Постанова

від 14.09.2021 по справі 686/23741/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/23741/20

Провадження № 22-ц/4820/1448/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Філіпчук О.В.,

з участю представниці відповідача Керницької О.В.,

представника третьої особи Василика О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Громадської організації Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів до ОСОБА_1 , треті особи - Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області, Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, про розірвання договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою Громадської організації Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 червня 2021 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року Громадська організація Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів (далі - ГО Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи - Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області (далі - Райдержадміністрація), Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області (далі - Рада), про розірвання договору оренди земельної ділянки.

ГО Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів зазначила, що 27 листопада 2012 року між Райдержадміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки №627 (далі - договір оренди земельної ділянки) , за умовами якого Райдержадміністрація передала ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 3,9 га (кадастровий номер 6825082100:04:005:0011) для сінокосіння та випасання худоби. ОСОБА_1 використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, зокрема він облаштував на ній водний об`єкт і використовує її для рибогосподарських потреб. Неправомірні дії відповідача призводять до змивання гумусного шару та порушення структури ґрунту, внаслідок чого державі Україна та Раді як власнику земельної ділянки завдано майнової шкоди, відтак мають місце підстави для розірвання договору оренди землі. ГО Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів є природоохоронною організацією та має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.

За таких обставин ГО Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 27 листопада 2012 року №627, укладений між ОСОБА_1 та Райдержадміністрацією.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 червня 2021 року в позові відмовлено.

Суд виходив з того, що використання ОСОБА_1 земельної ділянки не за цільовим призначенням не доведено належними та допустимими доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ГО Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що зібрані докази підтверджують нецільове використання ОСОБА_1 земельної ділянки, внаслідок чого мають місце підстави для розірвання договору оренди землі. Натомість, суд не застосував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки доказам у справі та дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість.

Райдержадміністрація та Рада не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Розпорядженням Райдержадміністрації від 28 вересня 2012 року №1720/2012-р передано ОСОБА_1 із земель державної власності сільськогосподарського призначення (сіножаті) земельну ділянку площею 3,9000 га (кадастровий номер 6825082100:04:005:0011), розташовану на території Гнатовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в оренду строком на 10 років для сінокосіння та випасання худоби.

На підставі цього розпорядження 27 листопада 2012 року Райдержадміністрація та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки, який 3 грудня 2012 року зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області за №682508214002033.

Додатковою угодою №171 від 8 квітня 2013 року до договору оренди земельної ділянки, укладеною між Райдержадміністрацією та ОСОБА_1 , збільшено строк дії договору до 49 років і визначено розмір орендної плати з розрахунку 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Наразі, земельна ділянка площею 3,9000 га з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011 належить до земель комунальної власності Ради, відноситься до земель сільськогосподарського призначення та використовується для сінокосіння і випасання худоби.

Застосовані норми права

Частиною 1 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV Про оренду землі (далі - Закон №161-ХІV).

За змістом ст. 13 Закону №161-ХІV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 15 Закону №161-ХІV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 31 Закону №161-ХІV).

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону №161-ХІV на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Із положень ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Як передбачено п. а ч. 1 ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України слідує, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою право оренди це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування майном.

Відносини, пов`язані з орендою землі, здійснюються на договірних засадах.

Договір оренди землі є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої орендодавець зобов`язується передати орендареві земельну ділянку у строкове володіння та користування, а орендар, у свою чергу, зобов`язується використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням для особистої мети та вносити орендодавцеві плату за землю (орендну плату).

За своїм змістом договір оренди землі має відповідати вимогам ст. 15 Закону №161-ХІV, зокрема, серед інших істотних умов, у ньому має бути визначено умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Підставою для розірвання договору за рішенням суду є істотне порушення однією з сторін умов договору, внаслідок чого інша сторона втрачає можливість досягнути бажаного результату та визначеної цілі договору.

Як роз`яснив пленум Вищого господарського суду України у пунктах 2.20, 2.21 постанови від 17 травня 2011 року №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України Про оренду землі , у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України. У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України Про оренду землі .

Зібрані письмові докази, складені Головним управлінням Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області, зокрема: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 30 червня 2020 року №510-ДК/413/АП/09/01/-20 (а.с. 21-22); акт обстеження земельної ділянки від 10 серпня 2020 року №510-ДК/167/АО/10/01/-20 (а.с. 23-24); повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 10 серпня 2020 року №510-ДК/0178ШК/11/01/-20 (а.с. 28-29), - достовірно та об`єктивно не вказують на те, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 3,9000 га (кадастровий номер 6825082100:04:005:0011) з порушенням вимог чинного законодавства.

Наразі, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2021 року визнано протиправними та скасовано припис Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області від 10 серпня 2020 року №510-ДК/0230Пр/03/01/-20 і постанову державного інспектора у сфері державного контролю за охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області Довгань І.А. від 25 серпня 2020 року №510-ДК/0149По/08/01/-20 щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що використання ОСОБА_1 земельної ділянки не за цільовим призначенням не доведено належними та допустимими доказами.

Посилання ГО Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів на обґрунтованість позову та неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про неврахування судом норм чинного законодавства є безпідставними.

Щодо належних відповідачів у справі

Частиною 1 статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

В силу п. а ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що суб`єктами цивільних відносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Земельні ділянки державної або комунальної власності передаються в оренду на підставі рішення відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, які від імені власника земельної ділянки (держави або територіальної громади) укладають із орендарем договір оренди землі.

Так, стороною договору оренди земельної ділянки комунальної власності є відповідна сільська, селищна та міська рада.

Відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення кола відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Цивільний процесуальний закон покладає саме на позивача обов`язок визначати відповідача у справі.

Якщо позивач не заявляє вимоги до всіх належних відповідачів, які мають безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами, то суд відмовляє у задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що звернення ГО Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів до суду з позовом обумовлено використанням ОСОБА_1 орендованої земельної ділянки комунальної власності, яка була передана йому у строкове володіння та користування на підставі укладеного з Райдержадміністрацією договору оренди землі.

ГО Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів пред`явило позов лише до ОСОБА_1 .

Враховуючи предмет і підстави заявленого позову, Райдержадміністрація як сторона договору оренди земельної ділянки та Рада як уповноважений орган власника землі мають безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами і повинні брати участь у справі як співвідповідачі.

Райдержадміністрація та Рада не були залучені до участі у справі як співвідповідачі, а брали участь у судовому процесі як треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, тобто вони були позбавлені можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст. 49 ЦПК України.

Отже, позов ГО Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів не підлягає задоволенню ще і з тих підстав, що його заявлено не до всіх належних відповідачів.

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Громадської організації Всеукраїнська асоціація захисту екології та природних ресурсів залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 червня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 вересня 2021 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.В. Купельський

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Бондарчук В.В.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 23