Ухвала

від 16.09.2021 по справі 914/2821/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.09.2021 р. Справа № 914/2821/21

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс , м.Львів

до відповідача-1: ОСОБА_1 , смт.Івано-Франкове, Львівська область

до відповідача-2: Фермерського господарства Хмари Тараса Володимировича , с.Тартаків, Сокальський район, Львівська область

про 1) Визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Хмари Тараса Володимировича договору оренди земельної ділянки з кадастровим №4624887400:01:000:0218;

2) Визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Хмари Тараса Володимировича договору оренди земельної ділянки з кадастровим №4624887400:01:000:0272;

3) Скасування рішення про державну реєстрацію права оренди Фермерського господарства Хмари Тараса Володимировича на земельну ділянку кадастровий №4624887400:01:000:0272 від 10.12.2020 року, номер запису про право в державному реєстрі прав - 39710730, орган державної реєстрації - Виконавчий комітет Сокальської міської ради;

4) Скасування рішення про державну реєстрацію права оренди Фермерського господарства Хмари Тараса Володимировича на земельну ділянку кадастровий №4624887400:01:000:0218 від 10.12.2020 року, номер запису про право в державному реєстрі прав - 39711416, орган державної реєстрації - Виконавчий комітет Сокальської міської ради;

5) Визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс права оренди земельної ділянки кадастровий №4624887400:01:000:0272 на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.11.2018;

6) Визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс права оренди земельної ділянки кадастровий №4624887400:01:000:0218 на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.11.2018.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс до відповдача-1 ОСОБА_1 , до відповідача-2 Фермерського господарства Хмари Тараса Володимировича про 1) Визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Хмари Тараса Володимировича договору оренди земельної ділянки з кадастровим №4624887400:01:000:0218; 2) Визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Хмари Тараса Володимировича договору оренди земельної ділянки з кадастровим №4624887400:01:000:0272; 3) Скасування рішення про державну реєстрацію права оренди Фермерського господарства Хмари Тараса Володимировича на земельну ділянку кадастровий №4624887400:01:000:0272 від 10.12.2020 року, номер запису про право в державному реєстрі прав - 39710730, орган державної реєстрації - Виконавчий комітет Сокальської міської ради; 4) Скасування рішення про державну реєстрацію права оренди Фермерського господарства Хмари Тараса Володимировича на земельну ділянку кадастровий №4624887400:01:000:0218 від 10.12.2020 року, номер запису про право в державному реєстрі прав - 39711416, орган державної реєстрації - Виконавчий комітет Сокальської міської ради; 5) Визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс право оренди земельної ділянки кадастровий №4624887400:01:000:0272 на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.11.2018; 6) Визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс право оренди земельної ділянки кадастровий №4624887400:01:000:0218 на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.11.2018.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору позивач у позовній заяві зазначив Виконавчий комітет Сокальської міської ради.

Разом із поданням позовної заяви позивачем подано заяву про об`єднання позовних вимог в одній справі.

Крім того, разом із поданням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову б/н від 10.09.2021 (вх.№3688/21 від 15.09.2021)) шляхом заборони відповідачу-2 - Фермерському господарству Хмари Тараса Володимировича вчиняти будь-які дії (обробка, сіяння і збирання врожаю, інший вид користування) із земельними ділянками кадастровий №4624887400:01:000:0272 та кадастровий №4624887400:01:000:0218 протягом розгляду даної справи до моменту прийняття судом рішення.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, зважаючи на наступне.

За змістом частини 1 статті 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Для забезпечення якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який має на меті розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом пунктів 1, 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем , а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем , та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Предметом позову є 6 (шість) вимог немайнового характеру: визнання недійсними двох договорів оренди земельних ділянок, скасування двох рішень про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, визнання права оренди на дві земельні ділянки.

У позовній заяві ТОВ Патронат-Плюс (позивач) зазначило, що перебуває у договірних відносинах із фізичною особою - власником земельної ділянки на підставі договору оренди, укладеного 01.11.2018, строком на 10 років, та є орендарем зазначених земельних ділянок.

