П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 296/3382/19
Головуючий у І інстанції: Сингаївський О.П.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
15 вересня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
представника позивача: Мелешка М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 квітня 2021 року (м.Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, третя особа на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "МОБ" про визнання протиправним та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В :
в квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Житомирської міської ради, третя особа на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "МОБ" про визнання протиправним та скасування рішень.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 12 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилась. Разом з тим, 15 вересня 2021 року на адресу суду через канцелярію надійшло клопотання від представника відповідача про розгляд справи за її відсутності.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. 15 вересня 2021 року на адресу суду від адвоката Войцешука В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Колегія суддів, надаючи оцінку вказаному клопотанню, вирішила відмовити у його задоволенні, оскільки доказів того, що ОСОБА_2 є представником третьої особи у Сьомому апеляційному адміністративному суді матеріали справи не містять.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника третьої особи в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів від 07.12.1978 за №692, рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів від 07.12.1978 за №681 та №313 від 25.06.1980 у м. Житомирі були виділені земельні ділянки УКБ міськвиконкому для будівництва 9-ти та 6-и поверхових будинків по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 площею 4 400,0 кв.м та 2 600,0 кв.м. (а.с.9, 10).
Позивач ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_3 з 1983 року, що підтвердилось копією його паспорта (а.с.7).
Рішенням Житомирської міської ради №187 від 13.02.2007 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок, що підлягають продажу на земельних торгах" включено до переліку земельну ділянку площею 0,3 га по АДРЕСА_4 (а.с.40, 41).
Рішенням Житомирської міської ради №327 від 01.08.2007 "Про затвердження переліку земельних ділянок, що підлягають продажу на земельних торгах у м. Житомир та надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок" включено зазначену земельну ділянку до переліку (а.с.42, 43).
Рішенням Житомирської міської ради №394 від 05.10.2007 "Про передачу у власність земельної ділянки по результату земельного аукціону, проведеного 24 вересня 2007р" було передано земельну ділянку площею 0,2585 га. за адресою: АДРЕСА_5 ) переможцю земельного аукціону (а.с.83).
В обґрунтування наявності порушеного права зазначеними рішеннями відповідача, позивач вказує на те, що він як мешканець будинку АДРЕСА_1 , згідно ст.10 Закону України "Про приватизацію житлового фонду" та рішення Конституційного суду №4-рп/2004 від 02 березня 2004 року, відповідно до яких власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками прибудинкової території, має право на користування прибудинковою територією, яка на його думку, виділялася зазначеним рішенням №692 від 07.12.1978.
На думку позивача, оскаржуваними рішеннями були незаконно включені частини прибудинкових земельних ділянок, якими він має право користуватися, без їх попереднього вилучення у мешканців вказаних будинків і в тому числі у нього.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Як свідчать матеріали справи, позивачем оскаржуються рішення Житомирської міської ради №187 від 13.02.2007 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок, що підлягають продажу на земельних торгах"; рішення Житомирської міської ради №327 від 01.08.2007 "Про затвердження переліку земельних ділянок, що підлягають продажу на земельних торгах у м. Житомир та надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок"; рішення Житомирської міської ради №394 від 05.10.2007 №Про передачу у власність земельної ділянки по результату земельного аукціону, проведеного 24 вересня 2007р".
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що він 14 грудня 2018 року дізнався про наявність оскаржуваних рішень. Однак, належних та допустимих доказів в підтвердження вказаному суду не надано.
Під час судового засідання представник позивача не зміг пояснити суду чому саме в квітні 2019 року позивач звернувся з позовом до суду. При цьому, представник позивача не стверджував, що відповідачем була порушена процедура оприлюднення рішень.
Суд першої інстанції, відкриваючи провадження у справі, безпідставно не звернув увагу на пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду, не надав оцінку положенню ч. 6 ст. 161 КАС України, відповідно до якого позивач у разі пропуску строку звернення до суду зобов`язаний надати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, а також п.5 ч. 1 ст. 171 КАС України не з`ясував після одержання позовної заяви чи подано позов у строк встановлений законом.
За таких обставин, суд першої інстанції мав визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, чого зроблено не було. До того ж, після відкриття провадження у справі, суд не був позбавлений можливості залишити позовну заяву без розгляду згідно ч. 3 ст. 123 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Таким чином, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
За змістом рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Проаналізувавши обставини справи колегія суддів зазначає, що в ході судового розгляду справи не встановлено поважних причин пропуску позивачем вказаного строку, а обставини справи не свідчать про відсутність у ОСОБА_1 можливості звернутись до суду у межах строку, встановленого законом.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Частиною 1 статті 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею 240 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, третя особа на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "МОБ" про визнання протиправним та скасування рішень скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, третя особа на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "МОБ" про визнання протиправним та скасування рішень залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 16 вересня 2021 року.
Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2021 |
Оприлюднено | 20.09.2021 |
Номер документу | 99686341 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Курко О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні