказаній в Акті обстеженні та Акті перевірки, був присутній верхній шар ґрунту та що при цьому він був також і родючим.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що документи, на підставі яких прийнята оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , не містить інформації про причини відсутності ґрунтового покриву на земельній ділянці, час виникнення таких причин та їх пов`язаність з умисною поведінкою позивача, а отже не містять інформації про предмет доказування в даній справі, тобто не відповідають ознакам належних доказів, встановлених КАС України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-3 КпАП України, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення від 08.02.2019 №875-ДК/0036По/08/01/-19.

Щодо доводів апелянта стосовно пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення направлено відповідачем на адресу ТОВ АТТІ 15.02.2019, що підтверджується копією конверту, долученого позивачем до матеріалів справи (а.с. 65).

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржувана постанова отримана позивачем 18.02.2019, у зв`язку з чим позивачем пропущено строку звернення до суду, визначений ст. 286 КАС України, оскільки з позовом позивач звернувся 04.03.2019.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів враховує, що копією конверта з штампом від 15.02.2019, підтверджується, що поштове відправлення направлено відповідачем за адресою ТОВ АТТІ вул. Вільський шлях, 1а, корпус 3, приміщення, м. Житомир, а не особисто позивачу ОСОБА_1 .

При цьому, колегія суддів критично оцінює відстеження поштового відправлення, яке долучено відповідачем до матеріалів справи, оскільки з вказаного документу неможливо встановити, ким саме отримано поштове відправлення, враховуючу, що конверт направлено на адресу ТОВ АТТІ .

Отже, враховуючи вказані обставини, колегія суддів не бере до уваги аргументи апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, у зв`язку з чим відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.