Рішення

від 13.09.2021 по справі 917/1223/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2021 Справа № 917/1223/21

Суддя Господарського суду Полтавської області Кльопов І.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу

за позовною заявою Горішньоплавнівської міської ради, вул. Миру, 24, м.Горішні Плавні, Полтавська область, 39800

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд", вул.Шевченка,55, м.Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення 143303,09грн.

встановив:

До Господарського суду Полтавської області року надійшла позовна заява Горішньоплавнівської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" про стягнення 143303,09 грн., в т.ч. 136069,92грн.- заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою та 7233,17грн. -пеня.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.08.2021 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу..

Ухвала суду від 02.08.2021 року про відкриття провадження у даній справі, надсилалась рекомендованим листом сторонам за їх юридичними адресами, про що свідчать повідомлення, які міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим строк спрощеного позовного провадження сплинув суд вважає, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, та розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Рішенням сорок дев`ятої сесії Комсомольської міської ради Полтавської області шостого скликання Про передачу ТОВ МЖК Житлобуд в оренду земельної ділянки по вул. Конституції, 34 від 16.09.2014р. було вирішено передати Відповідачу в оренду, терміном на три роки, земельну ділянку (кадастровий номер 5310200000:50:027:0236) площею 0,5580 га. за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вулиця Конституції, 34 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

10.10.2014 року між Комсомольською міською радою Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю МЖК Житлобуд був укладений Договір оренди землі № 23/14, який був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.10.2014 р. запис про інше речове право № 7576586 (далі - Договір).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку землі житлової забудови, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03), яка знаходиться у м. Комсомольську по вул.. Конституції, 34. Об`єкт оренди : земельна ділянка площею 0,5580 га., для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з кадастровим номером 5310200000:50:027:0236 (п. 1, 2 Договору);

- на земельній ділянці є об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури (п. 3 Договору);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 726739,20 грн. (з урахуванням коефіцієнта функціонального використання на період будівництва 0,5), 1 453 478,40 грн. (без урахуванням коефіцієнта функціонального використання на період будівництва 0,5) (п. 5 Договору);

- Договір укладено терміном на 3 (три) роки з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки (п. 8 Договору);

- Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3 відсотка від нормативної грошової оцінки землі, що складала 21802,18 грн. на рік - на період будівництва; 43604,35 грн. на період експлуатації (п. 9 Договору);

- обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. При зміні коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі, зміні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати за землю буде змінюватися без внесення змін до цього договору (п. 10 Договору).

16.12.2014 року рішенням 52-ої сесії Комсомольської міської ради Полтавської області шостого скликання Про внесення змін до договорів оренди землі було вирішено внести з 01.01.2015 року зміни до договорів оренди землі, укладених Комсомольською міською радою Полтавської області з юридичними та фізичними особами, в частині зміни розміру нормативної грошової оцінки земель міста Комсомольська та розміру орендної плати за земельні ділянки.

Пунктом 2 зазначеного вище рішенням було зобов`язано орендарів земельних ділянок, що перебувають у власності територіальної громади міста Комсомольська Полтавської області:

2.1. Отримати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель у відділі Держземагентства м. Комсомольська;

2.2. В двохмісячний термін звернутись до відділу економічного аналізу та контролю департаменту економічного розвитку та ресурсів виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області для оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

31.12.2015 року між Комсомольською міською радою Полтавської області та ТОВ МЖК Житлобуд було укладено додаткову угоду № 1/15 до договору оренди землі № 23/14 від 10.10.2014р., якою були внесені зміни до пунктів 5 та 9 Договору. Після внесення змін, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 483 376,04 грн., а відповідач зобов`язувався вносити орендну плату у грошовій формі в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що складає 44 501,28 грн. на рік. Також, дана додаткова угода передбачала, що внесені зміни набирають чинності з 01.01.2015 року.

Рішенням 12-ої сесії Комсомольської міської ради Полтавської області сьомого скликання від 21.06.2016 р. Про найменування представницьких органів місцевого самоврядування та його виконавчого органу в місті Горішні Плавні було змінено назву представницького органу місцевого самоврядування, а саме міської ради з Комсомольської міської ради Полтавської області на Горішньоплавнівську міську раду Полтавської області .

17.10.2017 року на двадцять восьмій сесії Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області сьомого скликання було ухвалене рішення Про внесення змін до договору оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю МЖК Житлобуд на земельну ділянку по вулиці Конституції, 34 .

На виконання зазначеного рішення 01.11.2017 року між Горішньоплавнівською міською радою Полтавської області та ТОВ МЖК Житлобуд було укладено додаткову угоду № 2/17 до договору Оренди землі № 23/14 від 10.10.2014р., якою були внесені зміни до пунктів 5 та 9 Договору. Після внесення змін, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 506 428,59 грн., а відповідач зобов`язався вносити орендну плату у грошовій формі в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що складає 135 192,86 грн. на рік. Також дана додаткова угода передбачала, що внесені зміни набирають чинності з моменту її підписання, тобто з 01.11.2017 року.

Рішенням 38-ої сесії Горішньоплавніської міської ради Полтавської області 7-го скликання від 16.10.2018 р. Про внесення змін до договору оренди землі з товариством з обмеженою відповідальністю МЖК Житлобуд на земельну ділянку по вул. Конституції, 34 було погоджено внесення змін у Договір оренди землі в частині строку його дії. Керуючись вказаним рішенням сторони уклали Додаткову угоду № 3/18 від 05.11.2018 р. до Договору № 23/14, якою внесли зміни до пункту 8 правочину в частині строку його дії.

Відповідно до акту № б/н від 10.10.2014 р. приймання-передачі орендодавець передав, орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку - землі житлової забудови, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03), яка знаходиться у м. Комсомольську по вул. Конституції, 34. Об`єкт оренди : земельна ділянка площею 0,5580 га., для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з кадастровим номером 5310200000:50:027:0236. Даний акт підписаний представниками сторін.

Як вказує позивач, станом на момент подачі позовної заяви відповідачем не виконані умови Договору оренди землі, що є порушенням його умов та статті 193 Господарського кодексу України.

Позивачем здійснено розрахунок суми заборгованості з орендної плати. Відповідно до наданого розрахунку сума орендної плати за період з 01.02.2020. по 01.03.2021 становить 136069,92грн.

Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 136069,92грн. боргу за Договором № 23/14 від 10.10.2014 року та 7233,17 грн. пені

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

10.10.2014 року між Комсомольською міською радою Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю МЖК Житлобуд був укладений Договір оренди землі № 23/14 (земельної ділянки - землі житлової забудови, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03), яка знаходиться у м. Комсомольську по вул.. Конституції, 34. Об`єкт оренди : земельна ділянка площею 0,5580 га., для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з кадастровим номером 5310200000:50:027:0236..

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 9 Договору встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до статті 21 названого Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами ч.ч. 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктом 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4506428,59грн. (п. 5 Договору в редакції Додаткової угоди № 2/17 від 01.11.2017р.)

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Зі змісту наведених статей Закону України «Про оренду землі» вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Нормами статей 287, 288 Податкового кодексу України передбачено, що, податкове зобов`язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Істотною умовою договору оренди землі за статтею15 Закону України «Про оренду землі» є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України - орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 610, частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю.

У відповідності до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 36 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, що передбачено ст. 152 Земельного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі земельної ділянки в оренду та користування нею відповідачем. Дана обставина відповідачем не спростована.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання за Договором щодо сплати відповідних орендних платежів виконував неналежним чином, заборгованість останнього за період з 01.02.2020. по 01.03.2021 перед позивачем як на момент звернення позивача з даним позовом до суду так і на момент прийняття даного рішення становить 136069,92грн., що підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене та дослідивши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 136069,92грн. за період з 01.02.2020. по 01.03.2021 є обґрунтованими нормами матеріального права, документально підтвердженими, відповідачем не спростовані, а тому, в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 13 Договору визначено, що за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, а саме: за невнесення орендної плати у строки, визначені договором, ТОВ МЖК Житлобуд зобов`язалось сплачувати пеню в розмірі 120% від облікової ставки Національного банку України несплаченої суми за кожен день прострочення.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань": платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 7233,17грн. пені за період з 01.02.2020 по 01.03.2021 (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов`язання з оплати орендних платежів), суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а тому підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МЖК Житлобуд (вул. Шевченка, 55, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код юридичної особи 39098090) на користь Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (вул. Миру, 24, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39803, ідентифікаційний код юридичної особи 24388291, н/р UA678999980334169812000016664 Казначейство України (ЕАП), отримувач Горішньоплавнівська міська ОТГ, код отримувача 37802029, КБК 18010600 Оренда плата з юридичних осіб ) 136069грн. 92 коп. заборгованості по орендній платі за землю, 7233 грн. 17 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення підписано 13.09.2021.

Суддя Кльопов І.Г.