Справа № 683/1839/21
2/683/933/2021
У Х В А Л А
14 вересня 2021 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.
секретаря Повзун С.В.
з участю: прокурора Василенко О.М.;
представника позивача Староостропільської сільської ради
Хмельницької області - адвоката Грицая Л.М.;
відповідача - ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
представника відповідача ТОВ Мрія Фармінг Полісся -
адвоката Розанової О.З.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу №683/1839/21; 2/683/933/2021 за позовом заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Фармінг Полісся про визнання недійсним наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки, повернення земельної ділянки та витребування земельної ділянки,
в с т а н о в и в:
02 липня 2021 року заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького (колишнього Старокостянтинівського) району Хмельницької області звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ТОВ Мрія Фармінг Полісся і просить:
- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-4480-СГ від 19 червня 2019 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6824288600:03:014:0012) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів (на території) Староостропільської сільської ради Хмельницького (колишнього Старокостянтинівського) району Хмельницької області;
- зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького (колишнього Старокостянтинівського) району Хмельницької області земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6824288600:03:014:0012;
- витребувати у ТОВ Мрія Фармінг Полісся на користь територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького (колишнього Старокостянтинівського) району Хмельницької області земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6824288600:03:014:0012.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 липня 2021 року у даній справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
В судовому засіданні представник відповідача ТОВ Мрія Фармінг Полісся - адвокат Розанова О.З. подала заяву про залишення даного позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, посилаючись на те, що прокурор не мав правових підстав для звернення із позовом в інтересах територіальної громади, яка не є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а є органом місцевого самоврядування, та не обґрунтував підстави для звернення із даним позовом.
Прокурор Василенко О.М. проти залишення позову без розгляду заперечила, посилаючись на те, що у позові чітко зазначено підстави представництва прокуратури у даній справі та дотримано порядок, визначений ст..23 Закону України Про прокуратуру .
Представник позивача Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області - адвокат Грицай Л.М. вважає, що підстави для залишення даного позову без розгляду відсутні, посилаючись на те, що Староостропільська сільська рада не має коштів для самостійного звернення до суду.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 при вирішенні заяви покладаються на думку суду.
Заслухавши учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює :підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Таким законом є Закон України Про прокуратуру №1697-VII.
За змістом ст. 1 Закону №1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Згідно з ч.3 ст.23 Закону №1697-VII (в редакції на час звернення прокурора з позовом до суду) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4 ст. 23 Закону №1697-VII).
Із положень ч. 3 ст. 56 ЦПК України слідує, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Як передбачено ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 4 статті 185 ЦПК України визначено, що заява повертається, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 56 ЦПК України).
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (справа Менчинська проти Росії , заява №42454/02, рішення від 15 січня 2009 року, п. 35).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
Прокурор здійснює представництво законних інтересів держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) якщо такий орган відсутній.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен належним чином обґрунтувати, а суд перевірити підстави для звернення прокурора до суду.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.
У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор допускається до участі у справі та набуває відповідного статусу учасника процесу. У випадку відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави суд повертає йому подану заяву.
У даній справі прокурор обґрунтував своє звернення до суду тим, що територіальна громада яка, на його думку, є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не вжила та відмовляється вживати заходи до усунення виявленого порушення закону.
Звернення прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання безоплатної передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності. Окрім того, суспільний інтерес полягає у поверненні земельної ділянки у розпорядження територіальної громади, що є умовою реалізації функцій держави з забезпеченням громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати своє право на приватизацію землі.
На думку суду, враховуючи характер і суспільну значущість спірних правовідносин, прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави, який неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування.
До того ж, у справі відсутні докази порушення прокурором порядку звернення до суду, передбаченого ст. 23 Закону №1697-VII.
З огляду на викладене, на даній стадії судового розгляду суд не вбачає підстав для залишення даного позову без розгляду, передбачених п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, а тому в задоволенні заяви представника відповідача ТОВ Мрія Фармінг Полісся - адвоката Розанової О.З. слід відмовити.
Керуючись ст..ст. 258-261 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
В задоволенні заяви представника відповідача ТОВ Мрія Фармінг Полісся - адвоката Розанової О.З. про залишення позову без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя:
Суд | Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2021 |
Оприлюднено | 15.09.2021 |
Номер документу | 99594698 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Сагайдак І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні