Рішення

від 09.09.2021 по справі 126/2850/20

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2850/20

Провадження № 2/126/327/2021

"09" вересня 2021 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

зі секретарем Олійник І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд з даним позовом, в якому просить ухвалити рішення суду, яким поділити між нею та відповідачем майно, яке належало їх померлим батькам.

В обгрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бирлівка, Бершадського району Вінницької області помер її батько, ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і 1/4 житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2,9052, розташовану на території Бирлівської сільської ради Бершадського району.

За життя померлий батько позивачки, ОСОБА_3 , вчинив заповітне розпорядження яким на випадок своєї смерті заповів все своє майно позивачці.

Крім неї, спадкоємцем за законом на майн померлого ОСОБА_3 була його дружина та мати позивачки, ОСОБА_4 , яка мала право на обов`язкову частку у спадщині. ОСОБА_4 , спадщину у встановленому законом порядку прийняла, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала із ОСОБА_3 в одному житловому будинку. Однак, ОСОБА_4 прийнявши спадкове майно, при житті належним чином не оформила свої спадкові права та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Після смерті ОСОБА_4 , відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на 1/4 частину житлового будинку, розташованого, по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 2,8420 га, яка розташована на території Бирлівської сільської ради, Бершадського району.

Позивачка та відповідач по справі є єдиними спадкоємцями першої черги за законом на майно померлої ОСОБА_4 і спадщину після її смерті прийняла шляхом подачі відповідної заяви до нотаріальної контори, але оформити спадкове майно належним чином їй не представилося можливим, оскільки відповідач ОСОБА_2 не погоджується на запропонований нею варіант поділу спадкового майна, внаслідок чого їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Крім того, причиною відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом є відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

Внаслідок вищевказаних обставин, виникший між позивачкою та відповідачем спір врегулювати в досудовому порядку не представляється можливим, що і стало причиною звернення позивачки до суду з даним позовом.

Дана позовна заява надійшла до суду 24.12.2020 року та відповідно до автоматизованого розподілу судових справ між суддями була передана на розгляд судді Хмель Р.В.. З метою уточнення місця реєстрації відповідача, було надіслано запит, відповідь на який надійшла до суду 16.02.2021 року. Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 16.02.2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

11.08.2021 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме остання просила визнати за позивачкою, ОСОБА_1 , право власності на цілу земельну ділянку, площею 2,8420, розташовану на території Бирлівської сільської ради, яка належала померлій ОСОБА_4 ..

В судове засідання позивач, та її представник не з`явилася, одна надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги разом з уточними підтримали в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_2 , також в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги з урахуванням уточнень визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер батько позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою №4-20.2-38 від 09.01.2020 року, виданою начальником Бершадського районного відділу ДРАЦС, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Бирлівською сільською радою Бершадського району Вінницької області, копією свідоцтва про одруження НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме 1/4 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 2,9052 га, розташовану на території Бирлівської сільської ради Бершадського району, що підтверджено копією Державного акту направо приватної власності на землю серії та матеріалами технічного паспорту на житловий будинок.

Згідно довідки №807 від 12.07.2017 року, виданої виконавчим комітетом Бирлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, спадкоємцями за законом на майно померлого ОСОБА_3 , була його дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також його діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З копії копії заповіту від 29.02.2012 року, вбачається, що за життя ОСОБА_3 , вчинив заповіт, яким все своє майно, де б воно не було б із чого воно не складалося, у тому числі все, що буде належити йому на день смерті і на що він матиме право за законом, заповів ОСОБА_1 .

Крім позивачки, спадкоємцем за законом, на майно померлого ОСОБА_3 була його дружина ОСОБА_4 , , яка мала право на обов`язкову частку у спадщині та спадщину прийняла у встановленому законом порядку, однак належним чином не оформила свої права та 01.0.62012 року померла, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 05.06.2012 року, виданого виконавчим комітетом Бирлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.

Після смерті ОСОБА_4 , відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема 1/4 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2,8420 га, яка розташована на території Бирлівської сільської ради Бершадського району, що підтверджено матеріалами технічного паспорту та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002297162018.

Згідно довідки №83 від 11.02.2020 року, виданої виконавчим комітетом Бирлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, спадкоємцями на майно помелої ОСОБА_4 є її діти: син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дочка, які спадщину у встановленому законом порядку прийняли, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , позивачка звернулася з відповідною заявою до Бершадської державної нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва, у зв`язку з тим, що між спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , виник спір з приводу розподілу спадкового майна, а також що спадкоємець не надала правовстановлюючий документ на спадкове майно.

Вищевказані обставини позбавили позивачку можливості в повній мірі реалізувати її спадкові права, внаслідок чого вона змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Вирішуючи справу у межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України закріплено також, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнова проти України ).

Ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права .

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За загальним правилом, виписаним в ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

В ЦК України прямо не передбачено можливості розподілу між спадкоємцями спадкового майна.

В той же час, ч. 2 та ч.3 ст. 1267 ЦК України передбачено, що спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них, а якщо ж це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, зміна розміру часток у спадщині спадкоємцями має бути вчинена за письмовою угодою, посвідченою нотаріусом (частини 2 та 3).

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Стаття 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 396 ЦК України передбачено, що в разі відсутності документів на право власності власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У разі, коли спір виникає у зв`язку з неможливістю документального оформлення права на спадщину, за відсутності спору про безпосереднє право на неї, спадкоємець може оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій у судовому порядку.

Відповідно до П.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме :

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності із вимогами листа Міністерства Юстиції України за № 19-32/319 від 21.02.2005 року згідно якого у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Право власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських будівель і споруд, під номером АДРЕСА_1 при житті у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникло на підставі Закону України Пр власність (який був чинний на час виникнення даних правовідносин, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (у редакції, яка була чинна на час виникнення вказаних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Факт набуття права власності на майно колгоспного двору, підтверджується випискою з погосподарської книги, виданої Бирлівською сільською радою Бершадського району Вінницької області від 25.05.217 року № 566, з якої вбачається, що станом на 15.04.1991 року, житловий будинок з відповідною часткою господарських будівель і споруд, під номером АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи - колгоспний двір, і ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 при житті були членами даного колгоспного двору.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінивши письмові докази, які містяться у справі, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки це не буде суперечити закону і не порушуватиме права сторін, а також свобод чи інтересів інших осіб, в зв`язку з чим приходить до висновку про задоволення позову.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, тому згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1530,05 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 264-266 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 396, 1216, 1217, 1261. 1267, 1268, 1270, 1296 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна задовольнити.

Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадкове майно, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та померлій ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м., що позначається літерою "А" з відповідною часткою господарських будівель та споруд: веранда - літера "а", літня кухня - літера "Б", веранда - літера "б", сарай - літера "В", погріб - літера "П", споруди - "1-2", який в рівних частках належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 і померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ;

- земельну ділянку площею 2,9052 га, розташовану на території Бирлівської сільської ради Бершадського району, кадастровий номер 0520480600:03:001:0045, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, площею 2,8420 га, яка розташована на території Бирлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, кадастровий номер 0520480600:03:001:0044, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1530,05 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.09.2021 року.

Суддя Р. В. Хмель