УХВАЛА
14 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/5484/18
адміністративне провадження № К/9901/27739/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олеська на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №826/5484/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олеська до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У 2018 році Товариство з обмеженою відповідальністю Олеська (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва торговельно-розважального комплексу з кабінетами сімейної медицини на вул. Анни Ахматової, 12 у Дарницькому районі м. Києва;
- зобов`язати відповідача видати позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва торговельно-розважального комплексу з кабінетами сімейної медицини на вул. Анни Ахматової, 12 у Дарницькому районі м. Києва .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021, у задоволенні позову відмовлено.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За предметом спору, справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
23.06.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 22.06.2021, в якій скаржник просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2021 касаційну скаргу позивача повернуто на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
29.07.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 28.07.2021, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду від 10.08.2021 у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 відмовлено, касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом зазначення поважних причин пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.
Водночас в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху Верховний Суду зазначав, що згідно із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
На виконання вимог ухвали від скаржника 20.08.2021 надійшла заява, в якій скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021. Вказане клопотання скаржник обґрунтовує тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого статтею 329 КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 08.07.2021 касаційна скарга була повернута. Також скаржник зазначає, що ухвалу про повернення касаційної скарги отримано 19.07.2021. На підтвердження вказано інформації скаржником надано копію конверту в якому було отримано ухвалу Верховного Суду про повернення касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Виходячи з того, що після отримання позивачем копії ухвали Верховного Суду від 08.07.2021 про повернення касаційної скарги без зайвих зволікань повторно було направлено касаційну скаргу засобами поштового зв`язку, на адресу Верховного Суду, строк на касаційне оскарження необхідно поновити.
За приписами частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до адміністративного суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Отже касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню .
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Олеська строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Олеська на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №826/5484/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олеська до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Бевзенко
Я.О. Берназюк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2021 |
Оприлюднено | 16.09.2021 |
Номер документу | 99627276 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Чиркін С.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кобаль Михайло Іванович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кобаль Михайло Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні