Рішення

від 19.08.2021 по справі 907/501/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

19.08.2021 р. м. Ужгород Справа № 907/501/18

За первісним позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради, м. Мукачево

з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м. Мукачево

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстар» , м. Мукачево

про стягнення суми 2 107 620 грн. 80 коп. у відшкодування збитків, завданих використанням земель без правовстановлюючих документів,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстар» , м. Мукачево

до відповідача Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м. Мукачево

про визнання недійсним рішення виконавчого комітету № 97 від 27.03.2018 року,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Прокуратури -

Позивача (за первісним позовом) -

Відповідача (за первісним позовом) - не з`явився

Третьої особи -

СУТЬ СПОРУ: Мукачівською місцевою прокуратурою заявлено позов в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради, м. Мукачево з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м. Мукачево до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстар» , м. Мукачево про стягнення суми 2 107 620 грн. 80 коп. у відшкодування збитків, завданих використанням земель без правовстановлюючих документів, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстар» , м. Мукачево до відповідача Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м. Мукачево про визнання недійсним рішення виконавчого комітету № 97 від 27.03.2018 року. Ухвалою суду від 19.05.2021 року замінено Мукачівську місцеву прокуратуру на її правонаступника Мукачівську окружну прокуратуру, м. Мукачево.

Мукачівська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради, м. Мукачево до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстар» , м. Мукачево про стягнення суми 2 107 620 грн. 80 коп. у відшкодування збитків, завданих використанням земель без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку загальною площею 4,5975 га, розташовану на вул. Крилова, 92 у м. Мукачево, для розміщення належного йому на праві власності на підставі договору купівлі - продажу від 26.02.2015 року майнового комплексу, без оформлення документів, що посвідчують право власності чи право користування цією ділянкою. Прокурор стверджує, що з моменту придбання майнового комплексу відповідач не звертався до міської ради про укладення договору оренди землі, внаслідок чого територіальна громада м. Мукачева не отримала кошти у вигляді орендної плати за землю. Актом комісії № 30/01/2018-2 від 30.01.2018 року, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 27.03.2018 року № 97, визначено розмір неодержаного міською радою доходу за користування ТОВ «Хімстар» земельною ділянкою в сумі 2 107 620 грн. 80 коп. Посилаючись на ст. ст. 22 , 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 152 , 157 Земельного кодексу України , прокурор просив стягнути з відповідача суму 2 107 620 грн. 80 коп. збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Як наголошує прокурор, ненадходження до бюджету коштів за користування земельною ділянкою негативно впливає на дохідну частину бюджету міста та фінансування видатків держави, у т.ч. і на соціальну сферу, відтак , порушує інтереси держави. Разом з тим, бездіяльність органів місцевого самоврядування призводить до неналежного захисту інтересів територіальної громади та інтересів держави та є підставою для звернення прокурора з позовом відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» .

Відповідач у поданому суду відзиві на позов прокурора, позов не визнає у повному обсязі. Пояснив, що Товариство придбало у приватну власність майновий комплекс від ТОВ «СП «Ай-Бі-І-Барва» , який знаходиться на спірній земельній ділянці. При укладенні договору купівлі - продажу нерухомого майна питання умов і користування земельною ділянкою сторони в договорі не визначали, в зв`язку з тим, що ТОВ «СП «Ай-Бі-І-Барва» не було власником землі під комплексом, не мало укладеного договору оренди земельної ділянки та сплачувало земельний податок. Вважає, що оскільки у першого власника будівель - Мукачівського комбінату хлібопродуктів, спірна земельна ділянка була закріплена на праві постійного землекористування, то, відповідно до наступного власника будівель - ТОВ «СП «Ай-Бі-І-Барва» перейшло також право постійного користування земельною ділянкою, які користувалися нею аж до лютого 2015 року без укладення договору оренди або викупу земельної ділянки та сплачували земельний податок, передбачений ст. 14.1.72 ПКУ для постійних землекористувачів. Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України до ТОВ «Хімстар» також перейшло право постійного землекористування земельною ділянкою , на якій знаходяться будівлі , придбані від ТОВ «СП «Ай-Бі-І-Барва» .

Також, відповідач вказує, що рішення виконавчого комітету від 27.03.2018 року № 97 прийняте з порушенням вимог Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, зокрема, представника ТОВ «Хімстар» не було включено до складу комісії, яка визначала розмір завданих збитків, його було лише запрошено як присутнього при роботі комісії; розмір земельної ділянки, на якій розташований комплекс, визначений без акту обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки; земельна ділянка площею 4,59754 га не є об`єктом цивільних прав, так як вона не сформована. Крім того, зазначає про перевищення виконавчим комітетом своїх повноважень, оскільки пунктом 6.14 . рішення зобов`язано ТОВ «Хімстар» відшкодувати завдані збитки, в той час , як акт про визначення збитків тільки затверджується рішенням виконкому.

Не погоджується відповідач і з підставами, порядком, строками нарахування радою збитків. Зауважив, що Комісія дійшла висновку, що використання земельної ділянки по вул. Крилова Івана, 92, без оформлення відповідного документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації, спричинило неодержання міською радою доходу в формі орендної плати. Це послужило підставою для стягнення в установленому чинним законодавством порядку збитків з ТОВ «Хімстар» , однак, згідно з Порядком № 284, «орендна плата» не є видом «неотриманого доходу» і відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів від орендної плати за землю зазначеним Порядком не передбачено. Наголосив, що розмір орендної плати встановлюється виключно за згодою сторін договору, а тому , проведений радою розрахунок неотриманого доходу, в основу якого закладено орендну плату за землю, вважає неправомірним.

Відповідач наполягає на тому, що якщо взяти до уваги нарахування збитків згідно з місцевим Порядком № 184, то можна дійти висновку про те, що право нарахування збитків за певний період часу використання земельної ділянки виникає у Виконавчого комітету після прийняття рішення щодо укладення договору оренди, а відповідний землекористувач його не виконав у встановлений рішенням строк. Проте, Мукачівська міська рада не приймала рішення, яким би зобов`язала ТОВ «Хімстар» у встановлені строки оформити документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою. Також відповідач вважає, що позивачем необґрунтовано визначено розмір відшкодування шкоди, оскільки розмір спірної земельної ділянки, взятий для обрахування збитків, визначений Виконавчим комітетом без належних доказів. Окрім того, при розрахунку визначення суми збитків позивачем застосовано грошову оцінку щодо вартості 1 кв.м. земельної ділянки категорії земель - землі промисловості, тоді як при передачі землі у постійне користування первинному власнику рішенням Мукачівської міської ради вона була віднесена до категорії земель - землі громадської забудови.

Відповідачем також заявлено зустрічний позов до виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання незаконним та недійсним рішення № 97 від 27.03.2018 року, яким затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 30.01.2018 року № 30/01/2018-2. Вважає, що оспорюване рішення та акт не відповідають нормам законодавства, і тому , порушують права та охоронювані законом інтереси позивача. Пояснив, що 08.08.2017 року рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 230 «Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 28.07.2017 року № 28/07/2017-4» затверджено акт постійно діючої комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних Мукачівській міській раді внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю, згідно з яким йому (товариству) визначено збитки у вигляді неодержаного Мукачівською міською радою доходу за час фактичного користування ТОВ «Хімстар» земельною ділянкою по вул. Івана Крилова, 92 в період з 26.07.2014 року по 26.07.2017 року в розмірі 1 961 483 грн. 41 коп. та зобов`язано відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше 30-ти денного терміну з дня прийняття даного рішення. Вказане рішення товариством оскаржено до Мукачівського міськрайонного суду. В подальшому, у зв`язку із перерахунком збитків ТОВ «Хімстар» , рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 15 від 23.01.2018 року «Про внесення змін у рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 08.08.2017 року № 230 «Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 28.07.2017 року № 28/07/2017-4» у вказане рішення вирішено внести зміни. Проте, прийнятим в подальшому рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 27.03.2018 року № 97 «Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 30.01.2018 року № 30/01/2018-2» замість «внесення змін» у вже затверджений акт, приймається «новий» акт постійно діючої комісії з визначеними збитками у вигляді неодержаного Мукачівською міською радою доходу за час фактичного користування ТОВ «Хімстар» земельною ділянкою по вул. Крилова, 92 в період з 26.02.2015 року по 30.01.2018 року в розмірі 2 107 620 грн. 80 коп. та зобов`язано товариство відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше 30-денного терміну з дня прийняття даного рішення. Наголосив, що з огляду на чинність попереднього рішення, Виконавчий комітет Мукачівської міської ради майже за один і той самий період, два рази нарахував збитки та зобов`язав ТОВ «Хімстар» два рази їх відшкодувати, до того ж , всупереч положенням Порядку № 184, п. 6.14 . якого передбачено, що акт про визначення збитків тільки затверджуються рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради, відповідач в рішенні з перевищенням повноважень зобов`язав товариство їх відшкодувати. Саме з огляду на вказаний факт, а також з огляду на прийняття рішення з порушенням процедурних питань, тобто не у спосіб, визначений Конституцією та законами України, просить суд визнати його недійсним.

Крім того, позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на допущені відповідачем порушення при прийнятті акту № 30/01/2018-2 з огляду на наступне. По - перше, всупереч вимогам Порядку № 284 щодо включення до складу комісій представників підприємств, які будуть відшкодовувати завдані збитки, тобто, як повноправного члена комісії, ТОВ «Хімстар» було запрошено як присутнього при роботі комісії; по - друге, у поданому на розгляд комісії пакеті документів був відсутній акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки з планово - картографічними матеріалами з нанесенням меж земельної ділянки та фотоматеріалами, відтак, вважає, що фактична площа спірної землі комісією не визначалася, що становить порушення Порядку № 184; по - третє, вказана земельна ділянка не є об`єктом цивільних прав, оскільки не сформована (Формування земельної ділянки полягає у визначенні її площі, меж та внесення цих відомостей до Державного земельного кадастру України).

Позивач відповіддю на відзив відповідача за первісним позовом повністю не погодився з викладеними відповідачем запереченнями. Вважає, що Мукачівський комбінат хлібопродуктів відповідно до положень п. е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України втратив право користування земельною ділянкою з моменту набуття ТОВ «СП «Ай-Бі-І-Барва» права власності на майновий комплекс, який розташований на спірній земельній ділянці. Разом з цим, наголосив, що згідно з п. а ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності. Проте, ні ТОВ «СП «Ай-Бі-І-Барва» , ні відповідач не належить до вказаної категорії землекористувачів, а відтак , не могли набути права постійного користування зазначеною земельною ділянкою на підставах та у порядку зазначених відповідачем. Зважаючи на положення ст. 125 Земельного кодексу України, новий власник нерухомого майна з моменту виникнення права власності зобов`язаний оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт нерухомості. Оскільки відповідач не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, то не являється суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому , єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (пп. 14.1.72 , 14.1.73 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України). Однак, товариство не вживає заходів для укладення договору оренди землі та не сплачує орендну плату за її користування. Також наголосив, що Мукачівська міська рада, як власник землі , має право на стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема , у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки) з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою комунальної власності у порядку , визначеному чинним законодавством України. Щодо тверджень безпідставності строків нарахування збитків, то позивач наголосив на правильності застосування до спірного випадку п. 5.1. Порядку № 184, згідно з яким Комісією нараховано збитки за використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування за фактичний період користування земельною ділянкою. Стосовно ж неправомірності визначення розміру збитків з огляду на неправильне застосування грошової оцінки, тобто , вартості 1 кв.м. земельної ділянки категорії земель - землі промисловості та безпідставності її площі 4,59754 га, позивач доводить до відома суду, що згідно з Планом зонування території міста Мукачева (зонінгу), затвердженого рішенням 10 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання № 154 від 31.03.2016 року, спірна земельна ділянка знаходиться у зоні підприємств 5 - го класу шкідливості В - 5, і відтак , відноситься до категорії земель - землі промисловості. При цьому , наголошує на положеннях ч. 4 ст. 254 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , відповідно до яких зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану територій , забороняється. Пояснив, що при проведенні розрахунку розміру збитків Комісією застосовано площу ділянки 4,59754 га, оскільки остання відповідно до п. 20 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України є сформованою, виступає самостійним об`єктом цивільних прав. Зазначена норма Земельного кодексу України кореспондується з п. 2 розділу VII Закону України «Про державний земельний кадастр» , де вказано, що земельні ділянки , право користування на які виникало до 2004 року , вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру.

Прокурор також подав суду заперечення на відзив товариства, якими спростовує доводи відповідача з підстав, аналогічних до викладених позивачем.

Відповідач за зустрічним позовом подав суду відзив на позовну заяву, яким заявник повністю заперечує вимоги за зустрічним позовом. Окрім раніше наданих в межах справи пояснень, зауважив наступне. Щодо тверджень позивача (за первісним позовом відповідача) про порушення абз. 2 п. 2 Порядку № 284, - вважає, що його право на участь у роботі Комісії органом місцевого самоврядування не тільки нічим не було обмежене та порушене, але й забезпечене на належному рівні. Так, про час та місце засідань Комісії представник ТОВ «Хімстар» повідомлявся належним чином та не був обмежений у праві брати участь у роботі Комісії, подавати усні та письмові пояснення, додаткові документи в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Стосовно ж тверджень позивача відносно порушення п. 4.2. Порядку № 184, то зазначений у вказаному пункті перелік документів, не є вичерпним. Комісія здійснювала виїзд за адресою м. Мукачево, вул. Крилова Івана, 92 та проводила обстеження земельної ділянки, про що складено відповідний акт № 16/06/2017-4 від 16.06.2017 року, яким підтверджено розташування належного ТОВ «Хімстар» комплексу на земельній ділянці комунальної форми власності територіальної громади м. Мукачева в особі Мукачівської міської ради за адресою: м. Мукачево, вул. Крилова Івана, 92, загальною площею 45975 кв.м. Наголосив, що у договорі купівлі - продажу частини комплексу від 26.02.2015 року, що посвідчений директором даного товариства, з пункту 35 вбачається, що зміст ст. 377 Цивільного кодексу України набувачу, тобто ТОВ «Хімстар» , нотаріусом роз`яснено, а тому, правовий режим переходу права власності, права користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення позивачу за зустрічним позовом були відомі та зрозумілі. Окрім того, вважає, що виконавчий комітет Мукачівської міської ради не скасовував прийняте ним рішення, а вніс відповідні зміни, що стали підставою для прийняття рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 23.01.2018 року № 97.

Аналогічні доводи виконавчий комітет Мукачівської міської ради (третя особа за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) виклав у письмових поясненнях на відзив на позов та на зустрічну позовну заяву.

В свою чергу , відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) подав заперечення на відповідь на відзив. Зауважив, що оскільки відомості про земельну ділянку на сьогоднішній день не внесені до Державного реєстру земель, то дана земельна ділянка як об`єкт цивільних прав сформована на підставі технічної документації із землеустрою, згідно з якою виданий Державний акт на право постійного користування землею І-ЗК № 001337. Вказаний акт посвідчує, що земельна ділянка площею 4,59754 га за адресою: м. Мукачево, вул. І. Крилова, 92 надана в постійне користування для обслуговування виробничої бази відповідно до рішення виконкому Мукачівської міської Ради народних депутатів від 24.12.1997 року № 291, та перебуває в постійному користуванні ВАТ «Мукачівський комбінат хлібопродуктів» . Таким чином, вважає, що постійне користування земельною ділянкою ВАТ «Мукачівський комбінат хлібопродуктів» по вул. Крилова Івана, 92, не припинено, тобто , є чинним. Крім того, на його думку, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, як стверджує позивач за первісним позовом. Передача земельної ділянки ТОВ «Хімстар» могла б відбутися лише у випадку прийняття рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ «Мукачівський комбінат хлібопродуктів» . Саме з огляду на те, що ВАТ «Мукачівський комбінат хлібопродуктів» є чинним належним користувачем спірної земельної ділянки, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не вважає себе особою, яка є винною у правопорушенні, та такою, що своїми діями завдала збитків Мукачівській громаді в особі Мукачівської міської ради.

У поданій відповіді на відзив (за зустрічним позовом) ТОВ «Хімстар» окремо зазначило, що відповідач за зустрічним позовом неналежно виконав свої обов`язки у процедурі складання та затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, зокрема, при визначенні загальної площі земельної ділянки акт комісії контролю № 16/06/2017-4 від 16.06.2017 року не розглядався.

Відповідач за зустрічним позовом подав заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що згідно з п. е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України ВАТ «Мукачівський комбінат хлібопродуктів» втратив право постійного користування земельною ділянкою з моменту набуття ТОВ «СП «Ай-Бі-І-Барва» права власності на майновий комплекс, який розташований на зазначеній земельній ділянці. При цьому, наголосив, що законодавство України, що діяло на момент продажу (в тому числі й чинне законодавство України) не передбачало повноважень органу місцевого самоврядування з підстав, визначених п. е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, приймати рішення про припинення права постійного землекористування. Разом з цим, спеціальною нормою, що регулює коло осіб, які мають право набувати право постійного користування землею, є ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України, яка є імперативною, а тому особи, що не зазначені в ній, після набрання нею чинності не мають права отримувати земельну ділянку за правом постійного користування, в т.ч. за умови переходу права власності на нерухоме майно. Стосовно ж доводів про неприйнятність акту Комісії контролю від 16.06.2017 року за № 16/06/2017-4, то такий був опрацьований, а висновки, що викладені в акті, були враховані не тільки в засіданні від 28.07.2017 року, але й в засіданні Комісії від 30.01.2018 року.

З врахуванням вищевикладених обставин, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2019 року первісний позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Хімстар» задоволено частково. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2019 року у справі № 907/501/18 в частині первісного позову змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції постанови Західного апеляційного господарського суду. Виключено з резолютивної частини рішення суду від 21.01.2019 року у справі № 907/501/18 словосполучення «на відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Мукачево, вул. Крилова, 92, загальною площею 4,5975 га без правовстановлюючих документів у розмірі…» . В частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення від 21.01.2019 року у справі № 907/501/18 скасовано, провадження у справі в частині зустрічного позову закрито. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2020 року за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «Хімстар» , Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 року та рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2019 року у справі № 907/501/18 в частині задоволення первісного позову скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2019 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 року в частині задоволення первісного позову у даній справі, та передаючи її на новий розгляд Касаційний господарський суд вказав, що відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Частина 1 ст. 15 цього закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначала, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу (далі - ПК) України (ч . 2 ст. 21 статті 21 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Отже, нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Згідно з частинами першою, другою статті 20, частини першої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Касаційний господарський суд у постанові від 29.01.2020 року також зазначив, що приймаючи оскаржувані судові рішення в частині первісного позову, суди наведені вимоги законодавства не врахували, помилково послалися на дані Відділу у Мукачівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, які викладені у листі від 25.07.2017 року (т. 1, а.с. 80), як на підставу для визначення розміру орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою, не дослідили наявності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Здійснюючи апеляційний перегляд рішення місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції не врахував встановлений законом порядок визначення розміру нормативної грошової оцінки як основи визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, не перевірив відповідність здійснених нарахувань визначеному вище порядку, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про задоволення первісного позову.

Окрім того, Касаційний господарський суд у постанові від 29.01.2020 року також встановив, що вирішуючи спір по суті в частині первісного позову, суди не врахували правових позицій, які неодноразово викладалися у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 року у справі № 922/3782/17, від 12.03.2019 року у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 року у справі № 922/652/18, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17.

У постанові від 29.01.2020 року Касаційний господарський суд ухвалив, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, надати належну оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, всебічно, повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності з нормами чинного законодавства .

При новому розгляді даної справи Мукачівською окружною прокуратурою та Мукачівською міською радою підтримано заявлені позовні вимоги та подано суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням обставин, встановлених та зазначених у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року у даній справі. Зокрема вказують, що враховуючи висновки Верховного Суду, прокуратурою подано до суду копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Мукачева за періоди з 26.02.2015 року по 31.12.2015 року, з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, з 01.01.2017 року по 30.01.2018 року .

В свою чергу, Мукачівською міською радою 13.08.2020 року складено розрахунок розміру збитків, завданих Мукачівській міській раді внаслідок використання земельної ділянки з порушенням законодавства про плату за землю та акт № 13/08/2020-1 про визначення збитків власнику землі. Вказані розрахунок та акт складені з врахуванням витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Даними розрахунком та актом про визначення збитків власнику землі, Мукачівською міською радою визначено збитки у вигляді неодержаного Мукачівською міською радою доходу за час фактичного користування ТОВ «Хімстар» земельною ділянкою по вул. Крилова Івана, 92, за період з 26.02.2015 року по 30.01.2018 року в розмірі 4 642 957 грн. 07 коп.

Разом з цим, у додаткових письмових поясненнях Мукачівська міська рада вказала, що враховуючи те, що справа № 907/501/18 розглядається Господарським судом Закарпатської області у зв`язку з її скеруванням на новий розгляд Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, позовна вимога до товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстар» про стягнення 2 107 620 грн. 80 коп., у вказаному судовому процесі залишається без змін.

При новому розгляді спору у даній справі відповідач за первісним позовом подав відзив на позовну заяву, та вказав, що повністю погоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року. Що ж стосується нормативно - правового обґрунтуванням позиції відповідача, то ним зазначено, що коефіцієнти, які були використані позивачем для розрахунку несплаченої орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою в період з 26.02.2015 року по 30.01.2018 року на загальну суму 2 107 620 грн. 80 коп. є безпідставними. Відтак, позовні вимоги вважає такими, що не підлягають до задоволення.

Також відповідач за первісним позовом зазначив, що розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою в період з 26.02.2015 року по 30.01.2018 року на загальну суму 2 107 620 грн. 80 коп. є необґрунтованим, оскільки у матеріалах справи відсутній витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відомості якого є обов`язковими при визначенні орендної плати. Таким чином, розмір заявлених до стягнення позовних вимог на думку відповідача є недоведеним.

Також відповідач просить суд при винесенні рішення по справі № 907/501/18 врахувати до спірних відносин правові позиції, які викладені у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 року у справі № 922/3782/17, від 12.03.2019 року у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 року у справі № 922/652/18, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімстар» , будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, оскільки ухвали суду надсилались на його офіційну юридичну адресу, підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у судові засідання по розгляду даної справи по суті явку свого уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив. Із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

На підставі ч. 2 ст. 14 ГПК України учасники справи розпоряджаються своїми правами на власний розсуд .

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками спору .

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд Встановив:

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею І-ЗК № 001337 від 13.02.2001 року Мукачівська міська Рада народних депутатів Закарпатської області надала Мукачівському комбінату хлібопродуктів у постійне користування 5,7198 га землі для обслуговування виробничої бази, а саме, земельну ділянку № 1 площею 1,12228 га (елеватор), що розташована на вул. Крилова, 2, та земельну ділянку № 2 (склад № 6) площею 4,59754 га, що розташована на вул. Крилова, 92 у м. Мукачево.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімстар» є власником об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці площею 4,59754 га за адресою: м. Мукачево, вул. І. Крилова, 92, яка є комунальною власністю територіальної громади міста Мукачева . Підставою виникнення права власності є договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. 26.02.2015 року за № 816, та договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. 26.02.2015 року за № 817.

У червні 2017 року Комісією із здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства на території Мукачівської міської ради проведено обстеження законності та умов використання земельної ділянки комунальної власності та здійснення плати за землю за адресою вул. Крилова, 92 у м. Мукачево, на якій розташований комплекс ТОВ «Хімстар» , за результатами якого складено акт від 16.06.2017 року .

В акті вказано, що за даними інвентаризаційної справи № 4361, сформованої Комунальним підприємством «Мукачівське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» , комплекс, який перебуває у власності ТОВ «Хімстар» з 26.02.2015 року, розміщений на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м. Мукачево в особі Мукачівської міської ради за адресою: вул. Крилова, 92 у м. Мукачево, загальною площею 4,5975 га. За результатами обстеження виявлено відсутність у ТОВ «Хімстар» документів на право користування вказаною земельною ділянкою та відсутність надходжень платежів до бюджету за користування нею.

Рішенням № 230 від 08.08.2017 року (п. 1) Виконавчий комітет Мукачівської міської ради затвердив акт комісії про визначення збитків власнику землі № 28/07/2017-4 від 28.07.2017 року, згідно з яким визначено збитки у вигляді неодержаного доходу Мукачівською міською радою за час фактичного користування ТОВ «Хімстар» земельною ділянкою на вул. Крилова, 92 у м. Мукачево за період з 26.07.2014 року по 26.07.2017 року в сумі 1 961 483 грн. 41 коп.

В подальшому , рішенням № 15 від 23.01.2018 року Виконавчий комітет вніс зміни у рішення від 08.08.2017 року № 230, зокрема, виклав пункт 1, яким був затверджений акт № 28/07/2017-4 від 28.07.2017 року, у наступній редакції: «Акт постійно діючої комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних Мукачівській міській раді внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю від 28.07.2017 року № 28/07/2017-4 повернути на повторний розгляд зазначеної комісії у зв`язку з проведенням перерахунку розміру завданих збитків» .

За результатами повторного розгляду акту від 28.07.2017 року № 28/07/2017-4 комісія провела перерахунок та визначила розмір збитків за час фактичного користування ТОВ «Хімстар» земельною ділянкою по вул. Крилова, 92 за період з 26.02.2015 року по 30.01.2018 року в сумі 2 107 620 грн. 80 коп., про що склала акт № 30/01/2018-2 від 30.01.2018 року, в якому вказано, що у роботі комісії взяла участь представник ТОВ «Хімстар» Глагола Г.П.

Як вбачається з розрахунку збитків на суму 2 107 620 грн. 80 коп., збитки нараховані у розмірі орендної плати за період 26.02.2015 року по 30.01.2018 року, виходячи із вартості земельної ділянки, визначеної з урахуванням вартості 1 кв.м . земельної ділянки на вул. Крилова, 92 у м. Мукачево за даними Відділу у Мукачівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області у 2015 році - 195 грн. 07 коп., у 2016 році - 279 грн. 54 коп., у 2017 році - 296 грн. 31 коп., у 2018 році - 296 грн. 31 коп.

Виконавчий комітет рішенням № 97 від 27.03.2018 року затвердив акт про визначення збитків власнику землі № 30/01/2018-2 від 30.01.2018 року, зобов`язав ТОВ «Хімстар» відшкодувати нараховану суму збитків в повному обсязі не пізніше 30-ти денного терміну з дня прийняття даного рішення та рекомендував товариству оформити право користування земельною ділянкою відповідно до норм чинного законодавства.

Копії акту про визначення збитків власнику землі № 30/01/2018-2 від 30.01.2018 року, розрахунку збитків та рішення № 97 від 27.03.2018 року були надіслані відповідачу разом з підписаним міською радою договором про добровільне відшкодування збитків, що підтверджено листом - повідомленням від 30.03.2018 року № 184/0/232-18 та описом вкладення у цінний лист.

У зв`язку з невідшкодуванням ТОВ «Хімстар» завданих збитків та не укладенням договору, міська рада звернулася до Мукачівської місцевої прокуратури листом від 09.07.2018 року № 488/01-32, в якому просила вжити заходи щодо представництва інтересів територіальної громади у суді з метою поновлення порушених прав.

В подальшому, в порядку ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, Мукачівська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради, м. Мукачево до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстар» , м. Мукачево про стягнення суми 2 107 620 грн. 80 коп. у відшкодування збитків, завданих використанням земель без правовстановлюючих документів.

В ході судового розгляду зазначеної позовної заяви Мукачівської окружної прокуратури відповідачем заявлено зустрічний позов до виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання незаконним та недійсним рішення № 97 від 27.03.2018 року, яким затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 30.01.2018 року № 30/01/2018-2.

За результатами розгляду справи рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2019 року первісний позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Хімстар» задоволено частково. Рішення Господарського суду Закарпатської області від.01.2019 року у справі № 907/501/18 в частині первісного позову змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції постанови Західного апеляційного господарського суду. Виключено з резолютивної частини рішення суду від 21.01.2019 року у справі № 907/501/18 словосполучення «на відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Мукачево, вул. Крилова, 92, загальною площею 4,5975 га без правовстановлюючих документів у розмірі…» . В частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення від 21.01.2019 року у справі № 907/501/18 скасовано, провадження у справі в частині зустрічного позову закрито. В іншій частині рішення залишено без змін.

