Рішення

від 13.09.2021 по справі 905/728/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.2021 Справа № 905/728/21

Господарський суд Донецької області в складі головуючого судді Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Соболєвої Є.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства Гранд - Г , м. Маріуполь Донецької області

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Корзун Олександри Григорівни, м. Маріуполь Донецької області,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Марінер , м. Маріуполь Донецької області,

до відповідача 3: Фізичної особи-підприємця Смірних Олександра Івановича, м. Маріуполь Донецької області,

до відповідача 4: Фізичної особи-підприємця Сахно Анжеліку Ігорівну, м. Маріуполь Донецької області,

за участю третьою особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області,

про зобов`язання виділити в натурі в самостійний цілий об`єкт нерухомого майна та визнання права власності на об`єкт нежитлової нерухомості,

за участю представників сторін:

від позивача: Гуцуляк Л.М. (в порядку самопредставництва);

від відповідачів: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

Приватне підприємство Гранд - Г , м. Маріуполь Донецької області звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Корзун Олександри Григорівни, м. Маріуполь Донецької області та до Товариства з обмеженою відповідальністю Марінер , м. Маріуполь Донецької області про зобов`язання виділити в натурі в самостійний цілий об`єкт нерухомого майна та визнання права власності на об`єкт нежитлової нерухомості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неможливість спільного користування з відповідачами об`єктом спільної часткової власності, у зв`язку з чим просить виділити в натурі в цілий окремий самостійний об`єкт нерухомого майна належні позивачу 2/100 частин будівель овочевої бази №1, а саме, частину будівлі цеху засолки літ. У-1, загальною площею 465,00кв.м. за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Запорізьке шосе, буд. 1 та визнати право власності позивача на виділений об`єкт.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує статтями 12, 183, 261, 319, 321, 328, 356, 358, 364, 365, 367, 379, 380, 382 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України, статтями 4, 161-164 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надані суду належним чином засвідчені копії: договору купівлі-продажу від 28.10.1998; реєстраційного напису №423 від 24.12.1998; рішення Господарського суду Донецької області від 28.11.2007 у справі №6/316пд; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; інвентаризаційної справи щодо будівлі літ. У-1; рішення Маріупольської міської ради №7/19-1692 від 29.06.2017; договору оренди земельної ділянки від 31.08.2017 з додатками; витягну з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з додатком; звіту про незалежну оцінку майна станом на 02.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.04.2021 позовну заяву Приватного підприємства Гранд - Г , м. Маріуполь Донецької області залишено без руху.

Ухвалою господарського суду від 07.05.2021 у зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/728/21; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Маріупольську міську раду Донецької області; справу №905/728/21 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.06.2021.

01.06.2021 на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору, за змістом яких останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 02.06.2021 відкладено підготовче засідання на 30.06.2021.

Ухвалою господарського суду від 30.06.2021 задоволено клопотання позивача Приватного підприємства Гранд-Г про залучення співвідповідачів, залучено співвідповідачів у справі - Фізичну особу-підприємця Смірних Олександра Івановича, Фізичну особу-підприємця Сахно Анжеліку Ігорівну; продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/728/21 на 30 днів до 06.08.2021, відкладено підготовче засідання на 28.07.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №905/728/21 до судового розгляду по суті на 16.08.2021.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.08.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 13.09.2021

Представник позивача у судове засідання 13.09.2021 з`явився, підтримує позовні вимоги належним чином, просить долучити до матеріалів справи висновок судової будівельно-технічної експертизи.

Представники відповідачів у судове засідання 13.09.2021 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, відзиви на позовну заяву не надали.

Представник третьої особи у судове засідання 13.09.2021 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши усне клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказу, а саме, висновку судової будівельно-технічної експертизи, вказує про таке.

Відповідно до приписів статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

За приписами ч. 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Згідно з ч.2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що поданий позивачем висновок експерта складений 08.08.2021, разом з тим, підготовче провадження у справі №905/728/21 закрито ухвалою господарського суду від 28.07.2021, однак, позивач у позовній заяві та окремо письмово не повідомляв суд про неможливість надати висновок експерта з об`єктивних причин разом з позовною заявою, клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів позивач до суду не подавав.

Крім того, заявляючи усне клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку експерта, позивач не звернувся з заявою про поновлення строку для подання доказів у справі з наведенням об`єктивних причин неподання таких доказів разом з позовною заявою.

З огляду на викладене, суд залишає без розгляду усне клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів та при розгляді справи по суті не враховує висновок судової будівельно-технічної експертизи.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.10.1998 між Відкритим акціонерним товариством Агросервіс (далі - Продавець) та Приватним підприємством Гранд-Г (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.1.1. якого Продавець продає, а Покупець покупає 2/100 будівель овочевої бази №1, розташованих за адресою: 341014, м. Маріуполь, Жовтневий район Володарське шосе, а саме, частину будівлі цеху засолки площею 465кв.м. згідно з генеральним планом LУ, позиція 19.

24.12.1998 Маріупольським бюро технічної інвентаризації за реєстровим №423 зареєстровано за Приватним підприємством Гранд-Г право часткової власності на 2/100 овочевої бази №1.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.11.2007 у справі №6/316пд визнано договір купівлі-продажу 2/100 частин будівель овочевої бази №1, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Агросервіс та Приватним підприємством Гранд-Г , дійсним.

31.08.2017 між Маріупольською міською радою (далі - Орендодавець) та Приватним підприємством Гранд-Г (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі-Договір), відповідно до 1.1. якого Орендодавець, згідно рішення Маріупольської міської ради від 29 червня 2017 року №7/19-1692 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, 1у Центральному районі міста Маріуполя (кадастровий номер 1412300000:04:019:0105).

Згідно з приписами п.п.2.1.-2.2. Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,1613га. На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна: 2/100 частини овочевої бази №1.

Договір укладено на 10 років з моменту державної реєстрації права оренди (п.3.1.Договору).

Договір і додатки до договору підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

У матеріалах справи міститься звіт про незалежну оцінку майна станом на 02.04.2021 - частина будівлі колишнього цеху засолки загальною площею - 465,0кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Запорізьке Шосе, буд. 1 (літ. У-1), відповідно до якого ринкова вартість майна становить 126433,00грн без ПДВ.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 1109092514123 загальною площею 18910,8кв.м., адреса: Донецька область, м. Маріуполь, Запорізьке шосе, будинок 1, на праві спільної часткової власності вказаний об`єкт належить Приватному підприємству Гранд-Г (розмір частки 2/100), ОСОБА_1 (розмір частки 1/20), ОСОБА_2 (розмір частки 14/100), ОСОБА_3 (розмір частки 10/600 та 10/300).

Посилаючи на неможливість спільного користування співвласниками вказаним об`єктом нерухомості, позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання виділити в натурі в самостійний цілий об`єкт нерухомого майна та визнання права власності на об`єкт нежитлової нерухомості.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожній особі надане право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право володіння, користування та розпорядження своїм майном становлять зміст права власності (стаття 317 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (ст. 356 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласникам належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, що належить їм на праві спільної часткової власності. Зазначені правомочності співвласники об`єкта права спільної часткової власності відповідно мають здійснювати за взаємною згодою.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі статтею 361 Цивільного кодексу України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до приписів статті 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, співвласнику надається право самостійно розпоряджатися своєю часткою у спільній частковій власності. Однією з правових форм такого розпорядження є право співвласника на виділ у натурі частки із спільного майна.

Однак, у разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу в натурі частки із спільного майна учасник спільної часткової власності вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Разом з тим, суду не подано жодного належного доказу звернення позивача до відповідачів з пропозицією щодо виділу частки майна та укладення договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна.

Приписами п. 2 ст.20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

З огляду на вищевикладене, застосування судом певного способу судового захисту вимагає наявності сукупності наступних умов: - наявність у Позивача певного суб`єктивного права/інтересу; порушення цього права/інтересу з боку Відповідача; адекватність (з точки зору визначеності законом та відповідності суті порушення і спроможності його усунути) обраного способу судового захисту.

Отже, лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утримуватись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Так, позивачем у позовній заяві зазначено, що спільне користування майном на теперішній час між співвласниками неможливе, однак, належних доказів на підтвердження такої неможливості спільного користування майном суду не надано.

Докази про наявність спору між співвласниками щодо виділу частки із спільної часткової власності в матеріалах справи відсутні, позивачем не підтверджено, що відповідачами порушується, не визнається або оспорюється право позивача на розпорядження своєю частиною у спільній частковій власності.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, та звернення з відповідним позовом до суду суд вважає передвчасним.

Крім того, суд зауважує, що звернення до суду з позовом про визнання права власності з метою отримання рішення суду як правовстановлюючого документа (крім випадків, передбачених ст. 344, ч. ч. 3, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України) та подальшої державної реєстрації права власності на підставі такого рішення не є законним (правомірним) способом захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що позивачем не подано належних доказів на підтвердження факту порушення, невизнання або оспорення відповідачами його права власності щодо частини майна, яке знаходиться у спільній частковій власності, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права у позивача, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Гранд - Г , м. Маріуполь Донецької області до Фізичної особи-підприємця Корзун Олександри Григорівни, м. Маріуполь Донецької області, Товариства з обмеженою відповідальністю Марінер , м. Маріуполь Донецької області, Фізичної особи-підприємця Смірних Олександра Івановича, м. Маріуполь Донецької області, Фізичної особи-підприємця Сахно Анжеліку Ігорівну, м. Маріуполь Донецької області про зобов`язання виділити в натурі в самостійний цілий об`єкт нерухомого майна та визнання права власності на об`єкт нежитлової нерухомості відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засідання 13.09.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2021.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.