Ухвала

від 07.09.2021 по справі 761/23650/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23650/21

Провадження № 1-кс/761/13894/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання останнього, подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42017110000000090 від 10.02.2017,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року в рамках кримінального провадження №42017110000000090 від 10.02.2017, а саме в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером №3221886400:36:117:7011, площею 0,1199 га, яка знаходиться на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської обл.

Відповідно до змісту клопотання, представник власника майна зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки ухвала про накладення арешту не містить посилання на конкретні докази щодо наявності ризику вчинення ОСОБА_4 дій, спрямованих на приховування, пошкодження або відчуження майна, досудове розслідування проводиться неефективно, жодній особі не повідомлено про підозру, а арештоване майно не відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України, а тому адвокат просить скасувати такий арешт.

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав.

Слідчий в судове засідання не прибув.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слід дійти такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ГУНП у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017110000000090 від 10.02.2017 за фактом зловживання службовим становищемслужбовими особами головного управління Держгеокадастру у Київській області, які, володіючи повною інформацією про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:117:7001 - 3221886400:36:117:7024 накладається на землі, які перебувають у постійному користуванні Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» та відносяться до земель лісового фонду, наказами від 22.12.2015 №10-10381/36-15-СГ - №10-10381/36-15-СГ надали дозвіл громадянам України на розроблення документації щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.

Далі, як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 липня 2017 року в рамках кримінального провадження №42017110000000090 від 10.02.2017 накладено арешт на відповідне майно, зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером №3221886400:36:117:7011, при цьому такий арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки таке майно є предметом кримінального правопорушення.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно вимог ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні, арешт на вказане майно було накладено, зокрема і з метою забезпечення речових доказів, а з урахуванням особливостей кримінального провадження, зокрема предмету досудового розслідування, такий арешт цілком прийнятним та необхідним, в тому числі і на поточний момент.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання не містять обґрунтованого документального підтвердження, що відпала потреба в арешті майна, про що в першу чергу має свідчити істотне зменшення або повна відсутність ризиків (приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження), передбачених ст. 170 КПК України, а лише посилання у клопотанні на відсутність таких ризиків не може само по собі свідчити про їх відсутність, а відтак слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року в рамках кримінального провадження №42017110000000090 від 10.02.2017, а саме в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером №3221886400:36:117:7011, площею 0,1199 га, яка знаходиться на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської обл.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1