Рішення

від 14.09.2021 по справі 276/1072/21

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/1072/21

Провадження по справі №2/276/873/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.

за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на земельні ділянки площею 2,3529 га та 0,3260 га, які розташовані на території Поромівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області. Вона є єдиним спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_2 , а тому фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Вона зверталася до Хорошівської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки видані 10.04.2006 року, тобто після смерті ОСОБА_2 , а тому позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Позивач просить визнати за нею, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельні ділянки площею 2,3529 га, кадастровий номер 1821183600:04:002:0275 та 0,3260 га, кадастровий номер 1821183600:04:002:0488, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Поромівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 29 червня 2021 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують.

Представник відповідача, Хорошівської селищної ради, в судове засідання не з`явився, селищний голова подав до суду заяву про проведення судового засідання за відсутності представника селищної ради за наявними документами, зазначив що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Відповідно до ст.206 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити в підготовчому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 .

Відповідно до експертного висновку від 04.03.2019 року №056/405-m-2, по батькові ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є ідентичними.

Із копій державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №324750 та №558013 та витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №НВ-1804515532017 та №НВ-1804515542017 від 08.11.2017 року, земельні ділянки площею 2,3529 га, кадастровий номер 1821183600:04:002:0275 та 0,3260 га, кадастровий номер 1821183600:04:002:0488, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Поромівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області належать ОСОБА_2 на праві власності.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Новоборівської селищної ради №153/08-10 від 24.06.2021 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за 6 місяців до смерті, на день його смерті та за вказаною адресою на протязі шести місяців після смерті були зареєстровані та проживали його дочка ОСОБА_1 та його зять ОСОБА_5 .

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Хорошівської державної нотаріальної контори №447/02-21 від 02.06.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 2,3529 га, кадастровий номер 1821183600:04:002:0275 та 0,3260 га, кадастровий номер 1821183600:04:002:0488, які розташовані на території Поромівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області, у зв`язку з тим, що вказані державні акти видані після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Як вбачається з листа ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 21.07.2021 №29-6-0.9-3916/2-21 державний акт на право колективної власності на землю видано КСП Зоря с. Поромівка 1 грудня 1995 року, тобто у період життя ОСОБА_2 , як і розпорядження Володарсько-Волинської районної державної адміністрації від 22.08.2005 року №299, на підставі якого ОСОБА_2 видано державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №324750 та №558013.

За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із ст.1220 ЦК України слідує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

На підставі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

В силу ст.116 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ст.126 ЗК України).

Статті 81,131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом постійно проживала зі своїм батьком ОСОБА_2 та фактично прийняла спадщину після смерті останнього.

Державні акти, видані після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , свідчать про набуття ним права власності на земельні ділянки. Оскільки ОСОБА_2 не встиг оформити за життя правовстановлюючий документ - державний акт на набуте ним майно через обставини, які від нього не залежали, зазначене перешкоджає позивачу реалізувати право спадкування на нього і отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Згідно зі ст. 8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Невчасне оформлення майнових прав за особою й неможливість їх успадкування внаслідок цього має розцінюватися як невиправдане втручання в приватну сферу особи, є порушенням її прав, які потребують захисту в судовому порядку, а тому за наявності правовстановлюючого документу на земельну ділянку спадкодавця, ефективним способом захисту, який є адекватним змісту порушеного права і не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України), є саме визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем в порядку спадкування за законом.

Як спадкоємець, що прийняв спадщину, позивач має право на оформлення спадкових прав, тому позовні вимоги підлягають до задоволення, порушене право позивача підлягає судовому захисту. Визнання права власності за позивачем на вказану земельну ділянку буде відповідати принципу пропорційності в питанні захисту права власності позивача, як спадкоємця.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 1216-1223, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 200, 206, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельні ділянки площею 2,3529 га, кадастровий номер 1821183600:04:002:0275 та 0,3260 га, кадастровий номер 1821183600:04:002:0488, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Поромівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: Хорошівська селищна рада, адреса місця знаходження: смт.Хорошів вул.Мельнична 8, Житомирської області; код ЄДРПОУ 04344587.

Суддя Д.О. Бобер