Ухвала

від 16.09.2021 по справі 447/2082/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/2082/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/836/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року у м. Львові

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду

під головуванням судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні урежимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 27 липня 2021 року відносно засудженого ОСОБА_6 ,

з участю: прокурора ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

встановила:

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 27 липня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_8 про застосуваннядо нього умовно-дострокового звільнення відповідно до ст. 81 КК України.

На вказану ухвалу суду засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить переглянути судове рішення щодо його умовно дострокового звільнення на підставі ст. 81 КК України, взявши до уваги, при цьому, постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.07.2021р.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого у підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив апеляційні вимоги засудженого, з огляду на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, вивчивши матеріали подання та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_6 , який раніше неодноразово судимий, на даний час відбуває покарання, призначене вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2019р. за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч.ч. 1, 5 ст. 71 КК України у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання 27.04.2019р., кінець строку 19.07.2023р.

Засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду першої інстанції із заявою про застосування до нього положень ст. 81 КК України.

Відповідно до ст.81КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений, який відбув встановлену даною нормою закону частину строку покарання, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

На день розгляду справи судом першої інстанції невідбута ОСОБА_6 частина покарання складала 1 рік 11 місяців 22 дні.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно характеристики, засуджений ОСОБА_6 , відбуваючи покарання з 08.10.2020р. у ДУ «Миколаївська виправна колонія (№50)» двічі заохочувався (07.04.2021р., 09.07.2021р.), приймає участь у суспільно -корисній праціщодо покращеннякомунально -побутових умов длязасуджених відділення та роботах по благоустрою.

Рішення судупершої інстанціїпро відмовуу задоволеннізаяви засудженого ОСОБА_6 про йогоумовно-достроковезвільнення мотивованонедоведеністю факту виправлення і перевиховання ОСОБА_6 . Суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_6 на даний час не довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

На переконання колегії суддів апеляційного суду, суд першої інстанції з належною повнотою дослідив матеріали справи та вірно встановив, що засуджений ОСОБА_6 відбув встановлену законом частину покарання, двічі заохочувався, що свідчить про те, що засуджений стає на шлях виправлення.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що відбуття засудженим встановленої законом частини покарання та наявність у нього заохочень, не можуть слугувати безумовними підставами застосування до засудженого положень ст. 81 КК України.

При цьому, колегія суддів враховує, що висновок про виправлення засудженого повинен ґрунтуватись на даних про особу засудженого, його поведінку за весь період перебування у виправній установі, а наявні у справі дані про особу засудженого ОСОБА_6 у своїй сукупності не свідчать про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд першої інстанції з належною повнотою дослідив дані про особу засудженого, а також вірно врахував той факт, що з часу перебування у ДУ «Миколаївська виправна колонія (№50)» засуджений ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований.

З урахуванням наведеного та конкретних обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у застосуванні положень ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_6 , як такому, що ще не довів своє виправлення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність при розгляді заяви, які б вплинули на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, колегією суддів не встановлено.

Відтак, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не містить правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, а отже є необґрунтованою.

Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Ухвала Миколаївського районного суду Львівської області від 27.07.2021р. відносно засудженого ОСОБА_6 у повній мірі відповідає вимогам ст. 370 КПК України, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 27 липня 2021 року про відмову в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: