Рішення

від 07.09.2021 по справі 922/2541/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2541/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області, м. Дергачі в інтересах держави, в особі Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ до Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків (перший відповідач) , Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Гарант України", м. Харків (другий відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету та визнання недійсним договору про закупівлю робіт за державні кошти, за участю представників учасників справи:

прокурор - Хряк О.О.

позивача - не з`явився

першого відповідача - Якубенко Ю.В.

другого відповідача - Чернишов Ю.В. ,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської окружної прокуратури Харківської області (далі - прокурор), звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (далі - позивач) з позовом до Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Гарант України" (другий відповідач) в якому просить суд:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації UA- 2020-06-18-004133-b, оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 17 липня 2020 року;

- визнати недійсним договір про закупівлю №7-20 від 03.08.2020, укладений між Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації та ТОВ "Буд Гарант України" щодо виконання робіт з реконструкції приймального відділення комунального некомерційного підприємства "Дергачівська центральна районна лікарня" по вулиці 1 Травня, 23 в місті Дергачі Дергачівського району Харківської області з моменту його укладання, у тому числі, всі наявні додаткові угоди до нього.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що рішення тендерного комітету про намір укласти договір з ТОВ "Буд Гарант України" прийнято з порушенням вимог установлених Законом України "Про публічні закупівлі", що тягне за собою визнання його незаконним та скасування. Нормативно позов обґрунтований ст.ст. 3, 10, 16, 17, 19, 21, 31, 41, 43 Закону України "Про публічні закупівлі". Витрати по оплаті судового збору прокурор просить суд покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 29.06.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідачі проти позову заперечували з мотивів, викладених у відзивах на позовну заяву, та просили суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень, зокрема, вказували на те, що:

- на день оголошення закупівлі електронна форма оголошення про проведення відкритих торгів не містила поля для зазначення інформації про мову (мови), якими повинні готуватися тендерні пропозиції;

- договірна ціна, яка надана ТОВ "Буд Гарант України" у складі тендерної пропозиції, відповідає вимогам ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 та розрахована як динамічна, тобто, позначення договірної ціни як твердої є формальною помилкою;

- усі технічні помилки у договорі 7-20 від 03.08.2020 виправлені шляхом укладання додаткових угод;

- договір 7-20 від 03.08.2020, зокрема "Календарний графік" не відрізняється від тендерної пропозиції ТОВ "Буд Гарант України", усі наступні зміни у договір були внесені відповідно до обсягів фінансування на поточний рік;

- відповідно до пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, розмір авансу розраховується від загального річного обсягу робіт. На день надання авансу річний обсяг робіт за договором складав 12432645,45 грн. з ПДВ. Коригування проектної документації, а відповідно й зменшення річного обсягу робіт було проведено після того, як підрядник надав документи щодо використання авансу;

- проектно-кошторисна документація не є додатком договору, а лише визначає види та обсяги робіт, які зобов`язується виконати підрядник. Також розміщення проектної документації на об`єкт будівництва в електронному вигляді у вільному доступі є порушенням норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про авторське та суміжні права", Закону України "Про архітектурну діяльність";

- доданий до позову Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 18.02.2021 року №63, який став підґрунтям поданого позову, є таким, що не має юридичної сили, оскільки складений з порушенням законодавчих актів України, адже моніторинг провів Північний офіс Держаудитслужби, який не наділений повноваженнями здійснювати моніторинг процедури публічних закупівель на території Харківської області, в тому числі і закупівлі №UA-2020-06-18-004133-b.

Позивачем до суду були надані письмові пояснення у справі.

У судовому засіданні 07.09.2021 прокурор підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Присутні у судовому засіданні представники першого та другого відповідачів проти позову заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, суд встановив наступне.

Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації 18.06.2020 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено оголошення за №UA-2020-06-18-004133-b про проведення відкритих торгів з предметом закупівлі "Реконструкція приймального відділення комунального некомерційного підприємства "Дергачівської районної ради по вулиці 1 Травня, 23 в місті Дергачі Дергачівського району Харківської області" код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015:45000000-7 - будівельні роботи та поточний ремонт. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - 31 грудня 2021 року. Очікувана вартість предмета закупівлі 27 429 914,00 гривень.

Згідно з даними протоколу розкриття тендерних пропозицій в процедурі закупівлі приймали участь дві юридичні особи:

- товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп" (код ЄДРПОУ 40169080), з ціною пропозиції до початку аукціону 27392211,00 грн. з ПДВ, та після завершення аукціону 21650000,00 грн. з ПДВ;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Гарант України" (код ЄДРПОУ 41593766), з ціною пропозиції до початку аукціону 22153122,50 грн. з ПДВ, та після завершення аукціону 21500000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації №75 від 17.07.2020, уповноваженою особою замовника розглянуто тендерну пропозицію ТОВ "Буд Гарант України", визнано даного учасника переможцем закупівлі, та прийнято рішення про намір укласти з останнім договір.

За результатами проведеної процедури закупівлі, між замовником та ТОВ "Буд Гарант України", 03.08.2020 укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №7-20 на суму 21500000,00 грн.

У подальшому, до договору про закупівлю робіт за державні кошти №7-20 від 03.08.2020, укладено низку додаткових угод, а саме: №1 від 03.09.2020, №2 від 23.12.2020, №3 від 29.12.2020, № 4 від 05.04.2021 відповідно до яких:

- пункт 3.1. договору викладено у новій редакції: "Договірна ціна цього Договору визначена як динамічна на підставі зведеного кошторисного розрахунку робіт по Об`єкту та згідно нормативів ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 і складає: 8331293,91 грн., в тому числі ПДВ - 1388548,99 грн., частина якої у 2020 році складає 6184661,91 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1030776, 99 грн., в тому числі: у 2021 році складає: 2146632,00 грн., в тому числі ПДВ - 357772,00 грн. відповідно до рішення III сесії VIII скликання Харківської обласної ради від 04.03.2021 №48-VIII "Про внесення змін до рішення обласної ради від 24 грудня 2020 року № 26-VIII "Про обласний бюджет Харківської області на 2021 рік" та додатків до нього; 2146632,00 грн., в т.ч. ПДВ - 357772,00 грн. за рахунок коштів обласного бюджету.

Як вказує прокурор у позовній заяві, Дергачівською окружною прокуратурою Харківської області під час опрацювання інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua), щодо проведених відкритих торгів із закупівлі товарів, робіт та послуг розпорядником бюджетних коштів - Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, встановлено факти порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а саме:

- ТОВ "Буд Гарант України" у складі тендерної пропозиції надано договір про безоплатне користування майном від 01.06.2020, в якому відсутні дані про механізми та транспортні засоби, які необхідні для виконання робіт щодо водопостачання та каналізації, опалення та вентиляції, облаштування систем пожежної сигналізації, а також виконання робіт щодо реалізації електротехнічних рішень;

- опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції;

- ТОВ "Буд Гарант України" надано розрахунок договірної ціни, в якій зазначено, що ціна тендерної пропозиції визначена твердою, що не відповідає вимогам пункту 1.7 Розділу 3 тендерної документації, яким договірна ціна тендерної пропозиції визначена динамічною;

- договір від 03.08.2020 №7-20 укладено з порушенням частини 4 статті 41 Закону №922-VIII, оскільки строки виконання робіт за договором відрізняються від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, а саме: відповідно до тендерної пропозиції від 24.06.2020 №05 та графіку виконання робіт, поданого у складі пропозиції, який погоджено з директором КНП "Дергачівська центральна районна лікарня", терміни виконання робіт за договором складають 4 місяці (з липня 2020 по жовтень 2020 року). Однак, згідно з умовами укладеного договору (п. 2.1) терміни виконання робіт визначено до 31.12.2021 календарного графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (згідно з п. 16.1), з серпня 2020 року по жовтень 2021 року. Поряд з цим, згідно з календарним графіком, який є невід`ємною частиною додаткової угоди від 29.12.2020 №3 виконання робіт передбачено на весь 2021 рік;

- відповідно до умов договору (пункт 4.5, з урахуванням змін) розпорядник коштів може сплачувати виконавцю робіт попередню оплату у розмірі, що не перевищує 30% від загального річного обсягу робіт. За даними сайту https://spending.gov.ua, замовником 10.09.2020 оплачено ТОВ "Буд Гарант України" аванс у сумі 2500000,00 грн., при тому, що за 2020 рік замовником всього оплачено робіт (у тому числі, аванс) на загальну суму 6184661,91 грн., що складає 40,42% від загального річного обсягу робіт. Тобто, замовником зайво сплачено авансу на суму 644601,43 грн., що є порушенням умов договору та є порушенням ст. 629 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

- замовником не оприлюднено проектно-кошторисну документацію.

Прокурор вказує, що вищевикладене підтверджується Висновком про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-06-18-004133-b, проведеного Північним офісом Держаудитслужби від 18.02.2021 №63.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, замовник не оскаржував Висновок про результати моніторингу закупівлі Північного офісу Держаудитслужби у встановлений чинним законодавством строк, про що свідчить інформація в електронній системі закупівель. У той же час, органом державного фінансового контролю - Північним офісом Держаудитслужби, не підтверджено факт усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у Висновку, про що свідчить інформація в електронній системі закупівель, а також підтверджується листом Північного офісу Держаудитслужби від 17.05.2021 №262613-17/3561-2021.

Прокурор вказує на те, що рішення тендерного комітету про намір укласти договір з ТОВ "Буд Гарант України" прийнято з порушенням вимог установлених Законом України "Про публічні закупівлі", що тягне за собою визнання його незаконним та скасування. Як наслідок, процедура публічних закупівель фактично не відбулась, що свідчить про відсутність правових підстав для укладення та виконання спірного договору, у зв`язку з чим, останній підлягає визнанню недійсним.

Розглядаючи спір по суті позовних вимог та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Разом з тим, надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів.

Вказані положення Закону України "Про прокуратуру" кореспондуються з нормами частини четвертої та абзацу 2 частини п`ятої статті 53 ГПК України, згідно з якими прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2021 прокурор направив на адресу Північного офісу Держаудитслужби лист №37-108-1067вих-21, яким повідомив про виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Прокурор наголосив, що Північним офісом Держаудитслужби за результатами моніторингу процедури закупівлі не вжито заходів цивільно-правового характеру щодо оскарження даної процедури та визнання недійсним договору про закупівлю у судовому порядку, про що свідчить лист від 17.05.2021 за №262613-17/3561-2021.

В обґрунтування підстав для представництва, прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягає в тому, що принцип максимальної економії полягає в обов`язку замовника утриматися від протиправного та надмірного витрачання коштів. Цей принцип допускає, що, крім використання мінімально необхідного обсягу ресурсів для укладення договору щодо закупівлі та контролю за його виконанням, під час проведення закупівель основну увагу також приділяють економічним критеріям, серед яких найважливішим є ціна. Зазначений принцип діє в сукупності з принципом ефективності, забезпечуючи придбання товарів, робіт чи послуг з найкращим для забезпечення потреб замовника співвідношенням ціни та якості. В даному випадку замовником обрано переможцем учасника, який не відповідає кваліфікаційним критеріям, що у свою чергу призведе до не відповідності ціни та якості робіт та у подальшому та до надмірного витрачання бюджетних коштів. За умов відміни замовником спірної тендерної закупівлі та проведення нової тендерної закупівлі Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації мав би можливість обрати переможцем учасника, який би відповідав усім зазначеним в тендерній документації кваліфікаційним критеріям. Захищати такі інтереси повинен Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, який від імені Українського народу уповноважений реалізовувати компетенцію розпорядника бюджетних коштів. Разом з тим Департамент не лише не здійснює такий захист, але й сам допустив порушення та є відповідачем за позовними вимогами.

Відтак, суд зазначає, що зі змісту позовної заяви, зазначеного предмета спору, характеру спірних правовідносин, вбачається, що прокурор навів достатньо обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України "Про публічні закупівлі".

Статтею 20 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі" оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до ст. 10 цього Закону.

Згідно п.29 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація - це документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

За приписами ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Згідно п.30 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено переліку документів, які може вимагати замовник для підтвердження того чи іншого кваліфікаційного критерію. Замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі", та зазначає у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.

Отже, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" та з дотриманням законодавства в цілому.

Щодо тверджень прокурора про порушення першим відповідачем п. 8 ч.2 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі" (оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції) та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, суд зазначає наступне.

За змістом п.8 ч.2 ст. 21 вказаного Закону, оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити, зокрема, мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Суд, досліджуючи оголошення про проведення відкритих торгів (а.с. 34-35) встановив, що в оголошенні не міститься поля про мову(мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Відповідно до п. 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року №1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 липня 2020 року за №610/34893 (далі - Порядок) розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ ЦЗО/ учасником/ постачальником /органом оскарження/ органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ ЦЗО/ учасника/ постачальника/ органу оскарження/ органів державного фінансового контролю.

Таким чином, відповідальним за належне функціонування електронної системи закупівель є саме адміністратор електронної системи закупівель та Уповноважений орган Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства України. Адміністратором електронної системи закупівель є юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу (п. 1 Порядку). Матеріалами справи підтверджено, що таким адміністратором є Державне підприємство "Prozzoro". Тож, замовник має право лише вносити інформацію шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, і позбавлений можливості самостійно змінювати електрону форму такого оголошення.

Враховуючи, що замовник закупівель позбавлений можливості змінювати електронні поля в інформаційно-телекомунікаційній системі "Prozzoro", а також відсутність обов`язкових для заповнення таких полів в оголошенні про проведення відкритих торгів такого поля як "мова, на якій готуються тендерні пропозиції", суд дійшов висновку, що відповідна обставина не може слугувати підставою для прийняття рішення щодо невідповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації та вимог законодавства.

Щодо твердження прокурора про відсутність в учасника (другий відповідач) обладнання та матеріально-технічної бази, які необхідні для виконання робіт щодо водопостачання та каналізації, опалення та вентиляції, облаштування систем пожежної сигналізації, виконання робіт щодо реалізації електротехнічних рішень.

Як вбачається з матеріалів справи у п. 5 Розділу III Тендерної документації на закупівлю робіт по об`єкту: "Реконструкція приймального відділення комунального некомерційного підприємства "Дергачівська центральна районна лікарня" Дергачівської районної ради по вул. 1 Травня, 23 в м. Дергачі Дергачівського району Харківської області" містяться кваліфікаційні критерії, відповідно до ст. 16 Закону, підстави встановлені ст. 17 Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим ст. 17 Закону. На виконання зазначених вимог другим відповідачем, як учасником процедури, було подано довідку №2 від 24.06.2020 про наявність в учасника торгів обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт з предметом закупівлі; інформацію про виконавця робіт протипожежного призначення №31 від 24.06.2020; лист-погодження вих. №1 від 02.07.2020; ліцензію серії АЕ №522956, відповідно до яких другий відповідач планує залучити до надання послуг та виконання робіт протипожежного призначення ТОВ "Охоронне агентство "Альфа-Ком"; договір про надання послуг №01-06 від 01.06.2020, відповідно до якого ПП "Гранд-Б" зобов`язується надавати послуги автомобільною технікою будь-якого типу, визначеного у заявці другого відповідача. Також другим відповідачем було надано цивільно-правові угоди про виконання робіт (надання послуг) - електрозварювальних; електромонтажних; з монтажу опалення, вентиляції, каналізації; газо-електрозварювальних; довідки №09 від 24.06.2020 про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, штатний розпис. У сукупності всі зазначені вище документи підтверджують відповідність ТОВ "Буд Гарант України" як учасника публічних торгів кваліфікаційним критеріям замовника, в тому числі і щодо наявності відповідного обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт щодо водопостачання та каналізації, опалення та вентиляції, облаштування систем пожежної сигналізації, виконання робіт щодо реалізації електротехнічних рішень.

Щодо твердження прокурора стосовно того, що ціна тендерної пропозиції визначена як динамічна, а у розрахунку договірної ціни до договору як тверда.

