Постанова

від 17.09.2007 по справі 14/341-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/341-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2007 р.                                                           Справа № 14/341-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу   за позовом  Державної податкової інспекції у м. Херсоні, до товариства з обмеженою відповідальністю "Руно", м. Херсон, про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, скасування державної реєстрації (припинення) юридичної особи з моменту перереєстрації, за участю представників

позивача: Іващенко Р.М., представник, дов. № 7273/9/10-105 від 12.07.07 р.,  

відповідача: на засідання суду не прибув.

 Позивач у позовній заяві просить визнати недійсними установчі та реєстраційні документи товариства з обмеженою відповідальністю "Руно" (адреса - 73000, м. Херсон, вул. Острівське шосе, буд. 36, ідентифікаційний код - 14118596), з моменту перереєстрації зазначеного підприємства на Россохату О.І. Скасувати (припинити) державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Руно", з моменту перереєстрації зазначеного підприємства на Россохату О.І. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 49, 55, 238, 247 Господарського кодексу України, п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Представник позивача на засіданні суду надав усні пояснення відповідно до яких підтримав вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням уточнень.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору. Письмові заперечення на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

За згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі (їхніх представників), що прибули на судове засідання, дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд,

в с т а н о в и в :

Мале підприємство "Руно" перереєстровано у повне товариство "Руно" на підставі розпорядження виконкому Херсонської міської Ради № 278-р від 16.03.1993 р. Згідно установчого договору про створення повного товариства за № 278-р від 16.06.1993 р. склад учасників товариства визначався у кількості 3-х чоловік: Єгорова A.M., Бєлоуско В.Д. та Диби В.Г., який є одночасно і директором. Повне товариство "Руно" отримало Свідоцтво про реєстрацію № 25-1417 від 06.07.1993 р. та взяте на податковий облік в ДПІ м. Херсоні за № 555 від 30.07.1993 р. Згідно протоколу зборів учасників повного товариства "Руно" № 1 від 06.12.1999 р.- (далі Протокол), зі складу учасників повного товариства "Руно" виведено Бєлоуско В.Д., Єгорова A.M. та водночас, у склад засновників введено - Попова О.В., якого обрано директором товариства. У зв'язку зі змінами до установчого договору, що здійснені на підставі вищезазначеного протоколу, склад учасників визначається у кількості 2-х осіб -Попова О.В., Диби В.Г. Згідно довідки про включення до ЄДРПОУ № 2297 від 13.12.1999 р., змінено і місцезнаходження товариства.

Відповідно до протоколу № 4 від 14.10.2003 р. повне товариство "Руно" перереєстроване на товариство з обмеженою відповідальністю "Руно", а у склад учасників введено Лужанського Віктора Івановича та Стрицького Сергія Сергійовича. Зі складу учасників ТОВ "Руно" виведено Дибу В.Г., Попова О.В. Відповідні зміни внесені до установчих документів. Згідно довідки про взяття на облік платника податків № 127 від 02.02.2006 р., керівником ТОВ "Руно" виступає Булигін Олексій Володимирович. Згідно довідки ЄДРПОУ № 2209 від 20.12.2006 р. керівником ТОВ "Руно" є Пишняк Ігор Леонідович. Відповідно до реєстраційної картки, заповненої у листопаді 2006 р., засновником ТОВ "Руно" виступає Россохата Оксана Ігорівна.

З пояснень, які надала гр. Россохата О. І. о/у ВПМ ДП1 у м. Нова Каховка Легкому Д.В. слідує, що у листопаді 2006 року її знайома Столярова Світлана запропонувала за винагороду у розмірі 500 гривень перереєструвати на власне ім'я ТОВ "Руно", на що гр. Россохата О. І. надала свою згоду. Після перереєстрації на посаду директора ТОВ "Руно" призначено гр. Пишняка Ігора Леонідовича у відповідності з рішенням № 1 від 01.12.2006 р. Окрім того, Пишняку І.Л. передано установчі, бухгалтерські, фінансові документи та печатку товариства. Як стверджує гр. Россохата О. І., на початку лютого 2007 року вона намагалася перевірити місцезнаходження ТОВ "Руно", але за юридичною адресою (Острівське шосе, 36) зазначеною в установчих документах, вказане товариство не знаходилося. Також, приблизно на початку лютого 2007 року гр. Россохата О. І. звернулася до ДПІ у м. Херсоні з метою встановлення адреси та керівника ТОВ "Руно", але встановити адресу та керівника виявилося неможливо, про що вказує акт про результати перевірки вірогідності юридичної адреси № 20/26-3413 від 15.08.07 р. В березні 2007 року гр. Россохата О. І. звернулася до господарського суду Херсонської області з позовом про припинення ТОВ "Руно". Позов задоволено у повному обсязі.

