Рішення

від 16.09.2021 по справі 912/2089/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 рокуСправа № 912/2089/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/2089/21 від 20.07.2021

за позовом - Фермерського господарства "Надежда" (далі - ФГ "Надежда"), код ЄДР 31733348, вул. Новоселів, б. 17, кв. 1, селище Новоселівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 28022

до відповідача - Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, код ЄДР 05378803, вул. Шкільна, 4, смт. Приютівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 28034

про визнання права постійного користування

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - адвокат Кошеленко А.В., ордер серія ВА №1017069 від 14.07.2021;

від відповідача - участі не брав.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ФГ "Надежда" до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання за ФГ "Надежда", ідентифікаційний код юридичної особи 31733348 права постійного користування землею, площею 50 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Комінтернівської сільської ради, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серія КР №00285 від 11.10.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №297.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на даний час, у нього виникла необхідність в документальному оформленні переходу права користування вказаною земельною ділянкою від нині померлої ОСОБА_1 . Однак, вирішити це питання через Приютівську селищну раду, яка являється власником зазначеної земельної ділянки позивачу не вдалося, про що свідчить лист з відмовою від 16.06.2021 №1064.

Разом із позовною заявою ФГ "Надежда" подано заяву №б/н від 14.07.2021 про забезпечення позову, у якій містяться вимоги:

"1. Заборонити Приютівській селищній раді Олександрійського району Кіровоградської області вчиняти будь які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення та складу угідь, зміну конфігурації та меж, зміну кадастрових номерів, поділ чи об`єднання щодо земельної ділянки загальною площею 50 та кадастровий номер 3520383700:02:000:9027, що розташована на території Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

2. Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки загальною площею 50 га кадастровий номер 3520383700:02:000:9027.

3. Заборонити Приютівській селищній раді Олександрійського району Кіровоградської області приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі (але не виключення), включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, по зміну кадастрового номера) щодо земельної ділянки загальною площею 50 га кадастровий номер 3520383700:02:000:9027."

Ухвалою від 19.07.2021 господарський суд задовольнив заяву позивача та вжив заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 20.07.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2089/21. Справу №912/2089/21 постановив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 17.08.2021 - 12:30. Встановив сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу для подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

11.08.2021 до господарського суду електронною поштою без кваліфікованого електронного підпису надійшла заява від позивача.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Відповідно до п. 12, 23 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги":

електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис;

кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Отже, за відсутності кваліфікованого електронного підпису документ, що надійшов на електронну адресу суду не вважається підписаним. Тому, правові підстави для його розгляду по суті відсутні.

Ухвалою від 17.08.2021 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/2089/21 до судового розгляду по суті на 16.09.2021 - 11:00 год.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин сторін.

На підставі рішення сесії Олександрійської районної Ради народних депутатів Олександрійського району Кіровоградської області №236 від 31.01.2001 ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ) надано у постійне користування земельну ділянка прощею 50,00 га, розташовану на території Комінтернівської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства, про що 11.10.2001 видано державний акт на право постійного користування землею серії КР №00285, зареєстрований в Книзі записів державних актів за №297. (а.с. 18)

08.11.2001 проведено державну реєстрацію юридичної особи ФГ "Надежда", засновником якого була гр. ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_1 померла, після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно та майнові права, відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 являлися єдиними спадкоємцями першої черги за законом, які у встановленому ст. 1269 ЦК України порядку прийняли, звернувшись до приватного нотаріуса Олександрійської районної державної нотаріальної контори з відповідною заявою. Інших спадкоємців, які б заявляли свої вимоги відносно спадкового майна немає.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно та майнові права, в тому числі: на прийняття у спадок після смерті померлої матері, але не переоформлені на його ім`я.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України рідні діти померлого - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 2013 р.н. являються єдиними спадкоємцями першої черги за законом, які спадщину у встановленому ст. 1269 ЦК України прийняли, звернувшись до державного нотаріуса Олександрійської районної державної нотаріальної контори з відповідною заявою. Інших спадкоємців, які б заявили свої вимоги відносно спадкового майна немає.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області по справі №398/2656/20 від 03.02.2021 визнано право засновника ФГ "Надежда" за спадкоємцями - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Згідно з протоколом загальних зборів членів ФГ "Надежда" №1 від 11.03.2021 прийнято рішення про таке:

- на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області по справі №398/2656/20 від 03.02.2021 провадження №2/398/260/21, яким визнано засновника в результаті спадкування за спадкоємцями, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , змінено склад фермерського господарства та включено спадкоємців до складу членів ФГ "Надежда": ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в інтересах якого до досягнення ним 14 років діє мати, ОСОБА_7 ;

- виключено зі складу членів господарства ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю (свідоцтво № НОМЕР_1 серія І-ОЛ від 27.09.2017);

- у зв`язку зі зміною складу учасників господарства та з метою проведення розміру майна господарства до вимог діючого законодавства збільшено розмір майна (складеного капіталу) господарства до розміру 1000 грн;

- у зв`язку зі зміною складу членів господарства органом управління затверджено загальні збори членів фермерського господарства;

- у зв`язку зі смертю звільнено ОСОБА_1 з посади голови ФГ "Надежда" з 27.10.2017 та виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зі складу осіб, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи. Призначено Гурську Олену Петрівну головою ФГ "Надежда" з 12.03.2021;

- у зв`язку з зміною розміру майна (складеного капіталу) господарства, зміни у складі учасників господарства, змінами розміру часток членів у складеному капіталом господарства та змінами у діючому законодавстві затверджено нову редакцію Статут господарства зі змінами. (а.с. 8-9)

Відповідно до листа Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №1054 від 16.06.2021, відповідач повідомив, що у відповідності до положень Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про фермерське господарство", а також Закону України "Про місцеве самоврядування", у останнього відсутні повноваження щодо прийняття рішення про перехід права користування спірною земельною ділянкою до ФГ "Надежда". (а.с. 23)

Позивач вважає, що з моменту створення ФГ "Надежда" відбулася фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно, як суб`єкт підприємницької діяльності, могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем. Відповідно, з часу державної реєстрації цього господарства, воно повноважне зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення фермерського господарства отримав його засновник, у зв`язку з чим, просить визнати за ним право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом та є предметом спору у даній справі.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання прав.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 20.03.2018 у справі №910/1016/17, від 17.04.2018 у справі №914/1521/17, від 24.04.2018 у справі №910/79/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 51 ЗК України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень ст. 7 ЗК України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЗК України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання випливає, що на момент надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України №2009-ХІІ від 20 грудня 1991 року "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону на день реєстрації ФГ "Надежда"; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України №973-ІV від 19 червня 2003 року "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Відтак законодавством, чинним на момент створення ФГ "Надежда", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закону України №937-ІV "Про фермерське господарство" (далі - Закон №937-ІV), яким Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У ст. 1 Закону №937-ІV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою. (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство")

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів ст. 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації. (ч. 2 ст. 92 цього Кодексу)

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням №5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

Велика Палата Верховного суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗК України (у редакції Закону від 13.03.1992), яка діяла до 01.01.2002, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) використання землі не за цільовим призначенням; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного випливає, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Станом на день вирішення спору, позивач ФГ "Надежда" продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування.

Відповідач аргументи позивача не спростував, господарський суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, та підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 7 ст. 145 ГПК України заходи забезпечення позову, які вжито у даній справі згідно ухвали господарського суду від 19.07.2021, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 270,00 грн та 1 135,00 грн за подання заяви про забезпечення позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 145, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством "Надежда" (код ЄДР 31733348, вул. Новоселів, б. 17, кв. 1, селище Новоселівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 28022) право постійного користування землею, площею 50 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Комінтернівської сільської ради, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серія КР №00285 від 11.10.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №297.

Стягнути з Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДР 05378803, вул. Шкільна, 4, смт Приютівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська область, 28034) на користь Фермерського господарства "Надежда" (код ЄДР 31733348, вул. Новоселів, б. 17, кв. 1, селище Новоселівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 28022) 3 405,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 16.09.2021.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.