Ухвала

від 17.09.2021 по справі 640/23249/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

17 вересня 2021 року м. Київ №640/23249/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

за позовом Антимонопольного комітету України доДепартаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прозобов`язання виконати рішення встановив:

Антимонопольний комітет України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просив суд:

- зобов`язати Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 12 листопада 2020 року № 694-р, а саме: припинити надання незаконної державної допомоги, визнаної недопустимою для конкуренції, яка надається комунальному підприємству Інженерний центр та комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ для здійснення функцій замовника, шляхом внесення відповідних змін до актів, що були правовою підставою для надання та отримання цієї державної допомоги: Рішення Київської міської ради від 12.12.2019 № 456/8029 Про бюджет міста Києва на 2020 рік , Рішення Київської міської ради від 21.12.2017 року № 1042/4049 Про Програму економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки (зі змінами);

- зобов`язати Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Прорізна, 19, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 02012906) виконати пункт 5.1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 12.11.2020 № 694-р, а саме:

забезпечити виконання заходів щодо повернення незаконної державної допомоги, визнаної недопустимою для конкуренції, в обсязі, наданому комунальному підприємству Інженерний центр та комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ на дату офіційного оприлюднення рішення;

ужити в межах повноважень, визначених законом, вичерпних та ефективних заходів для забезпечення повернення незаконної державної допомоги комунальному підприємству Інженерний центр та комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ ;

у разі порушення провадження у справі про банкрутство комунального підприємства Інженерний центр та комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ , Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов`язаний вступити до судового процесу та вчинити інші відповідні дії, передбачені законодавством, щодо відновлення платоспроможності боржника, у тому числі подати відповідні вимоги кредиторів про повернення незаконної державної допомоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування вказаних клопотання та заперечення позивач посилався на те, що дана справа має значний суспільний інтерес, має важливе значення для позивача, крім цього зауважив, що сума загального обсягу фінансової підтримки, яка надається відповідачем складає 317335800,00 грн.

Розглянувши клопотання представника позивача Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині четвертій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Тобто, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею у позовній заяві, відзиві на позов, чи в іншому документі, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи у судовому засіданні.

При цьому, жодне право учасника справи на висловлення своєї позиції не порушується, оскільки положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість викласти учасниками справи свою думку та надати відповідні докази шляхом надання відповіді на відзив, заперечень, відзиву, додаткових пояснень тощо.

Крім того, представником позивача не наведено достатніх та належних доказів в підтвердження наявності суспільного інтересу у даній справі, з огляду ще й на те, що предметом спору у даній справі є зобов`язання відповідача вчинити певні дії щодо належного виконання рішення Антимонопольного комітету України, що є немайновою вимогою, а тому посилання представника відповідача на суму державної допомоги, яка надається відповідачем, є безпідставними.

В той же час суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати клопотання, пояснення, докази тощо.

За таких підстав, враховуючи, що будь - яких достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи у відкритому судовому засіданні та у порядку загального позовного провадження представником позивача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та заперечень представника позивача та розгляд справи у порядку загального позовного провадження та у відкритому судовому засіданні.

Керуючись частиною четвертою статті 260, статтями 257, 258, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І. Шейко