Ухвала

від 16.09.2021 по справі 2-849/2010

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№22-ц/824/8590/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 2-849/2010

16 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Невідомої Т.О.

при секретарі - Верес Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою, поданою особами, які не брали участі у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 01 жовтня 2010 року, постановлене під головуванням судді Машкіної В.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування ,-

в с т а н о в и в:

22 вересня 2010 року ОСОБА_3 звернулась до Сквирського районного суду Київської області з позовом до Малолисовецької сільської ради Київської області про визнання додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування .

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 з яким вона проживала з 30 грудня 2005 року в АДРЕСА_1 до дня його смерті.

Після смерті батька ОСОБА_5 залишилось спадкове майно , яке складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0373 гектарів, яка знаходиться за адресою :Київська область, Сквирський район , с. Миньківці, кадастровий номер земельної ділянки 3224084300:05:009:0020. Право власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 374011 від 08 березня 2010 року.

14 вересня 2010 року, вона звернулась до Сквирської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але в прийнятті заяви їй було відмовлено, оскільки нею було пропущено шестимісячний строк для подання заяви з дня відкриття спадщини.

Зазначає, що вона пропустила шестимісячний строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 з поважних причин , оскільки вважала себе єдиним спадкоємцем , який зможе оформити спадщину в будь - який час і не знала, що після введення в дію нового ЦК України необхідно подати заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини.

Звертає увагу, що вонає спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_4 . Відповідно п.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала .

З огляду на вище викладене, просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого батька та визнати за нею право власності на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0373 гектарів, яка розташована за адресою:Київська область Сквирський район с. Миньківці, кадастровий номер земельної ділянки 3224084300:05:009:0020 .

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 01 жовтня 2010 року позов задоволено.

Визначено ОСОБА_3 додатковий строк в три місяці для подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня вступу рішення в силу.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 3.0373 га, розташовану на території Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, посвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 374011, виданим 08.07.2010 року Сквирською районною державною адміністрацієюКиївської області на ім`я померлого ОСОБА_4 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, особи, які не брали участі у справі, ОСОБА_1 таОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Сквирського районного суду Київської області від 01 жовтня 2010 року та ухвалите нове судове рішення про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовують тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, судом неповно з`ясовані обставин, що мають значення для справи .

Зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки, площею 3,0375 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, кадастровий номер 3224084300:05:009:0020 .

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, вони, так як і позивачка є спадкоємцями першої чергиза законом після смерті їх батька ОСОБА_6 .

Для прийняття спадщини позивачці необхідно було у встановлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини . Проте, позивачка таку заяву не подала, доказів на підтвердження поважних причин пропуску визначеного законом строку на прийняття спадщини суду не надала, а тому вважають, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що вказаний строк пропущений позивачкою з поважних причин та безпідставно визначив позивачці додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Вважають , що необізнаність позивачкиіз нормами цивільного законодавства, що регулюють дії особи при прийнятті спащини, не може бути поважною причиною пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини.

Крім того, зазначають, що після смерті батькає ще інші спадкоємці першої черги: син - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_7 . Вони всі, як і сестра ОСОБА_3 , по черзі проживали разом з батьком до дня його смерті, доглядали за ним, похоронили та приймали участь у встановлені йому пам`ятника. Позивачка приховала від суду факт наявності інших спадкоємців після смерті ОСОБА_8 , а тому вони не були залучені до участі у даній справі.

Вважають, що спір у даній справі існує між апелянтами та позивачкою, а не між позивачкою та Малолисовецькою сільською paдою Сквирського району Київської області. Суд вказані обставини не перевірив, не витребував спадкову справи від нотаріуса.

Посилаються також на те, що висновки суду у даній справі є взаємовиключними, оскільки, визначивши позивачці додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, суд в цьому ж рішення визнав за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно- на земельну ділянку площею 3,0375 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, кадастровий номер 3224084300:05:009:0020.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 повторно не з`явилась, про день та час слухання справи судом повідомлена у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомила, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у її відсутність.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, 03 вересня 2021 року подали до апеляційного суду заяву, в якій просили розглядати цивільну справу за їх апеляційною скаргою без їх участі, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності апелянтів.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне провадження у цій справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_9 батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Міньковським ЗАГС Сквирського району Київської області серія НОМЕР_1 (а.с. 8)

Відповідно до свідоцтва по укладення шлюбу, виданого Малолисовецькою сільською радою Сквирського району Київської області, ОСОБА_9 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_11 . (а.с. 9)

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Міньковським ЗАГС Сквирського району Київської області, серія НОМЕР_2 (а.с. 31)

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_2 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Міньковським ЗАГС Сквирського району Київської області серія НОМЕР_3 (а.с. 32)

З Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 374011 вбачається, що власником земельної ділянки, розташованої в Київській області, Сквирському районі, на території Малолисовецької сільської ради, площею 3, 0373 ГА є ОСОБА_4 . (а.с. 10)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копіює свідоцтва про смерть, виданого Виконавчим комітетом Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, серія НОМЕР_4 . (а.с. 11)

Відповідно до копії паспорта, ОСОБА_3 зареєстрована з 03 грудня 1988 року в АДРЕСА_2 (а.с. 7).

Відповідно до копії паспорта, ОСОБА_1 зареєстрований з 04 червня 1993 року в АДРЕСА_3 (а.с. 22).

Згідно копії паспорта, ОСОБА_2 зарєстрований з 28 червня 1975 року в АДРЕСА_4 (а.с. 27-29).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 , суд першої інстанції посилався на те, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений позивачкою з поважних причин, а тому їй необхідно визначити додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщин, а також визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

За таких обставин, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто , судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Відповідно до положень ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_3 просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0373 гектарів, яка знаходиться в Київській області Сквирському районі в с. Миньківці, кадастровий номер земельної ділянки 3224084300:05:009:0020

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, особи, які не брали участі у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вказували, що оскаржуваним рішенням суду було вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, оскільки вони також є спадкоємцями після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначали, що вони постійно проживали з батьком на день його смерті в будинку АДРЕСА_5 .

На підтвердження своїх доводів надали до апеляційної скарги копії своїх паспортів громадянина України. Проте, як було встановлено судом апеляційної інстанції реєстрація осіб, які не брали участі у справі, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не підтверджує їх проживання разом з померлим батьком, так як ОСОБА_1 відповідно до даних паспорта зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Інших доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги щодо їх постійного проживання з батьком на день його смерті в будинку АДРЕСА_5 , апелянтами до апеляційної скарги не надано. Окрім того, апелянтами також не надано до апеляційної скарги доказів їх звернення до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті їх батька.

В судові засідання Київського апеляційного суду, призначені на 17 червня 2021 року, 15 липня 2021 року, 26 серпня 2021 року та 16 вересня 2021 року апелянти не з`явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись, 10 серпня 2021 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якій вони просять розглядати їх апеляційну скаргу у їх відсутності. Апеляційну скаргу підтримують.

Позивачка ОСОБА_14 та представник відповідача Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області в судове засідання також жодного разу не з`явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись, причин неявки суду не повідомили.

З урахуванням того, що апелянти в судові засідання не з`являлись, клопотання про витребування копії спадкової справи після померлого ОСОБА_4 не заявляли, інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вони прийняли спадщину після смерті їх батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони суду не надали, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтами не надано доказів на підтвердження того, що вони є спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 та що рішенням суду першої інстанції були порушені їх права та обов`язки.

Нормами ЦПК України визначено, що необхідною умовою наявності права на оскарження судового рішення є вирішення судом питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 362 ЦПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження у разі, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою осіб, які не брали участі у справі, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 01 жовтня 2010 року підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 362 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 362, 367, 390 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою осіб, які не брали участі у справі, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 а на рішення Сквирського районного суду Київської області від 01 жовтня 2010 року - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий: Судді: