Справа № 740/3302/21
Провадження № 2/740/1023/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2021 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шевченко І. М.
за участю секретаря судового засідання Зінич А. С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,
установив :
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1,5412 га, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7423382400:04:001:0080, що знаходиться на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області, в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 доводилася йому рідною матір`ю, отже він є спадкоємцем за законом першої черги після її смерті.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 за свого життя проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 05.08.2019 № 04-02-24/368 Лосинівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.
За заявою ОСОБА_1 щодо майна матері ОСОБА_2 у Другій чернігівській нотаріальній конторі, на яку покладено обов`язки з нотаріального обслуговування населення Ніжинського району Чернігівської області, заведено спадкову справу.
ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з права на земельну частку (пай), що перебуває в колективній власності колективного с/г підприємства Ленінська правда , площею 2,5 умовних кадастрових гектарів.
Після того, як позивач звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадщини, виявилося, що спадщину оформити неможливо, у зв`язку з відсутністю оригіналу державного акта на право власності на земельну ділянку на ім`я матері. Є лише витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з відміткою про власника. Нотаріусом прийнято постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 15 квітня 2021 року № 330/02-31, оскільки ОСОБА_1 не було надано документа, що підтверджує право власності на зазначену ділянку.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 червня 2021 року відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12-00 год. 09 липня, яке в подальшому відкладено, востаннє - на 16-30 год. 09 вересня 2021 року.
У підготовче судове засідання сторони не з`явилися.
До суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без його участі, підтримання позовних вимог та задоволення позову в повному обсязі.
Від представника відповідача - селищного голови Анатолія Стрільця надійшло до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача та визнання позову.
Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Оскільки в підготовчому засіданні відповідач визнав позов у повному обсязі, і таке визнання позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та ухвалення рішення в підготовчому засіданні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 за свого життя проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 05.08.2019 № 4-02-24/368 Лосинівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.
За заявою ОСОБА_1 щодо майна покійної матері ОСОБА_2 у Другій чернігівській державній нотаріальній конторі заведено справу та видано йому свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з права на земельну частку (пай), що перебуває в колективній власності колективного с/г підприємства Ленінська правда , площею 2,5 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться в селі Вікторівка Ніжинського району Чернігівської області, що належить спадкодавцю на праві приватної власності на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0253550, виданого Ніжинською районною державною адміністрацією Чернігівської області 21 серпня 1996 року на підставі рішення № 167 від 31 травня 1996 року, зареєстрованого 21 серпня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 224.
Постановою нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори від 15.04.2021 року № 330/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 не було надано документа, що підтверджує право власності на зазначену земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Статтею 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Разом з цим у п. 23 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відмова в оформленні права власності на земельну ділянку свідчить про наявність правових підстав для визнання цього права в судовому порядку.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Положеннями ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд вважає за можливе ухвалити в підготовчому засіданні рішення про задоволення позову, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, з урахуванням того, що таке визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
При цьому зі справи не вбачається, що набуття позивачем права власності на зазначену земельну ділянку порушує права та законні інтереси інших осіб.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76 - 81, 200, 206, 247, 263 - 265, 273, 392 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до Лосинівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) право власності на земельну ділянку площею 1,5412 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7423382400:04:001:0080, що знаходиться на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області, у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складене і підписане 15 вересня 2021 року.
Суддя І. М. Шевченко
Суд | Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2021 |
Оприлюднено | 17.09.2021 |
Номер документу | 99664577 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
Шевченко І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні