Ухвала

від 03.09.2021 по справі 757/46996/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46996/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого Головного слідчого управління, Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62021000000000274 від 08.04.2021, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого Головного слідчого управління, Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62021000000000274 від 08.04.2021, за погодженням з прокурором, про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у її відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

У провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження № 62021000000000274 від 08.04.2021, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України тобто у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області) № 71-о від 08.04.2021 ОСОБА_4 призначено в порядку переведення з посади начальника Тростянецького відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб на посаду начальника Тростянецького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Вінницькій області. ОСОБА_4 присвоєно 4 ранг державного службовця.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно з п.п. 1, 2 Положення про Державну податкову службу України (далі ДПС), затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 227 від 06.03.2019, ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, п. 1 примітки до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом чи законом, а тому ОСОБА_4 , займаючи посаду начальника Тростянецького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Вінницькій області, являвся службовою особою.

Отже, будучи службовою особою органів доходів і зборів, ОСОБА_4 постійно (на підставі наказу про призначення на посаду) обіймав посаду в державному органі та здійснював функції представника влади, а тому відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» був працівником правоохоронного органу.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 227 від 06.03.2019, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (органами доходів і зборів).

Згідно з п. 1.1. Положення про Тростянецький відділ камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Вінницькій області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Вінницькій області від 08.04.2021, Тростянецький відділ камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Вінницькій області є структурним підрозділом управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС.

Відповідно до п.п. 2.2.37., 2.2.38., 2.2.39. одними з основних завдань відділу є організація проведення камеральних перевірок юридичних осіб, зокрема: проведення камеральних перевірок, у т.ч. електронних камеральних перевірок юридичних осіб податкової звітності; контроль за надходженням до бюджету донарахованих сум за результатами камеральних перевірок податкової звітності; здійснення у випадках, передбачених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення; застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасність подання звітності, встановленої законодавством, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, у тому числі: за порушення правил сплати (перерахування) податків, зборів (обов`язкових платежів) у межах компетенції, у тому числі під час проведення перевірок; за порушення вимог податкового та іншого законодавства за результатами камеральних перевірок платників податків.

Відповідно до п. 4.3. начальник відділу здійснює керівництво діяльністю та організацією роботи відділу відповідно до Регламенту ГУ ДПС у області, як відокремленого підрозділу ДПС та Положення про відділ; визначає пріоритети роботи відділу та шляхи виконання покладених на нього завдань; організовує, забезпечує контроль в межах компетенції виконання відділом Конституції України, законів України, актів і доручень Президента України, актів КМУ, рішень Колегії ДПС, ГУ ДПС у області, доручень керівництва ГУ ДПС у області тощо; надає обов`язкові для виконання доручення працівникам відділу з питань, що належить до його функціональних повноважень, контролює їх виконання; вживає у межах компетенції заходи щодо запобігання та протидії корупції, контролює їх реалізацію тощо.

Згідно з п. 3 Посадової інструкції державного службовця - начальника Тростянецького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, затвердженої наказом ГУ ДПС у Вінницькій області від 08.04.2021, до основних посадових обов`язків начальника відділу входить організація проведення камеральних перевірок юридичних осіб, зокрема: проведення камеральних перевірок, у т.ч. електронних камеральних перевірок юридичних осіб податкової звітності; контроль за надходженням до бюджету донарахованих сум за результатами камеральних перевірок податкової звітності; складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно посадових осіб платників податків юридичних осіб за порушення вимог законів з питань оподаткування та іншого законодавства, встановлених за результатами камеральних перевірок звітності та винесенням постанов; застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасність подання звітності, встановленої законодавством, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, у тому числі: за порушення правил сплати (перерахування) податків, зборів (обов`язкових платежів) у межах компетенції, у тому числі під час проведення перевірок; за порушення вимог податкового та іншого законодавства за результатами камеральних перевірок платників податків.

Згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Таким чином, ОСОБА_4 , займаючи посаду начальника Тростянецького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Вінницькій області, тобто керівника самостійного структурного підрозділу та водночас керівника структурного підрозділу органу державної влади, посада якої належить до категорії «Б» посад державної служби (ст. 6 Закону України «Про державну службу»), маючи присвоєний 4 ранг державного службовця в межах категорії «Б» (ст. 39 Закону України «Про державну службу») на час вчинення кримінального правопорушення (злочину) був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_4 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п.п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є суб`єктами, відповідальними за корупційні правопорушення.

Згідно зі ст.ст. 3, 22, 23 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_4 заборонялось використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням ним діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.

Разом з тим, начальник Тростянецького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Вінницькій області ОСОБА_4 , незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм законодавства, здійснюючи функції представника влади, будучи працівником правоохоронного органу, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, і, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов`язаною діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства і з використанням наданого йому службового становища висловив вимогу голові фермерського господарства «Делевімарк» (далі ФГ « ОСОБА_5 », код ЄДРПОУ - 42908642) ОСОБА_6 надати йому неправомірну вигоду за непроведення стосовно останнього податкової перевірки та нарахування штрафів.

Так, ОСОБА_6 зареєстрував ФГ «Делевімарк» (код ЄДРПОУ 42908642, юридична адреса: АДРЕСА_1 ) у березні 2019 року.

ФГ «Делевімарк» перебуває на податковому обліку в Бершадській ДПІ Тростянецького управління ГУ ДПС у Вінницькій області.

До ОСОБА_7 11.03.2021 на мобільний телефон НОМЕР_1 з номера мобільного телефону НОМЕР_2 зателефонував ОСОБА_4 та запросив його приїхати 12.03.2021 о 10.00 год до Тростянецької податкової інспекції для з`ясування питань щодо ведення підприємницької діяльності ФГ « ОСОБА_5 ».

Наступного дня 12.03.2021 близько 10.00 год ОСОБА_6 приїхав до Тростянецької податкової інспекції за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні якої в одному із кабінетів другого поверху він зустрівся з ОСОБА_4 , який на той час працював на посаді начальника Тростянецького відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області.

Під час зустрічі ОСОБА_4 показав на комп`ютері податкову інформацію ФГ « ОСОБА_5 » та поряд з іншим зауважив, що в господарства наявний податковий кредит, господарство не сплачує ПДВ та обсяги закупівлі більші ніж обсяги продажу, на що ОСОБА_6 відповів, що ФГ « ОСОБА_5 » нещодавно створене, кошти на придбання товарів позичались та саме придбання товарів здійснювалось з відтермінуванням оплати. За специфікою ведення господарства для вирощування тварин потрібно близько 2 років, а тому реалізація кінцевого продукту здійснюється у незначних розмірах.

Також ОСОБА_4 звернув увагу на велику кількість придбаних кормів та звинуватив ОСОБА_6 у тому, що той перепродав дані корма за готівкові кошти, а податки не сплатив, у зв`язку з чим може бути призначена податкова перевірка, за результатами якої буде призначено штраф у п`ятикратному розмірі приблизно на 10 млн грн.

Однак, таку перевірку можна не проводити, якщо ОСОБА_6 заплатить, та показав йому на папірці цифри «100 000», згодом додавши, що може порадитись зі своїм керівництвом щодо зменшення суми, про що повідомить пізніше.

З метою реалізації злочинного умислу, 15.03.2021 о 10.20 год ОСОБА_4 із номера мобільного телефону НОМЕР_2 знову зателефонував до ОСОБА_6 та повідомив, що керівництво погодилося зменшити суму до 50 тис. грн, на що останній відповів, що йому потрібен час, щоб зібрати кошти.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 01.04.2021 об 11.47 год ОСОБА_4 повторно зателефонував до ОСОБА_6 , який повідомив, що йому потрібно ще кілька тижнів для збору відповідної суми коштів. Після цього, зі слів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 відповів: «Це тобі не дитячий садок. Все» та поклав трубку.

Усвідомлюючи протиправний характер дій податківця, і поставлений в умови, коли відмова від необхідних дій може заподіяти шкоду правам та законним інтересам ФГ «Делевімарк» (код ЄДРПОУ 42908642), ОСОБА_6 08.04.2021 звернувся із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення до Державного бюро розслідувань та в подальшому дав згоду на участь у документуванні протиправної діяльності начальника Тростянецького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Вінницькій області ОСОБА_4 .

Надалі, ОСОБА_6 20.04.2021 близько 11.00 год зателефонував ОСОБА_4 на його мобільний телефон НОМЕР_2 та запитав, чи може до нього під`їхати, на що останній погодився.

Приїхавши до близько 12 год до Тростянецької ДПІ, під час розмови із ОСОБА_4 у нього в службовому кабінеті ОСОБА_6 , з поміж іншого, поцікавився, чи не розпочато податкову перевірку відносно його фермерського господарства, на що ОСОБА_4 , продовжуючи вчинення злочинних дій, спрямованих на незаконне збагачення, відповів, що перевірку він не ініціював, клопотав за ОСОБА_6 перед своїм керівництвом.

Також ОСОБА_6 запитав у нього з приводу заяв, які зі слів ОСОБА_4 були подані до податкової з приводу порушення податкового законодавства ОСОБА_6 . ОСОБА_4 відповів, що за заяви він не запитував у міліції, щоб зайвий раз на них не наголошувати.

Тоді ОСОБА_6 повідомив, що у нього буде необхідна сума коштів за не призначення податкової перевірки та вони домовились про повторну зустріч 22.04.2021.

В подальшому, 22.04.2021 ОСОБА_6 , прибув близько 11.10 год за адресою АДРЕСА_2 до Тростянецької ДПІ, та зустрівся з ОСОБА_4 у його службовому кабінеті, який розташований на другому поверсі.

Під час розмови ОСОБА_6 запитав, чи не розпочато податкової перевірки стосовно нього, на що ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою умисного створення реальних умов, що не залишають особі вибору як лише надати йому неправомірну вигоду, повідомив, що він чекає від ОСОБА_6 дій та не розпочинав перевірки.

Також ОСОБА_6 уточнив у нього, чи дійсно він повинен передати йому 50 тис. грн, а не 100 тис. грн, як ОСОБА_4 говорив спочатку. Останній підтвердив, що саме 50 тис. грн.

Після цього ОСОБА_6 поклав на стіл ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 50 тис. грн купюрами по 500 грн, які були розділені на дві пачки по 25 тис. грн. ОСОБА_4 взяв гроші зі столу та поклав їх в шухляду столу, яка знаходилась ліворуч від його крісла.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

За результатами проведеного розслідування, 23.04.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, у зв`язку з чим є достатні підстави вважати, що суд може призначити відносно останнього вказаний вид покарання.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно підозрюваний ОСОБА_4 є власником наступних об`єктів:

- земельна ділянка кадастровий номер 0520484200:03:005:0049, площею 1,4038 га.

Також, у підозрюваного ОСОБА_4 відкриті карткові банківські рахунки в наступних банках:

-Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» № НОМЕР_3 ;

- Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» № НОМЕР_4 .

Слідчий вказує, що метою арешту є спеціальна конфіскації майна, як такого, що отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України..

Так, згідно інформаційної довідки № 264076193 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_8 належить наступне майно, а саме:

- 1/6 земельної ділянки, пай № 1662, розташована за адресою: Київська область, Миронівський р., Карапишівська селищна рада, кадастровий номер 3222982600:03:002:0016, площею 2,7234 га належить на праві приватної власності ОСОБА_8 ;

- квартира АДРЕСА_3 , площею 52, 3 кв.м., яка на праві приватної власності належить ОСОБА_8 ;

- земельна ділянка, розташована за адресою: Київська область, Миронівський р., Карапишівська селищна рада, кадастровий номер 3222982600:03:002:0116, площею 1,3799 га належить на праві приватної власності ОСОБА_8 ;

- АДРЕСА_4 , загальною площею 78,7 кв.м., належить на праві приватної власності ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на рухоме/нерухоме майно, корпоративні права.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

У зв`язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , а саме:

- земельну ділянку кадастровий номер 0520484200:03:005:0049, площею 1,4038 га.

- картковий банківський рахунок № НОМЕР_3 відкритий Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» МФО НОМЕР_6 ;

- картковий банківський рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» МФО 320478.

Заборонити ОСОБА_4 та іншим особам розпоряджатися зазначеним вище майном.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1