Ухвала

від 07.09.2021 по справі 759/16361/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 759/16361/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1 ,

Провадження № 11-сс/824/4963/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2021 року, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2021 року задоволено клопотаннястаршого слідчого з ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_8 , подане в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2018 за № 12018110130000864, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та накладено арешт на автомобіль марки «DODGE RAM VAN», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , шляхом заборони розпорядження (продаж та передача майнових прав) вказаним автомобілем.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 , - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130000864 від 23.02.2018.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

Апелянт вказує на те, що в судовому засіданні 29.07.2021 року представник органу досудового розслідування наполягав на задоволенні свого клопотання лише в частині накладення арешту на автомобіль марки «DODGE RAM VAN», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить підозрюваному. В іншій частині клопотання представник органу досудового розслідування не наполягав. В зв`язку з чим, слідчим суддею клопотання розглядалось лише у вказаній частині про накладення арешту на автомобіль.

Апелянт вважає, що клопотання про арешт майна підозрюваного подано з порушенням підсудності розгляду такого клопотання, що не враховано під час винесення оскаржуваної ухвали. Застосовано захід забезпечення кримінального провадження за відсутністю доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Наявні в кримінальній справі матеріали не є доказами в розумінні вимог ч. 2 ст. 84 КПК України, а є процесуальним джерелом доказів.

Також апелянт зазначає, що майно на арешті якого наполягає слідчий, не являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення та відсутні обставини, які свідчать про можливість його знищення/зникнення. Не є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України. Кваліфікація дій підозрюваного в межах даного кримінального провадження за ч. 2 ст. 367 КК України не передбачає відповідальності у виді конфіскації майна. Обґрунтовуючи своє клопотання слідчий посилається на подання 20.07.2020 прокурором у кримінальному провадженні до ОСОБА_6 позову про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, однак до теперішнього часу підозрюваному про подання вказаного позову нічого не відомо та такий ним не отриманий.

Крім того апелянт вказує на те, що клопотання про накладення арешту подане в порушення вимоги статей 170-173 КК України про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, зокрема, в частині співмірності застосованим заходам, інтересам сторін та вартості майна.

Вимогами органу про накладення арешту на майно в частині арешту

транспортного засобу завдається шкода підозрюваному, оскільки таке майно являється джерелом забезпечення рівня життя його та членів його сім`ї, транспортний засіб є засобом пересування та необхідний для роботи підозрюваного.

Також апелянт звертає увагу на порушення принципу презумпції невинуватості, спрямованого на забезпечення справедливого суду і захисту.

В судове засідання у справі представник власника майна та прокурор не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, клопотань про відкладення судового розгляду не подавали. Тому з урахуванням викладеного, а також з метою недопущення затягування судового розгляду, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності представника власника майна та прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172та ч. 4 ст. 405 КПК України.

В даному випадку апеляційний суд приймає до уваги також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2018 за № 12018110130000864, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, щоВідповідно до контракту з директором комунального підприємства «Рожнівське» та Рожнівською сільською радою Броварського р-ну Київської обл. від 03.11.2015 (далі контракт) ОСОБА_6 наймається на посаду директора комунального підприємства «Рожнівське» на термін з 03.11.2015 по 02.11.2018.

Згідно з п. п. 6, 7 контракту директор здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом. Директор зобов`язувався забезпечити: виконання завдань фінансово-господарської діяльності підприємства в межах предмету діяльності та досягнень його статутних цілей; збереження майна та коштів підприємства.

Відповідно до п. 11 контракту директору належать закріплені за ним повноваження і права, які поширюються на підприємство законодавчими та іншими нормативними актами, а також передбачені статутом підприємства та цим контрактом.

Згідно з п. 12 контракту директор має право діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, установах та організаціях; укладати господарські та інші угоди; видавати доручення; відкривати рахунки у банках; користуватися правом розпорядження коштів підприємства, накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства; в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки обов`язкові для всіх структурних підрозділів та працівників підприємства; вирішувати інші питання.

Відповідно до п. 19 контракту у випадку не виконання чи неналежного виконання обов`язків, передбачених контрактом, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством та цим контрактом.

Згідно з п. 4. 2 ст. 4 статуту КП «Рожнівське», затвердженого рішенням Рожнівської сільської ради Київської обл. від 26.02.2016 № 101 ( далі статут), обов`язки підприємства при здійсненні господарської діяльності, підприємство: гарантує виконання договірних зобов`язань; забезпечує своєчасну сплату податків, інших відрахувань згідно з чинним законодавством; щоквартально звітується про свою діяльність на сесії сільської ради; здійснює будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт основних фондів; забезпечує своєчасне освоєння повних виробничих потужностей і введення в дію придбаного обладнання; здійснює оперативну діяльність щодо матеріально-технічного забезпечення виробництва; придбає необхідні матеріальні ресурси підприємств, організацій та установ незалежно від форми власності, а також фізичних осіб; створює належні умови для високопродуктивної праці, забезпечує додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, технічної безпеки, соціального страхування; вживає заходів щодо вдосконалення організації заробітної плати працівників з метою посилення їх матеріальної зацікавленості, як результат особистої праці, так і в загальних підсумках роботи підприємства, забезпечує економічне і раціональне використання фонду споживання та своєчасність розрахунків і працівниками підприємства; виконує норми та вимоги щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Відповідно до ст. 5 статуту управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав засновника щодо господарського відання свого майна і повноважень директора підприємства. Засновник здійснює свої права по утворенню підприємством безпосередньо через директора підприємства. Сільська рада здійснює управління майном підприємства та фінансовими ресурсами від імені територіальної громади села безпосередньо або через сільського голову. При визначенні на посаду керівника підприємства, з ним укладається контракт. В контракті вказуються права і термін призначення, обов`язки і відповідальність керівника підприємства, умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади з урахуванням соціальних гарантій, передбачених контрактом, згідно чинного законодавства України. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком питань визначених законодавством та цим статутом. Засновник не має права втручатись в оперативну діяльність керівника підприємства. Безпосереднє керівництво підприємством здійснюється директором. Директор видає в рамках своєї компетенції накази та інструкції на основі виконання розпоряджень і рішень засновника. Директор несе персональну відповідальність за виконання покладених і підприємство завдань, визначає ступінь відповідальності працівників підприємства. Директор веде повне розпорядження коштами підприємства, а також: організовує роботу по складанню проектів перспективних та річних планів; затверджує організаційно-технічні заходи, забезпечує їх виконання; підписує документи грошового характеру, матеріально-майнові рахунки та всі інші документи, які є основою для прийняття і видачі коштів, а також документи для виробництва, бухгалтерських записів.

Згідно з наказом директора КП «Рожнівське» ОСОБА_6 від 03.11.2015 № 23-к останній приступив до виконання своїх обов`язків на посаді директора з 03.11.2015.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора КП «Рожнівське», являвся особою, яка обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, згідно ч. 3 ст. 18 КК України, являвся службовою особою.

Відповідно до п. п. 93, 94 Загальних умов укладення договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва), а також, якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт (об`єкта будівництва).

Згідно з п. 28 зазначених Загальних умов укладання договорів підряду замовник має право делегувати в установленому законом порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій особі, зокрема спеціалізованій організації (консультаційній, проектній, інжиніринговій тощо) або спеціалісту, які мають відповідні дозвільні документи, з визначенням у договорі підряду їх повноважень. Делегування замовником своїх повноважень не звільняє його від відповідальності перед підрядником за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань, а також не позбавляє права здійснювати контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт.

Здійснення технічного нагляду особами, що працюють у проектних і будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтрольних об`єктах архітектури, не допускається.

Відповідно до п. 78 зазначених Загальних умов укладання договорів підряду з метою контролю за відповідністю будівельно-монтажних робіт проектної документації замовник забезпечує здійснення авторського нагляду протягом усього періоду будівництва шляхом укладення договору з відповідальним розробником проектної документації (генеральним проектувальником).

Після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання (п. 89 Загальних умов укладення договорів підряду).

Відповідно до п. п. 98, 99 зазначених Загальних умов укладання договорів підряду в капітальному будівництві оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Вказаними нормами повинні керуватися всі суб`єкти господарювання, котрі здійснюють на території України господарську діяльність, пов`язану із створення об`єкта архітектури, та замовники даних робіт, в тому числі і на замовлення підприємств, установ, органів та організацій державної і комунальної форм власності та за бюджетні кошти.

Згідно з п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що відповідальність за недостовірність відображених даних в актах виконаних робіт несуть особи, які склали та підписали ці документи.

29.05.2017 між Рожнівською сільською радою Броварського р-ну Київської обл. (далі Замовник) в особі сільського голови ОСОБА_9 та КП «Рожнівське» (далі Генеральний підрядник) в особі директора ОСОБА_6 , укладено договір № 23 на будівництво дитячого садочку на 110 місць в с. Рожни Броварського р-ну Київської обл. (підготовка території майданчика під будівництво) в межах договірної ціни за завданням замовника із визначеною сумою договору 1 261 434 грн. 00 коп. (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча чотириста тридцять чотири гривні 00 копійок).

Предметом Договору визначено зобов`язання Генерального підрядника виконати роботи з будівництва дитячого садочка на 110 місць в с. Рожни Броварського р-ну Київської обл. (підготовка території майданчика під будівництво) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим договором термін.

Так, 19.08.2017, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, директор КП «Рожнівське» ОСОБА_6 , будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні КП «Рожнівське», що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Рожни, вул. Свободи, 41, корпус № 3, несумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов`язків, склав акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року за формою КБ-2В від 19.08.2017, у якому, проявляючи кримінально протиправну недбалість, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не вірно відобразив види та обсяги робіт, які виконувалися на об`єкті будівництва дитячого садочка на 110 місць в с. Рожни Броварського р-ну Київської обл. (підготовка території майданчика під будівництво), а саме: «розроблення ґрунту з навантаженням на автомобілі-самоскиди екскаваторами одноковшовими дизельними на гусеничному ходу з ковшом місткістю 1(1-1,2) м3, група ґрунтів 2», розуміючи їх як роботи з перевезення піску, які в дійсності включалися в інші види робіт, та «перевезення ґрунту до 9 км», які повинен був відобразити як «перевезення до 2 км», після чого того ж дня, як Генеральний підрядник, підписав вищевказаний акт, проставив відтиск печаті комунального підприємства «Рожнівське» та передав зазначений акт для візування інженеру технічного нагляду ОСОБА_10 , який, в свою чергу, перебуваючи по АДРЕСА_1 , завізував (підписав) зазначений документ.

19.08.2017, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, Рожнівський сільський голова ОСОБА_9 , будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні Рожнівської сільської ради Броварського р-ну Київської обл., яка розташована за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Рожни, вул. Свободи, 41 В, отримавши для підпису акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року за формою КБ-2В, достовірно знаючи, що види будівельних робіт, які вказані у даному акті, не відповідають проектно-кошторисній документації, усвідомлюючи, що ним не забезпечено здійснення технічного нагляду на відповідному об`єкті з початку виконання робіт, а лише за один день до їх закінчення, без фактичного прийняття робіт відповідно до договору від 29.05.2017 № 23, підписав зазначений акт та завірив їх відтиском гербової печатки Рожнівської сільської ради Броварського р-ну Київської обл., тим самим надавши вказаним документам статусу офіційних.

22.08.2017 після підписання Рожнівським сільським головою ОСОБА_9 акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року за формою КБ-2В від 19.08.2017, проставлення відтиску печаті на ньому, вищевказаний документ у відповідності до умов укладеного договору підряду від 29.05.2017 № 23, разом з фінансово-бухгалтерською документацією подано до Броварського управління Державної казначейської служби України Київської області, яке маючи у наявності всі необхідні документи, завірені відповідальними службовими особами, того ж дня здійснило перерахування бюджетних коштів у розмірі 883 004 гривень на розрахунковий рахунок КП «Рожнівське» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35335802) № НОМЕР_3 , відкритий у АТ «Ощадбанк» (МФО 322669).

Відповідно до висновку експерта від 30.06.2021 № СЕ-19/111-21/26224-БТ фактично виконані роботи по будівництву дитячого садочку на 110 місць в с. Рожни Броварського району Київської області (підготовка території майданчика під будівництво) за договором від 29.05.2017 № 23 частково не відповідають акту №1 приймання виконаних будівельних робіт від 19.08.2017 за формою Кб-2в, а саме роботи: п. 2 «Розроблення ґрунту з навантаженням на автомобілі-самоскиди екскаваторами одноковшовими дизельними на гусеничному ходу з ковшом місткістю 1(1-1,2) м3, група ґрунтів 2» відносяться до невиконаних, та їх вартість становить 96 193, 29 гривень; п. 3 «Перевезення ґрунту до 9 км» не відповідають відстані перевезення та масі піску, різниця вартості становить 394 084, 75 гривень.

Вартість невиконаних робіт по будівництву дитячого садочка на 110 місць в с. Рожни Броварського р-ну Київської обл. (підготовка території майданчика під будівництво) становить 490 277, 95 гривень.

Вказане стало підставою незаконної та завищеної виплати з місцевого бюджету грошових коштів на суму 490 277, 95 грн, у зв`язку з чим державі в особі Зазимської сільської ради (правонаступник Рожнівської сільської ради) Броварського р-ну Київської обл. спричинено матеріальну шкоду на зазначену суму.

15.07.2021 у вказаному кримінальному повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Велика Димерка Броварського р-ну Київської обл., громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

20.07.2020 прокурором у кримінальному провадженні прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області до ОСОБА_6 пред`явлено позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням (злочином) майнової шкоди.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, а також інформації щодо власників транспортних засобів, ОСОБА_6 на праві приватної власності належать: земельна ділянка з кадастровим номером 3221287201:01:030:0170 площею 0,3 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для сінокосіння та випасання хвороби; садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 36673407); автомобіль марки «Dodge ram van», червоного кольору, державний номерних знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

21.07.2021 старший слідчий з ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2018 за № 12018110130000864, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, про накладення арешту на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 3221287201:01:030:0170 площею 0,3 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для сінокосіння та випасання хвороби; садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 36673407); автомобіль марки «Dodge ram van», червоного кольору, державний номерних знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , із забороною розпорядження, продаж та передачу майнових прав щодо вказаного майна.

29.07.2021 у судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його в частині накладення арешту на автомобіль марки «DODGE RAM VAN», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 . Крім того, зазначив, що у клопотанні помилково вказані земельна ділянка та садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , які не перебувають у власності ОСОБА_6 . Земельна ділянка перебуває у оренді, а садовий будинок на даний час ОСОБА_6 відчужив. Також зазначив, що відділ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області розташований за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 2А, тому клопотання подане в межах місця розташування органу досудового розслідування, як це вимагає КПК України.

Також на обґрунтування вимог клопотання в цій частині сторона обвинувачення послалась на те, що в діяхОСОБА_6 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а внаслідок його протиправних дій інтересам держави заподіяно матеріальну шкоду на суму 490277,95 грн, виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні, так як є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може здійснити продаж або передачу майнових прав на вказане рухоме,що призведедо його втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити виконанню завдань кримінального провадження, у зв`язку з чим необхідно накласти арешт на вищевказане майно.У даному випадку вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову є співмірним розміру шкоди, завданої злочином, що інкримінований ОСОБА_6

29.07.2021 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на автомобіль марки «DODGE RAM VAN», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , шляхом заборони розпорядження (продаж та передача майнових прав) вказаним автомобілем.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, заслухано пояснення представника власника майна та прокурора, досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчого судді про задоволення клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на автомобіль марки «DODGE RAM VAN», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 ,є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам ст. 170-173 КПК України виходячи з наступного.

Всупереч доводам викладеним в апеляційній скарзі, слідчим суддею при накладенні арешту встановлено мету накладення арешту, а саме відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Враховано те, що 15.07.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 23.02.2018 за № 12018110130000864 (а. 26-35), а також, що 20.07.2021 за № 09/1/1-864ка вих.-21 у даному кримінальному провадженні прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_11 в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_6 подано цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди у розмірі 490277 грн. 95 к. (а. 60-67).

Тобто при винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, зокрема враховано достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, доведеність мети застосування арешту майна, а саме відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно, оскільки завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Також слідчим суддею вірно зазначено, що накладення арешту на рухоме майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав і жодним чином не обмежує реалізацію власником правомочностей щодо володіння та користування цим майном, окрім права розпоряджатися ним. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності, яке полягає у тимчасовій забороні відчужувати майно, що за своєю сутністю є найменш обтяжливим способом арешту та не призведе до порушення конституційних прав особи, яка ним володіє. Отже, таке обмеження є розумним і співмірним з огляду на завдання кримінального провадження, тому доводи апеляційної скарги в частині того, що слідчим суддею не враховано розумність та співмірність обмеження права власності є голослівними.

Більш того, арешт на автомобіль накладено лише в частині заборони розпорядження (продаж та передача майнових прав) таке обмеження жодним чином не обмежує власника майна в його користуванні, тобто посилання апелянта на те, що накладання арешту на транспортний засіб завдається шкода підозрюваному, оскільки таке майно являється джерелом забезпечення рівня життя його та членів його сім`ї, транспортний засіб є засобом пересування та необхідний для роботи підозрюваного не знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду.

Доводи апеляційної скарги в частині подання клопотання про арешт майна з порушенням підсудності, які також були предметом розгляду у суді першої інстанції та слідчим суддею вірно встановлено, що відповідно до п. 3 постанови заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області підполковника поліції ОСОБА_12 про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні та старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих від 18.05.2020 місцем проведення досудового розслідування визначено за відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 2А (а. 10).Відтак, клопотання подано з дотриманням правил підсудності.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4