Ухвала

від 07.09.2021 по справі 2-2032/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4513/21

Номер справи місцевого суду: 2-2032/10

Головуючий у першій інстанції Жовтан П.В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В.,

за участі секретаря судового засідання: Тищенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Каїрської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги: Комінтернівська районна державна адміністрація Комінтернівського району Одеської області, Колективне сільськогосподарське підприємство Україна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовом до Каїрської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, мотивуючи це тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Позивач є спадкоємцем четвертої черги, інших спадкоємців не має. Більш семи років позивач з померлим жили однією сім`єю та вели спільне господарство. Після смерті ОСОБА_3 позивач своєчасно вступив у спадщину та частину спадкового майна оформив на себе, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями. Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки 7,31 га на території Каїрської сільської ради, що підтверджується Сертифікатом на право на земельну ділянку, виданого Комінтернівською районною державною адміністрацією Комінтернівського району Одеської області. Для оформлення спадкового майна позивач звернувся до Комінтернівської державної нотаріальної контори, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність усіх необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно. У зв`язку з чим позивач був вимушений звернутись до суду.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 вересня 2010 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 7,31 умовних кадастрових гектарів із земель, що перебувають в колективній власності КСП «Україна , яка розташована на території Каїрської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належала останньому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД за №0133812, зареєстрованого 25 червня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №1866.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 вересня 2010 року скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апелянт, сторони та треті особи будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України сповіщеними про дату, час і місце слухання справи 07 вересня 2021 року о 14-00 г. у судове засідання не з`явилися, про причини не явки суду не повідомили.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши судове рішення на предмет вирішення питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про закриття апеляційного провадження, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Згідно з ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження рішення.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.І ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Водночас, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України, за змістом якого таке порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до п.З ч.І ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Виходячи зі змісту даної процесуальної норми та обставин справи, апелянт, а саме ОСОБА_1 , на момент прийняття рішення не мав статус учасника справи, та відповідно до закону лише наділений правом подати апеляційну скаргу, в разі, якщо оскаржуваним рішенням суду вирішено питання про його права і обов`язки та законні інтереси.

Перевіркою обґрунтованості доводів апеляції щодо наявності прав у апелянта на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалися.

З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_2 просив в порядку спадкування за законом визнати право на земельну частку (пай) розміром 7,31 умовних кадастрових гектарів із земель, що перебувають в колективній власності КСП «Україна , яка розташована на території Каїрської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належала останньому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД за №0133812, зареєстрованого 25 червня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №1866, мотивуючи це тим, що до смерті ОСОБА_3 він більш семи років проживав з останнім однією сім`єю та вів спільне господарство. Після смерті ОСОБА_3 позивач своєчасно вступив у спадщину та частину спадкового майна оформив на себе, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 взагалі ніколи не було.

З наведеного вбачається, що станом на момент постановления судом першої інстанції оскаржуваного рішення та на час його апеляційного перегляду жодні права та інтереси ОСОБА_1 порушено не було, оскільки спір про визнання права власності в порядку спадкування не порушує інтереси апелянта.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційний скарзі, на справу №504/1619/20, яка розглядалась Комінтернівським районним судом взагалі не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у якості обґрунтувань апеляції.

Так, в ухвалі Одеського апеляційного суду від 15.12.2020 року зазначено, що у рішенні Комінтернівського районного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року, яке оскаржував ОСОБА_1 , питання про права та обов`язки апелянта не вирішувалось, у зв`язку з чим провадження у справі було закрито.

Основний довід апеляційної скарги полягає у тому, що ОСОБА_1 вважає, що визнанням за позивачем в порядку спадкування за законом права на земельну частку (пай) розміром 7,31 умовних кадастрових гектарів із земель, що перебувають в колективній власності КСП «Україна , яка розташована на території Каїрської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, порушено його права, як власника майнового паю, члена майнової групи пайщиків КСП Кіровська птахофабрика , орендовану земельну ділянку якої безпідставно обробляє ФГ Назари , з яким існує з цього приводу спір. Апелянт вказує, що земельна ділянка в натурі не виділена і тому визнання за позивачем в порядку спадкування права на земельну частку (пай) розміром 7,31 умовних кадастрових гектарів вирішує і його права, як власника пайового фонду майна КСП Кіровська птахофабрика в розмірі 0,09% і потенційного можливого власника земельної частки право на яку визнано оскаржуваним судовим рішенням за позивачем.

Проте колегія суддів звертає увагу, що за позивачем визнано право на земельну частку (пай) в порядку спадкування і що ця земельна частка належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД за №0133812, зареєстрованого 25 червня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №1866. Спору з попереднім власником щодо видачі йому сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД за №0133812 з порушенням права ОСОБА_1 в останнього не було. Суд визнав за позивачем право на земельну частку (пай) в порядку спадкування і питання про права та обов`язки апелянта, який не будучи спадкоємцем після смерті померлого, не оспорював права спадкодавця на земельну частку (пай) за життя спадкодавця і не довів видачу даного свідоцтва спадкодавцю з порушенням прав ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що права ОСОБА_1 даним оскаржуваним судовим рішенням порушено не було, та питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки останнього також не вирішувалися, у зв`язку з чим апеляційне провадження у справі слід закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 368, 381, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Каїрської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги: Комінтернівська районна державна адміністрація Комінтернівського району Одеської області, Колективне сільськогосподарське підприємство Україна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено: 15.09.2021 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

О.В. Князюк