Постанова

від 14.09.2021 по справі 234/14644/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 234/14644/20

Номер провадження 22-ц/804/2129/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд у складі:

судді - доповідача Кішкіної І.В.,

суддів Халаджи О.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 234/14644/20 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз , третя особа Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, про захист прав споживачів та визнання дій в частині нарахування до сплати коштів за транспортування газу незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 червня 2021 року (суддя Лутай А.М., повний текст рішення складений 03 червня 2021 року),

в с т а н о в и в :

26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз про захист прав споживачів та визнання дій в частині нарахування до сплати коштів за транспортування газу незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, посилаючись на те, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , є побутовим споживачем природного газу та одержує послугу з розподілу (постачання) природного газу. Ним, як власником будинку та споживачем природного газу укладено типовий договір розподілу (споживання) природного газу з оператором газорозподільних систем ПАТ Донецькоблгаз в особі Торецького відділення Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації, на основі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 та присвоєно ЕІС-код 656. Ним, як споживачем, було спожито за січень 2020 року 86 метрів кубічних газу, що було відображено на газовому лічильнику, який є в його оселі, та сплачено кошти за отриманий газ, відповідно до тарифів, встановлених чинним законодавством. У січні 2020 року ним від ПАТ Донецькоблгаз одержано повідомлення-квитанцію від 20 січня 2020 року з вимогою сплатити тариф на послуги розподілу (транспортування) природного газу ПАТ Донецькоблгаз нарахований за січень 2020 року у кількості 166 метрів кубічних зі сплатою 0,84 грн. за 1 метр кубічний, що дорівнює 139,44 грн. на місяць на підставі замовленої потужності за попередній газовий рік у розмірі 1992 метрів кубічних. На підставі викладеного, ним було направлено відповідачу претензію від 06 лютого 2020 року про заперечення виставлення оскаржуваної квитанції та про непогодження вимоги її оплатити. На вказану претензію відповідачем йому надано відповідь від 17 лютого 2020 року № 206, з якою він не погоджується і вважає, що відповідач грубо порушує його права як побутового споживача і незаконно та безпідставно вимагає сплатити кошти за послуги, які не надавались. Просив: визнати дії відповідача в частині нарахування до сплати коштів за транспортування газу незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству; припинити неправомірні дії відповідача, які порушують його права як споживача за договором розподілу природного газу, а саме припинити при здійсненні обліку газовим лічильником природного газу, використаного ним як побутовим споживачем приводити об`єми не спожитого ним природного газу ще й за попередній газовий рік та за тарифами, які не встановлені чинним законодавством для оплати спожитого газопостачання побутовим споживачем; припинити неправомірні дії відповідача в частині нарахування до сплати коштів за транспортування газу починаючи з 01 січня 2020 року по теперішній час; зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок об`єму спожитого ним природного газу відповідно до фактичних показань газового лічильника за період з 01 січня 2020 року по теперішній час; зобов`язати відповідача в подальшому утриматися від неправомірних дій в частині нарахування до сплати коштів за транспортування газу всупереч чинному законодавству; відновити становище позивача, яке існувало до порушення відповідачем законодавства в частині нарахування до сплати коштів за транспортування газу, а саме відновити здійснення обліку природного газу, використаного ним як побутовим споживачем за фактично спожитий природний газ за показниками газового лічильника за попередній розрахунковий місяць без будь-яких додаткових нарахувань, що не відповідають дійсності та чинному законодавству.

Рішенням Краматорського міського суду від 03 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ Донецькоблгаз про захист прав споживачів та визнання дій в частині нарахування до сплати коштів за транспортування газу незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, відмовлено.

З вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що чинним законодавством не передбачена норма щодо сплати окремо за споживання природного газу та окремо за послуги розподілу (транспортування) газу. Судом не прийнято до уваги, що позивач приєднався до типового договору на одержання послуги з розподілу природного газу, тобто сплачував грошові кошти за отриманий природний газ за показниками свого газового лічильника, а окремого договору на транспортування такого газу до своєї оселі позивач не підписував з відповідачем.

Відповідачем ПАТ Донецькоблгаз надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

Учасники справи в судове засідання апеляційної інстанції не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Позивач надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справа здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є побутовим споживачем природного газу, йому було присвоєно персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу ЕІС-код:656, та відкрито особовий рахунок за адресою будинковолодіння АДРЕСА_2 .

У січні 2020 року позивачем одержано повідомлення-квитанцію від 20 січня 2020 року з вимогою сплатити за послугу розподілу природного газу ПАТ Донецькоблгаз нараховану за січень 2020 року у сумі 139,44 грн., із розрахунку 166 метрів кубічних х 0,84 грн. за 1 метр кубічний (тариф на послуги розподілу природного газу), на підставі замовленої потужності за попередній газовий рік у розмірі 1992 метрів кубічних. Вказана квитанція позивачем не оплачена у зв`язку з незгодою позивача щодо отримання послуги розподілу природного газу.

У лютому 2020 року позивач звернувся до Торецького відділення Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ Донецьккоблгаз з претензією щодо незаконності та необгрунтованості повідомлення-квитанції з призначенням платежу оплата за послуги розподілу , на яку відповідачем 17 лютого 2020 року була надана відповідь про необґрунтованість вимог вказаної претензії.

У квітні 2020 року позивач оскаржив зазначене повідомлення-квитанцію до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, яке в свою чергу у своїй відповіді зазначило, що розглянути звернення позивача не уявляється можливим та запропонувало звернутися до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звертався до відповідача із заявою про від`єднання газової мережі будинковолодіння від газорозподільної системи та припинення діючого договору. Відповідач, надіславши позивачу повідомлення-квитанцію від 20 січня 2020 року з вимогою оплатити послуги з розподілу природного газу, жодним чином не порушив права позивача як споживача, а діяв лише в межах діючого законодавства.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду з наступних підстав.

Нормами статей 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або спорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу, обравши передбачений законом або умовами договору спосіб захисту.

Правовідносини сторін, регулюються Законом України Про ринок природного газу та Кодексом газоросподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30 вересня 2015 року.

Тарифи, вартість послуг, які надаються ПАТ Донецькоблгаз , та порядок оплати встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

З 01 жовтня 2015 року введено в дію Закон України Про ринок природного газу від 09 квітня 2015 року № 329-VІІІ, яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ПАТ Донецькоблгаз є юридичною особою, здійснює господарську діяльність з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, торгівлю газом через місцеві (локальні) трубопроводи, код ЄДРПОУ 03361075; до складу підприємства входять 15 відокремлених підрозділів, серед яких і Костянтинівське управління по газопостачанню та газифікації, код ЄДРПОУ 20316946, місцезнаходження: Україна, 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ємельянова, 76.

01 грудня 2015 року набрали чинності постанова НКРЕКП № 2498 Про затвердження типового договору розподілу природного газу від 30 вересня 2015 року та постанова НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам .

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 Типового договору, цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу газоросподільних систем).

Відповідно до вимог Закону України Про ринок природного газу відбулось розмежування функцій з постачання та розподілу газу, у зв`язку з чим постачання газу (купівля-продаж) проводить постачальник газу, a Оператор ГРМ виконує функції з розподілу газу споживачам, тобто - його поставку газорозподільними мережами. До 01.01.2020 року споживачі оплачували постачальнику загальну вартість газу, до якої входив, в тому числі, тариф на розподіл газу. Разом з цим, з 01 січня 2020 року НКРЕКП (Регулятор) встановила для всіх газорозподільних організацій окремий тариф на розподіл газу. Так, з 01 січня 2020 року на виконання постанови НКРЕКП від 07.10.2019 року № 2080, якою затверджено зміни до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498, відбулося розділення плати за природний газ і кожний споживач за постачання природного газу та за послугу розподілу природного газу/доставку сплачує окремими квитанціями.

Таким чином, споживач оплачує вартість газу - окремо постачальнику, а вартість розподілу (доставки) газу-окремо Оператору ГРМ.

Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1 договору).

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення (п.6.2 договору).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.3 договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Згідно з пунктом 1 глави 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Відповідно до Постанови НКРЕКП від 24.12.2019 року № 3019 Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ Донецькоблгаз та змін до неї, що вносяться постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1157, які є чинними, встановлені наступні розміри тарифу: на період з 01 січня по 30 червня 2020 року включно - у розмірі 0,84грн. за 1 м.куб газу (з ПДВ); на період з 01 липня 2020 року по 31 грудня 2020 року - у розмірі 0,84 грн. за 1 м.куб газу (з ПДВ); з 01 січня 2021 року - у розмірі 1,224 грн за 1 м.куб газу (з ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи місячна вартість послуги розподілу природного газу за особовим рахунком позивача № НОМЕР_1 у 2020 році складає 166 метрів кубічних (1/12 від 1992 метрів кубічних за період з 01 жовтня 2018 року до 30 вересня 2019 року).

Тобто, позивачу нараховано оплату за розподіл природного газу за січень 2020 року в сумі 139,44 грн. (виходячи з розрахунку: 166 метрів кубічних х 0,84 грн.), що відповідає наведеним нормам діючого законодавства.

Крім того, у відповідності до п/п 1 пункту 7.1 Типового договору розподілу природного газу оператор ГРМ зобов`язується розміщувати на сайті чинні тарифи за послуги з розподілу природного газу та поточну редакцію тексту цього договору і Кодексу газорозподільних систем, а у разі внесення до цього договору в установленому законодавством порядку відповідних змін своєчасно їх публікувати в офіційних друкованих виданнях, які публікуються на території його ліцензованої діяльності.

Враховуючи викладене, та те, що інформація стосовно ціни за послуги розподілу природного газу, порядку оплати тощо є у вільному доступі на сайті ПАТ Донецькоблгаз , посилання позивача на обмеження його права, як споживача, на одержання необхідної достовірної інформації про відповідну продукцію, її кількість та якість, є необгрунтованим та безпідставним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною правовою підставою для не здійснення позивачем ОСОБА_1 оплати за надані послуги з розподілу природного газу є механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи та припинення діючого договору за заявою споживача.

Такі висновки суду першої інстанції апеляційний суд вважає законними та обґрунтованими.

Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Жодних нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду, суду апеляційної інстанції не надано.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, є доведеними.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі РуїзТорія проти Іспанії (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland, № 49684/99, § 2)).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах розгляду справи судом апеляційної інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

При подачі апеляційної скарги позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір .

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2021 року.

Судді І.В. Кішкіна

О.В. Халаджи

Ю.М. Мальований