Рішення

від 17.09.2021 по справі 440/5841/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5841/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/5841/21 за позовом ОСОБА_1 до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області , Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (надалі - відповідач, Драбинівська сільська рада) , Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області , в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення позачергової 5 сесії 8 скликання Драбинівської сільської ради від 29.01.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області" та зобов`язати Драбинівську сільську раду надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності Драбинівської сільської ради на території Драбинівської сільської ради за межами с. Лугове відповідно до заяви від 14.01.2020.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на неправомірну, як на її думку, поведінку відповідача, що перешкоджає у реалізації права особи на отримання у власність земельної ділянки на підставі ст. 116 Земельного кодексу України. Зауважує, що за наслідками повторного розгляду її заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на виконання рішення суду відповідач протиправно відмовив у наданні такого дозволу з підстав не передбачених Земельним кодексом України.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи ( у письмовому провадженні).

19.07.2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач висловив свої заперечення проти задоволення позову з посиланням на обставини, відповідно до яких земельна ділянка, яку бажає отримати у власність ОСОБА_1 , входить до складу земельної ділянки, що відноситься до земельних угідь "пасовища" та прийнятим рішенням 23 сесії 7 скликання від 05.12.2019 "Про першочергове забезпечення земельними ділянками". З огляду на цю обставину відповідач стверджує, що земельні ділянки для сінокосіння та випасання можуть бути надані лише в тимчасове користування (оренду) і лише за цільовим призначенням під сінокіс чи пасовище (а.с. 41-47).

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

14.01.2020 до Драбинівської сільради звернулася гр. ОСОБА_1 із заявою, в якій просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Драбинівської сільради за межами населеного пункту с. Лугове (а.с. 17).

До вказаної заяви позивач додала графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки, копію паспорту та копію ідентифікаційного коду.

Рішенням 27 сесії 7 скликання Драбинівської сільради від 28.02.2020 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області" відмовлено у наданні дозволу у зв`язку з тим, що земельна ділянка, яка зазначена на картографічному матеріалі, знаходиться на земельній ділянці, що запроектована для створення громадських пасовищ згідно з рішенням позачергової 23 сесії 7 скликання від 05.12.2019 "Про створення громадських пасовищ на території Драбинівської сільської ради (ОТГ) Новосанжарського району Полтавської області".

Не погоджуючись із правомірністю даного рішення, позивач оскаржила його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 у справі №440/3219/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 27 сесії 7 скликання Драбинівської сільської ради від 28.02.2020 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області". Зобов`язано Драбинівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Драбинівської сільської ради за межами населеного пункту с. Лугове, з урахуванням висновків, сформульованих судом у даному рішенні. В решті позову відмовлено (а.с. 15-19).

На виконання вищеозначеного судового рішення Драбинівська сільська рада на 5 сесії 8 скликання 29.01.2021 прийняла рішення, яким знову відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка відноситься до земельних угідь "пасовища" та прийнятим рішенням 23 сесії 7 скликання від 05.12.2019 "Про першочергове забезпечення земельними ділянками" (а.с. 48).

Не погоджуючись із правомірністю рішення відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (надалі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною п`ятою статті 46 Закону №280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, за результатами розгляду питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, сесія ради приймає відповідне рішення.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовані Земельним кодексом України.

У відповідності до абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у спірному випадку відповідачем були взяті обставини віднесення спірної земельної ділянки до земельних угідь "пасовища" та прийняття рішення ради від 05.12.2019 "Про першочергове забезпечення земельними ділянками".

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Пунктом "а" частини другої статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), а пунктом "а" частини третьої цієї статті - землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.4 розділу І Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306, Класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 №224. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

В зазначеному Класифікаторі визначено види цільового призначення земель, зокрема землі сільськогосподарського призначення, до яких належать землі для ведення особистого селянського господарства, землі для сінокосіння і випасання худоби, а також землі резервного фонду, загального користування та землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Відповідно до статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища..

Таким чином орган місцевого самоврядування має право на створення на землях комунальної власності громадських сіножатей і пасовищ, яке має відбуватись у повній відповідності з вимогами Земельного кодексу України та інших законів з питань землеустрою. При цьому земельні ділянки, які призначені для сінокосіння та випасання худоби, можуть бути передані громадянам виключно на умовах користування (в оренду).

Відповідно до частини першої статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно зі статтею 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Статтею 196 Земельного кодексу України передбачено, що склад відомостей Державного земельного кадастру визначається законом.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" №3613-VI від 07.07.2011 встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до частин першої та другої статті 36 вказаного Закону на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються картографічна основа, індексні кадастрові карти (плани) та всі відомості Державного земельного кадастру, передбачені статтями 12-15 цього Закону, в тому числі у векторному вигляді, без права їх зміни (редагування). Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.

Отже, відомості з Державного земельного кадастру про віднесення земельної ділянки до земель сіножатей та пасовищ відображаються на Публічній кадастровій карті.

З відкритих даних Публічної кадастрової карти суд встановив, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність (а.с. 13) за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5323487200:00:001:0710, тип власності - комунальна власність, площа - 146,9431 га, цільове призначення "16.00 "Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)".

Доказів на спростування цієї обставини, зокрема не надано відомостей з Державного земельного кадастру про зміну виду цільового призначення земель в межах категорії земель сільськогосподарського призначення суду не надано.

Таким чином відповідачем не доведено факту створення на обраній позивачем земельній ділянці громадських сіножатей і пасовищ.

Посилання відповідача у відзиві на рішення Драбинівської сільської ради від 02.07.2021 "Про внесення змін до рішення позачергової 23 сесії 7 скликання від 05.12.2019 року "Про створення громадських пасовищ на території Драбинівської сільської ради (ОТГ) Новосанжарського району Полтавської області", яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для створення громадських пасовищ відповідно до перепису худоби станом на 01.01.2021 у тому числі і на зазначеній ОСОБА_1 земельній ділянці за межами населеного пункту с. Лугове суд до уваги не приймає, оскільки серед переліку земельних ділянок, на яких вирішено створити громадські пасовища, земельна ділянка з кадастровим номером 5323487200:00:001:0710 площею 146,9431 га, за рахунок якої позивач бажає отримати 2,00 га, відсутня.

До того ж матеріали справи не містять доказів розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища, формування земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням та її реєстрації у Державному земельному кадастрі тощо.

Стосовно посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на рішення 23 сесії 7 скликання Драбинівської сільської ради "Про першочергове забезпечення земельними ділянками" від 05.12.2019 суд зазначає, що в силу вимог Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатну передачу земельної ділянки не більше 2,00 га земель для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є наданням земельної ділянки у власність, а є підставою для розробки відповідної документації.

Таким чином відповідач не довів суду правомірності своєї відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з чим рішення 5 сесії 8 скликання Драбинівської сільської ради від 29.01.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області" підлягає скасуванню як протиправне.

Надаючи оцінку вимозі позивача зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом частин 1, 2 статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Частиною 3 статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, ця ділянка не може відчужуватися, відтак наведені обставини є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Як встановлено судом, рішенням 8 сесії 8 скликання Драбинівської сільської ради від 02.07.2021 "Про затвердження переліку земельних ділянок, які підлягають для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами" затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди яких виставляється на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами у 2021 - 2022 роках на території Драбинівської сільської ради згідно додатку без зміни виду угідь земельних ділянок, що вказана у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, терміном на 7 років (а.с. 51-55).

Як видно з додатку до означеного рішення, земельна ділянка площею 146,9431 га з кадастровим номером 5323487200:00:001:0710 включена до Переліку земельних ділянок, призначених для продажу права оренди на земельних торгах, визначено умови продажу та термін оренди - продаж права оренди на земельних торгах строком на 7 років з орендною платою 12% від нормативної грошової оцінки (а.с. 54).

З огляду на те, що спірна земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок призначених для продажу права оренди на них на земельних торгах, суд приходить висновку про те, що у Драбинівської сільської ради наразі відсутні підстави для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

З огляду на встановлені судом обставини відсутності передумов для щодо відчуження спірної земельної ділянки на користь позивача, то відсутні й законні підстави для зобов`язання відповідача надавати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Тож позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.

Відтак позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 908,00 грн підтверджується дублікатом квитанції АТ КБ "Приватбанк" за №0.0.2043540126.1 від 09.03.2021 (а.с. 8).

Зважаючи на обставини часткового задоволення адміністративного позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь 50% фактично понесених витрат на оплати судового збору.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 5 сесії 8 скликання Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 29.01.2021 №974 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області".

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Братів Кибкало, буд. 31, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, код ЄДРПОУ 21045685) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину витрат зі сплати судового збору у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Є.Б. Супрун