Рішення

від 17.09.2021 по справі 904/6385/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2021м. ДніпроСправа № 904/6385/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПОЛІССЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД КОНКОРД ЮГ"

про стягнення 156 309,62 грн. основного боргу, 15 892,13 грн. - пені.

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 156 309,62 грн. основного боргу, 15 892,13 грн. - пені, за неналежне виконання Відповідачем договору суборенди землі № 1 від 01.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 призначено справу №904/6385/21 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, про повідомлення Відповідача свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4930015914329.

Всупереч вимог суду, викладених в ухвалі від 19.07.2021, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв`язку з чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2020 ТОВ "Виробниче підприємство "ПОЛІССЯ" (далі - Орендар, Позивач) та ТОВ "ТД КОНКОРД ЮГ" (далі - Суборендар, Відповдіач) уклали договір суборенди землі № 1, за п. 1.1. якого Орендар надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки (згідно додатків до цього договору) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Земельні ділянки знаходяться у користуванні орендаря у відповідності до Договорів оренди землі згідно додатків №1,2,3,4,5 цього договору Перелік із зазначенням розміру земельної ділянки, кадастрового номеру (номеру ділянки) (п. 1.2. Договору).

Договір укладено терміном: з моменту підписання до 30 вересня 2020 року (п. 3.1. Договору).

Суборендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі в розмірі 78 154,81 (сімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят чотири грн. 81 коп.) гри. з ПДВ за один календарний місяць суборенди, загальна сума суборенди становить 625 238,46 (шістсот двадцять п`ять тисяч двісті тридцять вісім грн. 46 коп.) грн. за весь період суборенди згідно п.3.1 цього договору. Для оплати орендар надає суборендареві рахунок на оплату, з посиланням на цей договір. Прийняття суборендарем рахунку для оплати є остаточним погодження сторонами порядку та розміру оплати (п. 4.1. Договору).

Суборендна плата вноситься помісячно до 15 числа поточного місяця за попередній відповідний розрахунковий місяць. Суборендар перераховує грошові кошти на банківський поточний рахунок Орендаря або сплачується в іншій формі, погодженій Сторонами (п. 4.3., 4.4. Договору).

У разі невнесення суборендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочки (п. 4.6. Договору).

Відповідно до під. 4 п. 9.1. Договору Орендар має право вимагати від Суборендаря: своєчасного внесення суборендної плати.

Суборендар земельних ділянок зобов`язаний: вчасно сплачувати всі належні за цим Договором орендні платежі (під. 4 п. 9.4. Договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами ( абз. 1 п. 13.1. Договору).

Відповідно до акту прийому-передачі об`єкта суборенди (земельних ділянок) за договором суборенди землі № 1 від 01.02.2020 Орендар передав земельні ділянки згідно додатків № 1-5 загальною площею 2841,993 га, розташовані на території Розважівської, Тетерівської, Оливської сільських рад Іванівського району Київської області, Вишівської сільської ради Малинського району Житомирської області, Червоноволоцької сільської ради Луганського району Житомирської області за межами населених пунктів.

Відповідач частково проводив оплату, що підтверджується платіжними дорученнями № 4_4F:13Н/1 від 15.04.2020 на суму 156 309,62 грн., призначення платежу: оплата за суборенду землі за лютий та березень 2020 зг. Дог. № 1 від 01.02.2020, рах. № 16 від 28.02.2020, рах. № 17 від 31.03.2020; № 9_5Q:112/1 від 26.05.2020 на суму 78 154,81 грн., призначення платежу: оплата за суборенду землі за квітень 2020 зг. Дог. № 1 від 01.02.2020, рах. № 21 від 23.04.2020; № 2 від 15.06.2020 на суму 78 154,81 грн., призначення платежу: оплата за суборенду землі за травень 2020 зг. Дог. № 1 від 01.02.2020; № 14 від 13.07.2020 на суму 78 154,81 грн., призначення платежу: сплата за суборенду землі за червень 2020 зг. Дог. № 1 від 01.02.2020; № 20 від 13.08.2020 на суму 78 154,81 грн., призначення платежу: сплата за суборенду землі за липень 2020 зг. Дог. № 1 від 01.02.2020.

23.12.2020 Позивач, на адресу Відповідача надіслав вимогу № 1363 про сплату заборгованості в термін тридцять календарних днів, з дати отримання вимоги виконати обов`язок з оплати заборгованості в сумі 156 309,62 грн., у випадку невиконання вимог заявленої претензії, щодо погашення заборгованості за Договором в повному обсязі, в строк тридцяти календарних днів, Орендар проведе нарахування штрафних санкцій передбачених Договором та чинним законодавством, та звернеться до суду, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Зазначену вимогу Відповідач одержав 02.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповіді на вимогу Позивача, Відповідач листом № 2 від 12.02.2021 повідомив про неможливість погасити заборгованість у розмірі 156 309,62 грн., у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунках та про те, що борг буде сплачено одразу після стягнення коштів з боржників Відповідача.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, останній в порушення договірних зобов`язань допустив борг з орендної у розмірі 156 309,62 грн.

Посилаючись на ст. 230-234, 343 ГК України, п. 4.6 Договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню у розмірі 15 892,13 грн. за період з 01.09.2020 по 17.06.2021.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є умови виконання Договору суборенди, Додаткової угоди, період виникнення (існування) зобов`язань, наявність боргу з орендної плати, обґрунтованість нарахування основного боргу та штрафних санкцій.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно зі ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендою землі, відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачене право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Перевіривши надані Позивачем докази (Договір, додатки до нього, акт прийому-передачі об`єкта суборенди (земельних ділянок) до Договору, платіжні доручення Відповідача, вимогу Позивача до Відповідача про сплату боргу, відповідь Відповідача на вимогу Позивача), суд погоджується з позицією Позивача щодо наявності у Відповідача основного боргу за Договором.

Надані докази свідчать, що Відповідач не вніс орендну плату за Договором за серпень і вересень 2020. Відповідно, виходячи з умов п. 4.3. Договору, прострочка з оплати почалася з 16 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем (за серпень 2020 з 16.09.2020, за вересень 2020 з 16.10.2020).

На прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню у розмірі 15 892,13 грн. за період з 01.09.2020 по 17.06.2021.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У вчиненому сторонами правочині не погоджено подовження строку нарахування пені, а лише зазначено, що її нарахування здійснюється за кожен день прострочення. Однак, дане формулювання не може бути прийняте судом, як погодження сторонами подовження строку для нарахування пені.

Крім того, ст. 1, 3 Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За перерахунком суду, пеня з простроченої суми становить 9 432,18 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 156 309,62 грн. - боргу, 9 432,18 грн. - пені, решта вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД КОНКОРД ЮГ" (51934, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Медична, буд. 26, офіс 8, код 39928035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПОЛІССЯ" (11101, Житомирська обл., Овруцький район, с. Радчиці, вул. Шевченка, 39) 156 309,62 грн. - боргу, 9 432,18 грн. - пені, 2 486,13 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 17.09.2021

Суддя С.Г. Юзіков