Рішення

від 15.09.2021 по справі 440/5848/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5848/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/5848/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просить визнати протиправним наказ відповідача від 19.05.2021 №3594-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким йому відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,70 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту (м. Глобине), а також зобов`язати відповідача надати йому такий дозвіл.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на неправомірну, як на його думку, поведінку відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з непередбачених Земельним кодексом України підстав, що у свою чергу перешкоджає у реалізації права особи на отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

16.06.2021 від позивача до суду надійшов уточнений адміністративний позов від 12.06.2021, у прийнятті до розгляду якого ухвалою судді від 17.06.2021 відмовлено та повернуто його заявнику.

25.06.2021 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що наказом від 19.05.2021 №3594-СГ відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з тієї підстави, що ОСОБА_2 реалізував своє право на безоплатну приватизацію за вказаним цільовим призначенням згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки володіє земельними ділянками з кадастровим номером 5320610100:00:004:1978 площею 0,1800 га та з кадастровим номером 5320610100:50:005:0352 площею 0,1300 га. Додав, що одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, котра скористалася своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої ст. 121 ЗК України, не має правових підстав для надання у власність такої особи земельної ділянки цього цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність. З приводу позовних вимог щодо зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначив, що такі не підлягають задоволенню у зв`язку з набранням чинності Закону України від 28.04.2021 №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області - орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив право щодо розпорядження такими земельними ділянками (а.с. 31-32).

25.06.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшов уточнений адміністративний позов, який прийнятий судом до розгляду.

За змістом уточненого позову ОСОБА_1 з посиланням на практику Верховного Суду України та Верховного Суду вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320610100:00:004:1978 площею 0,1800 га отримана ним у власність на підставі рішення виконкому Глобинської міської ради народних депутатів №697 від 05.12.1997 для ведення особистого підсобного господарства, а тому відповідно до ч. 7 ст. 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" він має право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства. З приводу земельної ділянки площею 0,1300 га з кадастровим номером 5320610100:50:005:0352 зазначив, що таку він отримав у власність на підставі рішення Глобинської міської ради від 05.02.2004 №154 в порядку реалізації ним права відповідно до ч. 7 ст. 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" на збільшення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норми установленої статтею 121 Земельного кодексу України (а.с. 42-47).

У відповіді на відзив позивач навів доводи аналогічні змісту уточненого позову (а.с. 71-75).

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням від 25.02.2020 (вх.№ М-5633/0/25-20 від 25.02.2020) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,7000 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту (м. Глобине) за рахунок земельної ділянки, яка не передана в комунальну власність Глобинської міської ради.

Наказом №8681-СГ від 26.03.2020 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області з підстав невідповідності поданого на розгляд клопотання вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з означеним рішенням, оскаржив його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №440/5848/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 8681-СГ від 26.03.2020. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.02.2020 (вх.№ М-5633/0/25-20 від 25.02.2020) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,7000 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту (м. Глобине), за рахунок земельної ділянки, яка не передана в комунальну власність Глобинської міської ради та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 9-13).

На виконання судового рішення Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.02.2020 (вх.№ М-5633/0/25-20 від 25.02.2020) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,7000 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту (м. Глобине) прийнято наказ від 19.05.2021 №3594-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні такого дозволу з тієї підстави, що він реалізував своє право на безоплатну приватизацію за вказаним цільовим призначенням згідно відомостей Державного земельного кадастру (а.с. 34).

Позивач не погодився з мотивами відмови, зазначеними у наказі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.05.2021 №3594-СГ, та звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України (надалі - ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частина сьома статті 118 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Крім того вказаною нормою наведено альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Як вже з`ясовано судом, наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.05.2021 №3594-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з тієї підстави, що він реалізував своє право на безоплатну приватизацію за вказаним цільовим призначенням згідно відомостей Державного земельного кадастру (а.с. 34).

Мотивуючи свій наказ відповідач вказав, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно гр. ОСОБА_1 реалізував своє право на безоплатну приватизацію за вказаним цільовим призначенням кадастровий номер 5320610100:00:004:1978 площа 0,1800 га та кадастровий номер 5320610100:50:005:0352 площа 0,1300 га.

У свою чергу позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320610100:00:004:1978 площею 0,1800 га отримана ним у власність на підставі рішення виконкому Глобинської міської Ради народних депутатів №697 від 05.12.1997 для ведення особистого підсобного господарства в межах земельної ділянки площею 0,2800 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 , що було посвідчено Державним актом на право власності на землю IV-ПЛ №054088 від 15.06.1998.

Перевіряючи наведені сторонами обставини суд із наданих позивачем доказів з`ясував, що на замовлення позивача ТОВ "Компанія ТЕРРА-Макс" виготовлено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), а саме:

- земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 5320610100:00:004:1979 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.10.2018 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.08.2017 (а.с. 51-54), які містять посилання на підстави виникнення права власності - Державний акт на право власності на землю IV-ПЛ №054088 від 15.06.1998;

- земельної ділянки площею 0,1800 га кадастровий номер 5320610100:00:004:1978 для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.10.2018 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.08.2017 (а.с. 55-58), які містять посилання на підстави виникнення права власності - Державний акт на право власності на землю IV-ПЛ №054088 від 15.06.1998.

Відповідно до ч. 7 ст. 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до частини першої статті 56 Земельного кодексу України від 18.12.1990 №561-XII для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара.

Досліджуючи співвідношення понять "особисте підсобне господарство" та "особисте селянське господарство" можна зробити висновок, що право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га відповідно до приписів Земельного кодексу України від 18.12.1990.

У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним статтею 118 ЗК України.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14.02.2020 у справі №560/3660/18.

У зв`язку з цим суд зазначає, що ОСОБА_1 отримав у порядку статті 121 чинного Земельного кодексу України у власність земельну ділянку площею 0,1300 га для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Глобинської міської ради від 05.02.2004 №154, на підтвердження чого надав копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №033629 від 14.04.2004 (а.с. 59).

Доводи ОСОБА_1 з цього приводу відповідач не спростував.

Таким чином матеріалами справи підтверджено ту обставину, що ОСОБА_1 отримав земельну ділянку площею 0,1800 га кадастровий номер 5320610100:00:004:1978 для ведення особистого селянського господарства відповідно до норм колишнього Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII , а відповідно до норм статті 121 чинного Земельного кодексу України позивач своє право на отримання у власність земельної ділянки за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства реалізував лише частково на 0,1300 га на підставі рішення Глобинської міської ради від 05.02.2004 №154 та відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №033629 від 14.04.2004.

Проаналізувавши все вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач не навів обґрунтованих та передбачених законом підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою.

Отже, відмова відповідача, що оформлена наказом від 19.05.2021 №3594-СГ, не ґрунтується на вимогах закону, у зв`язку з чим такий підлягає скасуванню як протиправний.

Надаючи оцінку вимозі позивача зобов`язати відповідача надати саме дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,70 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту (м. Глобине), суд зазначає наступне.

27.05.2021 набрав чинності Закон України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (надалі - Закон №1423-ІХ), згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

Так, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту:

«З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Тобто з дня набрання чинності Законом №1423-ІХ до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідач, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив права щодо розпорядження такими земельними ділянками.

Враховуючи те, що позивач у заяві просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами населених пунктів на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, то, з урахуванням п. 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, вказані землі вважаються землями відповідної територіальної громади.

Відповідно Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не має повноважень щодо розпорядження землями комунальної власності.

З огляду на встановлені судом обставини відсутності владних повноважень у відповідача щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, то відсутні й законні підстави для зобов`язання такого відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відтак позов належить задовольнити частково.

Суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений права звернутися з відповідною заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у встановленому чинним законодавством порядку до відповідного органу місцевого самоврядування, як уповноваженого суб`єкта приймати такі рішення відносно земельних ділянок, які перебувають в комунальній власності.

Позивач звільнений від сплати судового збору, відповідач судових витрат не поніс, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3594-СГ від 19.05.2021 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,70 га, із цільовим призначення - для ведення особистого селянського господарства.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Є.Б. Супрун