Рішення

від 09.08.2021 по справі 1810/2829/12

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1810/2829/12

8/950/2/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2021 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря - Гладкової С.В., представника заявника - Фурдилової Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами по справі за заявою Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, заінтересована особа - Лебединська міська рада Сумської області про визнання спадщини ОСОБА_2 відумерлою;

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з зазначеною заявою, в якій просить переглянути рішення Лебединського районного суду Сумської області від 14 грудня 2012р. по справі №1810/2829/12, яким було задоволено заяву Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, заінтересована особа - відділ Держкомзему у Лебединському районі Сумської області про визнання спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка складається з земельної частки (паю), яка належала йому на праві приватної власності на підставі державного акту серії 1-СМ № 044087 площею 2,79 га вартістю 60889 грн., відумерлою та передачу її у власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області та ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 13 грудня 2013 року, якою було роз`яснено рішення Лебединського районного суду Сумської області від 14 грудня 2012 року по справі №1810/2829/12, а саме зазначено, що така відумерла спадщина складається з земельної частки (паю) площею 2,7925 га, що складається з: рілля 2,1661 га, кадастровий номер 5922986900:06:001:0016, сіножаті 0,5429 га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0314, пасовища 0,0835 га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0449, які належали йому на праві приватної власності на підставі сертифікату СМ № 044087 та були передані у комунальну власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області скасувати його та прийняти нове рішення у даній справі про відмову Московськобобрицькій сільській раді Лебединського району Сумської області в задоволенні заяви про визнання спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відумерлою.

В судовому засіданні представник заявника ствердила заявлені вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити, пояснила, що заявнику на час оформлення спадщини після померлої матері - ОСОБА_3 , не було відомо про існування земельної ділянки, що належала її померлому брату ОСОБА_2 , спадкоємицею якого вона була. Вона свердила, що лише на початку 2021 року йому стало відомо про цей факт і він звернувся до нотаріуса, яким і було роз`яснено що право власності на земельну діляку, що належала померлому ОСОБА_2 вже зареєстроване за Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, в наданому до суду відзиві зазначив, що заперечує проти задоволення заяви, обгрунтовує свої заперечення тим, що заявником не додано доказів, того, що його мати - ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті свого брата - ОСОБА_2 шляхом фактичного володіння та розпорядження спадковим майном у відповідності до ст.ст. 530, 549 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року. Крім того, представник заінтересованої особи, зазначає, що заявник пропустив строк подачі заяви про перегляд рішеня суду за нововиявленими обставинами, оскілький ще в 2011 році під час оформлення спадщини після смерті матері йому стало відомо про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення та ухвали.

В судовому засіданні були встановлені факти та відповідні їм правовідносини:

рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 14 грудня 201 2р. по справі №1810/2829/12 було задоволено заяву Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, заінтересована особа - відділ Держкомзему у Лебединському районі Сумської області про визнання спадщини, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 , яка складається з земельної ділянки (паю), яка йому належала на праві приватної власності на підставі державного акта серії 1-CM № 044087 площею 2, 79 га вартістю 60 889грн., відумерлою та передано її у власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с. 28).

Ухвалою від 13 грудня 2013р. було роз`яснено рішення Лебединського районного суду Сумської області від 14 грудня 2012р. по справі №1810/2829/12, а саме зазначено, що визнана відумерлою спадщина померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 складається з земельної частки (паю) площею 2,7925 га, що складається з: рілля 2,1661га, кадастровий номер 5922986900:06:001:0016, сіножаті 0,5429га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0314, пасовища 0,0835 га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0449, яка належала йому на праві приватної власності на підставі сертифікату CM № 044087, та передати її у комунальну власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с. 34).

Згідно ст.423 Цивільного процесуального кодексу України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були' встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Московський Бобрик Лебединського району Сумської області ОСОБА_2 був рідним дядьком заявника по лінії матер, а саме, доводився рідним братом його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Бурівка Лебединського району Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 09 вересня 1958 року (а.с. 44), свідоцтвом про народження його матері ОСОБА_3 № НОМЕР_2 (а.с. 45) та свідоцтвом про народження померлого серія НОМЕР_3 від 20 січня 1959 року (а.с. 47).

25 березня 2002 року на підставі розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації за номером 20 Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області було видано на ім`я ОСОБА_2 державний акт на право приватної власності на землю серії 1-СМ № 044087 (а.с. 50) на земельну ділянку площею 2,79 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка розташована на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області (зазначений державний акт зареєстровано 25 березня 2002 року у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 381).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що 8 травня 2002 року Московськобобрицьким сільвиконкомом Лебединського району Сумської області було видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 (а.с. 48), актовий запис про смерть за номером 12 від 08.05.2002 року.

Оскільки за життя ОСОБА_2 заповіту не складав, у відповідності до статті 530 та статті 549 Цивільного кодексу УРСР в ред..1963 року спадщину таким чином після його смерті прийняла його рідна сестра мати заявника - ОСОБА_3 , в тому числі, і шляхом фактичного володіння та розпорядження спадковим майном, що належало її брату ОСОБА_2 , оскільки на момент смерті ОСОБА_2 проживав одиноко і не мав інших спадкоємців першої черги за законом, що підтверджується зокрема і довідкою відділу адміністративних послуг управління ЦНАП виконавчого комітету Лебединської міської ради від 11.02.2021 року вих.№ 188/12-37 (а.с. 49).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 про що Виконкомом Боровеньківської сільської ради Лебединського району Сумської області 17 травня 2011 року було видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_5 (а.с. 46), актовий запис за номером 06 від 17 травня 2011року.

Після смерті матері ОСОБА_3 спадщину за законом прийняли в рівних частинах (по 1/3 частині кожен) ОСОБА_1 , його рідний брат ОСОБА_4 , та його рідна племінниця ОСОБА_5 (донька мого померлого брата ОСОБА_6 ).

15 листопада 2011 року приватним нотаріусом Лебединського районного нотаріального округу Сумської області Жураховським Д.В. на ім`я заявника, на ім`я його рідного брата ОСОБА_4 , та на ім`я його рідної племінниці ОСОБА_5 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер 1350, у відповідності з яким вони успадкували у рівних частинах (по 1/3 частині кожен) земельну ділянку площею 3,70 га, що розташована на території Боровеньківської сільської ради Лебединського району Сумської області, що стверджено копією свідоцтва про право на спадщину за закономта витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 51,52).

Таким чином, на підставі викладеного, оскільки, у відповідності до статті 530 та статті 549 Цивільного кодексу УРСР в ред..1963 року, все спадкове майно після смерті рідного брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняла його рідна сестра мати заявника, ОСОБА_3 , в тому числі, і шляхом фактичного володіння та розпорядження цим спадковим майном, вищезазначена земельна ділянка, що на момент смерті і належала ОСОБА_2 на підставі виданого та зареєстрованого на його ім`я державного акта на право приватної власності на землю серії 1-CM № 044087, також була успадкована ОСОБА_3 .

Згідно положень ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають в т.ч. і право власності.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державним реєстратором є зокрема нотаріус.

В той же час, державну реєстрацію права власності саме на зазначені земельні ділянки, які і були успадковані ОСОБА_3 після смерті її брата ОСОБА_2 , на підставі ст.ст.530 та 549 Цивільного кодексу УРСР в ред.. 1963 року, в тому числі, і шляхом фактичного володіння та розпорядження цим спадковим майном за спадкоємцями за законом вже після померлої ОСОБА_3 , нотаріус провести не зміг у зв`язку з тим, що право власності на них вже зареєстроване за Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області на підставі рішення Лебединського районного суду Сумської області від 14 грудня 2012 року.

Відповідно статті 530 Цивільного кодексу УРСР в ред.. 1963 року при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйняття ними спадщини , а також у випадку , якщо всі спадкоємці першої черги не призиваються до спадкування , спадкують в рівних долях брати та сестри померлого , а також, дід та баба померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Відповідно ст. 548 Кодексу УРСР в ред. 1963 року для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з обмеженням.

Прийнята спадкоємцем спадщина визнається такою , що належить цьому спадкоємцю від моменту відкриття цієї спадщини.

Частиною 1 ст.555 цього ж Кодексу визначено вичерпний перелік випадків переходу спадкового майна по праву спадкування до держави , а саме :

1) якщо спадкодавець все своє майно або його частину заповів державі;

2) якщо у спадкодавця відсутні спадкоємці як,по закону так і по заповіту;

3) якщо всі спадкоємці відмовилися від свого права на спадкування;

4) якщо всі спадкоємці позбавлені права на спадкування ( ст.528 та ст. 534 цього Кодексу);

5) якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину .

Статтею 1216 Цивільного кодексу України в ред. 2004року (надалі-ЦК України)встановлено , що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 1221 ЦК України встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1262 Цивільного кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.І ст.1268 Цивільного кодексу України).

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно . Проте нормами цієї статті, так само, як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (ст.560 Цивільного кодексу УРСР в ред.-.1963 року, ст.ст.1296, 1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст.1299 ЦК України ).

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене вбачається, що положення Цивільного кодексу України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі Пайн Веллі Девелопменте ЛТД та інші проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Ст.328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Ст.316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном (ст. 317 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оскільки заявник - ОСОБА_1 , прийнявши спадщину після смерті моєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в т.ч. і земельну ділянку площею 2,79 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що на момент смерті належала її померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 брату ОСОБА_2 на підставі виданого та зареєстрованого на його ім`я державного акта на право приватної власності на землю серії 1-СМ № 044087, то він мє право вимагати передання в натурі і спадкового майна, а саме земельних ділянок загальною площею 2,7925 га, що складається з: рілля - 2,1661га, кадастровий номер 5922986900:06:001:0016, сіножаті - 0,5429га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0314, пасовища - 0,0835га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0449 .

Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

У відповідності зі ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вислухавши представника, вивчивши матеріали справи, суд доходить до висновку про те, що знайшли підтвердження ті факти, що заявник - ОСОБА_1 , прийняв спадщину після смерті моєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в т.ч. і земельну ділянку площею 2,79 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що на момент смерті належала її померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 брату ОСОБА_2 на підставі виданого та зареєстрованого на його ім`я державного акта на право приватної власності на землю серії 1-СМ № 044087, тому він мє право вимагати передання в натурі і спадкового майна, а саме земельних ділянок загальною площею 2,7925 га, що складається з: рілля - 2,1661га, кадастровий номер 5922986900:06:001:0016, сіножаті - 0,5429га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0314, пасовища - 0,0835га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0449, вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 354, 423, 429 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, задоволити.

Скасувати рішення Лебединського районного суду Сумської області від 14 грудня 2012р. по справі №1810/2829/12, яким було задоволено заяву Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, заінтересована особа - відділ Держкомзему у Лебединському районі Сумської області про визнання спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка складається з земельної частки (паю), яка належала йому на праві приватної власності на підставі державного акту серії 1-СМ № 044087 площею 2,79 га вартістю 60889 грн., відумерлою та передачу її у власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області та ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 13 грудня 2013 року, якою було роз`яснено рішення Лебединського районного суду Сумської області від 14 грудня 2012 року по справі №1810/2829/12, а саме зазначено, що така відумерла спадщина складається з земельної частки (паю) площею 2,7925 га, що складається з: рілля 2,1661 га, кадастровий номер 5922986900:06:001:0016, сіножаті 0,5429 га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0314, пасовища 0,0835 га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0449, які належали йому на праві приватної власності на підставі сертифікату СМ № 044087 та були передані у комунальну власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Відмовити Московськобобрицькій сільській раді Лебединського району Сумської області в задоволенні заяви про визнання спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відумерлою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя Бакланов Р. В.