Скасовуючи рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2019 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 року в частині задоволення первісного позову у даній справі, та передаючи її на новий розгляд, Касаційний господарський суд вказав, що суди вимог Закону України «Про оренду землі» , Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" не врахували, помилково послалися на дані Відділу у Мукачівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, які викладені у листі від 25.07.2017 року (т. 1, а. с. 80), як на підставу для визначення розміру орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою, не дослідили наявність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Розглядаючи у ході нового судового розгляду факт наявності у матеріалах судової справи витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, судом було встановлено наступне.

Так, Мукачівською окружною прокуратурою до матеріалів судової справи були подані:

1) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період з 26.02.2015 року по 31.12.2015 року від 16.07.2020 року за № 1433/0/198-20;

2) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року від 16.07.2020 року за № 1434/0/198-20;

3) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період з 01.01.2017 року по 30.01.2018 року від 16.07.2020 року за № 1435/0/198-20.

Вказані витяги були складені Відділом у Мукачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області відносно земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Мукачево, вул. Крилова, 92.

За наведених обставин судом констатовано факт наявності у матеріалах судової справи витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 45975 кв.м., що знаходиться за адресою м. Мукачево, вул. Крилова, 92.

Що ж стосується висновків Касаційного господарського суду щодо не врахування судами правових позицій, які неодноразово викладалися у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 року у справі № 922/3782/17, від 12.03.2019 року у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 року у справі № 922/652/18, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією .

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125 , 126 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 206 Земельного кодексу України та статтею 2 Закону України «Про плату за землю» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною четвертою ст. 2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

За приписами статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь - які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь - яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Судом встановлено, що після оформлення ТОВ «Хімстар» права власності на будівлі, розташовані на земельній ділянці площею 4,59754 га за адресою: м. Мукачево, вул. І. Крилова, 92, договір оренди вказаної земельної ділянки він не укладав, орендної плати за договором не сплачує, хоча земельна ділянка використовується для розміщення об`єкта нерухомого майна.

Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

За приписами ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

На підставі ч. 1 ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють, зокрема, юридичні особи, які використовують земельні ділянки.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 157 Земельного кодексу України).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 року № 320/5877/17 викладені правові висновки, згідно з якими відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені , та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте , з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду вказує, що у такому випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати , є за своїм змістом кондикційними.

Водночас предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України .

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість , для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Фактично предметом первісного позову у даній справі є стягнення з відповідача як власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав, на якій ці об`єкти розташовані.

Право позивача на стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних правових підстав підлягає захисту на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд, вважає проведене нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімстар» є цілком правомірним та обґрунтованим.

З врахуванням вищевикладених обставин в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем за первісним позовом не спростовано аргументів та доводів позовної заяви щодо підставності та законності позовних вимог, а тому , позов підлягає задоволенню повністю.

Також, щодо обґрунтованості підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, суд вказує, що відповідно до абз. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Так, у своїй позовній заяві прокурор належним чином обґрунтував інтереси держави, оскільки позивачі жодних заходів щодо стягнення заподіяних збитків не здійснювали.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, на підставі поданих сторонами доказів суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог. Аргументи заперечень відповідача за первісним позовом проти задоволення позовних вимог не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, спростовуються вищенаведеними обставинами та положеннями законодавства.

При цьому, надаючи оцінку доводам та доказам учасників справи судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 31 614 грн. 31 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстар» , 89600, Одеська область, м. Одеса, вул. Базарна, 5/5 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39138316) на користь Мукачівської міської ради, 89600 , Закарпатська область, м. Мукачево, пл. Духновича, 2 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 38625180) суму 2 107 620 (Два мільйони сто сім тисяч шістсот двадцять гривень) 80 коп. безпідставно збережених коштів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімстар» , 89600, Одеська область, м. Одеса, вул. Базарна, 5/5 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39138316) на користь Мукачівської міської ради, 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, пл. Духновича, 2 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 38625180) суму 31 614 (Тридцять одна тисяча шістсот чотирнадцять гривень) 31 коп . на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 17.09.2021 року.

Суддя Пригара Л.І.