Постанова

від 07.09.2021 по справі 520/18569/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 р. Справа № 520/18569/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 29.03.21 року у справі № 520/18569/2020

за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева"

до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України

третя особа - Державний концерн "Укроборонпром"

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, третя особа - Державний концерн "Укроборонпром", у якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області № Ю-25969-17 від 04.12.2020 р. про сплату заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 34659693,24 грн.;

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" витрати зі сплати судового збору у сумі 21020,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року у справі № 520/18569/2020 адміністративний позов Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, третя особа - Державний концерн "Укроборонпром" про визнання протиправною та скасування вимоги залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також те, що висновки суду ґрунтуються на неналежних, недопустимих та недостовірних доказах, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року у справі № 520/18569/2020 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що вимога Головного управління ДПС у Харківській області №Ю-25969-17 від 04.12.2020 р. про сплату заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 34659693,24 грн. сформована з порушенням норм чинного податкового законодавства, оскільки 06.12.2016 р. відповідачем було сформовано вимогу за тим же номером №Ю-25969-17 про сплату заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 37721086,79 грн., заборгованість визначена станом на 30.11.2016 р. Заборгованість за оскаржуваною вимогою №Ю-25969-17 від 04.12.2020 р. визначена станом на 30.11.2020 р. Таким чином, на даний час існує дві вимоги з перетином періоду виникнення недоїмки, у вимозі від 04.12.2020 р. міститься сума недоїмки, визначена вимогою від 06.12.2016 р. На думку позивача, контролюючим органом неправомірно та необґрунтовано сформовано вимогу №Ю-25969-17 від 04.12.2020 р. на всю суму заборгованості, яка вже включена у вимогу №Ю-25969-17 від 06.12.2016 р. Також зазначає, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції не зазначено, з яких підстав ним прийнято до розгляду копію інтегрованої картки платника податку - позивача на стадії розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева".

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Згідно з Витягу з інтегрованої картки платника податків позивача станом на 30.11.2020 р. розмір недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску у ДП "Завод імені В.О. Малишева" склав 34659693,24 грн.

У зв`язку з цим, Головним управлінням ДПС у Харківській області 04.12.2020 р. сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-25969-17 про сплату позивачем недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 34659693,24 грн., яку направлено на адресу позивача.

09.12.2020 р. вимога Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-25969-17 від 04.12.2020 отримана позивачем.

Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2020 р. №Ю-25969-17 є правомірною, а позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову на підставі наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовано у Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон №2464-VI ).

Так, у статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до ч.8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У відповідності до ч.ч. 11, 12 ст. 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

На підставі Закону №2464-VI розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (надалі - Інструкція №449), положення якої визначають процедуру нарахування і сплати єдиного внеску, нарахування фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції №449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 1 - 7 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Згідно з п. 5 розділу VI Інструкції №449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені. У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку. Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов`язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу. У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності). Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби.

Таким чином колегія суддів вважає, що податковий орган має право формувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) у випадку збільшення/зменшення суми боргу (недоїмки) платника із включенням до неї усього періоду виникнення такої недоїмки та всіх попередньо нарахованих сум, однак у випадку формування нової вимоги про сплату боргу (недоїмки) у випадку лише зростання суми боргу (недоїмки) платника та після проходження процедури узгодження і оскарження така вимога подається до органу державної виконавчої служби тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

З матеріалів справи встановлено, що станом на 30.11.2020 року ДП "Завод ім. В.О. Малишева" мало заборгованість з єдиного внеску, у зв 'язку з чим було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2020 р. №Ю-25969-17 та направлено позивачу засобами поштового зв`язку 07.12.2020 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) отримана представником за довіреністю 09.12.2020 року.

Вимога від 04.12.2020 р. №Ю-25969-17 винесена на підставі не сплачених нарахувань станом на 30.11.2020, а саме:

- Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску №9170524799 від 17.07.2020 р., термін сплати 20.07.2020 р.: сума нарахування - 7857727,13 грн., сплачено підприємством - 4673855,08 грн., заборгованість - 3183872,05 грн.;

- Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску №9206289333 від 20.08.2020 р., термін сплати 20.08.2020 р.: сума нарахування - 7899977,49 грн., сплачено підприємством - 0,00 грн., заборгованість - 7899977,49 грн.;

- Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску №9236850439 від 18.09.2020 р., термін сплати 21.09.2020 р.: сума нарахування - 7753646.89 грн., сплачено підприємством - 0,00 грн., заборгованість - 7753646,80 грн.;

- Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску №9268599503 від 16.10.2020 р., і термін сплати 20.10.2020 р.: сума нарахування - 7854166,9 грн., сплачено підприємством - 0,00 грн., заборгованість - 7854166,9 грн.;

- Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску №9305859914 від 19.11.2020, термін сплати 20.11.2020: сума нарахування - 7968029,91 грн., сплачено підприємством - 0,00 грн., заборгованість - 7968029,91 грн.

Всього: сума нарахування - 39333548,32 грн., сплачено підприємством - 4673855,08 грн., заборгованість - 34659693,24 грн.

Станом на 29.01.2021 заборгованість з єдиного внеску по даній вимозі не погашена в повному обсязі. Платником здійснювалась часткова сплата заборгованості з єдиного внеску.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Заборгованість з єдиного внеску по зобов`язання, на підставі яких була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2020 р. № Ю-25969-17, складається з наступних нарахувань:

- Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску №9170524799 від 17.07.2020 р. термін сплати 20.07.2020 р.: сума нарахування - 7857727,13 грн., сплачено підприємством - 7857727,13 грн., заборгованість - 0,00 грн.;

- Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску №9206289333 від 20.08.2020 р. термін сплати 20.08.2020 р.: сума нарахування - 7899977,49 грн., сплачено підприємством - 7899977,49 грн., заборгованість - 0,00 грн.;

- Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску №9236850439 від 18.09.2020 р. термін сплати 21.69.2020 р.: сума нарахування - 7753646,89 грн., сплачено підприємством - 3250889,80 грн., заборгованість - 4502757,09 грн.;

- Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску №9268599503 від 16.10.2020 р. термін сплати 20.10.2020 р.: сума нарахування - 7854166,90 грн., сплачено підприємством - 0,00 грн., заборгованість - 7854166,90 грн.;

- Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску №9305859914 від 19.11.2020 р. термін сплати 20.11.2020 р.: сума нарахування - 7968029,91грн., сплачено підприємством - 0,00 грн., заборгованість - 7968029,91 грн.;

Всього: сума нарахування - 39333548,32 грн., сплачено підприємством - 19008596,42 грн., заборгованість - 20324953,90 грн.

Позивачем самостійно надані звіти з єдиного внеску, не сплачені в повному обсязі в установлені законодавством строки. Отже, на даний час відсутня будь-яка з подій, яка б могла стати підставою для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2020 р. за № Ю-25969-17.

Таким чином, Головне управління ДПС у Харківській області правомірно, згідно положень Інструкції №449, надіслало позивачу вимогу від 04.12.2020 р. №Ю-25969-17, якою позивачу нараховано недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 34659693,24 грн. Відтак, спірна вимога прийнята Головним управлінням ДПС у Харківській області за наявності для цього підстав, у межах своїх повноважень та у законний спосіб, тому підстави для визнання цієї вимоги протиправною та її скасування відсутні.

Відповідно до вимог ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно додаткових пояснень відповідача встановлено, що станом на 14.07.2021 року сума заборгованості з єдиного внеску по термінах сплати за періоди з 20.07.2020 р. по 20.11.2020 р. є сплаченою, про що відповідачем надано копії інтегрованої картки. Даний факт свідчить лише про сплату суми заборгованості з єдиного внеску, така сплата проведена після прийняття судом першої інстанції судового рішення та може впливати лише на виконання цього рішення, а не на його правомірність.

Обставини, що виникли після прийняття судового рішення щодо часткової сплати боргу не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Доказів погашення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 34659693,24 грн. до моменту прийняття судового рішення судом першої інстанції матеріали справи не містять.

З огляду на те, що на час прийняття судом першої інстанції рішення, що є предметом апеляційного провадження, заборгованості з єдиного внеску згідно вимоги № Ю-25969-17 від 04.12.2020 р. позивачем не погашено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо залишення без задоволення позовні вимоги Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" про визнання протиправною та скасування вимогу Головного управління ДПС у Харківській області № Ю-25969-17 від 04.12.2020 р. про сплату заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 34659693,24 грн.

Довід апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме судом першої інстанції не зазначено, з яких підстав ним прийнято до розгляду копію інтегрованої картки платника податку - позивача, як доказ на стадії розгляду справи по суті, колегія суддів не приймає, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Колегія суддів вважає, що надані відповідачем до суду першої інстанції копії інтегрованої картки платника податку є належним доказом, якій підтверджує наявності у позивача заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на підставі вимоги Головного управління ДПС у Харківській області № Ю-25969-17 від 04.12.2020 р.

Стосовно доводу апеляційної скарги про застосування до даних відносин п. 6 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 р. №1124 (далі - Порядок №1124), колегія суддів зазначає, що нормативно-правової акт на який посилається в суді апеляційної скарги позивач та третя особа регулює процедуру подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"; скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною дванадцятою зазначеної статті.

Пунктом 6 розділу IV Порядку №1124 передбачено, що рішення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе для скаржника, ніж вимога або рішення, яка(е) оскаржувалася(ося). У разі збільшення контролюючим органом суми єдиного внеску, пені та штрафів, які належать до сплати, або недоїмки раніше надіслані вимоги про сплату недоїмки або рішення про нарахування пені та накладення штрафу не відкликаються, а на суму такого збільшення контролюючим органом надсилається окрема вимога про сплату недоїмки (рішення про нарахування пені, накладення штрафу). Збільшена сума вимоги про сплату недоїмки, штрафу та пені повинна бути сплачена або може бути оскаржена скаржником із застосуванням строків, визначених цим Порядком, до контролюючого органу вищого рівня.

Колегія суддів вважає, що посилання позивача на приписи зазначеної норми права є помилковим, та судом не приймається.

В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2020 р. № Ю-25969-17 відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, винесена в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року у справі № 520/18569/2020 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року у справі № 520/18569/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Постанова складена в повному обсязі 17.09.21 р.