Рішення

від 14.09.2021 по справі 922/2681/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2681/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія Готіка" (61064, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 123, кімн. 96) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозовабудмеханізація" (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Свободи, буд. 16-Б) про стягнення 1471746,07 грн. за участю представників:

позивача - Волошин А.В., ордер серія АХ №1050397 від 08.07.21;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія Готіка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозовабудмеханізація" про стягнення 1471746,07 грн. з яких: основний борг у розмірі 1290196,05 грн., 3 % річних у розмірі 18663,66 грн., пеня у розмірі 83668,33 грн. та інфляційні втрати у розмірі 79218,03 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за Договором субпідряду №04/02 від 04.02.2020 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого обладнання та виконаних субпідрядником будівельних робіт.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається із витрат зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 22076,19 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.07.2021 о 12:00.

27.07.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про відкладення розгляду справи (вх. №17497).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 27.07.2021 задоволено заяву позивача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 02.09.2021 об 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2021 о 12:00.

Позивач у судове засідання 14.09.2021 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 14.09.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, процесуальним правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України на подання відзиву на позовну заяву у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався. При цьому, суд зазначає, що копії ухвал господарського суду Харківської області від 13.07.2021, 27.07.2021 та 02.09.2021, які було надіслано на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було отримано відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (т.с. I а.с. 226, 237, т.с. II а.с. 6).

Відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

З огляду на викладене, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, що є достатніми для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також враховуючи, що судом було створено належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 14.09.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія Готіка" (надалі - позивач, субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозовабудмеханізація (надалі - відповідач, підрядник) було укладено договір субпідряду №04/02 (надалі - договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується здійснити закупівлю, поставку та доставку матеріалів, необхідних для виконання робіт - реконструкція будівлі Лозівської дитячо-юнацької спортивної школи "Юність" Лозівської міської ради Харківської області, розташованої за адресою: Харківська область, місто Лозова, майдан Соборності, будинок 1 (коригування), а також виконати роботи з цих матеріалів згідно технічного завдання. Підрядник зобов`язується прийняти та оплатити обладнання та роботи, номенклатура, кількість і ціна якого визначені в актах приймання виконаних робіт відповідно до умов договору.

Умовами п. 1.2., 1.3. Договору передбачено, що обсяг робіт визначається на підставі робочого проекту. Повний зміст робіт, передбачених договором, визначається технічним завданням, розробленим і затвердженим робочим проектом і отриманими технічними умова. На підставі зазначених документів субпідрядник складає відповідні кошториси і специфікації, і визначає вартість робіт, матеріалів і устаткування. Зазначені кошториси і специфікації надаються на затвердження замовника.

Пунктом 1.4. Договору визначено, що роботи, не передбачені договором, виконуються субпідрядником тільки в разі письмового узгодження з підрядником, шляхом укладення додаткової угоди, у якій зазначаються характер та вартість робіт.

Умовами п. 4.1., 4.2. Договору сторони погодили, що вартість обладнання, матеріалів і робіт за договором визначається протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 1), який є невід`ємною частиною договору. Договірна ціна на момент підписання становить: 5022992,05 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 837165,34 грн.

Пунктом 4.9. Договору передбачено, що підрядник забезпечує безперервне фінансування будівництва об`єкту відповідно до графіка робіт (за умови своєчасного фінансування), які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 4.10. Договору встановлено, що оплата робіт виконується поетапно згідно актів виконаних робіт. Акти виконаних робіт підлягають оплаті протягом 5 банківських днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника. Якщо по закінченню 5 банківських днів підрядник не сплатив за актом виконаних робіт, до нього застосовуються штрафні санкції на суму заборгованості, а саме: інфляційні та 3 % річних, а також пеня, яка розраховується з суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день несплати.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Термін дії цього Договору - з моменту його підписання і до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 11.7 Договору).

30.06.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору про закупівлю послуг №04/02 від 04.02.2020 р.

Згідно пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 1 сторони відповідно до п.п. 4 п. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 4.2. Договору дійшли взаємної згоди збільшити суму договору на 1207831,97 грн.

В зв`язку зі змінами, в п. 1 цієї Угоди, сторони домовились викласти п. 4.2. Договору в новій редакції наступним чином: "п. 4.2. Сума договору визначена на основі динамічної договірної ціни і становить 6230824,02 грн. у тому числі ПДВ - 1038470,67 грн.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 пункт 11.5 Договору доповнено, а саме всі зазначені в договорі додатки є його невід`ємною частиною і обов`язковими для виконання сторонами: Додаток № 1 - Протокол погодження Договірної ціни; Додаток №2 - Договірна ціна; Додаток №3 - Графік виконання та фінансування робіт.

З протоколу узгодження договірної ціни від 30.06.2020 як додатку № 1 та Договірної ціни як додатку №2 до договору №04/02 від 04.02.2020 вбачається, що договірна ціна визначена на основі динамічної договірної ціни і становить 6230824,02 грн., у тому числі ПДВ - 1038470,67 грн.

Як вбачається із графіку виконання та фінансування робіт як додатку № 3 до договору №04/02 від 04.02.2020, сторонами було встановлено наступні оплати та термін виконання робіт:

- вентиляція: вартість 409272,72 грн. Передоплата 30 % - 122841,82 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору; оплата 70 % - 286 630,90 грн. - за актом виконаних робіт. Термін виконання робіт - червень 2020 р.

- утеплення фасадів будівлі: вартість 2864475,22 грн. Передоплата 30 % - 859 342,57 протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору; оплата 70 % - 2005132,65 грн. - за актом виконаних робіт. Термін виконання робіт - грудень 2020 р.

- вузел управління: вартість 1365680,03 грн. Передоплата 30 % - 409704,01 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору; оплата 70 % - 955976,02 грн. - за актом виконаних робіт. Термін виконання робіт: 1 етап - вересень 2020 р., 2 етап - грудень 2020 р.

- придбання устаткування, меблів та інвентарю (ліфт). Передоплата 30 % - 477 358,82 протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору; оплата 70 % - 115837,24 грн. - за актом виконаних робіт. Термін виконання робіт - жовтень 2020 р.

На виконання робіт за договором №04/02 від 04.02.2021 субпідрядником були виконані роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, а саме:

- Акт № 1 за червень 2020 р. Вентиляція. Устаткування. Вартість прийнятих будівельних робіт 389 649,42 грн. Роботи виконані 17.06.2020 р.;

- Акт № 2 за червень 2020 р. Утеплення фасадів будівлі. Вартість прийнятих будівельних робіт 838713,25 грн. Роботи виконані 17.06.2020 р.;

- Акт № 3 за липень-червень 2020 р. Утеплення фасадів будівлі. Вартість прийнятих будівельних робіт 376261,69 грн. Роботи виконані 20.07.2020 р.;

- Акт № 4 за вересень 2020 р. Утеплення фасадів будівлі. Вартість прийнятих будівельних робіт 472352,32 грн. Роботи виконані 04.09.2020 р.;

- Акт № 5 за вересень 2020 р. Вузел управління. Вартість прийнятих будівельних робіт 93722,12 грн. Роботи виконані 04.09.2020 р.;

- Акт № 6 за вересень 2020 р. Вартість устаткування 229281,25 грн. Устаткування поставлене 04.09.2020 р.;

- Акт № 7 за вересень 2020 р. Вузел управління Вартість прийнятих будівельних робіт 136252,72 грн. Роботи виконані 04.09.2020 р. Вартість устаткування 759618,22 грн. (акт вартості устаткування).;

- Акт № 8 за вересень 2020 р. Вузел управління. Вартість прийнятих будівельних робіт 94100,68 грн. Роботи виконані 25.09.2020 р. Вартість устаткування 2325,87 грн., ПДВ 465,17 грн., всього з ПДВ 2791,04 грн. (акт вартості устаткування). Загальна вартість, з урахуванням вартості обладнання складає 96891,72 грн.;

- Акт № 9 за жовтень 2020 р. Утеплення фасадів будівлі. Вартість прийнятих будівельних робіт 476460,53 грн. Роботи виконані 02.10.2020 р.

- Акт № 10 за жовтень 2020 р. Улаштування ліфта для осіб з інвалідністю. Вартість прийнятих будівельних робіт 28549,68 грн. Роботи виконані 19.10.2020 р. Вартість устаткування: 1562646,37 грн. (акт вартості устаткування). Загальна вартість, з урахуванням вартості устаткування складає 1591196,05 грн.

- Акт № 11 за грудень 2020 р. Утеплення фасадів будівлі. Вартість прийнятих будівельних робіт 753574,40 грн. Роботи виконані 18.12.2020 р. Вартість устаткування 16850,33 грн. (акт вартості устаткування). Загальна вартість, з урахуванням вартості устаткування складає 770424,73 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що оплата за виконані роботи та поставлене обладнання відповідачем була здійснена частково у розмірі 4940627,97 грн., а саме: 23.06.2020 р. на суму 1228362,67 грн., 10.08.2020 р. на суму 376261,69 грн., 09.09.2020 р. на суму 472352,32 грн., 09.09.2020 р. на суму 93722,12 грн., 09.09.2020 р. на суму 229281,25 грн., 09.09.2020 р. на суму 136252,72 грн., 09.09.2020 р. на суму 459618,22 грн., 08.10.2020 р. на суму 96891,72 грн., 13.10.2020 р. на суму 476460,53 грн., 27.10.2020 р. на суму 330000,00 грн., 12.11.2020 р. на суму 171000,00 грн., 29.12.2020 р. на суму 770424,73 грн., 29.12.2020 р. на суму 100000,00 грн. (а.с. 28-40).

