Справа № 572/823/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 серпня 2021 року
Сарненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Слободянюка Б.К.
за участю секретаря судових засідань - Кудіної А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з позовом до Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області, згідно якого просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на чотири земельні ділянки призначені для ведення особистого селянського господарства, площею 1,84 га, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №053300, виданого 15.06.2006 року, згідно розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації №196 від 19.04.2006 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, після смерті якої залишилося спадкове майно, зокрема, чотири земельні ділянки загальною площею 1,84 га на території Немовицької сільської ради для ведення особистого селянського господарства, на яке мати заповіту не залишила. Зазначає, що крім нього спадкоємців першої черги немає. Вказує, що він вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки, вступив у фактичне володіння майном. Позивач стверджує, що в нього відсутні підстави для звернення до нотаріуса, в зв`язку з тим, що відсутня державна реєстрація права власності на земельні ділянки за спадкодавцем, а тому він одразу звернувся до суду.
Ухвалою від 20.05.2021року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 24.06.2021 року було закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд.
Позивач в судове засідання, письмовою заявою підтримав позовні вимоги та просив проводити розгляд справи без його участі.
Відповідач Немовицька сільська рада в судове засідання не з`явилася, письмовою заявою позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на захист цивільного права та інтересів гарантовано ст. 15 ЦК України, якою визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.
Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.
У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 № встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 .
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №053300 ОСОБА_2 згідно розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації від 19.04.2006 року №196 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 1,84 га на території Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства, яка складається з чотирьох земельних ділянок.
Згідно довідки виданої 28.10.2020 року Немовицькою сільською радою встановлено, що на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 одна.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5625488000:02:002:0737, 5625488000:03:001:0200, 5625488000:04:004:0173, 5625488000:02:003:0394, які згідно Державного акту належали спадкодавцю, перебувають на праві оренди земельної ділянки в СГПП Случ на підставі договору оренди укладеного між Немовицькою сількою радою та СГПП Случ .
З витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданого станом на 14.12.2020 року, встановлено, що у реєстрі інформація за параметрами запиту: ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня, що свідчить про те, що спадкова справа після смерті останньої не заводилася.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з вказаної правової норми, в редакціях, що були чинні на час видачі ОСОБА_2 державного акта на право власності на земельні ділянки, а також на день її смерті, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України.
Між тим, як встановлено матеріалами справи, спадкодавець не дотримавшись вимог закону, не здійснив у встановленому законом порядку державну реєстрацію свого права власності на земельну ділянку, а тому не реалізував свого права власності в розумінні ст. 125 ЗК України, у зв`язку з чим відповідно до ст. 1218 ЦК України, воно не може входити до складу спадщини та успадковуватися спадкоємцями.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Відповідно до п.23 Пленуму № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою
спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В абзацах 6, 7. 15 пункту 1 листа від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначав, що обставини, які входять до предмета доказування у справах про спадкування, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі, закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду.
Таким чином, зверненню ОСОБА_1 до суду з даним позовом мало передувати вирішення питання про видачу йому нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
В матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину спірні земельні ділянки.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за законом, спадкоємців, які прийняли спадщину. Позивачем доказів звернення до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті матері надано не було, а тому відсутні правові підстави для задоволення вказаної вимоги.
Керуючись ст.ст.1267, 1273,1274 ЦК України, ст.ст. 12,81, 263-265, 293, 315, 318, 319 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сарненський районний суд Рівненської області.
Суддя:
Суд | Сарненський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2021 |
Оприлюднено | 17.09.2021 |
Номер документу | 99673313 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сарненський районний суд Рівненської області
Слободянюк Б. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні