Ухвала

від 09.09.2021 по справі 404/6548/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6548/21

Номер провадження 1-кс/404/2260/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в м. Кропивницькому клопотання слідчого СВ ВП №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно по матеріалам кримінального провадження 12021121040000458 за ч.1 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про накладення арешту на речі, вилученні під час проведеного огляду місця події від 31.08.2021 року на земельній ділянці між смт. Компаніївка та с. Сасівка Кіровоградської області, навпроти земельної ділянки з кадастровим номером 3522855100:02:000:1589, в ході якого було вилучено майно, що має значення для кримінального провадження в якості речового доказу та відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України. Мета звернення збереження речових доказів.

Слідчий / прокурор надали заяви про слухання клопотання без їх участі, клопотання підтримують.

Власник і володілець вилученого майна ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву в якій просить розглянути клопотання без нього.

Враховуючи такі обставини, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України розгляд клопотання проведено за відсутності учасників процесу та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали клопотання приходжу до висновку про його обґрунтованість, виходячи із наступного.

31.08.2021 року по зазначеному кримінальному провадженню працівники поліції провели огляд місця події. За результатами проведеного огляду були виявлені та вилучені речі, перелік яких містяться в протоколі огляду. Вилучене майно оглянуто і постановою слідчого визнано речовим доказом.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Зважаючи на сукупність наявних доказів, слідчий у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, слідчий правильно звернувся з клопотанням про накладення арешту на речі та документи з тих підстав, що вони є речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Майно, яке є речовим доказом та відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

У даному кримінальному провадженні є розумні підстави вважати, що вищезазначені речі та документи можуть бути приховані, передані, пошкоджені або знищені. Таким чином, арешт на це майно з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна.

Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи.

На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження речами, з метою запобігання зникнення, знищення, пошкодження, зміни. Держава гарантує право громадянина на забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру( п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України). Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані у розумні строки (ч.1 ст.28 КПК України). Розумними вважаються строки, що є необхідно об`єктивними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Критерієм для їх визначення є: складність провадження, кількість підозрюваних і кримінальних правопорушень, обсяг і специфіка процесуальних дій для досягнення мети кримінального провадження.

Тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер.

Прокурор надав достатні данні: результати зафіксовані в протоколі огляду місця події, огляду предметів, допити свідків, на підставі яких доводиться обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту майна (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України). Слідчий суддя, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що факт визнання речовим доказом, необхідність проведення спеціальних досліджень, ризик знищення майна, є достатніми умовами для застосування щодо цього майна співрозмірного заходу забезпечення кримінального провадження, яким є накладення арешту на майно.

Заявлені до арешту речі є речовими доказами. Прокурор обґрунтовано вважає про необхідність в подальшому забезпечити проведення експертиз, при цьому предметом спеціальних досліджень будуть речові докази вилучені речі та документи, тому є ризик відчуження/знищення, а відтак і нагальна потреба у забезпеченні належного зберігання речового доказу у кримінальному провадженні, реалізації потерпілими права на захист та безперешкодного доступу сторони кримінального провадження до зазначеного майна.

При розгляді поданого клопотання, з наданих матеріалів встановлено, що дії прокурора відповідають вимогам закону. Останній довів наявність розумної підозри про існування ризику умисного знищення доказу, що призведе до втрати значення речового доказу, як такого. Майно, що було тимчасово вилучено слідчим під час проведення огляду, відповідає вказаним критеріям і підлягає арешту. Негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, не встановлено. Арешт суттєво не позначитися на інтересах власників і третіх осіб.

З урахуванням викладеного і керуючись ст. 170 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно по матеріалам кримінального провадження 12021121040000458 за ч.1 ст. 246 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на: бензопилу марки «Sterh», стовбури дерев у кількості 3 шт., а саме: дерево «Акація», довжиною 1 метр, діаметром 36 см на 37 см., стовбур дерева «Акація», довжино довжиною 1 метр, діаметром 46 см. на 44 см., стовбур дерева «Ясен», довжиною 1 метр, діаметром 26 см. на 26 см., власником і володільцем яких є ОСОБА_5 , заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1