Відповідно до п. 1.7. Розділу III Тендерної документації на закупівлю робіт по об`єкту: "Реконструкція приймального відділення комунального некомерційного підприємства "Дергачівська центральна районна лікарня" Дергачівської районної ради по вул. 1 Травня, 23 в м. Дергачі Дергачівського району Харківської області" ціна тендерної пропозиції (договірна ціна є динамічною) учасника повинна бути розрахована відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 із урахуванням змін та доповнень. Відповідно до п. 3.16 Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, динамічна договірна ціна - це договірна ціна, визначена як приблизний кошторис, що підлягає уточненню у разі змінення поточних цін на ресурси, що враховані у договірній ціні, а також з інших підстав, визначених умовами договору підряду; відповідно до п. 3.17 тверда договірна ціна - це договірна ціна, визначена як твердий кошторис, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", приблизна (динамічна) договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду. Відповідно до п. 3.2. договору, договірна ціна підлягає зміні у випадках, що передбачені п. п. 1, 5-7 ч. 5 ст. 41 Закону, а саме у випадках: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Таким чином, положення договору та наведені нормативні акти дають змогу зробити висновок про те, що сторони договору мали намір визначити та визначили договірну ціну саме як динамічну.

Отже, викладене дає підстави суду дійти висновку, що у даному випадку сторони договору мали намір визначити та визначили договірну ціну саме як динамічну. Зазначення ж ціни як твердої у розрахунку (форма №9) є формальною помилкою, яка не свідчить про невідповідність умов договору змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Щодо строків виконання робіт, які на думку прокурора є різними у договорі та тендерній пропозиції, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.4. Розділу І. Загальні положення Тендерної документації, строк виконання робіт встановлено до 31.12.2021. Відповідно до п. 2 Тендерної (цінової) пропозиції на закупівлю по предмету (№5 від 24.06.2020), загальний строк виконання робіт становить 4 місяці, але не пізніше 31.12.2021. Відповідно до п. 2.1. договору строк виконання робіт встановлено до 31.12.2021. При укладенні договору відповідачами був затверджений "Календарний графік виконання робіт (проект)" (додаток 1 договору) - з серпня 2020 року по жовтень 2021 року. Отже, календарний графік було складено у відповідності до зазначених вище документів, адже строк виконання робіт не було порушено, оскільки усі необхідні роботи було сплановано виконати до 31.12.2021. Таким чином, договір було укладено, а будівельні роботи виконуються в межах загального строку, який було зазначено у документах публічної закупівлі, а саме - до 31.12.2021.

Щодо порушення п. 4.5. договору в частині проведення попередньої оплати робіт, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.5. договору, перед початком робіт замовник може сплачувати попередню оплату у розмірі 30% від загального річного обсягу робіт. На момент укладення договору, відповідно до п. 3.1 договору загальний річний обсяг робіт у 2020 році становив 196000,00 грн. Однак, 03.09.2020 було укладено додаткову угоду №1 до договору №7-20 від 03.08.2020, якою було викладено у новій редакції п. 3.1. договору і тим самим змінено загальний річний обсяг робіт у 2020 році, який відповідно до змін становив (у 2020 році) 12432645,45 грн. Попередню оплату було здійснено 10.09.2020, тобто після внесення змін до договору та на момент сплати авансу його гранично допустимий розмір 30% від зміненого загального річного обсягу робіт за 2020 рік (12 432 645,45 грн.), а саме: 3729793, 65 грн. Таким чином, розмір сплаченої 10.09.2020 попередньої оплати робіт у сумі 2500000,00 грн. не перевищував максимально можливого розміру попередньої оплати, визначеної відповідно до умов договору, з урахуванням положень додаткової угоди №1 станом на 10.09.2020.

Щодо тверджень прокурора про не оприлюднення проектно-кошторисної документації, суд зазначає.

Відповідно до ст. 877 ЦК України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону, на замовника покладається обов`язок оприлюднити, зокрема, договір про закупівлю та всі додатки до нього. При цьому, у п. 16.1 договору визначено вичерпний перелік невід`ємних додатків до договору та такими є: "Договірна ціна"; "Календарний графік виконання робіт"; "План фінансування робіт". У п. 1.2. договору словосполучення "які є невід`ємною частиною даного Договору" має відношення лише до договірної ціни та календарного графіку виконання робіт.

Отже, виходячи з наведених положень законодавства та договору, проектно-кошторисна документація не є додатком до договору, а тому обов`язок щодо оприлюднення проектно-кошторисної документації у першого відповідача як замовника не виник.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що вказані прокурором обставини та надані докази не обґрунтовують та не доводять неправомірність прийняття тендерним комітетом рішення про визначення переможця торгів та порушення цією дією прав позивача та держави, та, відповідно, що правові підстави для визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету відсутні.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити по наступне.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 "Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України", Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби було затверджено Наказом від 02.06.2016 №23 "Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи". Так, відповідно до затвердженого цим Наказом Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. На території Харківської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей. Згідно положення про Північний офіс Держаудитслужби, Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. У місті Києві та на території Київської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників. Таким чином, моніторинг проведення тендеру у закупівлі №UA-2020-06-18-004133-b Північний офіс Держаудитслужби міг здійснювати тільки за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників, оскільки як замовник так і об`єкт, на якому виконувались роботи, розташовані на території Харківської області. Проте, ані прокурором, ані позивачем до матеріалів справи не додано доказів наявності доручення Голови Держаудитслужби та/або його заступників на проведення моніторингу. Отже, відсутність у матеріалах справи вказаного доручення Голови Держаудитслужби та/або його заступників, дає підстави суду дійти висновку, що доданий до позову Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 18.02.2021 №63 не може бути взятий судом до уваги, оскільки моніторинг провів Північний офіс Держаудитслужби, який не наділений повноваженнями здійснювати моніторинг процедури публічних закупівель на території Харківської області, у тому числі і закупівлі №UA-2020-06-18-004133-b.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, статтею 204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину. Зокрема, останній є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

За приписами ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Зокрема, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Отже, суд зауважує, що за відсутності причин вважати спірний правочин нікчемним, безпідставне визнання укладеного між сторонами господарського договору недійсним є незаконним втручанням в господарську діяльність суб`єктів господарювання з боку органів державної влади.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини суд зазначає, що концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". До таких активів в даному випадку може відноситися грошові кошти, що замовником сплачено виконавцю за спірним договором (рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі "Ятрідіс проти Греції", заява № 311107/96, п. 54).

Так, частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося у зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або щодо якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах "Раймондо проти Італії" від 22 лютого 1994 року, "Філліпс проти Сполученого Королівства" від 5 липня 2001 року, "Аркурі та інші проти Італії" від 5 липня 2001 року, "Ріела та інші проти Італії" від 4 вересня 2001 року).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Крім того, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Отже, судом враховано, що навіть якщо за формальними ознаками замовник мав відхилити тендерну пропозицію, то самі по собі упущення контролюючими органами публічної влади такої формальної невідповідності не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсним договору в порушення прав сторін правочину, оскільки, в даному випадку, вони допущені не внаслідок їх винної, протиправної поведінки. При цьому, у правовідносинах по даній справі прийняття рішення про визнання недійсним спірного договору лишає добросовісного набувача такого майна та матиме негативні наслідки для економічних результатів державного сектору (замовника), не поновить будь-яких порушених прав суб`єктів господарювання, і як наслідок, призведе до додаткових бюджетних витрат.

Наведені прокурором обставини, на які є посилання як на підставу визнання недійними рішення тендерного комітету та укладеного за результатами торгів договору не є переконливими та настання таких наслідків не є пропорційним поставленим цілям та застосованим заходам.

Враховуючи наведені законодавчі приписи та з огляду на відсутність наведених з боку прокурора обставин, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилаються сторони та прокурор, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору залишаються за прокурором.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Прокурор - Керівник Дергачівської окружної прокуратури (62303, Харківська область, м. Дергачі, вул. 1 Травня, 63).

Позивач - Північний офіс Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560).

Перший відповідач - Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 4 під., кім. 20, код ЄДРПОУ 04014080).

Другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Гарант України" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, офіс 19-Г, код ЄДРПОУ 41593766).

Повне рішення підписано 16 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова