ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/135/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ярош А.І.
суддів Принцевської Н.М., Діброви Г.І.,
секретар судового засідання Молодов В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бессарабія плюс"
на рішення Господарського суду Одеської області від 25 травня 2020 року
у справі №916/135/20
за позовом Фермерського господарства „Осички"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бессарабія плюс"
про стягнення 617 854,31 грн.,
господарський суд Одеської області, м. Одеса, просп..Шевченка, 29, суддя Желєзна С.П., повний текст складено 03.06.2020 року,
за участю представників сторін: не з`явились,
Фермерське господарство „Осички» звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Бессарабія плюс» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 617 854,31 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 539 727,60 грн., збитків від інфляції у розмірі 55 147,62 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 22 979,09 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору про надання послуг по збиранню врожаю №12/06/1 від 12.06.2018р. в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25 травня 2020 року у справі №916/135/20 (Желєзна С.П.) позов задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Бессарабія плюс» на користь фермерського господарства „Осички» суму основного боргу у розмірі 539 727,60 грн., трьох відсотків річних у розмірі 9 180,82 грн., судовий збір у розмірі 8 233,62 грн. В решті позову відмовлено.
Приймаючи рішення, враховуючи підписання між сторонами акту виконаних робіт №54 від 26.06.2018р. на суму 312 676,00 грн. та акту виконаних робіт №76 від 16.07.2018р. на суму 432 066,10 грн., а також ненадходження будь-яких заперечень від ТОВ „Бессарабія плюс» на складений позивачем остаточний акт №76/1 від 16.07.2018р., господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 539 727,60 грн., що є різницею між вартістю наданих позивачем послуг та сплачених відповідачем грошових коштів (744 742,10 грн. - 205 014,50 грн. = 539 727,60 грн.).
Враховуючи встановлений умовами договору №12/06/1 від 12.06.2018р. місячний строк для оплати вартості наданих позивачем послуг, господарський суд, приймаючи до уваги вищенаведені висновки щодо наявності у відповідача обов`язку сплатити суму основного боргу у розмірі 539 727,60 грн., доходить висновку, що кінцевим строком для перерахування ТОВ „Бессарабія плюс» грошових коштів на користь ФГ „Осички» було 23.06.2019р., оскільки остаточний акт був вручений відповідачеві 23.05.2019р. Наведене, дозволяє суду зробити висновок про наявність у ФГ „Осички» права здійснювати нарахування трьох відсотків річних на суму основного боргу протягом періоду з 24.06.2019р. по 16.01.2020р.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із ТОВ „Бессарабія плюс» на користь ФГ „Осички» трьох відсотків річних у розмірі 9180,82 грн., розрахунок яких був здійснений судом на суму основного боргу у розмірі 539 727,60 грн. протягом періоду з 24.06.2019р. по 16.01.2020р. Наведене, має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених ФГ „Осички» позовних вимог до ТОВ „Бессарабія плюс» у названій частині.
Додатковим рішенням від 03.06.2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Бессарабія плюс» на користь фермерського господарства „Осички» збитки від інфляції у розмірі 2 123,21 грн., судовий збір у розмірі 31,85 грн. В решті позову відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Бессарабія плюс" не погодилось з рішенням Господарського суду Одеської області від 25 травня 2020 року у справі №916/135/20 та звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник наводить наступні доводи.
В оскаржуваному рішенні суд зазначає, що враховуючи підписання між сторонами акту виконаних робіт №54 від 26.06.2018р. на суму 312676,00 грн. та акту виконаних робіт №76 від 16.07.2018р. на суму 432 066, 10 грн., а також ненадходження будь-яких заперечень від ТОВ "Бессарабія плюс" на складений позивачем остаточний акт №76/1 від 16.07.2018р., господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 539 727,60 грн., що є різницею між вартістю наданих позивачем послуг та сплачених відповідачем грошових коштів (744 742,10 грн. - 205 014,50 грн. = 539 727,60 грн.).
В ході розгляду справи у суді першої інстанції позивач посилався на умови Договору №12/06/1 про надання послуг по збиранню зернових культур, який вважає невиконаним.
Відповідно до п.3.1 Договору №12/06/1 від 12 червня 2018 року - за надані Виконавцем послуги по збиранню урожаю Замовник розраховується готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця , зазначений в цьому Договорі, протягом одного календарного місяця з моменту підписання остаточного акта виконаних робіт.
В матеріалах справи міститься Остаточний акт №76/1 про прийняття-передачу виконання робіт від 16 липня 2018 року, але підписаний він тільки зі сторони Фермерського господарства Осички , так як Відповідачем даний акт не було одержано та підписано. У зв`язку з цим здійснити остаточний розрахунок не було можливим, оскільки це порушує умови порядку розрахунку згідно Договору.
Також в матеріалах справи містяться поштові документи: Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 6620000861235, поштова накладна №6620000861235 та опис вкладення до листа за номером поштового відправлення №6620000861235, цим листом нібито було відправлено ФГ Осички остаточний акт № 76/1 до ТОВ Бессарабія Плюс .
Як було зазначено Відповідачем у відзиві на позовну заяву відповідно до роздруківки з сайту Укрпошти відстеження відправлень, дані про Відправлення за №6620000861235 - відсутнє, тому що не зареєстровано в системі.
Крім того на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №6620000861235, копія якого надавалась до суду разом з позовною заявою, міститься лише підпис невстановленої особи, без зазначення уповноваженої посадової особи Відповідача, її статусу, та інші відомості, які могли б ідентифікувати особу, яка зробила свій підпис на цьому повідомленні.
Отже, апелянт наголошує, що остаточний Акт №76/1 про прийняття-передачу виконання робіт від 16 липня 2018 року від ФГ Осички не відправлявся до ТОВ Бессарабія Плюс за вказаним поштовим відправленням №6620000861235 та не вручався уповноваженій посадовій особі Відповідача, а інші документи, що підтверджували би відправлення даного остаточного акту, в матеріалах справи відсутні.
Дані обставини підтверджують відсутність вини ТОВ Бессарабія Плюс за невиконання грошового зобов`язання за Договором № 12/06/1 від 12 червня 2018 року, оскільки не було підписано остаточний акт, на підставі якого була би здійснена виплата грошового зобов`язання.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року відкрито апеляційне провадження по справі №916/135/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Бессарабія плюс" на рішення Господарського суду Одеської області від 25 травня 2020 року.
Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання копій іншим учасникам справи; заяв чи клопотань стосовно процесуальних питань (призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо).
Призначено розгляд справи №916/135/20 на 08 червня 2021 року.
Ухвалою від 08.06.2021 року відкладено розгляд справи №916/135/20 на 06 липня 2021 року о 14-45 год.
Ухвалою від 05.07.2021 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бессарабія плюс" на рішення Господарського суду Одеської області від 25 травня 2020 року та призначено розгляд справи №916/135/20 до свого провадження колегію суддів у складі Ярош А.І. (головуючий суддя), суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою від 06.07.2021 року відкладено розгляд справи №916/135/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Бессарабія плюс" на рішення Господарського суду Одеської області від 25 травня 2020 року на 14 вересня 2021 року о 12-00 год. Продовжено строк апеляційного розгляду справи №916/135/20 на розумний строк.
В судове засідання 14.09.2021 року не з`явились представники сторін, повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання. Ухвала суду від 06.07.2021 року направлялась на електронні адреси сторін у зв`язку з тимчасовим припиненням відправки поштової кореспонденції Південно-західним апеляційним господарським судом.
Будь-яких заяв, клопотань тощо від сторін щодо неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на участь представників в судовому засіданні, про намір взяти участь у судовому засіданні, в тому числі у режимі відеоконференції, до суду не надходило. Сторонами не зазначено причин, які перешкоджають участі представників в судовому засіданні.
Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» , відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Разом із тим право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України").
В даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Слід зазначити, що апеляційна скарга надійшла до апеляційного суду 07.04.2021 року, провадження у справі відкрито з 11.05.2021 року.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, 12.06.2018р. між ФГ „Осички» (Виконавець) та ТОВ „Бессарабія плюс» (Замовник) було укладено договір про надання послуг по збиранню зернових культур №12/06/1, відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є надання Виконавцем послуг з проведення сільськогосподарських робіт по збиранню врожаю зернових і технічних культур на землях Замовника, які виконуються технікою Виконавця.
Відповідно до п. п. 2.1.1 договору про надання послуг по збиранню врожаю №12/06/1 від 12.06.2018р. Виконавець зобов`язується провести збирання врожаю сільськогосподарських культур, вирощених Замовником на орендованих земельних ділянках, технікою та засобами, що є у власності або іншому законному користуванні Виконавця або із залученням третіх осіб. Обсяг та вартість послуг визначається сторонами у специфікації, що є додатком до договору.
Слід зазначити, що специфікація, у якій сторони повинні визначати обсяг та вартість послуг в матеріалах справи відсутня. При цьому, згідно таблиці, розміщеної у п. 2.1.1 договору про надання послуг по збиранню врожаю №12/06/1 від 12.06.2018р. вартість послуги за 1 зібраний гектар ріпаку та зернових складає 910 грн. з ПДВ.
Згідно з п. п. 2.1.2, 2.1.10, 2.1.12, 2.1.3 договору про надання послуг по збиранню врожаю №12/06/1 від 12.06.2018р. Виконавець зобов`язується надати послуги по збиранню врожаю із застосуванням наступної сільськогосподарської техніки: CLAAS LEXION 580. CLAAS LEXION 540, в загальній кількості 2 одиниць в режимі роботи, яка прийнятна для обох сторін; оплатити надані Замовником послуги з проживання та харчування згідно виставлених рахунків; після закінчення сільськогосподарських робіт повернути Замовнику залишки пального, яким була заправлена техніка в обсязі, що перевищують норми витрат; скласти та надати Замовнику по закінченню сільськогосподарських робіт підписаний у двох примірниках акт приймання-передачі послуг (виконаних робіт), а також звіт про використання пального.
Положеннями п. п. 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.6 договору про надання послуг по збиранню врожаю №12/06/1 від 12.06.2018р. встановлено, що Замовник зобов`язується забезпечити охорону техніки Виконавця, на період виконання робіт забезпечити працівників Виконавця житловим приміщенням та харчуванням за ціною, вказаною у договорі; заправку сільськогосподарської техніки Виконавця; після закінчення виконання всього обсягу робіт, передбачених п. 2.1.1 цього договору, підписати остаточний акт виконаних робіт.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.3 договору про надання послуг по збиранню врожаю №12/06/1 від 12.06.2018р. за надані Виконавцем послуги по збиранню врожаю Замовник розраховується готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі, протягом одного календарного місяця з моменту підписання остаточного акту виконаних робіт. Остаточна сума договору вказується в акті виконаних робіт.
Згідно з п. 5.3 договору про надання послуг по збиранню врожаю №12/06/1 від 12.06.2018р. строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2018р., а, в частині взаєморозрахунків до повного його виконання.
26.06.2018р. між ФГ „Осички» та ТОВ „Бессарабія плюс» було складено та підписано акт виконаних робіт №54, з якого вбачається, що Замовником було прийнято, а Виконавцем надано послуги зі збирання врожаю зернових на загальній площі 343,6 га. Крім того, вказаний актом визначено, що вартість наданих позивачем відповідачеві послуг складає 312 676,00 грн.
16.07.2018р. між ФГ „Осички» та ТОВ „Бессарабія плюс» було складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №76, з якого вбачається, що Замовником було прийнято, а Виконавцем надано послуги зі збирання врожаю зернових на загальній площі 474,8 га; вартість наданих Виконавцем послуг складає 432 066,10 грн.; жодних претензій по якості та обсягу робіт Замовник не має.
16.07.2018р. ФГ „Осички» було складено остаточний акт приймання-передачі виконаних робіт №76/1, з якого вбачається що позивачем на виконання прийнятих на себе за договором про надання послуг по збиранню врожаю №12/06/1 від 12.06.2018р. зобов`язань було надано відповідачу послуги, загальна вартість яких складає 744 742,10 грн. Відповідачем даний акт підписано не було.
29.11.2018р. ФГ „Осички» звернулось до ТОВ „Бессарабія плюс» із листом №28 про сплату вартості наданих на підставі договору №12/06/1 від 12.06.2018р. послуг у загальному розмірі 744 742,10 грн.
17.04.2019р. ФГ „Осички» звернулось до ТОВ „Бессарабія плюс» із черговим листом №29 про сплату вартості наданих на підставі договору №12/06/1 від 12.06.2018р. послуг у загальному розмірі 744 742,10 грн.
Листом №25-04 від 25.04.2019р. ТОВ „Бессарабія плюс» у відповідь на лист позивача №29 від 17.04.2019р. було повідомлено, що остаточного акту виконаних робіт сторонами підписано не було. Проте, ТОВ „Бессарабія плюс» підтверджує, що ФГ „Осички» було виконано зобов`язання за договором у повному обсязі та зобов`язується сплатити вартість наданих послуг. Посилаючись на перерахування 01.02.2019р. грошових коштів у розмірі 80 000,00 грн., відповідачем було повідомлено, що інша частина грошових коштів у розмірі 664 742,10 грн. буде сплачена ТОВ „Бессарабія плюс» у строк до 15.05.2019р. включно.
Оскільки претензія позивача про сплату заборгованості була залишена відповідачем без задоволення, ФГ „Осички» з метою захисту порушених прав і було подано до господарського суду дану позовну заяву.
У відповідності до ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що умовами укладеного між сторонами по справі договору №12/06/1 від 12.06.2018р. визначено, що за надані Виконавцем послуги по збиранню врожаю Замовник розраховується готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі, протягом одного календарного місяця з моменту підписання остаточного акту виконаних робіт.
Проте, незважаючи на підписання акту виконаних робіт №54 від 26.06.2018р. на суму 312 676,00 грн. та акту виконаних робіт №76 від 16.07.2018р. на суму 432 066,10 грн., остаточний акт виконаних робіт на загальну суму 744 742,10 грн. сторонами підписаний так і не був.
02.08.2019р. ФГ „Осички» звернулось до ТОВ „Бессарабія плюс» із черговим листом №02/08/19 про сплату заборгованості за надані на підставі договору №12/06/1 від 12.06.2018р. послуги, розмір якої станом на 02.08.2019р. складав 634 742,10 грн.
З виписки по банківському рахунку ФГ „Осички» вбачається, що ТОВ „Бессарабія плюс» протягом періоду з 01.02.2019р. по 16.08.2019р. в рахунок оплати вартості на надані позивачем послуги згідно договору про надання послуг по збиранню врожаю №12/06/1 від 12.06.2018р. було перераховано грошові кошти у загальному розмірі 205 014,50 грн.
03.09.2019р. ФГ „Осички» звернулось до ТОВ „Бессарабія плюс» із черговим листом №03/09/19 про сплату заборгованості за надані на підставі договору №12/06/1 від 12.06.2018р. послуги, розмір якої станом на 03.09.2019р. складав 539 727,60 грн.
Основним доводом апеляційної скарги є посилання скаржника на неотримання остаточного акту приймання-передачі виконаних робіт №76/1 від 16.07.2018р. та, відповідно, ненастання строку виконання зобов`язання.
Судова колегія зазначає, що з наявного в матеріалах справи опису вкладення, поштової накладної та поштового повідомлення на а.с.17, остаточний акт приймання-передачі виконаних робіт №76/1 від 16.07.2018р. був надісланий позивачем на адресу відповідача 19.05.2019р. листом з описом вкладення.
Відповідно до відомостей, зазначених у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення остаточний акт приймання-передачі виконаних робіт №76/1 від 16.07.2018р. був вручений представнику ТОВ „Бессарабія плюс» 23.05.2019р.
Доводи апелянта про те, що вказане поштове відправлення отримано невстановленою особою без зазначення посадової особи, судова колегія відхиляє, оскільки акт було направлено на адресу місцезнаходження юридичної особи ТОВ „Бессарабія плюс» - с.Кубей, Болградський район, Одеська область, 68720.
Відповідно пункту 106 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою Вручити особисто , внутрішнього рекомендованого листа з позначкою Судова повістка одержувач розписується та зазначає прізвище.
Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою Судова повістка , адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.
Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.
Аналізуючи наведені норми, враховуючи, що акт №76/1 було направлено на адресу місцезнаходження ТОВ „Бессарабія плюс» , який не повідомляв про зміну адреси, а отже несе відповідальність за отримання поштової кореспонденції за своєю юридичною адресою, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що ТОВ „Бессарабія плюс» уповноважив на одержання рекомендованого листа особу, яка отримала поштове відправлення 23.05.2019 року, оскільки без пред`явлення визначених у постанові Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку документів, рекомендований лист з позначкою Судова повітка не підлягав врученню працівником поштового зв`язку іншій особі.
Доводи скаржника про відсутність даних про поштове відправлення на веб-сайті АТ Укрпошта за пошуком за номером поштового ідентифікатора, колегія суддів відхиляє, оскільки заяви про розшук реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання (згідно з п.122 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 № 270).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження належними та допустимими доказами факту отримання остаточного акту №76/1 від 16.07.2018р. на загальну суму 744 742,10 грн. 23.05.2019 року представником ТОВ „Бессарабія плюс» .
Проте, ТОВ „Бессарабія плюс» , яким 23.05.2019р. було отримано остаточний акт №76/1 від 16.07.2018р. на загальну суму 744 742,10 грн., не було надіслано на адресу ФГ „Осички» будь-яких заперечень, зауважень щодо обсягу та вартості наданих позивачем послуг згідно договору про надання послуг по збиранню врожаю №12/06/1 від 12.06.2018р.
Крім того, слід відзначити, що відповідачем підписано акти №54 від 26.06.2018 та №76 від 16.07.2018 року, зміст яких фактично сумарно дублюється в остаточному акті №76/1, який містить зведені дані з актів №54 та №76.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи підписання між сторонами акту виконаних робіт №54 від 26.06.2018р. на суму 312 676,00 грн. та акту виконаних робіт №76 від 16.07.2018р. на суму 432 066,10 грн., а також ненадходження будь-яких заперечень від ТОВ „Бессарабія плюс» на складений позивачем остаточний акт №76/1 від 16.07.2018р., господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 539 727,60 грн., що є різницею між вартістю наданих позивачем послуг та сплачених відповідачем грошових коштів (744 742,10 грн. - 205 014,50 грн. = 539 727,60 грн.).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг за договором №12/06/1 від 12.06.2018р., ФГ „Осички» у порядку ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних у розмірі 22 979,09 грн., які були розраховані позивачем протягом періоду з 17.08.2018р. по 16.01.2020р, та збитки від інфляції у розмірі 55 147,62 грн., які були розраховані позивачем на суму основного боргу протягом періоду з 01.09.2018р. по 31.12.2019р.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, згідно умов п. 3.1 договору про надання послуг по збиранню врожаю №12/06/1 від 12.06.2018р. за надані Виконавцем послуги по збиранню врожаю Замовник розраховується готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі, протягом одного календарного місяця з моменту підписання остаточного акту виконаних робіт.
Суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги встановлений умовами договору №12/06/1 від 12.06.2018р. місячний строк для оплати вартості наданих позивачем послуг, та дійшов вірного висновку про те, що кінцевим строком для перерахування ТОВ „Бессарабія плюс» грошових коштів на користь ФГ „Осички» було 23.06.2019р., оскільки остаточний акт був вручений відповідачеві 23.05.2019р.
Здійснивши у рішенні від 25.05.2020 та додатковому рішенні від 03.06.2020 року власний перерахунок трьох відсотків річних на суму основного боргу протягом періоду з 24.06.2019р. по 16.01.2020р. та збитків від інфляції протягом періоду з 24.06.2019р. по 31.12.2019р., суд першої інстанції встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає три відсотки річних у розмірі 9180,82 грн., розрахунок яких був здійснений судом протягом періоду з 24.06.2019р. по 16.01.2020р. та сума збитків від інфляції у розмірі 2123,21 грн., розрахунок яких був зроблений судом за період з 24.06.2019р. по 31.12.2019р.
Апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду в цій частині, враховуючи відсутність будь-яких обґрунтованих заперечень та контррозрахунку відповідача вказаних нарахувань.
Будь-яких порушень процесуальних норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, або неправильного застосування норм матеріального права при розгляді апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції виявлено не було, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене рішення - залишенню без змін.
За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Бессарабія плюс" залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 25 травня 2020 року у справі №916/135/20 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом підлягають віднесенню на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бессарабія плюс" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 25 травня 2020 року у справі №916/135/20 залишити без змін.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у випадках, передбачених ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписаний 16.09.2021 року.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Н.М. Принцевська
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2021 |
Оприлюднено | 20.09.2021 |
Номер документу | 99678197 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Ярош А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні