Постанова

від 17.08.2021 по справі 910/7029/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2021 р. Справа№ 910/7029/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Хрипуна О.О.

при секретарі Пнюшков В.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 17.08.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Коломойця Миколи Івановича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/7029/21 (суддя Данилова М.В., повний текст ухвали підписано 19.07.2021) про скасування заходів забезпечення позову

за позовом Фізичної особи-підприємця Коломойця Миколи Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТТЕЛ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Будсіті"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Коломоєць Микола Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МІТТЕЛ , в якому викладені позовні вимоги про стягнення в судовому порядку заборгованості на суму в розмірі 5 816 904, 48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором будівельного субпідряду Реконструкція приміщень для розміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КП Лікарня № 1 за адресою: м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 70 № 19/08 від 18.08.2020 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач неповністю виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 року задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Коломойця Миколи Івановича про забезпечення позову б/н від 29.04.2021 року та накладено арешт на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю МІТТЕЛ в межах суми 5 816 904, 48 грн.

23.06.2021 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 23.06.2021 року про скасування заходів забезпечення позову, що були вжиті ухвалою від 05.05.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/7029/21 клопотання представника відповідача - задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову у справі №910/7029/21, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, погодившись з доводами відповідача про передчасність ухвали від 05.05.2021 року, водночас як позивачем не надано суду жодних доказів, які станом на дату розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення його можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі скасування заходів забезпечення позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Коломоєць Микола Іванович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/7029/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- на переконання апелянта, клопотання про скасування заходів не було мотивованим, а викладені в ньому обставини не відповідають дійсності, зокрема апелянт заперечує проти наданого до клопотання Акта звірки взаємних розрахунків, зазначаючи, що такий документ не доводить реальний стан розрахунків між відповідачем та ТОВ Моноліт-Будсіті ;

- позивач наполягає, що ним було обрано такий спосіб забезпечення позову, який найбільшою мірою відповідає характеру спірних правовідносин та є співмірним, а застосований захід забезпечення позову не заважає відповідачу здійснювати будь - які операції за своїми рахунками.

02.08.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Кропивна Л.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Коломойця Миколи Івановича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/7029/21.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.08.2021.

Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та строки на їх подання.

У судове засідання 17.08.2021 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 17.08.2021 представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, а оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/7029/21 скасувати.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив її залишити без задоволення.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що 18.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МІТТЕЛ (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Моноліт-Будсіті (субпідрядник) укладено договір будівельного субпідряду №19/08 Реконструкція приміщень для розміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КП Лікарня № 1 за адресою: м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 70 .

Предметом вказаного договору є роботи з Реконструкції приміщень для розміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КП Лікарня № 1 за адресою: м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 70 .

Відповідно до п. 3.1 договору його ціна становить 9 042 251, 57 грн., проте відповідно до п.п. 3.2, 3.3 ціна є динамічною і уточнюється відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Відповідно до умов укладеного договору, відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати щомісячні та проміжні платежі за виконані роботи на підставі акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрат, складених у відповідності з положеннями чинних ДСТУ та СОУ, підписаних повноважними представниками сторін.

Протягом листопада-грудня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю МОНОЛІТ-БУДСІТІ на виконання договору було виконано будівельні роботи, які були прийняті відповідачем, про що було складено акти приймання виконаних будівельних робіт.

Також, на виконання договору між субпідрядником та відповідачем було укладено довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрати.

Загальна вартість робіт, що були проведені за договором та прийняті відповідачем становить 7 863 184, 71 грн.

Відповідачем було частково виконано свої зобов`язання за договором та перераховано грошові кошти в рахунок оплати за договором підряду на суму в розмірі 2 046 280, 23 грн.

Позивач набув право вимоги до відповідача на підставі договору відступлення права вимоги від 10.02.2021 року, який було укладено між ним та ТОВ МОНОЛІТ-БУДСІТІ .

Заявник посилався на отримання відповідачем на свої рахунки 61 759 058, 67 грн. грошових коштів з місцевого та/або державного бюджету та в межах бюджетних асигнувань за період з 23.10.2020 року по 30.12.2020 року, на підтвердження чого надав докази з відкритих джерел.

Фізична особа-підприємець Коломоєць Микола Іванович вказував, що маючи реальну фінансову можливість виконати свої зобов`язання за договором ТОВ МІТТЕЛ ухиляється від їх виконання.

З огляду на вищеописане, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 року задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Коломойця Миколи Івановича про забезпечення позову б/н від 29.04.2021 року та накладено арешт на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю МІТТЕЛ в межах суми 5 816 904, 48 грн.

Натомість, звернувшись із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, відповідач зазначив про передчасність застосування судом заходів забезпечення позову та про те, що такі заходи не є співмірними із позовними вимогами, а тому на переконання відповідача - наявні підстави для їх скасування.

За приписами статті 145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Скасування заходів забезпечення позову у відповідності до ст.145 Господарського процесуального кодексу України може мати місце, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

При розгляді клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову судом першої інстанції встановлено, що обставини, які зумовили вжиття заходів забезпечення позову, змінилися, враховуючи наступне.

21.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Моноліт-Будсіті та Товариством з обмеженою відповідальністю МІТТЕЛ було укладено договір купівлі продажу №21/08.

Як передбачено п. 1.1. вказаного договору, що Товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт-Будсіті зобов`язується передати у власність відповідача будівельні матеріали, а саме щебеневу продукцію, пісок, відсів, бітумну емульсію, бетонні суміші, розчини, залізобетонні та бетонні вироби, будівельні ключі суміші та інші будівельні матеріали та будівельно-оздоблюючі матеріали, а Товариство з обмеженою відповідальністю МІТТЕЛ - прийняти і оплатити їх.

Відповідно до договору купівлі-продажу Товариством з обмеженою відповідальністю МІТТЕЛ для виконання будівельних робіт на об`єкті Реконструкція приміщень для розміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КП Лікарня № 1 за адресою: м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 70 було здійснено оплату за будівельні матеріали, що підтверджується поданими заявником копіями платіжних доручень, а саме: № 25 від 26.08.2020 року на суму 204 146,58 грн.; № 26 від 26.08.2020 року на суму 165 900,00 грн.; № 27 від 26.08.2020 року на суму 149 244,36 грн.; № 28 від 65.08.2020 року на суму 238 697,39 грн.; № 29 від 26.08.2020 року на суму 151 694,40 грн.; № 30 від 26.08.2020 року на суму 50 400,00 грн.; № 31 від 26.08.2020 року на суму 181 578,76 грн.; № 32 від 26.08.2020 року на суму 124 874,54 грн.; № 33 від 26.08.2020 року на суму 147 498,00 грн.; № 34 від 26.08.2020 року на суму 313 609,04 грн.; № 35 від 26.08.2020 року на суму 67 662,00 грн.; № 36 від 26.08.2020 року на суму 151 667,28 грн.; № 37 від 26.08.2020 року на суму 210 667,56 грн.; № 38 від 26.08.2020 року на суму 119 949,96 грн.; № 39 від 26.08.2020 року на суму 157 501,27 грн.; № 40 від 26.08.2020 року на суму 234 020,41 грн.; № 41 від 26.08.2020 року на суму 566 820,00 грн. та № 42 від 14.09.2020 року на суму 271 019,45 грн.

Викладене вище свідчить, що на підставі договору-купівлі продажу відповідачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт-Будсіті сплачені кошти на загальну суму 3 506 951,00 грн.

При цьому, відповідач зазначає, що будівельні матеріали йому не поставлені, роботи з реконструкції приміщень для розміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КП Лікарня № 1 за адресою: м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 70 - невиконані.

З наявного в матеріалах листа №144 від 12.11.2020 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт-Будсіті зобов`язується використати в роботі матеріальні ресурси, зазначені в акті КБ-2в за листопад 2020 року у сумі 2 831 528,69 грн. до 24.10.2020 року, а у разі не використання матеріалів ТОВ Моноліт-Будсіті зобов`язується повернути кошти у сумі 2 831 528,69 грн.

З клопотання заявника про долучення додаткових доказів по справі вбачається, що роботи Товариством з обмеженою відповідальністю Моноліт-Будсіті з реконструкції приміщень для розміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КП Лікарня №1 за адресою: м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 70 не виконувались, відповідно матеріали не використовувалися, а сплачені кошти на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю МІТТЕЛ не поверталися.

Також як правильно зазначив суд першої інстанції, з матеріалів справи вбачається, що вартість сплачених будівельних матеріалів відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт-Будсіті включає до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, якими позивач підтверджує позовні вимоги та копії яких долучає до позову, та на заборгованість за якими посилався у заяві про забезпечення позову.

Водночас, суд звертає увагу, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач посилався тільки на договір про відступлення права вимоги за договором субпідряду Реконструкція приміщень для розміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КП Лікарня № 1 за адресою: м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 70 № 19/08 від 18.08.2020 року, а на наявність інших договорів, в тому числі договору купівлі-продажу №21/08 від 21.08.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Моноліт-Будсіті та Товариством з обмеженою відповідальністю МІТТЕЛ , позивач жодним чином не посилався.

Разом з тим, у своїх письмових поясненнях третя особа підтвердила наявність даного договору та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю Моноліт-Будсіті грошових коштів на суму в розмірі 3 506 951,00 грн.

Як вказав суд першої інстанції, якщо судом буде прийнято як доказ договір купівлі-продажу №21/08 від 21.08.2020 року та сплату відповідачем 3 506 951,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт-Будсіті , розмір позовних вимог суттєво зміниться.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з доводами відповідача про передчасність ухвали від 05.05.2021 року та дійшов висновку про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 року.

Апелянт у свою чергу стверджує, що клопотання про скасування заходів не було мотивованим, а викладені в ньому обставини не відповідають дійсності. Також позивач заперечив проти наданого до клопотання Акта звірки взаємних розрахунків, вказавши, що на його думку такий документ не доводить реальний стан розрахунків між відповідачем та ТОВ Моноліт-Будсіті .

З вказаними доводами суд апеляційної інстанції не вбачає за можливе погодитись, оскільки судом першої інстанції при вирішенні питання про скасування заходів забезпечення позову враховано всі викладені вище обставини та надані сторонами докази у їх сукупності, а тому колегія суддів відхиляє твердження скаржника про невмотивованість клопотання про скасування заходів забезпечення позову та заперечення щодо Акта звірки взаємних розрахунків як необґрунтовані.

Крім того, доводи апеляційної скарги є ідентичними до наданих позивачем заперечень проти клопотання про скасування арешту до суду першої інстанції, що враховувались при винесенні оскаржуваної ухвали.

Також позивачем як під час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову в суді першої інстанції, так і на стадії апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, якою таке клопотання задоволено, не надано доказів, які б свідчили про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення його можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшла висновку, що скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Аналізуючи вищенаведене в сукупності, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 року.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/7029/21.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі Кузнєцов та інші проти Російської Федерації зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Проніна проти України ) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/7029/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Коломойця Миколи Івановича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/7029/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Коломойця Миколи Івановича - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/7029/21 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали оскарження № 910/7029/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.09.2021 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді Л.В. Кропивна

О.О. Хрипун