Вирок

від 16.09.2021 по справі 233/2421/21

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код суду233 Справа № 233/2421/21

Вирок

Іменем України

16 вересня 2021 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020055380000239 від 03 грудня 2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2020 року приблизно о 00 годин 30 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 проходив по бульвару Космонавтів в м. Костянтинівка, Донецької області, а саме повз будинку 24, де з бокової сторони зазначеного будинку побачив декілька металевих контейнерів для збору твердих побутових відходів, які належать МКП «Комунтранс» Костянтинівської міської ради, де у нього виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме металевого контейнеру для збору твердих побутових відходів.

Негайно реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, діючи умисно, з корисливих мотивів, підійшов до металевих контейнерів для збору твердих побутових відходів, де один з крайніх баків почав розпилювати ножівкою, яка заздалегідь була при ньому, і розламав контейнер на 5 фрагментів: вартість брухту чорного металу загальною вагою 70 кг, за цінами ринку брухту чорних металів становить 40 грн. 00 коп., після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши своїми діями МКП «Комунтранс» Костянтинівської міської ради матеріальний збиток на суму 420 грн.00 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому правопорушення. Пояснив, що наприкінці листопада 2020 року, точну дату не пам`ятає, в темний час доби проходив повз будинку АДРЕСА_2 та побачив чотири сміттєвих контейнера, один з них стояв у стороні (порчений). Він вирішив розпилити його та здати на метал, оскільки в нього не було коштів на їжу. Зазначив, що він розпилив цей контейнер та здав його на пункт прийому металобрухту. Просив суворо не карати.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судове засіданні не з`явилась, просила розглянути кримінальне провадження за її відсутністю.

Оскільки обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор та представник потерпілого, які, також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст.349КПКУкраїни про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння злочинів, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та частково дослідивши матеріали кримінального провадження, а саме ті, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при встановлених судом обставинах доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує приписи статей 50, 65 КК України, зі змісту яких випливає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд, відповідно до положень ст. 66 КК України визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Разом з цим, суд приймає до уваги досудову доповідь органу пробації від 23 липня 2021 року, згідно з якої орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінює як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінується як середній. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Також при призначенні обвинуваченому покарання судом враховується думка представника потерпілого, яка у клопотанні від 28 липня 2021 року просила застосувати до обвинуваченого міру покарання, передбачену законодавством у повному обсязі.

Згідно роз`яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

За таких обставин, судом враховано, що ОСОБА_5 критично ставиться до скоєного, має загальну середню освіту, своєї сім`ї не створив, не працює, проживає на вулиці. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Крім того бідність, відсутність належних умов проживання та сталого матеріального стану, у сукупності з не бажанням змінити ставлення до свого життя на думку суду привели обвинуваченого до скоєння кримінального правопорушення проти власності. Разом з тим, суд вважає, що обставини встановлені під час судового розгляду свідчать, що ОСОБА_5 не схильний до системного вчинення правопорушень. Судом враховано, що ОСОБА_5 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на диспансерному обліку у протитуберкульозному диспансері не знаходиться, за місцем проживання характеризується негативно, наявність обставини, що пом`якшує покарання щире каятті, відсутність обставин, що обтяжують покарання, висновок досудової доповіді, а також те, що вчинені ним кримінальне правопорушення віднесене до кримінального проступку, суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України. На думку суду залучення обвинуваченого до праці створить процес позитивних змін, які відбуваються в особистості та створюють готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався і на теперішній час судом не встановлено підстав для його обрання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, що складають 490,35 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 363-368, 370, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Речові докази: 5 металевих фрагментів контейнеру для збору ТБО, які зберігаються у головного інженера ГКП «Комунтранс» ОСОБА_7 повернути власнику.

Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов`язані із проведенням по справі судово-товарознавчих експертизи на користь держави у сумі 490,35 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1