Гр. Россохата у своїх поясненнях зазначає, що на даний момент місцезнаходження юридичної особи та самого керівника ТОВ "Руно" їй невідомо.

Згідно ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. До переліку суб'єктів господарювання входять господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодесу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Статтею 87 Цивільного кодексу України передбачено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у  випадках,  спеціально  передбачених  законодавством,  також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового,  реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих)   суб'єкта   господарювання   з додержанням вимог законодавства.

Установчими документами суб'єкта господарювання ( ч. 1 та ч. 5 ст. 57 ГК України) є  рішення про його утворення або засновницький договір, а  у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Статут (положення) затверджується   власником  майна (засновником)  суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Таким чином, для створення суб'єкта господарювання в т.ч. шляхом передачі прав та обов'язків засновника та власника іншій особі, необхідні як рішення засновника (власника) так і рішення особи щодо прийняття на себе вищевказаних прав та обов'язків. У випадку передачі прав засновника підприємства-відповідача, з боку особи, що набула таких прав відсутня воля на їх (прав) набуття, що свідчить про порушення вимог ст. 87 ЦК України, ст. ст. 56, 57 ГК України.

Пунктом 4 статті 91 Цивільного Кодексу України встановлений порядок набуття та припинення правоздатності (цивільної) юридичної особи, а саме - цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення... Набуття юридичною особою цивільної правоздатності є необхідним первинним кроком для набуття нею ж цивільної дієздатності, яка фактично є засобами реалізації певних прав та обов'язків, до яких, крім іншого належить право юридичної особи на укладання правочинів, не заборонених законом.

Зважаючи на вищевикладені порушення, які відбулися при внесенні змін до установчих документів відповідача, слід дійти висновку, що вказані зміни до установчих документів підприємства-відповідача відбулася поза межами правового поля, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

У відповідності до положень частин 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідо з положеннями частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

Таким чином, правочин щодо внесення змін до установчих документів підприємства-відповідача є недійсним.

Статтею 49 ГК України підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

В ст. 238 ГК України вказано, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції.

Ст. 247 ГК передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта.

В даному випадку господарська діяльність здійснювалась без відома та участі особи, яка юридично є засновником та учасником товариства, а особи, які фактично проводять псевдодіяльність за допомогою зареєстрованого на підставних осіб підприємства, намагаються ухилитися від відповідальності у разі виявлення факту "відмивання" доходів, отриманих нелегальним шляхом та факту ухилення від сплати податків.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" у разі  постановлення  судового  рішення  щодо  скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням  надсилає  його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє  його  копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи  для внесення  до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону,  допущені при створенні  юридичної  особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом  року  органам державної податкової служби податкових декларацій,  документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

У відповідності до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право звертатися до судових органів із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. ст. 94, 98 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст.ст. 94, 161-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

1.           Позов задовольнити.

2.           Визнати недійсними зміни до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Руно" (адреса - 73000, м. Херсон, вул. Острівське шосе, буд. 36, ідентифікаційний код - 14118596), пов'язані з перереєстрацією зазначеного підприємства на гр. Россохату О.І.

3.          Скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Руно" (адреса - 73000, м. Херсон, вул. Острівське шосе, буд. 36, ідентифікаційний код - 14118596), пов'язаних з перереєстрацією зазначеного підприємства на гр. Россохату О.І.

4.           У день набрання законної сили судовим рішенням, його копію надіслати державному реєстратору за місцезнаходженням  юридичної  особи для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

5.          Постанова господарського суду набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

6.           Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі. Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява  про апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                     Суддя                                                                  Ю.В. Гридасов

Дата складення постанови  у  повному  

обсязі  відповідно  до статті 160 Кодексу

     адміністративного судочинства України                                                  "21" вересня 2007 р.