Постанова

від 07.09.2021 по справі 560/5394/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5394/20 Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

07 вересня 2021 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П.,

представника позивача: Керницької О.В.,

представника відповідача: Коруняк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати припис № 510-ДК/0230Пр/03/01/-20 від 10 серпня 2020 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 510-ДК/0149По/08/01/-20 від 25 серпня 2020 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне зясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач не повідомивши про огляд земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача, позбавив його надати пояснення по суті справи, докази, скористатися допомогою адвоката. Також позивач не був повідомлений про дату та час розгляду справи 25.08.2020. До акта перевірки не надано жодних доказів на підтвердження розташування на частині земельної ділянки з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011 водного об`єкта. В той же час відсутність на земельній ділянці, межі якої використовуються позивачем як орендарем, водних обєктів підтверджується технічною кореспонденцією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зі зміною конфігурації земельної ділянки, довжин сторін, точок, координат (виправлення технічної описки).

Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги просила її задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 27.11.2012 між Хмельницькою райдержадміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №627.

Відповідно до пункту 1 Договору, орендодавець - Хмельницька районна державна адміністрація, на підставі розпоряджень голови адміністрації від 28 вересня 2012 року №1720/12-р, надає, а орендар - ОСОБА_1 , приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (сіножаті), розташовану за межами населених пунктів на території Гнатовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Згідно пункту 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 3,9 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 6825082100:04:005:0011.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння та випасання худоби.

03 квітня 2013 року між сторонами укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки № 627, якою встановлено термін дії договору оренди - 49 років, починаючи з дати його реєстрації.

18.06.2020 в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ №510-ДК "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", згідно якого відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Про охорону земель , Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308 (в редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 року № 53), на підставі звернення гр. ОСОБА_2 , від 09.06.2020 року, наказано здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825082100:04:005:60011, розташованої за межами населених пунктів на території Гнатовецької сільської ради Хмельницького району.

Посадовим особам Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області наказано вказаний захід державного нагляду (контролю) провести у термін з 22 червня 2020 року по 06 липня 2020 року.

Посадовими особами Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області 30.06.2020 відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011. За результатами перевірки складено акт "Перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки" № 510-ДК/413/АП/09/01/-20 від 30.06.2020.

Перевіркою встановлено:

- землекористувачем земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 6825082100:04:005:60011 загальною площею 3,900 га яка знаходиться на території Лісовогринівецької сільської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області є ОСОБА_1 ;

- користування земельною ділянкою посвідчено договором оренди землі від 27.11.2012 року №627, номер запису про право в державному реєстрі прав 2412539 від 20.05.2013. Відповідно до додаткової угоди від 08.04.2013 № 171 до договору оренди, термін дії договору оренди становить 49 років, починаючи з дати його реєстрації;

- згідно договору, цільове призначення земельної ділянки наданої в оренду-для сінокосіння і випасання худоби, категорія-землі сільськогосподарського призначення, угіддя на земельній ділянці-сіножаті;

- відповідно до пункту 5.2 договору оренди землі, орендар земельної ділянки ОСОБА_1 , зобов`язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у пункті 3.1 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі;

- відповідно до абзацу 13 статті 1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку;

- відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з врахуванням містобудівної документації із землеустрою;

- з метою забезпечення обліку земель за видами їх цільового призначення у державному земельному кадастрі, наказом Держкомзему України від 23.07.2010 року № 548, зареєстрованим в Мінюсті України 01.11.2010 за № 1011/87, затверджена Класифікація видів цільового призначення земель. Відповідно до пункту 1.4 КВПЦ визначено поділ земель на окремі види цільового призначення земель які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів;

- в ході проведення перевірки за місцем розташування земельної ділянки встановлено, що на частині вищевказаної земельної ділянки знаходиться водний об`єкт орієнтовною площею 0,80 га;

- вищевказане свідчить про порушення вимог частини 5 статті 20 та пункту а частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність відповідно до статті 53 КУпАП;

- для визначення площі земельної ділянки яка використовується з порушенням вимог земельного законодавства, необхідно провести землевпорядні роботи, доручивши їх проведення ліцензованому підприємству або сертифікованому інженеру землевпоряднику.

10.08.2020 посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Лісовогринівецької сільської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, кадастровий номер 6825082100:04:005:0011.

За результатами обстеження, складено акт обстеження земельної ділянки від 10.08.2020 №510-ДК/167/АО/10/01/-20.

Результати обстеження земельної ділянки: встановлено, що на частині даної земельної ділянки облаштовано водний об`єкт (став) площею 0,6252 га, інша частина земельної ділянки вільна від забудови, вкрита трав`янистою рослинністю. Площа частини земельної ділянки на якій облаштовано водний об`єкт (став) визначена згідно збірного кадастрового плану, розробленого ТОВ "Бюро судових будземекспертиз". Вищевказане свідчить про порушення вимог частини 5 статті 20 та пункту а частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність відповідно до статті 53 КУпАП.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, 10.08.2020 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в розмірі 26 687,78 грн.

Згідно повідомлення про сплату шкоди від 10.08.2020 №510-ДК/0178ШК/11/01/-20, позивачу висловлено вимогу у 15-ти денний термін сплатити розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у розмірі 26 687,78 грн.

10.08.2020 відповідач виніс припис №510-ДК/0230Пр/03/01/-20, яким встановлено, що позивач використовує частину земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011 категорії-землі сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 01.09 для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться на території Лісовогринівецької сільської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області (за межами населених пунктів) не за цільовим призначенням, визначеним документацією із землеустрою, а саме: на частині даної земельної ділянки облаштовано водний об`єкт (став) площею 0,6252 га, що є порушенням статей 20, 22, 91 Земельного кодексу України та статей 35, 36 Закону України "Про охорону земель".

Враховуючи зазначене та керуючись статтею 144 Земельного кодексу України, статтями 5, 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статтями 18-1 та 19 Закону України "Про охорону земель", підпунктом 25-1 пункту 4, пунктами 5-1 та 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області зобов`язано позивача у 30-ти денний термін з дня отримання припису усунути вказане порушення земельного законодавства шляхом вжиття заходів щодо виготовлення документації із землеустрою по зміні цільового призначення частини вищезгаданої земельної ділянки, або використовувати її за цільовим призначенням, згідно правовстановлюючого документу на землю.

Також 10.08.2020 ОСОБА_1 , в зв`язку із порушенням статтей 20, 22, 91 Земельного кодексу України, статтей 35, 36 Закону України "Про охорону земель", складено протокол про адміністративне правопорушення по статті 53 КУпАП України №510-ДК/0221П/07/01/-20 та пункту "г" частини 1 статті 211 Земельного кодексу України.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 25.08.2020 року №510-ДК/0149По/08/01/-20, ОСОБА_1 , за порушення статтей 20, 22, 91 Земельного кодексу України, статтей 35, 36 Закону України "Про охорону земель", визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53 Кодексу України про адміністративне правопорушення, з врахуванням положень статті 244 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Вказані припис та постанова про накладення адміністративного стягнення оскаржено позивачем, шляхом звернення до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції із змісту викладених відповідачем обставин в актах перевірки, протоколі та приписі вважає, що вони є достатнім носієм доказової інформації щодо наявності встановленого правопорушення, натомість позивачем будь-яких доказів щодо відсутності з його боку встановлених порушень надано не було, доводів відповідача не спростовано.

Відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства та у межах наданих повноважень, оскільки чинним законодавством на нього покладено обов`язок щодо організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 ЗК земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами першою, другою статті 2 ЗК передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статті 187 ЗК контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

За змістом статті 188 ЗК державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель (далі Закон №963-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до статті 2 Закону №963-IV основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 Закону №963-IV передбачено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі статтею 5 вказаного Закону №963-IV органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 14.01.2015 №15, передбачено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Системний аналіз вказаних положень земельного законодавства дає підстави дійти висновку про те, що Головне управління наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону №963-IV до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

- проведення перевірок;

- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

- розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Згідно зі статтею 10 Закону №963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності, вчиняти інші дії в межах наданих йому законом повноважень. Приписи про усунення виявлених порушень мають надаватися лише тим особам, які безпосередньо вчинили порушення вимог земельного законодавства.

Щодо доводів апелянта про порушення відповідачем встановленого Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порядку проведення перевірки, зокрема стосовно не повідомлення позивача про перевірку та відсутність останнього при обстеженні земельної ділянки, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими, оскільки норми вказаного Закону стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності субєктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок Держгеокадастром та його територіальними органами.

У свою чергу, в даному випадку, обєктом перевірки була земельна ділянка, а не господарська діяльність позивача, тому на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №140/1612/19.

Суд також зауважує, що Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" не передбачено залучення до перевірки та повідомлення про проведення такого заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог земельного законодавства фізичної особи, яка використовує земельну ділянку.

Так, за результатами перевірки земельної ділянки з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011, землекористувачем якої є позивач, відповідачем складено акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки та обстеження земельної ділянки, протокол про адміністративне правопорушення та припис.

Проведеною перевіркою за місцем розташування земельної ділянки встановлено, що позивач використовує частину земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011 категорії-землі сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 01.09 для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться на території Лісовогринівецької сільської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області (за межами населених пунктів) не за цільовим призначенням, визначеним документацією із землеустрою, а саме: на частині даної земельної ділянки облаштовано водний об`єкт (став) площею 0,6252 га, що є порушенням статей 20, 22, 91 Земельного кодексу України та статей 35, 36 Закону України "Про охорону земель".

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки від 10.08.2020 №510-ДК/167/АО/10/01/-20.

Обстеженням встановлено, що загальна площа земельної ділянки становить 3,9000 га, площа на якій вчинено правопорушення (чи яку необхідно обстежити), 0,6252 га, форма власності-комунальна, категорія земель-землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення земель-01.08-для сінокосіння і випасання худоби.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення, керувався вказаними обставинами та дійшов висновку, що викладені відповідачем обставини в актах перевірки, протоколів та приписі є достатнім носієм доказової інформації щодо наявності встановленого правопорушення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем не заперечується факт використання земельної ділянки, яка була об`єктом перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проте позивач посилається на те, що зазначену земельну ділянку він використовує правомірно, а відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження розташування на частині земельної ділянки водного об`єкта.

Зокрема в суді апеляційної інстанції позивачем доведено факт використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Вказане підтверджується даними Державного земельного кадастру, згідно яких 18.03.2021 Державним кадастровим реєстратором Відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області були внесені зміни до координат поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011 на підставі доданої до апеляційної скарги технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (виправлення технічної помилки (внесення змін в конфігурацію та координати поворотних точок меж земельної ділянки), виготовленої ТОВ ПоділляЗемЦентр на підставі договору про виконання робіт від 14.09.2020 №1/20/277.

Внесення відповідних змін до конфігурації спірної земельної ділянки полягають у зміщенні земельної ділянки з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011 по діагоналі вниз із виключенням водних об`єктів із меж спірної земельної ділянки.

Тобто, всупереч збірному кадастровому плані, доданому відповідачем до Акту обстеження спірної земельної ділянки від 1.08.2020 №510-ДК/167/А0/10/01/-20, ставки, площею 0,6252 га, з 18.03.2021 знаходяться поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011.

Вказане не заперечується відповідачем, що вбачається із його додаткових пояснень від 13.08.2021.

Доводи відповідача про те, що виготовлення Технічної документації із зміною конфігурації спірної земельної ділянки здійснено позивачем на виконання припису відповідача від 10.08.2020 не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Отже, із наданих позивачем доказів слідує, що на момент складання відповідачем Акту перевірки земельної ділянки, акту обстеження земельної ділянки, складання збірного кадастрового плану та інших документів існувала технічна помилка в Державному земельному кадастрі щодо конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011 із включенням водного обєкту, яка в подальшому була виправлена.

Згідно даних соціального ГЕО-інформаційного сервісу GISFile в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011 водойми відсутні. Вказаний сервіс є загальнодоступним, відомості до якого вносяться відповідно до вимог закону.

Доводи відповідача щодо правомірності дій виходячи з технічної документації на момент складання Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області документів за результатами перевірки, колегія суддів відхиляє, оскільки технічна помилка щодо меж вказаної земельної ділянки об`єктивно існувала на момент перевірки і була усунута Держгеокадастром у березні 2021 року, а тому дії відповідача є неправомірними.

Таким чином, суд зазначає, що орган владних повноважень в межах спірних правовідносин з урахуванням вимог вищезазначених норм у спосіб, передбачений Законом, не довів порушення позивачем вимог земельного законодавства.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність припису державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.08.2020 №510-ДК/0230Пр/03/01/-20 про усунення порушень, виявлених під час перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011 та приведення землекористування у відповідності до вимог законодавства.

Судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги пояснення позивача щодо технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зі зміною конфігурації земельної ділянки, довжин сторін, точок координат (виправлення технічної помилки).

Вищезазначене не враховано судом першої інстанції та не надано належної оцінки доказам та доводам позивача.

Вказане дає суду підстави для висновку, що обставини, які були підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного припису, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що старший державний інспектор Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області при розгляді справи відносно ОСОБА_1 та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення грубо порушив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначені ст.268 КУпАП, та грубо порушив вимоги ст.ст.245, 278, 279 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а тому постанова відповідача №510/-ДК/0149По/08/01/-20 від 25.08.2020 підлягає скасуванню, з врахуванням приписів ст.286 КАС України.

До того ж, в оскаржуваній постанові відсутні план-схема земельної ділянки, яка обстежувалася державним інспектором, а також посилання на докази, які підтверджують використання позивачем частини земельної ділянки з кадастровим номером 6825082100:04:005:0011 площею 0,6252 га не за цільовим призначенням, визначеному документацією із землеустрою.

Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) неправильне застосування норм матеріальногь права або порушення норм процесуального права.

Варто зазначити, що в світлі встановленого апеляційним судом, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2021.

В підсумку, такі обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду та прийняття постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, останньому підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень витрати пов`язаних зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги, у сумі 4204 грн., сплачених згідно квитанцій №ВВ03-0НК6-1К41-ТС10 від 16.09.2020, №С1М2-Т4СХ-268В-ТНРА від 14.09.2020 (а.с. 1-2) та згідно квитанції №0.0.2096008718.1 від 19.04.2021 (а.с. 165).

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області припис від 10 серпня 2020 року №510-ДК/0230Пр/03/01/-20.

Скасувати постанову винесену державним інспектором у сфері державного контролю за охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області Довгань І.А. від 25 серпня 2020 року №510-ДК/0149По/08/01/-20, щодо визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статею 53 Кодексу України про адміністративне правопорушення, з врахуванням положень статті 244 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., а провадження у справі закрити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4204 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 17 вересня 2021 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.