Рішення

від 13.09.2021 по справі 760/21630/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/21630/20

2-2628/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Мельник Ю.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«НОВИНИ 24ГОДИНИ» прозахист честі,гідності,ділової репутаціїта спростуваннянедостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И В:

05.10.2020року досуду надійшлапозовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, в якій позивач просить:

1.визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в програмі «Противостояние. Предисловие» в ефірі телеканалу «NewsOne» (мовник ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ»), відеозапис якої було розміщено на Youtube каналі телеканалу «NewsOne» за адресою в Інтернеті: https:www.youtube.com/watch?v=xG9nXilvm7Mt=2795s наступного змісту:

фраза 1. «А что с ОСОБА_4 - одесситом, которого зарезал Стерненко? Зарезал, признал вину, назвав её самобороной. Признал факт, включал видео, когда человек пребывл в конвульсиях. Нагло смеялся. Стерненко, который, по моей информации, является агентом СБУ, штатным. И причастен не к одному уголовному правонарушению...».

фраза 2. «Пятью ножевыми ударами ОСОБА_5 убил человека. Догнал, бежал более ста метров за ним, - и убил. Убил лежачего. Так показывает угол наклона и характер повреждений, приведших к смерти. Убил лежачего»;

2.зобов`язати ОСОБА_2 протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_3 20.12.2019 року в програмі «Противостояние. Предисловие» в ефірі телеканалу «NewsOne»:

-фраза 1. «А что с ОСОБА_4 - одесситом, которого зарезал Стерненко? Зарезал, признал вину, назвав её самобороной. Признал факт, включал видео, когда человек пребывл в конвульсиях. Нагло смеялся. Стерненко, который, по моей информации, является агентом СБУ, штатным. И причастен не к одному уголовному правонарушению...».

-фраза 2. «Пятью ножевыми ударами Стерненко убил человека. Догнал, бежал более ста метров за ним, - и убил. Убил лежачего. Так показывает угол наклона и характер повреждений, приведших к смерти. Убил лежачего»;

шляхом зачитування ОСОБА_2 в ефірі телеканалу «NewsOne» резолютивної частини рішення суду у цій справі;

3.зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ», протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_3 20.12.2019 року в програмі «Противостояние. Предисловие» в ефірі телеканалу «NewsOne», відеозапис якої було розміщено на Youtube каналі телеканалу «NewsOne» за адресою в інтернеті: https://www.youtube.com/watch?v=xG9nXiIvm7Mt=2795s шляхом розміщення на веб - сайті Телеканалу «NewsOne» https://newsone.ua резолютивної частини рішення суду у цій справі із заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ».

Також просив тягнути солідарно з відповідачів витрати з оплати судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог в позовні заяві позивач зазначає, що 20.12.2019 року ОСОБА_2 в програмі «Противостояние. Предисловие» в ефірі телеканалу «NewsOne» (мовник ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» згідно ліцензій № НР № 00019-м; НР № 00034-м) поширила недостовірну інформацію про позивача, яка завдає шкоди його честі та гідності, а саме:

фраза 1 (хронометраж44-20-44-46) «А что с ОСОБА_4 - одесситом, которого зарезал Стерненко?Зарезал, признал вину, назвав её самобороной. Признал факт, включал видео, когда человек пребывл в конвульсиях. Нагло смеялся. Стерненко, который, по моей информации, является агентом СБУ, штатным. И причастен не к одному уголовному правонарушению...»;

фраза 2 (хронометраж45-27-44-44) «Пятью ножевыми ударами ОСОБА_5 убил человека. Догнал, бежал более ста метров за ним, - и убил. Убил лежачего. Так показывает угол наклона и характер повреждений, приведших к смерти. Убил лежачего».

На підтвердження факту поширення відповідачами інформації про позивача ним надано DVD диск з записом програми «Противостояние. Предисловие» від 20.12.2019 року у повному та незмінному вигляді. Оригінал запису зазначеної програми «Противостояние. Предисловие» доступний на Youtube каналі телеканалу «NewsOne» за адресою в Інтернеті: https://www. youtube. com/watch?v=xG9nXiIvm7Mt=2795s.

Оскільки оскаржувана інформація поширена ОСОБА_2 в програмі «Противостояние. Предисловие» в ефірі телеканалу «NewsOne» (мовник ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» згідно ліцензій № HP № 00019-м; HP № 00034-м), то, таким чином, належними відповідачами у справі про спростування зазначеної вище недостовірної інформації є ОСОБА_2 та ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ».

Вважає, що поширена відповідачем інформація є негативною за своїм змістом, нічим не підтвердженою, не відповідає дійсності та завдає шкоди честі, гідності позивача.

З огляду на тональність зазначеного виступу, поширення недостовірної інформації не є випадковим і має на меті маніпулювання громадською думкою та створення негативного образу позивача як злочинця, убивці. Як наслідок неправомірних дій відповідачів, під розміщеним відео на сторінці в YouTube люди розміщують негативні коментарі.

Однак жодних підозр, обвинувальних актів або вироків у вбивстві ОСОБА_6 позивач не отримував. Вся наведена вище інформація вигадана ОСОБА_7 від початку і до кінця.

Відповідачі, згідно чинного законодавства, не наділені повноваженнями визначати особу винною у вчиненні злочину, підміняючи собою судові органи.

В оскаржуваному виступі відповідачі у стверджувальній формі повідомляють про вчинення позивачем кримінально-караного діяння - холоднокровного вбивства.

Таке твердження грубо порушує презумпцію невинуватості, гарантовану ст. 62 Конституції України, виходячи з принципу презумпції невинуватості, який є одним з найважливіших демократичних положень, які характеризують правову державу.

Зокрема, ст. 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України, фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності і честі.

Відповідно до п. 1 постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Проте, всупереч зазначених вище конституційних положень, порушуючи гарантоване Конституцією України право на повагу до людської гідності, честі та ділової репутації, відповідачі умисно поширили недостовірну інформацію щодо позивача у згаданому виступі.

Згідно з аб. 5, 6 п. 15 постанови №1 недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або, які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Звертає увагу, що інформація про позивача поширена способом категоричного висловлювання, у формі існування конкретних обставин (фактів), при цьому за формою вираження вищезазначеної інформації указане повідомлення не містить критики або оцінки дій, виражено без застосування та вживання гіпербол, алегорій, сатири (чи інших мовностилістичних способів) та у формі констатації конкретних фактів (обставин), нічим не підтверджених. Тож, така інформація, в розумінні Закону України «Про інформацію» та інших міжнародних документів, є недостовірною та неправдивою інформацією, що порушує немайнові права позивача.

Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що інформація, поширена відповідачем: по-перше, має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про порушення позивачем вимог чинного законодавства України та прийнятих у суспільстві принципів моралі, етики тощо, та такою, що порушує немайнові права позивача; по-друге, не є оціночним судженням, а обов`язок доказування достовірності поширеної інформації покладається на відповідачів.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.11.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В ухвалі сторонам було визначено строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник відповідача-2 у відзиві, поданому до суду 09.03.2021 року, у задоволенні позову просив відмовити вповному обсязі, вважаючи, що цивільний позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Вказує, що позивач голослівно та бездоказово стверджує, що:

-дані веб-сторінки належить саме відповідачу-2,

-там знаходиться інформація, правдивість якої ним оспорюється,

-дане відео є абсолютно ідентичним телепередачам, що демонструвалися в ефірі телеканалу NEWSONE у вказані позивачем дати.

Вказує, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Новини 24 години» є власником або особою, яка створила технологічні можливості та умови для поширення та вільного доступу до інформації на веб-сторінці «https://www.youtube.com/watch?v=xG9nXiIvm7Vt=2795s», та будь-які докази того, що телеканал Newsone, мовлення на якому здійснює відповідач-2, здійснив поширення в ефірі відповідних передач, та докази відповідності змісту цих телепередач тим відеозаписам, що надані позивачем на DVD-диску.

Зазначає, що за посиланнями: «https://www.youtube.com/watch?v=xG9nXHvm7Vt=2795s»,вказаними позивачем, немає будь-якоїінформації,про яку веде мову позивач у позовній заяві. Разом з тим, лише відеозапис, що наданий безпосередньо телерадіоорганізацією, що здійснює мовлення, може бути належним доказом як факту поширення (транслювання) телепередачі так і підтвердженням змісту телепередачі.

Щодо свободи слова та свободи висловлення оціночних суджень, то відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Тому, зазначає, озвучена відповідачем-1 інформація, викладена в відеозапису на диску, сама по собі не порушує особистих немайнових прав позивача, оскільки відповідач-1 виклав свою думку/бачення/судження з приводу подій, до яких був причетний позивач.

Між тим, думка відповідача-1 в даному випадку сформована на підставі відкритих даних, фактах, що є загальновідомими та загальнодоступними, оскільки сам позивач поширив на своїх сторінках в соціальних інтернет-мережах та в мережі Інтернет в цілому відеозапис подій, учасником яких він був: https://www.voutube.com/watch?v=TqYc90n5p3a.

При цьому, починаючи з часів Революції Гідності, увага суспільства прикута до дій громадських активістів, які взяли на себе високу місію піднесення національної гідності всіх громадян України. А позивач був лідером громадських організацій, був і наразі є публічною особою, і в силу свого статусу піддається вищому ступеню уваги, критики та оцінки з боку громадськості та медіа.

Таким чином, твердження про порушення прав позивача не знаходять підтвердження.

У відповіді на відзив, поданої 26.03.2021 року, сторона позивача відзив вважає необґрунтованим і таким, що не може бути взятим судом до уваги, зважаючи на те, що відзив підписаний особою, яка називає себе директором ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ», проте, не надає жодних доказів на підтвердження своїх повноважень. Тому, на їх думку, суд не може брати до уваги процесуальний документ (відзив), підписаний особою, повноваження якої не підтверджені належним чином.

Також вважає, що поширена відповідачами інформація не може бути захищена як оціночні судження, оскільки вона не містить під собою жодного фактичного підґрунтя. Немає жодних підозр, жодних обвинувальних актів, жодних вироків або інших процесуальних документів, які б підтверджували, що позивач убив свого друга, члена одеського Правого ОСОБА_8 , - як про це публічно стверджують відповідачі.

Щодо поширення ним оскаржуваної інформації, то факт поширення оскаржуваного виступу ОСОБА_2 саме відповідачем-2 підтверджується наявністю на екрані логотипу «NewsOne», а час та дату поширення також зазначено на екрані самим мовником.

На підтвердження викладеного посилається на витяг з Державного реєстру суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, згідно якого ТОВ «НОВИНИ 24» здійснює мовлення під логотипом «NewsOne», а також завірену копію Рішення Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1770 «Про заяву ТОВ «НОВИНИ24ГОДИНИ», м. Київ, щодо переоформлення ліцензії на мовлення (HP № 00034-м від 26.06.2016) (супутникове, логотип: «NEWSONE»).

При цьому відповідач 2 не враховує, що обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь та сама особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 4 ст. 82 ЦПК).

Так,у справі№ 760/21147/17за позовом ОСОБА_9 до ТОВ«НОВИНИ 24ГОДИНИ» Солом`янськийрайонний судміста Києвау рішеннівід 27.08.2018року (підтвердженимрішеннями апеляційноїта касаційноїінстанції (постановаВерховного Судувід 03.12.2020року)встановив,що «Належність веб-сайту https://www.newsone.ua/ відповідачу ТОВ «Новини 24 години» підтверджується відповіддю компанії реєстратора доменних імен «IMENA.UA» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет-Інвест» від 16.04.2018 року.

Так,було встановлено,що згідноЕкспертного висновкуЦентру компетенції«Українського центрупідтримки номеріві адрес»за результатамипроведеної фіксаціїі дослідженнязмісту веб-сторінкиу мережіІнтернет від18.05.2018року №98/2018-ЕВ-ЦКта Довідкоюз відомостямипро власникавеб-сайтуабо інформацієюпро йоговстановлення від29.05.2018року №99/2018-Д-ЦКвласником веб-сайту https://newsone.ua/ було створеновласний каналвідео-контентуна веб-сайтівідеохостингу YouTube,який доступнийза адресоюу мережіІнтернет: https://www.youtube.com/channel/UC9oI0Du20oMOlzsLDTQGfugy.

Саме на зазначеному каналі відео-контенту на веб-сайті відеохостингу YouTube, який належить відповідачу ТОВ «Новини 24 години», було розміщено запис передачі «Противостояние.Предисловие» за адресою в Інтернеті https://www.youtube.com/watch?v=xG9nXiIvm7Mt=2795s.

Таким чином, саме відповідач-2 розмістив оскаржувану інформацію на відеохостингу YouTube.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду (постанова від 10.03.2021 року у справі № 520/15599/17) ст. 64 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» регулює право на спростування, зокрема, ч. 1 цієї статті визначено, що громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. Врегулювання спеціальним законом для засобів масової інформації права особи на спростування поширених відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи, не є підставою для відмови в позові, так як дане є правом на досудове врегулювання спору, яке не обмежує особу у праві на судовий захист.

Тому позивач не зобов`язаний був протягом 14 днів звертатися до телерадіоорганізації за записом оскаржуваної передачі для захисту права спростовувати недостовірну інформацію про себе, про що він просить в судовому порядку.

У запереченнях, поданих представником відповідача-2, останній стверджує, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» є ОСОБА_10 , отже, він має право на представництво відповідача-2 у суді у порядку самопредставництва, оскільки юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України.

Також звертає увагу, що до моменту виходу в ефір передачі, в якій поширено оспорювану інформацію, тема відповідальності публічних осіб і громадських діячів, є актуальною, обговорювалась в численних публікаціях інших національних засобів масової інформації, отримала широкий суспільний резонанс, і дотепер не втрачає актуальності.

Позивач є публічною особою, тому межа допустимої критики стосовно нього як публічної особи може бути висловлена в значно гострішій формі, ніж стосовно звичайного громадянина, а застосування певних словосполучень в контексті поширеної інформації не можна сприймати як твердження, оскільки вони є судженням автора стосовно дій публічної особи.

При цьому, ведуча телепередачі запитує особисту думку відповідача-1, яку та і висловлює, оскільки при обговоренні ОСОБА_2 використано фрази та звороти, такі як «и самыйглавный вопрос,который ясебе всевремя задаю»,«по словам...»,«по моейинформации», та ін., що прямо свідчить про суб`єктивний характер поширеної інформації.

Таким чином, під час поширення оспорюваної інформації відповідачем-1, як автором, виражено свої суб`єктивні думки та критику, які не можуть бути предметом судового захисту.

Крім того, оспорювана інформація не відповідає критеріям предмету судового захисту, т. я. є емоційними висловлюваннями, які, можливо, шокували та були неприємними позивачу. Однак сама ж вимога представника позивача довести правдивість оціночних суджень і перевірити їх на відповідність дійсності порушує право на свободу висловлення думки.

Також позивачем не доведено, що саме внаслідок поширення оспорюваної інформації порушено його особисті немайнові права, а таким чином позивач не виконав обов`язок, визначений в п. 18 постанови Пленуму ВСУ, оскільки залишається не зрозумілим, в чому саме виявились порушення його особистих немайнових прав, в якій саме сфері відносин (економічних, суспільних, ін.), яким чином такі порушення пов`язані саме із фактом та моментом поширення оспорюваної інформації відповідачами.

Зазначене, на думку представника, виключає можливість задоволення позовних вимог про визнання інформації недостовірною та її спростування.

В додаткових пояснення, поданих 01.06.2021 року, представник відповідач-2 наполягає, що в даному спорі відсутній склад юридичного правопорушення, який є підставою задоволення позову, а обставини, які підлягали доведенню, не підтверджені певними доказами. В цей же час оспорювана інформація за формою є виключно оціночними судженнями.

Одночасно звертає особливу увагу на наступні об`єктивні обставини, які виникли, існують та мають суттєве значення для правильного вирішення судом спору по суті, а саме, що 02.02.2021 року внаслідок реалізації Указу №43/2021 Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким введено в дію вказане рішення РНБОУ та який був опублікований в офіційних виданнях 04.02.2021 року і набирав чинності з дня його опублікування, мовлення телеканалу «NEWSONE» було припинено.

Разом із припиненням здійснення телевізійного мовлення, із незалежних від ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» причин, припинено і діяльність вебсайту NEWSONE.UA. Тому на теперішній час ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» не є володільцем і не адмініструє жоден сайт.

Відтак, обраний позивачем спосіб захисту порушених, на його думку, особистих немайнових прав, зокрема, щодо зобов`язання відповідача ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» розмістити сайті newsone.ua та в ефірі телеканалу «NEWSONE» спростування недостовірної інформації у випадку задоволення даної позовної вимоги судом, є таким, що не може бути виконаний відповідачем ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ», а тому є неефективним.

Відповідач-1 про відкриття провадження повідомлявся, а також позовна заява направлялась на його адресу в порядку, передбаченому процесуальним законом, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, учасники справи не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, захист честі, гідності і ділової репутації право громадянина таюридичної особивимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими гл.3 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ст.ст.297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Згідно зроз`ясненнями,що містятьсяв постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти, зокрема,: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Судом встановлено, що 20.12.2019 року в програмі «Противостояние. Предисловие» в ефірі телеканалу «NewsOne» (мовник ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» згідно ліцензій № НР № 00019-м; НР № 00034-м) відповідач -1 ОСОБА_2 поширила інформацію про позивача, а саме:

фраза 1 (хронометраж44-20-44-46) «А что с ОСОБА_4 - одесситом, которого зарезал Стерненко?Зарезал, признал вину, назвав её самобороной. Признал факт, включал видео, когда человек пребывл в конвульсиях. Нагло смеялся. Стерненко, который, по моей информации, является агентом СБУ, штатным. И причастен не к одному уголовному правонарушению...»;

фраза 2 (хронометраж45-27-44-44) «Пятью ножевыми ударами Стерненко убил человека. Догнал, бежал более ста метров за ним, - и убил. Убил лежачего. Так показывает угол наклона и характер повреждений, приведших к смерти. Убил лежачего».

Таким чином, поширення спірної інформації стосовно позивача відбулось шляхом розміщення запису передачі «Противостояние.Предисловие» на веб-сайті відеохостингу YouTube на каналі, який належить відповідачу ТОВ «Новини 24 години», за адресою в Інтернеті https://www.youtube.com/watch?v=xG9nXiIvm7Mt=2795s, яка були протягом певного часу відкритою для перегляду та доступною для необмеженого кола осіб.

Вказані обставини не були спростовані представником відповідача-2 та в подальшому не заперечувались ним.

Також суд погоджується з відсутністю у позивача обов`язку на звернення до телерадіоорганізації з вимогою надання відеозапису сюжету у порядку, передбаченому ст.ст. 48,64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки такий матеріал зберігається лише протягом 14 днів і таку інформацію може бути видалено з відповідних ресурсів, а ключовим виступає саме поширення у засобах масової інформації у будь-якому вищезазначеному виді, підтвердженням чого можуть бути похідні докази.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

При цьому недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Разом з тим, одним із основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Як зазначалось вище, Конституцією проголошено право кожного на свободу думки і слова, на вільне виявлення своїх поглядів і переконань. Конвенція про захист прав і основних свобод людини в ст. 10 також регламентує право людини на свободу вираження поглядів.

Відповідно до частини другої ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Також Європейський суд наполягає, що свобода вираження поглядів становить одну з основних підвалин демократичного суспільства і одну з принципових умов його прогресу і самореалізації кожної особи, та робить розрізнення між твердженнями факту та оціночними судженнями.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «факти», ЄСПЛ виходить з того, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування та реальність яких можна довести на відміну від оціночних суджень.

Оціночне судження, як стверджує практика Європейського суду з прав людини (справа «Лінгенс проти Австрії»), є висновком, отриманим в результаті інтелектуальної, логічної обробки і узагальнення фактів, оцінок інших людей, інформації довідкового характеру та причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними джерелами інформації.

Вимога щодо доведення правдивості оціночного судження є неможливою та порушує свободу вираження поглядів та думки. Люди мають право мати думки та висловлювати їх вільно з питань, які становлять їх інтерес, думки, які дехто чи навіть усі можуть вважати перебільшеними, обмеженими або упередженими, але думки, яких вони чесно дотримуються.

Європейський Суд у своїй судовій практиці дотримується підходу щодо захисту свободи вираження, вказуючи, що свобода висловлювати свої погляди є правом людини, визнаним у світі, мабуть, найбільш широко. Свобода слова визнається цінною, оскільки публічні обговорення є можливим інструментом досягнення суспільних цілей та вираження особистих поглядів саме по собі є людським благом благом пошуку істини, досягнення справедливості, викриття негативних тенденцій у суспільстві і взаємовідносинах між людьми.

Вільне передавання почуттів, поглядів та ідей є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, так само, як і здатність людини сприймати заперечення, спонукання, заохочення через ідеї, висловлені іншими людьми, яка є також важливою для формування особистих переконань.

Проте, тією ж ст. 10 ч.2 Конвенції передбачено законодавче обмеження права на свободу думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань, зокрема, для захисту репутації або прав інших осіб, тощо, і є необхідним в демократичному суспільстві.

Тому, навіть коли твердження становить оціночне судження, має бути наявна фактична основа для такого судження.

Разом з тим, загально відомими є події, щодо до яких висловилась відповідач-1 та до яких був причетний позивач, що останнім не було спростовано, оскільки сам позивач поширив на своїх сторінках в соціальних Інтернет-мережах та в мережі Інтернет в цілому відеозапис подій, учасником яких він був: https://www.voutube.com/watch?v=TqYc90n5p3a.

Таким чином, наявні у висловах відповідача -1 висновки щодо оцінки певних фактів, які до того ж висловлені у пристойній формі та у виразах, прийнятих у спілкуванні людей, є оціночними судженнями про певні події, право на які гарантоване законом та які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Форма подання оцінки, висловлення, яка є пристойною і не зачіпає суспільну мораль, не може бути підставою для цивільно-правової відповідальності, оскільки це порушувало б ст. 54 Конституції України.

Таким чином, суд вважає, що відповідач -1 правдиво виклала відомі їй факти та обставини, за чим йшов аналіз цих фактів, на підставі якого вона зробила висновок, який стосувався цих фактів, що і є її оціночним судженням. Та обставина, що висловлені відповідачем-1 судження та висновки, які стали предметом судового розгляду, можливо виявились хибними, не є підставою, з точки зору викладеного вище, для задоволення вимог позивача.

Крім того, пояснення самого позивача є такими, що не розкривають об`єктивної картини справи.

За таких обставин, оскільки пояснення позивача не спростовують висновків суду щодо вирішення даного спору, тому суд критично ставиться до викладених ним пояснень і бере їх до уваги лише в частині загального опису подій, які передували зверненню до суду.

Крім того, з позиції правової природи, право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя.

Однак, якщо позивач публічна особа, вона має бути готовою до підвищеного рівня критики, у порівнянні з приватною собою, в тому числі до критики у грубій формі. Адже публічні особи є об`єктом прискіпливої, інколи доскіпливої уваги суспільства, на яку вони погодилися, коли обрали політичну кар`єру.

Суд визнає, що позивач об`єктивно є відомою та публічною особою як громадський активіст та лідер громадських організацій, оскільки до публічних фігур відносяться особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальної сфери, спорту чи в будь-якій іншій галузі).

Так, у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Між тим, право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих тверджень про наміри, позицію, поведінку публічної особи.

Отже, позивач повинен довести не тільки факт поширення інформації відповідачами, наявність неправомірного умислу, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Так, представник позивача посилався, що протиправними діями відповідачів, а саме намаганням викликати негативну оцінку особи позивача в очах суспільства, дискредитувати його як особистість та як політика, а також надати викривлену інформацію про його публічну діяльність, позивачу завдані втрати немайнового характеру у виді негативних наслідків.

Стверджував, що після розповсюдження відповідачами серед широкого кола осіб вищезазначеної інформації позивачу довелось вчиняти конкретні дії, спрямовані на відновлення та захист своїх порушених прав, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між негативними наслідками та протиправним діянням відповідачів.

Однак, в чому саме полягало порушення права, тобто, що поширення інформації відбулось за зловмисним наміром зі сторони відповідача, завдало шкоди відповідним особистим немайновим благам позивача чи перешкоджало йому повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, які конкретні дії, спрямовані на відновлення та захист порушених прав, довелось вчиняти позивачу, сторона позивача, окрім загального посилання на визначення такого права, конкретно не сформулювала та доказів на підтвердження таких обставин не надала, настання негативних наслідків не довела.

При цьому, дійсність факту відбуття тих подій, які були предметом обговорення в передачі, позивачем не оспорювалась та не спростовувалась.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 201, 270, 275, 277, 297, 299, 302 ЦК України, Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод, Декларацією про свободу публічних дебатів у засобах масової інформації, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 51, 76 - 82, 141, 178, 259, 263 - 265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволеніпозову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),Товариства зобмеженою відповідальністю«НОВИНИ 24ГОДИНИ» (м.Київ,вул.Польова,21,код ЄДРПОУ33786517)про захистчесті,гідності,ділової репутаціїта спростуваннянедостовірної інформації відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: