Справа № 191/1950/21
Провадження № 2-о/191/41/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Твердохліб А.В.,
за участю секретаря Яришевої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Синельникове Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Раївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.9800 га, кадастровий номер 1224886400:02:004:0069, яка розташована на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району, Дніпропетровської області.
Вказану земельну ділянку ОСОБА_2 фактично прийняла у спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як на час смерті останньої постійно проживала разом з померлою, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Раївської сільської ради, Синельниківського району, Дніпропетровської області № 127/01-34 від 14.06.2021 року про фактичне місце проживання особи без реєстрації, і відповідно ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. Про відмову від спадщини померла не заявляла. Інші спадкоємці відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є її син: ОСОБА_1 , який є заявником по справі. Заповіт померла не залишила.
30.01.2021 року позивач звернувся до державного нотаріуса Другої Синельниківської державної нотаріальної контори з проханням про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка належала його матері ОСОБА_2 , але державним нотаріусом Другої Синельниківської державної нотаріальної контори Мельниковим О.Ж. у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку йому було відмовлено на підставі того, що у встановлений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини він не подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Заявник на час смерті матері постійно мешкав разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював постійний догляд за матір`ю так як того потребував її фізичний стан.
Таким чином, позивач постійно проживав разом зі спадкодавцем на час її смерті, заяву про відмову від спадщини не подавав.
В зв`язку із викладеним, заявник ОСОБА_1 просить встановити факт його постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.
Представник заявника, адвокат Кульбашний І.О. до початку судового засідання надав заяву в якій просить справу розглянути без його участі та без участі заявника, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи голова Раївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області Мариненко Ю. до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, прийняти рішення відповідно до норм діючого законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, знаходить, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з копій свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 11.09.1968 року ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уклала шлюб із ОСОБА_6 , після укладення шлюбу прізвище дружини ОСОБА_7 .
Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уклала шлюб із ОСОБА_8 , після укладення шлюбу прізвище дружини ОСОБА_9 .
Згідно копії довідки від 14.06.2021 року за вих. № 127/01-34, виданої виконавчим комітетом Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (Новогнідський старостинський округ №7), на момент смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешкала за адресою: АДРЕСА_1 за вказаною адресою фактично проживала без реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно копії свідоцтва про народження, Серії НОМЕР_2 , виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 , виданого 02.04.2013 року виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, за актовим записом № 18, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 уклав шлюб із ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , після укладення шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_12 .
Згідно копії паспорту громадянина України, серія НОМЕР_4 , виданого 14.05.2013 року Павлоградським РВ ГУДМС України в Дніпропетровській області, прізвище позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_5 від 20.10.2020 року, виданого повторно Синельниківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за актовим записом № 59, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.9800 га, кадастровий номер 1224886400:02:004:0069, яка розташована на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району, Дніпропетровської області, відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю Серії ЯА № 151213 від 07.07.2007 року та витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.05.2019 року.
З постанови державного нотаріуса Другої Синельниківської державної нотаріальної контори Мельникова О.Ж. від 30.01.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що заяву про прийняття спадщини після смерті померлої ОСОБА_2 у встановлений шестимісячний строк спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини.
Згідно копії довідки від 21.04.2021 року за № 165, виданої Новогнідським старостинським округом №7 Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 проживав з травня 2018 року разом з померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 , але за вищевказаною адресою не був зареєстрований.
Згідно спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заводилася на підставі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви, оскільки судом встановлено факт проживання заявника ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час відкриття спадщини, так як це підтверджується зібраними по справі письмовими доказами.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його майнові права на спадщину. Іншої можливості встановити цей факт заявник не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216, 1218, 1220, 1223, 1268 ЦК України, постановою Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , ст.ст. ст.ст. 12, 81, 82, 247, 259, 260, 265, 268, 315ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Тернівка Дніпропетровської області, РНОКПП: НОМЕР_6 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.
На рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подана апеляційна скарга. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. В. Твердохліб
Суд | Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2021 |
Оприлюднено | 16.09.2021 |
Номер документу | 99642384 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Твердохліб А. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Твердохліб А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні