Рішення

від 09.09.2021 по справі 133/3631/20

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

справа №133/3631/20

09.09.21

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Н.О. Пєтухової,

за участі секретаря судових засідань О.Г.Гаврилюк,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Аксютіна Р.В. ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про визнання розірваним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ Зернопродукт МХП про визнання розірваним договору оренди землі. Позов вмотивовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , що стало підставою для відкриття спадщини. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.12.2020, ОСОБА_3 оформив право власності на належну померлій матері земельну ділянку, площею 2,9163 га, кадастровий номер 0521480200:06:005:0096, розташовану на території Безіменської сільської ради Козятинського району.

Проте, як зазначає позивач, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо про реєстрацію за успадкованою земельною ділянкою права оренди за ПрАТ Зернопродукт МХП . Зокрема, зобов`язання наявні за договором оренди землі №124-М-К-В від 26.04.2020, зміни до якого внесені додатковою угодою №89 від 16.05.2019. Також позивач звертає увагу, що із договору оренди землі №124-М-К-В від 26.04.10 вбачається, що він був зареєстрованим у Козятинському районному відділі Держкомзему лише 18.05.2011 за №052140004000214, додаткова угода до договору оренди землі №89 від 16.05.2019 зареєстрована лише 03.09.2019.

Посилаючись на зазначену вище інформацію, позивач просить суд визнати розірваним договір оренди землі №124-М-К-В від 26.04.2010, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ Зернопродукт МХП (наразі ПрАТ Зернопродукт МХП ), із додатковою угодою №89 від 16.05.2019, укладеною між ОСОБА_4 та ПрАТ Зернопродукт МХП на земельну ділянку, площею 2,9163 га, кадастровий номер 0521480200:06:005:0096, розташовану на території Безіменської сільської ради Козятинського району, право власності на яку, в порядку спадкування перейшло до ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 31.12.2020 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представник відповідача - адвокат Аксютін Р.В. через систему Електронний суд 01.04.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що 26.04.2010 між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством Зернопродукт МХП було укладено договір оренди землі №124-М-К-В, площею 2,9163 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Безіменської сільської ради Козятинського району, строком на 10 років. Договір було зареєстровано у Козятинському районному відділі Держкомзему 18 травня 2011 року. В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду №89 від 16 травня 2019 року, якою договір викладено у новій редакції. Стосовно строку дії договору сторони у п.8 додаткової угоди визначили: Договір укладено на 17 років. Договір діє до 25 квітня 2027 року Таким чином, як вказує відповідач, сторони чітко та однозначно визначили кінцевий строк орендних правовідносин, а саме до 25 квітня 2027 року, тому посилання позивача на позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору оренди, є безпідставними та надуманими. Зазначає, що позивач до пред`явлення позову жодного разу не звертався до відповідача із вимогами про розірвання договору оренди землі, та припинення орендних правовідносин та не висловлював небажання в подальшому продовжувати орендні правовідносини. Більше того, позивач регулярно та своєчасно отримував орендну плату згідно укладеного договору. Вважає, що договір оренди земельної ділянки правомірно зареєстровано 18 травня 2011 року так як ні чинним законодавством чи укладеним договором не визначено граничний термін протягом якого укладений договір оренди повинен бути зареєстрований. Протягом всього періоду дії договору оренди відповідач, як орендар, належно виконує свої обов`язки як по використанню орендованої земельної ділянки, так і по внесенню орендної плати, у спосіб, визначений договором. У відповідності до норм Податкового кодексу України, відповідач, як податковий агент, в повній мірі та своєчасно утримує всі визначені законодавством України податки з нараховуваної орендної плати та перераховує їх до відповідних бюджетів.

Крім того зазначає, що позивач в своєму позові посилається на постанову Великої палати Верховного суду від 15.01.2020 по справі №322/1178/17, яка спрямована на визначення моменту відліку строку оренди земельної ділянки із моменту реєстрації відповідного договору оренди земельної ділянки, а не з моменту його підписання . В той же час, в даній судовій справі між сторонами немає розбіжностей у відліку строку оренди землі, а є розбіжність у розумінні кінцевого строку дії оренди. Підписанням додаткової угоди від 16 травня 2019 року сторони узгодили кінцевий строк 25.04.2027, а тому орендодавець безпідставно та необгрунтовано розраховував на те, що строк дії договору може бути закінчено 18.05.2028. Також представник відповідача вказує на непослідовність позиції позивача у тому що з одної сторони позивач розраховував, що орендні правовідносини будуть тривати до 18.05.2028, а з іншої просить визнати розірваним договір оренди.

Представник позивача просив суд не брати до уваги такий відзив, оскільки він поданий з порушенням визначеного судом строку.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Зернопродукт МХП " був повідомлений про розгляд справи у телефонному режимі, про що свідчить телефонограма № 217 від 17.02.2021. Під час телефонної розмови секретареві судових засідань було повідомлено про електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки поштової кореспонденції.

Згідно довідки про відправку електронного листа від 17.02.2021 (а.с. 44), на таку адресу було направлено, зокрема, позовну заяву.

Відомостей щодо отримання такого електронного листа матеріали справи не містять.

Вказані обставини, вказують на те, що підстав стверджувати про порушення відповідачем строків надання відзиву, немає. Крім того, суд бере до уваги, що відсутність забезпечення судів марками на відправлення поштової кореспонденції, зумовила необхідність направлення документів у спосіб, зазначений вище. Хоча самим позивачем не зазначались відомості суду щодо електронної адреси відповідача у позовній заяві.

А тому суд, вирішуючи цю справу, надає оцінку доводам відповідача, викладеним у відзиві.

Представник позивача - адвокат Гуменюк О.А. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Аксютін Р.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, при цьому посилався на позицію викладену ним у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази прийшов до такого висновку.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 , відповідно до Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №380018, виданого на підставі розпорядження Козятинської райдержадміністрації від 29.05.2006 р. за №272, являється власником земельної ділянки, площею 2.9163 га, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Безіменської сільської ради Козятинського району, Вінницької області.

Згідно договору оренди землі №124- М-К-В від 26.04.2010, укладеного між ОСОБА_4 та ЗАТ Зернопродукт МХП , ОСОБА_4 передала в строкове платне володіння і користування ЗАТ Зернопродукт МХП земельну ділянку сільськогосподарського призначення № НОМЕР_1 , площею 2.9163 га, яка знаходиться на території Безіменської сільської ради Козятинського району, Вінницької області, строком на 10 років. Договір зареєстрований у Козятинському районному відділі Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 травня 2011 за №052140004000214.

Відповідно до Додаткової угоди №89 до договору оренди землі №124-М-К-В від 26.04.2010, укладеної між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ПАТ Зернопродукт МХП в особі Регіонального директора підрозділу Козятинської філії Броварника Сергія Вікторовича, який діє на підставі довіреності №б/н від 05 лютого 2019 року, орендодавець передав, а орендав прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 2,9163 га, кадастровий номер 0521480200:06:005:0096, розташовану на території Безіменської сільської ради Козятинського району Вінницької області. Згідно із п. 8 додаткової угоди, договір укладено строком на 17 років. Діє до 25 квітня 2027 року. Після закінчення строку договру орендар має переважне право поновити його на новий строк. Вказано, що у такому разі орендар повинен не пізніше ніж за 31 день до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку.

Згідно з пунктом 24 додаткової угоди орендар зобов`язаний:

- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;

- дотримуватись встановлених щодо об`єкта обмежень (обтяжень) в повному обсязі, передбаченому законом або цим договором оренди землі;

- дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного значення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

У пункті 41 додаткової угоди до договору оренди сторони погодили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами.

Із Свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.12.2020, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Вінницької області Свідерською О.В. вбачається, що ОСОБА_4 , 1943 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4 є її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки, площею 2,9163 га, кадастровий номер: 0521480200:06:005:0096, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в межах згідно з планом, розташованої на території Безіменської сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.12.2020, індексний номер витягу: 235424625, власником земельної ділянки, площею 2,9163 га, кадастровий номер: 0521480200:06:005:0096, є ОСОБА_3 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 09.09.2019, Приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер: 0521480200:06:005:0096, орендодавцем якої є ОСОБА_4 на підставі договору оренди землі, серія та номер: 124-М-К-В, виданий 26.04.2010 та додаткової угоди до договору оренди землі, серія та номер 89, виданий 16.05.2019.

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.02.2020, наданого на запит ОСОБА_3 , загальні відомості про земельну ділянку наступні: кадастровий номер: 0521480200:06:005:0096, площа 2.9163 га, місце розташування - Вінницька область, Козятинський район, Безіменська сільська рада, цільове призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, нормативна грошова оцінка - 38192, 38. Вказана земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_4 , орендар земельної ділянки ПрАТ Зернопродукт МХП .

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з ч.2,3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У ст. 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України, однією з таких підстав є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.251 ЦК України визначено строк як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (ч. 3 ст. 251 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у ст. 203 ЦК України.

Згідно із ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, при визначенні такої істотної умови договору як строк його дії сторони договору мають дійти певної згоди щодо нього, і для встановлення такого строку насамперед має значення воля кожної із сторін та досягнення ними згоди з цього питання. Сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

У ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

На час підписання договору оренди, 26.04.2010 та додаткової угоди до договору від 16.05.2019, ч.2 статті 124 ЗК України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У ч.2 ст. 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у частині другій ст. 126 ЗК України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України Про оренду землі (№ 161-XIV) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

У ст. 13 ЗУ Про оренду землі надано визначення договору оренди землі. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.14 ЗУ Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно зі ст. 18 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Ст. 20 ЗУ Про оренду землі передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Момент укладення договору визначено у ст.ст. 638, 640 ЦК України, де вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено ст.ст. 18,20 ЗУ Про оренду землі , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Верховний Суд України вказував, що поняття момент укладення договору та момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).

У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Статтею 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, що передбачено ч.1 ст. 253 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплено у ст. 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Разом з тим у частині 3 вказаної статті обумовлено, що сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Момент укладення договору передбачений у ст. 640 ЦК України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.

Ст.18 ЗУ Про оренду землі визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Із зазначеного слідує висновок, що у договорі оренди землі сторони мають право зазначити про момент початку перебігу та припинення дії договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Загальні правила щодо чинності договору оренди (зокрема щодо визначення моменту початку перебігу та закінчення строку договору) лише після його державної реєстрації підлягають до застосування, якщо такий строк дії договору оренди або відповідні дати не погоджені сторонами у договорі.

Такий висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.04.2010 між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством Зернопродукт МХП було укладено договір оренди землі №124-М-К-В строком на 10 років. Договір було зареєстровано у Козятинському районному відділі Держкомзему 18 травня 2011 року. В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду №89 від 16 травня 2019 року, якою погоджено інший строк дії договору. Так, у пункті 8 додаткової угоди вказано, що строк дії договору оренди землі - 17 років, із зазначенням кінцевої дати дії договору - 25 квітня 2027 року. У пункті 41 додаткової угоди до договору визначили, що цей договір набирає чинності після підписання його сторонами.

Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом підписання договору оренди землі від 26.04.2010, та вказали кінцеву дату строку у додатковій угоді. Таким чином строк договору оренди землі №124 М-К-В від 26.04.2019 закінчиться 25 квітня 2027 року, що обумовлено не лише строком дії договору та моментом набрання ним чинності, але й вказівкою на цю дату, що є закінчення строку дії договору, яку сторони погодили та зазначили у додатковій угоді.

Інших строків чи термінів закінчення дії договору його текст не містить.

Ст. 31 ЗУ Про оренду землі регулює питання припинення договору оренди землі, а саме договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи - орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Позивач у судовому засіданні пояснив, мотивуючи свої вимоги, що зволікання у часі з реєстрацією договору оренди та додаткової угоди спричинили штучне подовження строку дії договору до 18 травня 2028 року, чого позивач не передбачав, а розраховував, що кінцева дата строку дії договору буде 25.04.2027. Відповідач звертав увагу, що зміст позовної заяви містить протилежні посилання, - позивач розраховував на закінчення дії договору оренди у 2028 році, а не у 2027. Так, позивач вказував, що оскільки державна реєстрація мала місце більше ніж через рік після підписання договору оренди, то сімнадцятирічний строк його дії має обчислюватись саме з дати державної реєстрації і закінчиться 18.05.2028. Однак це його не влаштовує. Тобто він розраховував, що договір оренди припинить свою дію саме 25.04.2027, однак його подовження на рік є порушенням його прав, оскільки він на це не розраховував.

На думку суду такі посилання позивача не узгоджуються ані з нормами чинного законодавства, ані з обставинами, що встановлені у цій справі. Адже згідно змісту додаткової угоди до договору оренди останнім днем чинності такого договору є 25.04.2027. Така дата, відповідно до сімнадцятирічного строку використання земельної ділянки, погоджена сторонами, зазначена у додатковій угоді, не ставиться під сумнів та не заперечується відповідачем, і є саме тією датою, коли, по розумінню та очікуванню самого позивача, договір має закінчити свою дію. Отже, порушень прав позивача з боку відповідача не вбачається, оскільки орендарем не порушується питання, що строк дії договору більший, аніж до 25.04.2027, такий строк погоджений самими сторонами, а тому не підлягають застосуванню загальні правила визначення строку дії про його обчислення - з дати державної реєстрації договору.

Позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача, доводи щодо позбавлення його на те, на що він розраховував безпідставні.

Посилання відповідача на правову позицію яку висловила ВП ВС у постанові від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, є необгрунтованими, оскільки висновки такої постанови стосувались строків набрання чинності договором оренди земельної ділянки, а не щодо питання рівності позицій сторін договору.

У судовому засіданні представник позивача також вказував, як на підставу для визнання договору оренди розірваним про те, що земельна ділянка була передана відповідачеві у момент підписання договору сторонами, і він почав її використовувати. Однак державну реєстрацію провів значно пізніше, а отже - її використання до такої реєстрації було неправомірним.

Суд не бере до уваги такі посилання, оскільки вони суперечать положенням закону, про які було зазначено вище, і які встановлюють принцип свободи договору, та визначають момент набрання договором чинності. Також суд звертає увагу, що про вказану підставу представник позивача зазначив лише у судовому засіданні по суті справи, однак у підготовчому судовому засіданні ним така підстава визнання договору оренди розірваним як неправомірне використання земельної ділянки, заявлена не була, хоча порядок розгляду справи у загальному позовному провадженні встановлює строк для уточнення позовних вимог, зміни (доповнення) підстав позову.

З огляду на зазначене, підстав для задоволення позову не вбачається.

Судові витрати, згідно вимог ст. 141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про визнання розірваним договору оренди землі № 124-М-К-В від 26.04.2010, що укладений між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством Зернопродукт МХП із додатковою угодою № 89 від 16.05.2019, що укладена між ОСОБА_4 та Приватним акціонерним товариством Зернопродукт МХП на земельну ділянку, площею 2,9163 га з кадастровим номером 0521480200:06:005:0096, що розташована на території Безіменської сільської ради Козятинського району, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА

Дата документу 09.09.2021