Рішення

від 06.09.2021 по справі 921/391/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 вересня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/391/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Юрковської В.О.

Розглянувши у відкритому позовному провадженні

за позовом : Акціонерного товариства «Українська залізниця» вул.Єжи Гедройця, 5, м.Київ, 03150; в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012;

до відповідача : Приватного акціонерного товариств «Тернопільський кар`єр» вул..Стара Максимівка, 29, с.Максимівка, Збаразький район, Тернопільстка область, 47372;

про : стягнення штрафу в сумі 75 140,00 грн. та судовий збір в сумі 2 270,00 грн

за участю представників сторін:

позивача : не з`явився

відповідача: Каневська М.О., адвокат. ордер серія ВО №1020324 від 08.07.2021.

Суть справи.

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №НЮ-14/1361 від 08.06.2021 (вх.№443 від 11.06.2021) до Приватного акціонерного товариств Тернопільський кар`єр про стягнення штрафу в сумі 75 140,00 грн та судовий збір в сумі 2 270,00 грн.

Позиція позивача.

Позивач обгрунтовує позовну заяву тим, що при відправленні вагону №56812803 з вантажем - вапняк зі станції Максимівка - Тернопільська Львівської залізниці вантажовідправником - ПрАТ Тернопільський кар`єр до станції призначення Асланово Донецької залізниці, одержувач вантажу ПАТ ММК ім. Ілліча , було здійснено контрольне зважування вагонів на станції Подільськ Одеської залізниці, за результатами якого було виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з перевізним документом, про що було складено 13.11.2020 комерційний акт №406802/38.

Комерційним актом №406802/38 встановлено, що фактично вага у вагоні №56812803 склала 72 950 кг, що більш ніж зазначено вантажовідправником у перевізному документі на 4 650 кг., та більше вантажопідйомності вагону на 2 950 кг.

Позивач посилається на п.п.8 п.6 р. 1, ст.37, ст. 118,ст.122, ст.129 Статуту залізниць України,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457.

Заперечення відповідача

12.07.2021 через канцелярію суду до матеріалів справи надійшов Відзив №без номеру від 08.07.2021( вх. №5747), в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги безпідставні, недоведені та такі, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Щодо беззаперечності тверджень Позивача про достовірність даних переважування на ст. Подільськ Одеської залізниці, вважає за необхідне звернути увагу на рівність умов для відображення результатів зважування при дотриманні порядку застосування засобів ваговимірювальної техніки.

Так, Позивач зазначає, що Під час перевезення на станції Подільськ Одеської залізниці здійснено контрольне зважування вищезазначених вагонів на справних повірених вагонних вагах та було виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з перевізним документом. про що було складено 13.11.2020 комерційний акт №406802/38 .

При цьому, 12.11.2020 зважування вагона №56812803 проводилось теж на справній повіреній тензометричній 150 тонній вазі №12610, що перебуває у власності ПАТ Тернопільський кар`єр .

Необхідно зазначити, що зазначені ваги відповідають вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №442 від 31 липня 2012 року.

Державна повірка ваги проведена 21.07.2020 року, вага таврована робочими еталонами ВПВ №19991512. Профілактично-технічне обслуговування та огляд-перевірка визначення стану ваг щодо їх придатності для зважування вантажів, проведені залізницею 21.07.2020 року. Згідно висновку ревізора вагового господарства дирекції, який зроблено у технічному паспорті - Вагонна вага придатна для зважування вантажів, які перевозяться залізничним транспортом .

Враховуючи, що перевірка і обслуговування вагонної тензометричної ваги, що належить ПрАТ Тернопільський кар`єр проводився залізницею, підстав для сумнівів щодо невідповідності маси вантажу, зазначеної в перевізних документах і підтвердженої протоколом зважування не могло бути як зі сторони вантажовідправника, так і зі сторони станції відправлення.

Вказані обставини свідчать про вірне відображення результатів проведеного зважування у товаросупровідних документах, оформлених ПрАТ Тернопільський кар`єр та не можуть бути підставою для покладення відповідальності за неправильно зазначену ним у накладній масу вантажу.

Водночас факт визначення стану ваг, на яких проводилось зважування ПрАТ Тернопільський кар`єр щодо їх придатності для зважування вантажів представником структурного підрозділу АТ Українська залізниця , не спростовується листом від 27.04.2021 № МЧ-18/146, де зазначено, що відповідальність за приведення ваг відповідно до проектної та конструкторської документацією забезпечує власник ваг - Відповідач, при проведенні зважування вагонів на вагонних вагах сторонніх підприємств та вагонних вагах залізниці працівники МЧЗ Львів - участі не беруть та не зобов`язані брати участь .

Відповідні послуги надавались згідно з укладеним 16.01.2020 року Договором між ПрАТ Тернопільський кар`єр та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі начальника виробничого структурного підрозділу Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця (копія додана до Позивачем).

Крім цього, не можна залишати поза увагою можливі зміни маси вантажу - вапняку для флюсування, внаслідок зміни його фізичних показників (вологість) виходячи із технічних умов та умов перевезення у вагонах відкритого типу.

На підтвердження факту неправильного зазначення маси вантажу вантажовідправником Позивачем надано комерційний акт №406802/38 від 13.11.2020.

Вважаємо Позивачем не доведено факт порушення відповідачем приписів чинного законодавства України в частині внесення даних щодо маси вантажу до залізничної накладної №37339744.

Роз`ясненням Президії Вищого Господарського суду України від 29.05.2002 року Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезень вантажів залізницею встановлено, на підставі ст. 43 ГПК ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Отже, комерційний акт є тільки одним із доказів, який господарський суд оцінює у сукупності з усіма іншими доказами зі справи. Зокрема, комерційний акт може оцінюватись як такий, що не має сили доказу, якщо він не відповідає фактичним обставинам.

Відповідь на відзив позивача.

13.08.2021 через канцелярію суду до матеріалів справи надійшла Відповідь на відзив №НЮ-14/1977 від 10.08.2021 (вх. №6652), в якій позивач, після ознайомлення з відзивом на позовну заяву, зазначає, зокрема, наступне.

Відповідач при відправці вагонів визначив масу вантажу самостійно, про що свідчить заповнені в накладній № 37339744 графи 24 та 55, без участі представників залізниці.

Стосовно посилання відповідача щодо можливих зміни маси вантажу - вапняку для флюсування, внаслідок зміни його фізичних показників (вологість) виходячи із технічних умов та умов перевезення у вагонах відкритого типу. Таке міркування відповідача тільки підтверджує можливе порушення ним пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених наказом Міністерства Транспорту України від 20.08.2001 р.№ 542, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №796/5987 де визначено, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Слід зазначити, що вагон № 56812803 прибув на станцію Маріуполь-Сортувальний 23.11.2020 поїздом № 9507 по досилці № 40318115 до основної відправки № 37339744. При цьому, вантаж видано згідно перевізного документа без зауважень.

Відповідач, посилаючись на п. 10 Правил складання актів, вважає що комерційний акт не містить підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). Дане твердження є помилковим, так як комерційний акт № 406802/38 від 13.11.2020 підписано начальником району (вантажного) Борденюк Оксаною Юріївною (копія посадової інструкції додається), скорочена залізнична назва посади - ДСМ, як і акт №75 від 16.11.2020 про надлишок вантажу (вапняк) у вагоні №56812803 по відправці 37339744.

З огляду на вищевикладене, вважає, міркування Відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими, та просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Оскільки вперше відповідачем у відзиві заперечується деякі обставини, які раніше не були зазначені у відповіді на претензію, а отримані 10.08.2021 позивачем документи є належними та допустимими доказами, що спростовують міркування відповідача .

Рух справи.

Ухвалою від 16.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/391/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін;судове засідання у справі № 921/391/21 призначено на 14.07.2021 на 12 год 00хв.

Ухвалою від 14.07.2021 відкладено розгляд справи по суті на 06.09.2021 на 11 год. 30 хв. Судом оголошено судове засідання відкритим.

Явка сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився.

06.09.2021 через канцелярію суду до матеріалів справи від представника позивача адвоката Ротар І.В.поступила Заява №НЮ-14/2057 від 28.08.2021 (вх №7243 від 06.09.2021), в якій просить відкласти розгляд справи №921/391/21 на іншу дату або розглядати справи №921/391/21 у відсутність представника позивача - АТ Укрзалізниця за наявними у справі матеріалами.

В судове засідання з`явився представник відповідача , протии позову заперечив з підстав зазначених у відзиві.

Розгляд заяв та клопотань.

В судовому засіданні представниками сторін не було заявлено жодних заяв та клопотань.

Технічна підтримка.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) «Акорд» .

Господарський процес.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши доводи та представника відповідача, встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до Накладної №37339744 від 12.11.2020 зі станції Максимівка- Тернопільська Львівської залізниці вантажовідправником - ПрАТ Тернопільський кар`єр було відправлено вагон №56812803 з вантажем - вапняк до станції Асланово Донецької залізниці. Відомості щодо вагону №56812803: кількість:4; тара вагона 23500;маса вантажу 683000;провізна плата: 15028 грн.; Власний вагон. Власник ООО ИВК . Оператор ЧАО Укрєнерготранс , вагон відчеплено з причини на перевірку ваги.

За результатом перевірки ваги станцією Подільськ було складено Комерційний акт №406802/38 від 13.11.2020. В Комерційному акті №406802/38 зазначено, що відповідно до протоколу зважування вага вантажу більша на 56000кг. На відправку вантажа швидкості за накладною №37339744 від 12.11.2020;Станція відправлення Максимівка- Тернопільська Львівська залізниця; Станція призначення Асланове Донецької залізниці; Відправник: ПрАТ Тернопільський кар`єр ; Одержувач: ЧАО ММК им. Ильича ;

Розділ А. Відомості про вагон, пломби (ЗПП) та відмітки в накладній.

Вагон №5681280 вантажопідйомністю 70,0 т., який прибув 13.11.2020.

Контейнер з поїздом №9513.

Вагон у технічному стані виявився справним. Вантаж завантажено засобами відправника. Маса вантажу при завантаженні визначена Відправником на електронних вагах.

Результати перевірки.

Зазначено в перевізник документах: загальна вага 68300 кг;

Насправді виявилось, що загальна вага становить 72 950 кг.

Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку:

На основании акта общей формы ст. Подольск №5684 от 13.11.2020 по отправке указанной на обороте сего акта вагон №56812803 был подан на комиссионную перевеску, по документу значится: груз известняк для флюсования, весом отправителя Нетто 68300 кг, Тара 23500 кг, грузоподьемность 70.0т. При комиссионной перевеске на исправных вагонных тензометрических статических весах ВВ150Э-143 станции Подольск ( госпроверка 27.10.2020 г) оказалось: груз известняк Брутто 96450 кг, тара 23500 кг, Нетто 72950 кг,что более веса указанного в перевозочном документе на 4650 кг, более грузоподьемности вагона на 2950 кг. Погрузка в вагоне холмообразная. Вагон технически исправен. Перевеску вагона производили ком.агент Величко А.А., в присутствии и о. ДС Коломийца С.А.

16.11.2020 складено Ак т№75 про надлишок вантажу (вапняк) в вагоні №56812803 по відправці 37339744, в якому зазначено наступне.

В.о. ДС Коломійцем С.А., ДСМ Борденюк О.Ю., Бригадиром ПКО Черновою М.М., комерційним агентом Величко А.О., представником відправника ПрАТ Тернопільський кар`єр Ковальчуком С.О., складено цей акт, про те, що 13.11.2020 по ст. Подільськ затримано вагон №56812803 з вантажем - вапняк, де перевантаження понад вантажопідйомність вагона склала + 2950 кг, понад масу вказану в перевізному документі + 4650 кг.

Згідно ст. 32 Статуту залізниць та п.4.3. Збірника тарифів, представником відправника ПрАТ Тернопільський кар`єр вантаж відвантажено в машину № НОМЕР_1 .

16.11.2020 після усунення комерційної несправності (відвантаження надлишку вантажу у машину), було проведено зважування на справних повірених статичних вагонних вагах ст. Подільськ ВВ-150Е-143 вагона №56812803, де вага склала: брутто 92250 кг, тара 23500 кг, нетто 68750 кг, вантажопідйомність вагона 70,00т.

Надлишок вантажу був відвантажений та забраний вантажовідправником ПрАТ Тернопільський кар`єр. Перевищення понад вантажопідйомність вагона усунено. Вагон слідує на станцію призначення.

26.01.2021 регіональною філією Одеська залізниця (виробничий підрозділ) булла надіслана Претензія №ДН-1-18/71 до Приватного акціонерного товариства Тернопільський кар`єр , в якій просить задовольнити дану претензію, перерахувавши суму штрафу на розрахунковий рахунок. Сума штрафу становить 75 140,00 грн.

Відповідно до Відповіді на претензію №743 від 02.03.2021 відповідачем зазначено, що вказану у перевізному документі масу вантажу підтверджено протоколом зважування №18845 від 12.11.2020, в якому вказано, що о 4 год. 05 хв вагон №56812803 зважувався оператором ОСОБА_1 та результатом зважування є: візок 1- 46,00; візок 2 - 45,80; різниця - 0,20. Брутто 91800,тара 23500, нетто 68300 кг.

Також в графі 55 накладної №37339744 відправник засвідчив своїм електронним цифровим підписом достовірність даних, зазначених ним у перевізних документах.

Враховуючи, що перевірка і обслуговування вагонної тензометричної ваги, що належить ПрАТ Тернопільської кар`єр проводився залізницею, підстав для сумнівів щодо невідповідності маси вантажу, зазначеної в перевізних документах і підтвердженої протоколом зважування не могло бути як зі сторони вантажовідправника, так і зі сторони станції відправлення.

Вказані обставини свідчать про вірне відображення результатів проведенного зважування у товаросупровідних документах, оформлених ПрАТ Тернопільський кар`єр та не можуть бути підставою для покладення відповідальності за неправильно зазначену ним у накладній масу вантажу, визначену та зафіксовану показами ваги, яка обслуговується і перевіряється залізницею.

З огляду на викладене, ПрАТ Тернопільський кар`єр вважає вимоги заявлені у претензії безпідставними, необгрунтованими , та не вбачає підстав для сплати штрафу у розмірі 75 140 грн.

Оцінивши подані позивачем і відповідачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності, суд дійшов до висновку про те, що позов слід задовольнити, з огляду на наступне

Законом України Про залізничний транспорт , статтею 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України Про транспорт , Закону України Про залізничний транспорт , Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за №863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначених вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній. В накладній №48268783 відповідачем зазначено, що у вагоні №56179583 маса вантажу складає 70300 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 74450 кг, що на 4150 кг більше ніж вказано у накладній.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Контрольне переважування спірного вагону проводилось на 150-тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитків.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом.

Щодо аргументів позивача та відповідача.

Відповідач у своєму Відзиві зазначає про те, що 12.11.2020 зважування вагона №56812803 проводилось теж на справжній повіреній тензометричній 150 тонній вазі.

Щодо зазначених аргументів, то суд зауважує, що у відповідності до ст.ст. 118,119 Статуту, штраф підлягає стягненню за сам факт допущення відправником порушень. Згідно ст.122 Статуту за направильно зазначену у накладній, зокрема, масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту.

Тобто, відповідальність відравника ( в даному випадку - Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар`єр") наступає саме за неправильне відображення результатів зважування у накладній, а не за порушення допущені при зважуванні. Факт несправності ваг належних відповідачу, матеріалами справи не підтверджено. В даному випадку має місце невірне відображення відповідачем у накладній №37339744 результатів проведеного ним зважування, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

А тому, вказані вище аргументи відповідача суд не приймає до уваги.

Щодо аргументів відповідача стосовно того, що в порушення вимог пункту 10 Правил складання актів складений комерційний акт не містить підпису начальника вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи).

Позивач в Відповіді на відзив зазначив, що дане твердження є помилковим, так як комерційний акт №406802/38 від 13.11.2020 підписано начальником району (вантажного)Борденюк Оксаною Юріївною, скорочена залізнична назва посади - ДСМ, як і акт №75 від 16.11.2020 про надлишок вантажу (вапняк) у вагоні №56812803 по відправці 37339744. На підтвердження зазначеного позивач надав Посадову Інструкцію начальника району (вантажного) (код КП 1226.2) Борденюк Оксани Юріївни, затвердженої начальником виробничного підрозділу "Одеська об`єднана дирекція залізничих перевезень Р.Ш. Рустамов, реєстраційний №334 від 24.07.2019.

Згідно п.1.2. Посадової інструкції посада начальника району (вантажного) відноситься до категорії керівників.

Згідно п.2.5, п.2.7 Посадової інструкції відповідно начальник району (вантажного) контролює дотримання причетними технічних умов навантаження вантажів у вагони, навантаження і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, виконання норм простою вагонів під вантажними операціями, правильність оформлення перевізних документів та облік навантажувально-розвантажувальних робіт, ведення актово-претензійної роботи; у разі необхідності бере участь у комісійній перевірці кількості та стану вантажу, підписанні оформлених актів.

Суд погоджується із аргументами позивача щодо відповідності комерційного акту вимогам законодавства (відповідно відхиляє аргументи відповідача).

Щодо аргументів відповідача стосовно можливих змін маси вантажу - вапняку для флюсування, внаслідок зміни його фізичних показників (вологість) виходячи із технічних умов перевезення у вагонах відкритого типу.

Позивач вказав, що таке міркування відповідача тільки підтверджує можливе порушення ним пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст.32 Статуту), затверджених наказом Міністерства Транспорту України від 10.09.2001 за №796/5987, де визначено, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього вантажу.

Вагон №56812803 прибув на станцію Маріуполь-Сортувальний 23.11.2020 поїздом №9507 по досилці №40318115 до основної відправки №37339744. При цьому, вантаж видано згідно перевізного документа без зауважень.

Суд погоджується із такими аргументами позивача, підтверженими документально (телеграма №38 від 10.08.2021 (копія) додана позивачем до Відповіді на відзив).

Відповідач у своєму Відзиві №без номеру від 08.07.2021( вх. №5747 від 12.07.2021) зазначає, що розмір штрафу відповідно до розрахунку становить 75 140,00 грн. Однак, відповідач вважає надмірною сумою штрафу у порівнянні із вартістю послуг перевезень .

А тому, відповідач просить суд зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу, враховуючи ступінь, характер та правові наслідки правопорушення, співмірність між ними, факт незначного перевищення маси вантажу у вагоні від маси, що зазначена у накладній, відсутність доказів понесення залізницею збитків внаслідок порушень вантажовідправником.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Як визначається в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, з наступними змінами, зазначено, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо; крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу,пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018р. у справі №917/1068/17, від 22.01.2019р. у справі №908/868/18, від 13.05.2019р. у справі №904/4071/18, від 22.04.2019р. у справі №925/1549/17, від 30.05.2019р. у справі №916/2268/18, від 04.06.2019р. у справі №904/3551/18.

В даному випадку суд не зменшує розмір штрафу,оскільки:

1)відповідачем не обґрунтовано та не доведено доказами наявності виняткового випадку;

2)має місце факт перевищення маси вантажу у вагоні від маси, що зазначена у накладній на 4650 кг, та більше вантажопідйомності вагону на 2950 кг, що є значними;

3) зменшення розміру санкцій є правом суду, а не обов`язком;

4) відповідачем не доведено документально важкого матеріального становища.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 75 140,00 грн. є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, та не суперечать нормам чинного законодавства. А відтак, суд дійшов висновку про задоволення позову. З огляду на наведене вище, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 75 140,00 грн.

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 2270грн., згідно платіжного доручення №3696005 від 18.05.2021.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 270 грн.00 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Тернопільський кар`єр , вул.Стара Максимівка, 29, с.Максимівка, Збаразький район, Тернопільстка область, 47372, ідентифікаційний код 00292623, на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» вул. Єжи Гедройця, 5, м.Київ, 03150, ідентифікаційний код 40075815, в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 40081200:

- 75 140,00 грн. - штрафу;

- 2 270,00 грн. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Повне рішення складено: 16 вересня 2021 року.

Суддя С.О. Хома