Рішення

від 15.09.2021 по справі 333/6250/20

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/6250/20

Провадження №2/333/840/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом позивача 1: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ,

позивача 2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ,

позивача 3: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю - фірма Волна-2000 , 69600, м. Запоріжжя, вул. Л.Жаботинського (вул. Правди), буд. 59А, кв. 10,

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 ,

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 , АДРЕСА_4

про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом заборони чинити перешкоди та визнання права безперешкодного доступу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3 ) звернулись до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю - фірма Волна-2000 (далі за текстом - ТОВ фірма Волна-2000 ) про усунення перешкод у користуванні та доступі до будинку, визнання права безперешкодного доступу до спірного нерухомого майна. Заявлені вимоги позивачі 1, 2, 3 обґрунтовують тим, що у власності ОСОБА_6 знаходився житловий будинок, розташований у АДРЕСА_5 . Зазначений будинок належав ОСОБА_6 спільно з його дружиною ОСОБА_3 на правах спільної власності подружжя. Після смерті ОСОБА_6 , позивачі 1, 2, 3 прийняли спадщину після померлого, як спадкоємці, які на час відкриття спадщини постійно були зареєстровані зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 18.03.2019 р. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину позивача 1, 2, 3 було відмовлено, оскільки на все майно померлого ОСОБА_6 було накладено арешт. Як вказують позивачі у заявленому позові, після смерті ОСОБА_6 , останні не можуть потрапити до вказаного вище будинку, оскільки будинок, розташований на земельній ділянці, яка була передана в постійне користування ТОВ фірма Волна-2000 із цільовим призначенням - база відпочинку. Враховуючи, що порядок користування зазначеною земельною ділянкою не визначено між власниками будинків, ТОВ фірма Волна-2000 чинить перешкоди в користуванні будинком літери Г-2 позивачам шляхом заборони проїзду/проходу через наявні проїзди територією земельної ділянки та шляхом відключення від комунікаційних систем (мереж) електропостачання, мотивуючи свої дії тим, що земельна ділянка та комунікаційні системи належать відповідачу. Отже, відповідач заважає проїзду до будинку літери Г-2 та взагалі не пускає до будинку, в тому числі не дає змоги забрати з будинку власні речі та документи. З огляду на викладене, позивачі 1, 2, 3 просять суд позов задовольнити, усунути перешкоди у користуванні та доступі до вказаного вище будинку, визнати право безперешкодного доступу до спірного нерухомого майна, як позивачам 1, 2, 3, їх представникам, так і іншим особам.

Ухвалою від 24.03.2021 р. судом залучено до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ).

В судових засіданнях представник позивача 1 - ОСОБА_7 підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові, просив суд їх задовольнити.

Позивачі 2, 3 до зали судового засідання жодного разу не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти заявлених вимог заперечив повністю, зазначив, що жоден із позивачів не є власником чи законним користувачем будь-якого об`єкту нерухомості, що розташований на земельній ділянці. Більш того, реальним власником спірного будинку, станом на час розгляду справи в суді, є ОСОБА_5 , тобто третя особа 2 у цій справі. У зв`язку з чим, враховуючи, що у позивачів відсутнє право власності чи право користування спірним нерухомим майном, відповідач вказує, що і відсутні підстави для усунення перешкод в користуванні ним. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 та третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 в судові засідання жодного разу не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача 1, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Частинами 1-4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 у віці 47 років, про що Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області складено відповідний запис за № 4454.

23.11.2016 р. Четвертою запорізькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за № 337/2016 р. щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Заявою від 14.12.2016 р. ОСОБА_2 (позивач 2) звернулась до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом в повному обсязі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 (позивач 1) та ОСОБА_2 (позивач 2) звернулись до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 (позивач 1) звернувся до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_6

18.03.2019 р. постановою державного нотаріусу Четвертої запорізької державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок літера Г-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

Із змісту наведеної вище постанови державного нотаріусу Четвертої запорізької державної нотаріальної контори слідує, що ОСОБА_3 з письмовою заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, а саме: на житловий будинок літера Г-2, що находиться за адресою: АДРЕСА_6 не зверталась. Також, із тексту постанови державного нотаріуса вбачається, що ОСОБА_3 прийняла спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки була зареєстрована із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивачі 1, 2, 3 вказують, що померлому ОСОБА_6 на праві приватної власності належав житловий будинок літера Г-2, що находиться за адресою: АДРЕСА_6 , який ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 успадкували за законом.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що 12.12.2006 р. між ОСОБА_8 (Продавець) та ОСОБА_6 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 3130.

За умовами п. 1 наведеного вище договору купівлі-продажу, Продавець ( ОСОБА_8 ) продала, а Покупець ( ОСОБА_6 ) купив житловий будинок літ. Г-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 204,2 кв.м., який розташовано на земельній ділянці площею 18 463 кв.м.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12885102, виданим орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, 13.12.2006 р. за ОСОБА_6 зареєстровано право приватної власності на будинок за адресою: АДРЕСА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2006 р. № 3130.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у заявленому позові вказують, що ТОВ фірма Волна-2000 чинить перешкоди позивачам у володінні, користуванні та доступі до належного їм житлового будинку літ. Г-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . В якості доказів здійснення таких перешкод, позивачами долучено до матеріалів справи звернення останніх до правоохоронних органів із заявами та скаргами про порушення їх прав на володіння спірним майном, акти про не допуск до будинку літ. Г-2 за адресою: АДРЕСА_6 та фотокартки щодо спірного нерухомого майна.

З наявної в матеріалах цієї справи копії державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП № 001674 встановлено, що ТОВ фірма Волна-2000 передано у постійне користування1,0883 гектарів землі для розташування бази відпочинку по АДРЕСА_6 .

Частиною 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання порушенню його прав.

Згідно з ст. 391 ЦК України, на яку посилаються позивачі у заявленому позові, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, з огляду на положення ст. 391 ЦК України, предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно з ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, за змістом наведеної вище норми, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності.

Як встановлено судом та вбачається з наявної в матеріалах цієї справи інформаційної довідки від 24.03.2021 р. № 249652001, 09.10.2020 р. зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_5 на об`єкт нерухомості - літ. Г-2 за адресою: АДРЕСА_6 . Підставою для державної реєстрації став договір іпотеки № 11096047000/3, серії та номер 2229, виданий 15.12.2006 р., видавник: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Буцикіна Л.О.; договір відступлення права вимоги, серія та номер: 27-04/ФК-20, виданий 27.04.2020 р., видавник: ТОВ Фінансова компанія Укрфінстандарт / ОСОБА_5 ; договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 620, виданий 27.04.2020 р., видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що 09.10.2020 р., тобто до звернення позивачів з позовом до суду, ОСОБА_5 набув право власності на спірне нерухоме майно - житловий будинок літ. Г-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 204,2 кв.м.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України унормовано, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності, не встановлені судом.

Отже, з огляду на положення ч. 2 ст. 328 ЦК України, судом прийнято до уваги, що станом на час прийняття рішення у цій справі, доказів на підтвердження неправомірності та незаконності набуття ОСОБА_5 (третя особа 2 у цій справі) права власності на спірне нерухоме майно матеріали цієї справи не містять та позивачами 1, 2, 3 не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено та позивачами 1, 2, 3 не доведено, що останні, як станом на час звернення з позовом до суду, так і під час розгляду цієї справи, були чи є власниками спірного нерухомого майна та, як наслідок, мають право вимагати усунення порушень прав власності, що перешкоджають їм належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

У зв`язку з чим, у задоволенні позову судом відмовляється.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду .

Повне рішення складено 15.09.2021 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова