Ухвала

від 20.07.2021 по справі 757/24532/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24532/21-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.,

секретар судового засідання Сеньковська В.Я.,

справа № 757/24532/21-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Громадська організація Товариство індивідуальних забудовників Десенка

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Товариство індивідуальних забудовників Десенка про припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить визнати недійсним рішення загальних зборів відповідача від 22.10.2018 року; визнати недійсним п. 1 рішення загальних зборів відповідача від 22.12.2020 в частині виключення її зі складу правління юридичної особи.

В обґрунтування позову зазначила, що 01.02.2002 року було зареєстровано юридичну особу - Громадська організація Товариство індивідуальних забудовників Десенка ( далі - ГО ТІЗ Десенка ).

Вона на підставі договору дарування від 28.05.2013 року є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 .

На загальних зборах ГО ТІЗ Десенка , які відбулись 23.04.2015 року її обрано до виконавчого органу організації.

16.02.2021 року нею від відповідача, за підписом голови правління ГО ТІЗ Десенка Березовського Ю.В., отримано лист про результати письмового голосування на загальних зборах ГО ТІЗ Десенка , що відбулись 22.12.2020 року, відповідно до якого її прізвище відсутнє в списках виконавчого органу організації.

Вважає дії відповідача такими, що порушують її права, в зв`язку з чим звернулась до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.05.2021 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу,Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Водночас при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

В порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до правової позиції викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 р. у справі № 201/9139/18 (провадження № 14-321цс19), судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, по-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та її вимог, підставою звернення до суду фактично є незгода позивача з діями відповідача щодо її виключення зі складу членів правління, у зв`язку з чим вона звернулась до суду.

ОСОБА_1 є членом правління ГО ТІЗ Десенка , відповідно до рішення загальних зборів ГО ТІЗ Десенка від 23.04.2015 року.

ГО ТІЗ Десенка діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів організації №6 від 21.11.2016 року.

Відповідно до п.1.2. Статуту ГО ТІЗ Десенка є неприбутковою громадською організацією, яка об`єднує працівників судів загальної юрисдикції на добровільних засадах на основі єдності їх інтересів для спільної реалізації своїх прав на індивідуальне житлове будівництво.

Відповідно до положень п.п.1.5. Статуту організація (товариство) створена та діє у відповідності з Конституцією України, Законом України Про громадські об`єднання .

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) ГО ТІЗ Десенка є юридичною особою, ідентифікаційний код: 26125213.

Відповідно до частин 3, 5 статті 1 Закону України Про громадські об`єднання , громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Стаття 20 ГПК України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.

За змістом положень статті 167 ГК України, корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з нормами статей 83, 85, 86 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Відповідач є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Права та обов*язки членів керівних органів та довірених осіб громадського об`єднання регулюються Законом України Про громадські об*єднання . Обрані в члени керівних органів особи є носіями корпоративних прав, відповідно функції, які вони виконують (створення організації, керування діяльністю, управління або припинення діяльності такої юридичної особи) є корпоративними відносинами.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, а тому такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 509/577/18 (провадження №14-170цс19), від 13.10.2020 року у справі №695/2665/16-ц (провадження №14-105цс20).

Отже з вищенаведеного вбачається, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Пунктом 1 частини 1статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і належить до юрисдикції господарського суду, а відтак провадження у справі відкрите помилково і підлягає закриттю, відповідно на підставі ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачеві право звернутися з позовом у порядку господарського судочинства, оскільки розгляд даної справи відноситься до компетенції господарського суду.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 255, 256, 260-261, 263, 352-354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Товариство індивідуальних забудовників Десенка про припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення, - закрити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Г.О.Матійчук