Постанова

від 15.09.2021 по справі 484/499/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

15.09.21

22-ц/812/1418/21

Справа №484/499/21Головуючий суду першої інстанції - Паньков Д. А.

Провадження №22-ц/812/1418/21 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О. В.,

суддів: Самчишиної Н. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О. С.,

за участі представника відповідача - Ремського Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 червня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Панькова Д. А. в приміщенні суду у м.Первомайськ Миколаївської області, повний текст якого складено 11 червня 2021 року, за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства МТД про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав до суду вказаний позов, який обґрунтовував наступним.

Позивач зазначав, що йому на підставі державного акту на право власності на землю серії Р1 №425156 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,0899 га із кадастровим номером 4825400000:03:000:0113.

01 березня 2009 року позивач передав в оренду Фермерському господарству МТД (далі - ФГ МТД ) вищезазначену земельну ділянку строком на 7 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки.

25 жовтня 2017 року між сторонами було укладено новий договір оренди тієї ж земельної ділянки на 49 років.

Позивач вказував, що ФГ МТД свої зобов`язання зі сплати орендної плати не виконувало, оскільки він жодного разу не отримав орендну плату. Заборгованість по орендній платі з березня 2009 року становить 64 476 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ФГ МТД заборгованість з орендної плати в сумі 64 476 грн та розірвати договір оренди від 25 жовтня 2017 року.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на те, що свої зобов`язання за договором оренди виконав в повному обсязі, оскільки сплатив ОСОБА_1 орендну плату за 49 років в сумі 81 000 грн. Позивач із таким розрахунком орендної плати погодився та претензій не мав.

Посилаючись на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 ФГ МТД просило у задоволенні позову відмовити.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав належних доказів невиконання ФГ МТД взятих на себе зобов`язань за договором оренди землі.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.

ФГ МТД надано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що позивачем не надано доказів на підтвердження його тверджень щодо невиконання орендарем вимог договору щодо здійснення плати за користування земельною ділянкою. З огляду на зазначені обставини відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №425156, виданого 15 січня 2003 року, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,0899 га з кадастровим номером 4825400000:03:000:0113, розташована на території Первомайської районної ради Первомайського району Миколаївської області (а.с.8).

01 березня 2009 року між позивачем та ФГ МТД було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки або у вигляді натуральної оплати (а.с.3-4).

25 жовтня 2017 року між сторонами було укладено новий договір оренди земельної ділянки строком на 49 років (до 25.10.2066) з орендною платою в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлена у договорі у розмірі 25 634,48 грн, яка сплачується щорічно до 1 грудня кожного року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі. У разі отримання орендодавцем орендної плати за майбутні періоди розмір орендної плати за оплачені періоди перерахунку за будь-яких підстав не підлягає (а.с.2).

Видатковий касовий ордер №59 від 19 березня 2013 року свідчить, що ОСОБА_1 отримав від ФГ МТД 81 000 грн оренди земельного паю за 2013-2061 роки (а.с.31).

З розрахунку орендної плати з 2017 до 2065 років випливає, що ОСОБА_1 було нараховано орендну плату у розмірі 94 981,81 грн. За вирахуванням податків він отримав 76 460,36 грн (а.с.29).

Зміст цього документу включає згоду позивача з вказаним розрахунком.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі (частина перша статті 14 Закону України Про оренду землі ).

Частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Статтями 627, 629 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач, зокрема, посилався на те, що він не одержував орендну плату протягом всього часу користування відповідачем земельною ділянкою, а тому договір підлягає розірванню.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.

При вирішенні спору суд дав належну оцінку видатковому касовому ордеру, розрахунку заборгованості та умовам договору оренди, відповідно до яких позивачу видана орендна плата за землю за майбутні періоди на підставі погодження цього між сторонами, яке в тому числі зафіксовано в умовах договору (пункт 3 Розділу Орендна плата ).

Згідно зі статтею 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій статтею 14 Закону України Про оренду землі .

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі №321/329/17 (провадження №61-16545св18) та від 20 листопада 2019 року у справі №704/236/17 (провадження №61-32303св18).

У пункті 3 Розділу Орендна плата договору оренди землі від 25.10.2017 сторони погодили можливість сплати орендної плати за майбутні періоди. Згідно з дослідженими доказами позивачем було отримано від орендаря орендну плату за період з 2013 до 2065 років, що спростовує доводи позивача про систематичну несплату орендної плати станом на день пред`явлення позову, як підставу для розірвання договору оренди.

Посилання позивача на те, що йому не сплачувалася орендна плата, починаючи з моменту дії першого договору від 01.03.2009, спростовується фактом переукладання договору у 2017 році та відсутністю в умовах нового договору посилання на наявність заборгованості з орендної плати.

Позивач у цій справі не довів істотного порушення орендарем умов договору, позбавлення його права на те, на що він розраховував при укладенні договору оренди (стаття 651 ЦК України).

За такого суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Надання позивачем на підтвердження своїх доводів доказу нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2019 рік, яка становить 277 191,88 грн, не впливає на висновки суду про недоведеність позовних вимог, оскільки позивач добровільно уклав договір оренди, який передбачає умови про можливість сплати орендної плати за землю за майбутні періоди без подальшого перерахунку розміру орендної плати, та погодився отримати орендну плату за майбутні періоди без здійснення у подальшому перерахунку.

Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 червня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Н. В. Самчишина

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 15 вересня 2021 року.