09.08.2021 позивачу стало відомо, що право оренди вказаних спірних земельних ділянок зареєстровано за ФГ Хмари Тараса Володимировича . Орган, який здійснив державну реєстрацію права оренди ФГ Хмари Тараса Володимировича є Виконавчий комітет Сокальської міської ради.

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, положеннями Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами 2, 3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 цього кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правовідносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, урегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно зі статтею 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За визначенням, наведеним у статті 1 вказаного Закону, державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та із цивільним оборотом земельних ділянок, ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Спір у цій справі виник внаслідок незаконної реєстрації, на думку позивача, органом державної реєстрації (яка у позовній заяві зазначена третьою особою) права оренди з іншим орендарем (ФГ Хмари Тараса Володимировича (відповідачем-2)), на той час як правовідносини на підставі договорів оренди (державна реєстрація яких не проводилася) з іншим орендарем (ТОВ Патронат-Плюс) (позивач)) і фізичною особою (власником орендованої земельної ділянки) (відповідач-1)) на той час не припинилися. Отже спір виник із приводу порушення права позивача як орендаря внаслідок укладення договору оренди щодо цієї ж земельної ділянки її власником з іншим орендарем і пов`язаний з діями фізичної особи - власника земельної ділянки, яка є орендодавцем за договорами оренди з різними орендарями, одним з яких є позивач.

Такий спір має розглядатися як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Тобто оспореним реєстраційним діям передує невирішений спір між учасниками орендних правовідносин про право цивільне, а саме про право на оренду конкретної земельної ділянки.

Цей спір стосується захисту цивільного права, зокрема випливає із договірних відносин, є приватноправовим і за суб`єктним складом має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи - власника земельної ділянки.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 657/33/19.

Оскільки позивач просить скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди, прийняті за наслідком укладення договорів оренди власника земельної ділянки - фізичної особи (відповідач-1) та відповідача-2, то такі вимоги є похідними від задоволення основних вимог про визнання недійсними договорів оренди, укладених між відповідачем-1 - фізичною особою та відповідачем-2.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.09.2021р. (одержаного судом на підставі ч. 7 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ) вбачається, що в ЄДР відсутні записи на громадянина ОСОБА_1 , що свідчить про те, що вказаний громадянин не являється фізичною особою-підприємцем, а відтак не може бути стороною в господарському процесі.

Власник земельної ділянки є фізичною особою (відповідач-2), яка не має статусу підприємця. Саме із цих підстав справа у цьому спорі не належить до юрисдикції господарських судів відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України та має бути розглянута за правилами цивільного судочинства.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі № 920/40/19.

Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).

Разом із цим критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Визначаючи юрисдикцію спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у цій справі.

З урахуванням приписів 4, 20 Господарського процесуального кодексу України справи зі спорів, пов`язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, розглядаються господарськими судами за одночасної наявності двох умов: якщо ці спори виникають з цивільних або господарських відносин, у тому числі з корпоративних, та суб`єктний склад сторін спору відповідає вимогам статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач також просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс право оренди земельних ділянок за кадастровими номерами №4624887400:01:000:0272, №4624887400:01:000:0218 на підставі договорів оренди земельних ділянок від 01.11.2018.

Вказані договори укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс та ОСОБА_1 , відтак ці позовні вимоги заявлені до відповідача-1 ОСОБА_1 , отже також мають бути розглянуті за правилами цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Хоч поданий на розгляд господарського суду позов за своїм предметом міг би бути розглянутий за правилами господарського судочинства, проте за своїм суб`єктним складом не відповідає вимогам, встановленим пунктом 6 частини 1 статті 20 та частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що спір, який виник між сторонами носить приватноправовий характер, позивачу слід звернутися до місцевого загального суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Враховуючи те, що позовна заява не підлягає прийняттю до розгляду господарським судом, відтак відсутні підстави для розгляду заяви про забезпечення позову та заяви про об`єднання позовних вимог, долучених позивачем до позовної заяви.

Керуючись статтями 4, 20, 175, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У відкритті провадження у справі відмовити.

2. Позовну заяву з доданими документами повернути позивачу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки визначені розділом IV ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua .

Ухвалу підписано 16.09.2021

Суддя Ю.О. Сухович