З огляду на наведене, позивачем у позовній заяві наголошено на тому, що позивач належним чином виконано взяті на себе договірні зобов`язання, натомість відповідачем всупереч вищевказаному не проведено повної та своєчасної оплати вартості поставленого обладнання та виконаних субпідрядником будівельних робіт у розмірі 1290196,05 грн.

Пунктом 9.1., 9.2 Договору передбачено, що сторони повинні докласти усіх зусиль для вирішення спорів, які можуть виникнути у зв`язку з виконанням умов договору, шляхом переговорів. Якщо сторони не зможуть врегулювати самостійно виниклі розбіжності, суперечка передається на розгляд господарського суду відповідно до чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача досудову претензію вих. 22/04 від 22.04.2021 з вимогою сплатити наявну заборгованість у розмірі 1290196,05 грн. Однак зазначена досудова претензія залишилася з боку відповідача без відповіді та задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами по даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за договором субпідряду №04/02 від 04.02.2020 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого обладнання та виконаних субпідрядником будівельних робіт.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія Готіка" належним чином виконано взяті на себе зобов`язань за договором субпідряду №04/02 від 04.02.2020 р., про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Разом з тим, з наявної в матеріалах справи засвідченої копії акту звірки взаємних розрахунків , що проведений за період: лютий 2020 р. - грудень 2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія Готіка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозовабудмеханізація" за договором №02/02 від 04.02.2020 р. вбачається, що за даними відповідача станом на 31.12.2020 заборгованість на користь позивача складає 1290196,05 грн. (а.с. 27). Оригінал зазначеного акту звірки взаємних розрахунків було надано позивачем для огляду суду та оглянуто судом у судовому засіданні.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормами ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 1 ст. 530 Цивільного кодексу України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Натомість доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за договором субпідряду №04/02 від 04.02.2020 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого обладнання та виконаних субпідрядником будівельних робіт у встановлені договором порядку та строки, відповідачем суду не надано та у матеріалах справи відсутні.

Суд відзначає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищенаведене, позовна вимога про стягнення основного боргу у розмірі 1290196,05 грн. є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення пені у розмірі 83668,33 грн., суд вирішив наступне.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України закріплено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 4.10. Договору встановлено, що якщо по закінченню 5 банківських днів підрядник не сплатив за актом виконаних робіт, до нього застосовуються штрафні санкції на суму заборгованості, а саме: інфляційні та 3 % річних, а також пеня, яка розраховується з суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день несплати.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені у розмірі 83668,33 грн. за період з 01.01.2021 по 25.06.2021, враховуючи умови договору та вищевказані приписи чинного законодавства, а також беручи до уваги прострочення з боку відповідача по сплаті грошового зобов`язання, господарський суд встановив, що вказане нарахування виконано арифметично невірно. З огляду на зазначене, провівши власний розрахунок заявленої до стягнення пені суд встановив, що арифметично вірною до стягнення є пеня у розмірі 78648,93 грн.

Щодо заявлених до стягнення 3 % річних у розмірі 18663,66 грн. та інфляційних втрат у розмірі 79218,03 грн., суд вирішив наступне.

Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, умовам договору, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 18663,66 грн. та 79218,03 грн. інфляційних втрат суд визнав обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Натомість відповідачем не надано жодних обґрунтованих заперечень щодо заявлених до стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені, так само як і не надано власного контррозрахунку на спростування підставності їх нарахування.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1290196,05 грн., 3 % річних у розмірі 18663,66 грн., пені у розмірі 78648,93 грн. та інфляційні втрати у розмірі 79218,03 грн. підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а також висновки суду про часткове задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються на відповідача в розмірі 22000,90 грн.

Разом з тим, позивачем у судовому засіданні 14.09.2021 зроблено заяву про наявність витрат на професійну правничу допомогу та про те, що докази таких витрат будуть подані до суду в строк, визначений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

15.09.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від від позивача зареєстровано заяву про відшкодування судових витрт на професійну правничу допомогу (вх. №21583), тобто, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. У вказаній заяві представник позивача просить покласти на відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

За таких обставин суд вважає за доцільне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозовабудмеханізація" (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Свободи, буд. 16-Б, код ЄДРПОУ 33539526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія Готіка" (61064, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 123, кімн. 96, код ЄДРПОУ 24672945) - основний борг у розмірі 1290196,05 грн., 3 % річних у розмірі 18663,66 грн., пеню у розмірі 78648,93 грн., інфляційні втрати у розмірі 79218,03 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 22000,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на "21.09.21" вересня 2021 р. о 12:00 год. в приміщенні Господарського суду Харківської області (61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал №113).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "15" вересня 2021 р.

Суддя Г.І. Сальнікова