Рішення

від 17.09.2021 по справі 637/278/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.09.2021

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2021 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.

номер справи №637/278/21 (2/637/144/21)

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи.

Участь у справі приймали: позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Томчук Д.С.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання розпорядження недійсним та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

24 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою до Шевченківської селищної ради Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання розпорядження недійсним та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, після смерті діда ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивач та його представник, адвокат Томчук Д.С. просили уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в

с. Колісниківка Шевченківського району Харківської області померла його бабуся - ОСОБА_5 , яка до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: с. Колісниківка Шевченківського району Харківської області.

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) в розмірі 6,68 в умовних кадастрових гектарах, розташованої на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0167280, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №574.

За життя ОСОБА_5 залишила заповіт за умови якого заповідала нерухоме майно в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заповіт посвідчений Шевченківською державною нотаріальною конторою Харківської області 17 лютого 1995 року за реєстровим №246.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Колісниківка Шевченківського району Харківської області помер ОСОБА_4 , який до дня своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: с. Колісниківка Шевченківського району Харківської області, та доводиться позивачу дідіусем.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Колісниківка Шевченківського району Харківської області померла - ОСОБА_6 , яка була матір`ю позивача, яка також до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: с. Колісниківка Шевченківського району Харківської області.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Шевченкове Харківської області померла бабуся - ОСОБА_7 , яка до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: смт Шеченкове Харківської області.

За життя бабуся після смерті чоловіка, а його дідуся - ОСОБА_4 спадщину прийняла, але не оформила. Її спадкоємцями стали - донька ОСОБА_2 та він як є її онуком.

20 липня 2019 року йому Шевченківською державною нотаріальною конторою Харківської області було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_7 на Ѕ частину належної їй земельної ділянки за кадастровим номером 6325785800:04:002:0102.

Після видачі свідоцтва про право на спадщину тітка ОСОБА_2 повідомила, що є ще Ѕ частина земельної ділянки, що заповідала ОСОБА_5 його діду та надала копію свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_3 ,

Ним було з`ясовано, що 19 серпня 2011 року, державним нотаріусом Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області за реєстровим номером 754, було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі Ѕ частини на право на земельну частку (пай) ,згідно сертифікату серії ХР №0167280 на ім`я ОСОБА_3 .

Інша Ѕ частина цього ж майна ще не видавалася та залишилася відкритою для оформлення ОСОБА_4 . ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину не отримав , бо помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті фактично спадщину отримала ОСОБА_7 на підставі ст. 1268 Цивільного кодексу України.

З приводу отримання свідоцтва про право на спадщину він звернувся до Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області, але 20 серпня 2020 року у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу отримав відмові у видачі свідоцтва.

Звернувшись до відділу ГУ Держгеокадастру у Шевченківському районі Харківської області з приводу видачі дублікату сертифікату, отримав відповідь, що видати дублікат сертифікату не має можливості.

Також після збору документів у 2020 році стало відомо, що Шевченківською РДА Харківської області 06 квітня 2016 року, було винесено розпорядження Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо становлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Вищевказаним розпорядженням ОСОБА_3 було затверджено технічну документацію та передано у приватну власність цілу земельну ділянку площею 5,8614 га за кадастром номером 6325785800:04:002:0164,при цьому Шевченківська РДА Харківської області повинна була передати лише Ѕ частину земельної ділянки у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого на ім`я спадкоємця.

Ним 09 квітня 2021 року був отриманий Витяг №НВ 6315164632021 з Державного земельного кадастру по спірній земельній ділянці де вказано, що ціла частка земельної ділянки площею 5,8614 га за кадастром номером 6325785800:04:002:0164, розташованої на території Петропільської сільської ради, зареєстрована за ОСОБА_3 .

Звернувшись в 2020 року до Шевченківської РДА Харківської області, Петропільскої сільської ради Шевченківського району Харківської області з метою внесення змін до розпорядження, але отримав відмову у внесенні виправлень з рекомендацією звернутися до суду.

В адміністративному порядку вирішити дане питання не вбачається можливим.

Через видане розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 06 квітня 2016 року, він позбавлений права прийняти спадщину.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду та просить поновити строк позовної давності для захисту свого невизнаного права та просить визнати за ним право на Ѕ частину земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, після смерті діда ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначив ,що тривалий час займався оформленням спадщини після смерті матері діда та баки, з`ясовував наявність правовстановлюючих документів, та тільки у 2020 році дізнався про існування заповіту.

Представник позивача, адвокат Томчук Д.С. в судовому засіданні на задоволенні уточнених позовних вимог позивача наполягав, пояснив, що позивач не змозі визнати за собою право на Ѕ частини земельну частку (пай), через видане з помилкою розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 06 квітня 2016 року. Прохав позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Шевченківської селищної ради Харківської області не з`явився, надав до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи у своєї відсутності та проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Відповідач: тітка позивача - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася надала до суду письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. В вирішенні даного питання покладається на розсуд суду.

Відповідач за справою - ОСОБА_3 також в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Проти задоволення позовних вимог позивача заперечує.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

29 квітня 2021 року після усунення недоліків позивачем, та його представником вказаних в ухвалі суду від 26 березня 2021 року, по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання на 17 травня 2021 року. Також відповідачам наданий строк для подання відзиву на позовні вимоги. Окрім того за клопотанням позивача по справі зроблено запит до нотаріальної контори за для з`ясування наявності заповітів, та інших спадкоємців після смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 . Витребування спадкової справи заведеної відносно ОСОБА_9 .

Ухвалою суду від 17 травня 2021 року закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник відповідача Шевченківської селищної ради Харківської області не з`явився, надав до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи у своєї відсутності та проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Відповідач: тітка позивача - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася надала до суду письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. В вирішенні даного питання покладається на розсуд суду.

Відповідач за справою - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Проти задоволення позовних вимог позивача заперечує.

Суд заслухавши позивача, представника позивача адвоката Томчука Д.С., перевіривши матеріали справи, вважає що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , отримала право на земельну частку (пай) розміром 7.26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, згідно сертифікату на земельну частку (пай) (серія ХР № 0167280), зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №574, що також підтверджується довідкою №133/120-20 наданою Шевченківським відділом Держгеокадастру у Харківській області від 10 червня 202 року (а.с.23, 133).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 - померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_1 видане Петропільскою сільською радою Шевченківського району Харківської області від 1 березня 1997 року) (а.с.9).

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, який посвідчений Шевченківською державною нотаріальною конторою Харківської області 17 лютого 1995 року та зареєстрованого в реєстрі №246, з якого вбачається, що вона заповідала все своє майно з чого б воно не складалось та де б таке не знаходилось, яке їй належить за законом та буде їй належати на випадок її смерті у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках кожному (а.с.11).

З свідоцтва про право на спадщину за законом видане відповідачу за справою - ОСОБА_3 Шевченківською державною нотаріальною конторою за реєстровим №754 від 19 серпня 2011 року вбачається, що ОСОБА_3 прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка складається з Ѕ частини на право на земельну частку (пай) , згідно сертифікату (серія ХР №0167280) (а.с.52).

Інша Ѕ частина цього ж майна не видавалася та залишилася відкритою для оформлення спадщини ОСОБА_4 (спадкова справа №115 від 22 серпня 1997 року) (а.с.117-138).

З свідоцтва про народження (серія НОМЕР_2 видане Шевченківським рай бюро ЗАГС Харківської області від 25 січня 1972 року) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт Шевченкове Харківської області народився ОСОБА_1 , батьками позивача вказані відповідно - ОСОБА_10 , ОСОБА_6 (а.с. 10).

ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження його матері - ОСОБА_11 (серія НОМЕР_3 видане Олександрівською сільською радою Шевченківського району Харківської області від 11 вересня 1950 року) (а.с.17).

Відповідно до свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_4 виданого Петропільською сільською радою Шевченківського району Харківської області від 11 травня 1998 року) дід позивача та батько відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с12).

З свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_5 виданого Петропільською сільською радою Шевченківського району Харківської області 29 вересня 1998 року, актовий запис №108 (а.с.13). вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Колісниківка Шевченківського району Харківської області померла мати позивача - ОСОБА_6 , яка до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: с. Колісниківка Шевченківського району Харківської області.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Шевченкове Харківської області померла бабуся позивача - ОСОБА_7 , яка до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: смт. Шеченкове Харківської області, що засвідчується (свідоцтво серії НОМЕР_6 , виданим Петропільською сільською радою Шевченківського району Харківської області від 28 серпня 2004 року актовий запис №25 (а.с.14).

За життя ОСОБА_7 після смерті чоловіка - ОСОБА_4 спадщину прийняла, але не оформила бо померла.

Спадкоємцями її стали - донька ОСОБА_2 та її онук ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 листопада 2005 року (а.с.21).

Шевченківською державною нотаріальною конторою Харківської області позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті бабусі - ОСОБА_7 , на Ѕ частину належної їй земельної ділянки за кадастровим номером 6325785800:04:002:0102.

З свідоцтва про право на спадщину за законом виданого на ім`я відповідача за справою - ОСОБА_2 від 20 липня 2019 року вбачається, що позивач за справою ОСОБА_1 має право на Ѕ земельну частку (пай), що заповідала ОСОБА_5 його діду ОСОБА_4 (а.с.22).

6 квітня 2016 року Шевченківською райдержадміністрацією Харківської області було винесено розпорядження Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо становлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Вищевказаним розпорядженням ОСОБА_3 було затверджено технічну документацію та передано у приватну власність цілу земельну ділянку площею 5,8614 га за кадастром номером 6325785800:04:002:0164 (а.с.31, 32).

З Витягу №НВ 6315164632021 з Державного земельного кадастру по спірній земельній ділянці зазначено, що вказана земельна ділянка площею 5,8614 га за кадастром номером 6325785800:04:002:0164, що розташована на території Петропільської сільської ради зареєстрована за ОСОБА_3 в цілому (а.с.48-52).

Згідно відповіді №02-47/2140 Шевченківської РДА Харківської області від 26 серпня 2020 року та Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 09 вересня 2020 року, позивачу відмовлено у внесенні виправлень через відсутність повноважень та рекомендовано звернутися до суду (а.с.26-30).

Позивач, 22 вересня 2020 року звернувся до відділу ГУ Держгеокадастру у Шевченківському районі Харківської області з приводу видачі дублікату сертифікату де отримав відповідь, що видати дублікат сертифікату не має можливості (а.с.25).

Звернувшись до Шевченківській державної нотаріальної контори Харківської області з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті діда - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу позивачу було відмолено та рекомендовано звернутися до суду (а.с.36).

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відповідно до ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України , суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства № 4451/70).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 76 Цивільного кодексу України , доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , визнаечно ,що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Кожна особа згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Вимоги щодо скасування розпорядження про передачу земельної ділянки у власність.

У постанові від 11 листопада 2014 року в адміністративній справі № 21-405а14 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення такого органу, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 06 жовтня 2015 року (адміністративна справа № 21-1306а15), від 06 липня 2016 року (господарська справа № 3-514гс16), від 12 жовтня 2016 року (господарська справа № 3-527гс16), від 19 жовтня 2016 року (господарська справа № 3-806гс16), від 09 листопада2016 року (господарська справа № 3-1086гс16).

У постанові від 30 вересня 2015 року в господарській справі № 3-553гс15 колегія суддів Судової палати у господарських справах і Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов`язки сторін таких правовідносин (у зв`язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів, та витребування із незаконного володіння земельної ділянки.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові 29 травня 2019 року у справа № 367/2022/15 - ц , постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 передбачено можливість витребування майна від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника .

Враховуючи, що земельна ділянка незаконно вибула з володіння позивача , поза волею землекористувача, в тому числі внаслідок недобросовісного виконання посадовими особами Шевченківської РДА власних повноважень, право на землекористування позивача підлягає поновленню.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам роз`яснено, що, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Згідно частини другої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Ефективним способом захисту для відновлення порушених позивача є визнання недійсними недійсним та скасування Розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області за №107 від 06 квітня 2016 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), передачі земельної ділянки у власність та визнання недійсним та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності видане на ім`я ОСОБА_3 .

Вимоги щодо спадкування.

Відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України, який вступив у дію 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чине законодавство, зокрема, і правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Згідно до п. 1 ч.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного Кодексу Української РСР.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України с падкування здійснюється за заповітом або за законом.

Верховний Суд в своїй постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 289/1818/16-ц. зазначив, що за змістом частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї. Відповідно до частини п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність у померлої свідоцтва про право на спадщину на спірне майно не позбавляє її спадкоємців права на спадщину та не може свідчити про те, що спадкодавець не прийняла спадщину після смерті своїх батьків. Отже, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що до складу спадщини може входити нерухоме майно спадкодавця, право власності на яке належним чином не зареєстроване, проте набуття такого права власності відбулось з дотриманням чинного законодавства.

За правилами ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення .

Статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України передбачено п`ять черг спадкування за законом , які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.В межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, другий з подружжя та батьки.

Згідно ст. 1266 Цивільного кодексу України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Положеннями ст.328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стосовно строків звернення до суд вважає, що вони підлягають поновленню ,оскільки як зазначено позивачем про своє право він дізнався у 2019 році , після часткового отримання спадщини. Виходячи з того, що відповідачем не заявлено про застосування судом строків позовної давності, суд вважає можливим поновити строки звернення до суду з позовом.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, враховуючи також , що задоволення вимог позивача не порушає нічиїх прав та інтересів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Судові витрати суд залишає за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,133,141,223,247,258,259,268,293,315Цивільно-процесуального кодексу України, ст.328,1216,1217,1225,1266,1268 Цивільного кодексу України ст. 41, 55 Конституції України, п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі ,п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ ,суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання розпорядження недійсним та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом свого не визнаного права.

Визнати недійсним та скасувати Розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області за №107 від 06 квітня 2016 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у приватну власність цілу земельну ділянку площею 5,8614 га за кадастром номером 6325785800:04:002:0164 .

Визнати недійсним та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №14714353, внесений державним реєстратором Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області Клінкуш М.Л. про право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5.8614 га, кадастровий номер 6325785800:04:002:0164, розташованої на території Петропільської сільської ради на ім`я ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право на Ѕ частину земельної частки (паю), розміром 6.68 в умовних кадастрових гектарах по колишньому КСП Надія , згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) (серія ХР №0167280) зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №574 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи,зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження.

СУДДЯ